Постанова № 129313863, 04.07.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/1883/25

Провадження № 3/191/693/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2025 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Порошина О.О., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, які надійшли від Синельниківського РУП ГУПН в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ТОВ «Квітень», вантажник, проживаючого: АДРЕСА_1 ,

за ст. ст.130 ч.1, 126 ч.5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2025 року о 18 год. 17 хв. в м. Синельникове вул. Центральна, 181 водій ОСОБА_1 керував ТЗ Honda Dio без днз, в стані алкогольного сп`яніння, оляд на стан сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законодавством порядку проводився із застосуванням приладу ALCOTEST DRAGER 6810, результат 2,24 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 10.04.2025 року о 18 год. 17 хв. в м. Синельникове вул. Центральна, 181 водій ОСОБА_1 керував ТЗ Honda Dio без днз, не маючи права керування даним ТЗ, чим порушив вимоги п.2.1 а ПДР, вчинено правопорушення повторно протягом року, за що передбачена відповідальність згідно ч.5 ст.126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак з невідомої суду причини.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженнівсіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Згідно ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Частиною першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст.266КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВСУкраїни,Міністерства охорониздоров`яУкраїни від09.11.2015№1452/735 (далі Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ17.12.2008№ 1103 (Далі Порядок).

Згідно зі ст. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Статтею 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими,спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебуванняпідвпливом лікарських препаратів,щознижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, а постанова судді згідно ст.283КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Із матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №296596 від 10.04.2025 р. відносно ОСОБА_1 , складено за порушення п. 2.9 а) ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.5Правил дорожньогоруху України, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд зважає, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, а інформація, яка в нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних належних та беззаперечних доказах, проте у цій справі такі докази відсутні.

Так, на підтвердження обставин, викладених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення ЕПР1 №296596 від 10.04.2025 р., до матеріалів справи додано акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з зазначенням виявлених ознак сп`яніння та результату огляду на стан сп`яніння: 2,24 %о, який вимірювався ALCOTEST DRAGER 6810, підпис ОСОБА_1 відсутній; відеозапис з боді камери поліцейського, на якому зафіксовано факт керування та визнання вини.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130КУпАП не може бути беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

При цьому, матеріали справи не містять доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобомв стані алкогольного сп`яніння, оскільки до протоколу не додано результату огляду на стан сп`яніння, проведеного на місці приладом ALCOTEST DRAGER 6810 результат - 2,24 %о, на який посилається працівник поліції у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 3 статті 62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП,провадження всправі проадміністративне правопорушенняне можебути розпочато,а розпочатепідлягає закриттювнаслідок відсутностіподії таскладу правопорушення.

Враховуючи наявні докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які б дали можливість констатувати, що його винуватість доведено поза розумним сумнівом, а обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОСОБА_1 не підтверджені достатніми, вагомими та беззаперечними доказами по справі, а тому суд вважає, що провадження у справі за ч.1 ст.130 КупАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Що стосується вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 5 ст.126КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, або керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами - вчинене повторно протягом року.

В ст.15Закону України«Про дорожнійрух» визначені основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами.

Абзацом 9 ст.15Закону України«Про дорожнійрух» передбачено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що постановою серії ЕНА №4243285 від 11.03.2025 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, протоколи про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №296604 від 10.04.2025 р., приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

При призначенні адміністративного стягнення суд, з урахуванням обставин справи, та особи правопорушника, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції за ч.5 ст.126 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 605 грн. 60 коп.

Таким чином, суддя вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 40-1, ст.126 ч.5, ч.1 ст. 130, ст. ст. 247 ч.1 п.1, 251, 283, 284, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126КУпАП та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу (Отримувач: ГУК у Дн-кій обл/Дн-ка об/21081300, Код ЄДРПОУ: 37988155, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA758999980313020149000004001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів зафіксованих в автоматичному режимі). Стягувач: Синельниківський РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 605,50 грн. Стягувач: Державна судова адміністрація України.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. О. Порошина