Рішення № 129317174, 04.08.2025, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/961/25 Справа №447/219/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

04.08.2025 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Друзюк М.М, за участю секретаря судового засідання Іськів О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Миколаїв Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»( далі по тексу ТОВ«Бізнес позика») подав до Миколаївського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.06.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 503637-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору про надання кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 50 000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Як зазначає позивач, ним виконано зобов`язання за договором та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, яку позичальником було вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням). Однак відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором № 503637-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 152 466,30 грн., з яких: 49 425,21 грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту; 100 532,18 грн. сума прострочених платежів по процентах, 2 508,91 грн.- сума прострочених платежів за комісією. Враховуючи вищенаведене, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму заборгованості.

Процесуальні дії у справі.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 25.04.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором №503637-КС-001 про надання кредиту від 29.06.2024 у розмірі 152 466 (сто п`ятдесят дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 30 (тридцять) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40(сорок) коп.

Представник відповідачки Зачепіло З.Я. подала до Миколаївського районного суду Львівської області заяву про перегляд заочного рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 25.04.2025 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заяви покликається на те, що заочне рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 25.04.2025 підлягає перегляду, оскільки обставини справи встановлені не у повному обсязі, відповідачка не була належним чином повідомлена про розгляд справи, просить відмовити у задоволенні позовних вимог . Окрім цього, вказала, що жодних документів від суду не отримувала, повідомлення із пошти про наявність листа також не приходило, тому і не знала про розгляд справи за своєю участю, з текстом позовної заяви не була ознайомлена та не знає його змісту, про заочне рішення відповідачка дізналась випадково, із його текстом ознайомилась в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Зазначила, що наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості наданий позивачем не містить жодного підтвердження реальності господарської операції, не погоджується із розміром нарахованих відсотків.

Ухвалою суду від 09.06.2025 заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 25.04.2025 задоволено, скасовано заочне рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 25.04.2025 у справі № 447/219/25 та призначено до розгляду.

У судове засідання ОСОБА_1 , не з`явилася, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у її відсутності, зважаючи на те, що така повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду надано не було.

Представник відповідачки Зачепіло З.Я. у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та дату судового засідання.

Позивач явки свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом та матеріалами справи встановлено, що 29.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір № 503637-КС-001 про надання кредиту, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 50 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в день 1,5 процентів, комісія за надання кредиту 7 500,00 грн.

Перерахування позивачем на рахунок відповідача кредитних коштів в розмірі 50 00,00 грн. було здійснено одним платежем, згідно доданої довідки.

Згідно з кредитного договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА".

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" через веб-сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника .

Укладення Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним укладенню кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Згідно з поданим Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 14.01.2025 становить 152 466,30 грн, та складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 49 425,21 грн; суми прострочених платежів по процентах 100 532,18 грн; суми прострочених платежів за комісією - 2 508,91 грн.

Відповідно до листа №БТ/Е-1990 від 28.03.2025 від представника АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" згідно з яким на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_1 та надано виписку про рух коштів з якої встановлено, що відповідачці 29.06.2024 нараховано 50 000 грн.

Норми права, які застосував суд.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) та Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон № 1734-VIII).

Так, приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1, 3 та 4 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до положень частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

Згідно з приписами пункту 4 частини 1 статті 1 Закону № 1734-VIII загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина 2 статті 8 Закону № 1734-VIII).

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону № 1734-VIII Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Закон №675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції

Так, положеннями статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до приписів частин 3-5 статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Згідно з вимогами частин 6-7 статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до приписів статті 12 Закону №675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 ЦК України).

Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 1, 2 статті 1054 ЦК України).

Відповідно до приписів частини 1, 2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів та відповідачем не заперечується, що 29.06.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 503637-КС-001, згідно з яким відповідачка отримала кредит в розмірі 50 000 грн., строк дії договору до 14.12.2024, стандартна процентна ставка 1.5, знижена процентна ставка 1,14957034 та комісії 7500 грн, у передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитора, шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Приймаючи умови договору, відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з договором, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно їх дотримуватися (п.7 договору кредиту).

Надавши оцінку аргументам сторін, суд погоджується з аргументами сторони позивача, вважає їх обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування, надані (отримані) у встановленому законом порядку, узгоджуються між собою та доповнюють один одного.

Стосовно доводів відповідачки про нарахування відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. Впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норм права.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2022 року у справі № 947/25785/19 (провадження № 61-3732св22) зроблено висновок, що: «за змістом ст.526, ч.1 ст.530, ст.610 та ч.1 ст.612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України.

Є встановленим, що сторони погодили строк кредитування (24 тижні) - до 14.12.2024. Процентна ставка за кредитом фіксована1.5% в день.

Сторонами було погоджено, що за умови своєчасного виконання умов договору орієнтовна загальна вартість наданого кредиту буде становити 148 193,39 грн.

Встановлено, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання перед ТОВ«Бізнес позика» виконувала неналежним чином, в зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість з несплати тіла кредиту в розмірі 49 425,21 грн. та процентів в розмірі 100 532,18 грн. та комісії 2 508,91 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що проценти за користування ОСОБА_1 кредитом нараховувалися в межах дії договору (з 29.06.2024-14.12.2024). Станом на 14.12.2024 нараховані позивачем проценти за договором зафіксовані у розмірі 100 532,18 грн. і після цього не збільшувалися (а.с.15 зворот). Відповідачкою не спростовано належними та допустимими доказами інформацію, яка міститься у виписці про рух коштів по картці № НОМЕР_1 відкритої на ім`я клієнта ОСОБА_2 за період з 29.06.2024-14.12.2024 факту отримання нею кредиту у розмірі 50 000 грн. та користування кредитними коштами та не надано суду контррозрахунку.

Таким чином, з огляду на викладене, суд доходить переконання, що позивачем у розрахунку застосовано правильні вихідні дані (розмір процентів у відповідні періоди, кількість днів відповідних періодів згідно з умовами Договору), у зв`язку з чим отримано коректне значення суми заборгованості.

Враховуючи наявні докази у матеріалах справи у своїй сукупності та зважаючи на те, що майнове право позивача порушене відповідачем, а відтак підлягає захисту, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Бізнес позика» заборгованість у сумі 152 466,30 грн.

Враховуючи наявні докази у матеріалах справи у своїй сукупності та зважаючи на те, що майнове право позивача порушене відповідачем, а відтак підлягає захисту, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість у сумі 152 466,30 грн.

Розподіл між сторонами судових витрат.

З огляду на вимоги статті 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 141, 246, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором №503637-КС-001 про надання кредиту від 29.06.2024 у розмірі 152 466 (сто п`ятдесят дві тисячі чотриста шістдесят шість) грн. 30 (тридцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40(сорок) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду чи через Миколаївський районний суд Львівської області.

Повні найменування та ім`я сторін

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Друзюк М. М.