Рішення № 129300319, 31.07.2025, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/9914/24

Провадження №2-др/751/30/25

Додаткове рішення

Іменем України

31 липня 2025 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Діденко А. О.

при секретарі Овдій О. М.

розглянувши у залі суду в місті Чернігові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» про стягнення коштів,

Встановив:

14.07.2025 Новозаводським районним судом міста Чернігова ухвалено рішення у справі №751/9914/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ІВН ФІНАНС» про стягнення коштів, яким позовні вимоги задоволено частково.

21.07.2025 ОСОБА_1 в особі представника адвоката Підгорного К.Є. звернувся до суду з заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати (витрати на професійну правову допомогу), що пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції.

Ухвалою судді від 21.07.2025 заяву призначено до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін.

23.07.2025 представником відповідача надано заперечення на клопотання щодо розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, згідно якого просить відмовити у задоволенні заяви. Заперечення мотивують тим, що вказані судові витрати є неспівмірними та не об`єктивними, а обсяг робіт є просто вигаданим та не відповідає дійсності. Позивач не надав достатні докази на підтвердження оплати юридичних послуг. Оскільки заявником не підтверджено факт здійснення оплати витрат на правничу допомогу, немає жодних підстав для компенсації грошових коштів.

У судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про проведення судового засідання у їх відсутність.

Вивчивши зміст заяви, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч.3 та ч.4 ст. 270 ЦПК України суд здійснює розгляд справи у відсутності учасників справи та ухвалює додаткове рішення.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України у відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.07.2025 по справі № 751/9914/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ВІН ФІНАНС» про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 1 488 259 грн 14 коп, з яких: 1232103,73 грн інфляційні втрати та 256155,41 грн 3% річних, а також 9855,40 грн судового збору (а.с. 153-177).

12.10.2024 між ОСОБА_1 та адвокатом Підгорним К.Є. укладено договір про надання правової допомоги, згідно якого вартість правової допомоги, який замовник зобов`язується сплатити адвокату за цим договором, становить 40000 грн, з урахуванням рекомендацій щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, а також гонорар, розмір якого складає 2% від суми, присудженої рішенням суду першої інстанції на користь замовника.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Підгорним К.Є. долучений акт здачі-прийняття наданих послуг від 14.07.2025, рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару та квитанції до прибуткового касового ордера № 1 від 15.07.2025, № 2 від 16.07.2025, № 3 від 17.07.2025 та № 4 від 18.07.2025 на загальну суму 40000 грн, ордер.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно правової позиції Верховного суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 757/20995/15-ц, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами з наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості кожної окремо наданої послуги, з урахуванням її складності та обсягу, а не лише визначення загальної вартості наданої правової допомоги.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 визначила докази, які необхідні для компенсації витрат на правничу допомогу: «….зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Всупереч вищенаведеному, відповідних доказів заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 29765,18 грн, стороною позивача суду не надано.

Отже, у відповідності до ст. 133, 137, 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позову у справі, а також складності справи, ціни позову, обсягу наданих та виконаних робіт, принципу розумності та справедливості, враховуючи заперечення представника відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 26 038 грн 03 коп (1448259,14/2224836,57х40000).

При здійсненні розрахунку суд враховує загальну суму позовних вимог, заявлену позивачем - 2224836,57 грн, у тому числі й ту її частину, по якій судом було закрито провадження у зв`язку із тим, що дану частину позовних вимог судом також не було присуджено до задоволення, а повторний спір щодо неї був ініційований саме позивачем.

На переконання суду саме такий розрахунок витрат на правову допомогу відповідатиме критеріям розумності та добросовісності цивільного законодавства (ст. 3 ЦК України), а також критерію пропорційності цивільного судочинства.

При цьому суд відхиляє аргументи позивача про те, що в даному випадку спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а отже судові витрати підлягають стягненню у повному обсязі. Дійсно, процесуальні положення містять норми, які дозволяють повністю стягнути судові витрати на користь управленої сторони навіть у разі часткового задоволення позову. Однак у даному випадку відмова у задоволенні позову зумовлена такими обставинами, як зокрема пропуск позовної давності в частині вимог та вирішення судом аналогічного спору. А отже такі обставини були відомі позивачу до подання позовної заяви, і позивач мав можливість передбачити рішення суду в цій частині, зокрема звернувшись за консультацією в разі необхідності. А отже, позивач мав можливість прогнозувати свою поведінку, у тому числі і в аспекті розподілу судових витрат з урахуванням заявленої ним до стягнення суми.

Крім того, суд відхиляє посилання відповідача на, як на його думку, неналежне підтвердження первинними документами та документами бухгалтерського обліку витрати на правову допомогу в сумі 40 000 грн 00 коп. У матеріалах справи наявні копії прибуткових касових ордерів №1-4 (а.с. 196 т. 2), згідно із якими факт сплати коштів за правову допомогу в сумі 40 000 грн 00 коп підтверджується. Водночас процесуальний закон не зобов`язує адвоката надавати саме документи бухгалтерського або податкового обліку на підтвердження обставин оплати витрат на правову допомогу.

Що ж до посилань відповідача на не співмірність вартості правової допомоги суд відхиляє ці твердження як необґрунтовані, оскільки сума вартості правової допомоги, із урахуванням її зменшення судом, узгоджується із обсягом предмета спору, кількістю та часом вчинення процесуальних дій, та не суперечить критеріям справедливості та розумності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 353-355 ЦПК України, суд

Вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» про стягнення коштів, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 26 038 (двадцять шість тисяч тридцять вісім) грн 03 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31.07.2025.

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8 м. Київ 04112, ЄДРПОУ: 38750239)

Суддя А. О. Діденко