Рішення № 129280606, 04.08.2025, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

04 серпня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/421/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу без повідомлення (виклику) сторін, без проведення судового засідання

за позовом: Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (код ЄДРПОУ 14282829), вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070;

до відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1

про стягнення 35126,65 грн заборгованості

представники сторін не викликалися;

Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.

До Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" до ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором "Кредит все БІЗНЕС" № 79808818556 від 05.02.2024 станом на 09.04.2025 року включно в розмірі 35126,65 грн, з яких 30960,00 грн - сума кредиту (тіло) (включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 10177,62 грн та заборгованість за сумою кредиту в розмірі 20782,62 грн) та 4166,65 грн простроченої заборгованості за комісією.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань зі своєчасної оплати кредитних коштів за договором № 79808818556 від 05.02.2024.

Ухвалою суду від 05.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, без проведення судового засідання, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Ухвала суду від 05.05.2025 була доставлена позивачу до його електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС 07.05.2025 о 15:14, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвала суду від 05.05.2025 направлена відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві: вул. Доценка, буд. 11, кв. 133, м. Чернігів, 14032, повернута відділенням зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судом здійснено перевірку місця реєстрації відповідачки та встановлено, що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

З метою забезпечення реалізації відповідачкою права на захист ухвала суду від 05.05.2025 була направлена судом на адресу місця реєстрації останньої.

30.06.2025 ухала суду повернута відділенням зв`язку на адресу суду з відміткою «адрсат відсутній за вказаною адресою».

У розумінні положень ст. 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, про встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористався, відзиву на позов не надав, як і не надав жодних доказів у справі. Так само від відповідача не надходило клопотань (заяв) і щодо продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву.

Зважаючи на принципи диспозитивності, змагальності господарського судочинства та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також достатність часу, наданого учасникам справи для розумної реалізації своїх процесуальних прав у господарському процесі, у тому числі права на судових захист, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 ГПК України.

При цьому суд зазначає, що судом для реалізації права відповідачки на захист прав та інтересів здійснені всі можливі дії для повідомлення останньої про розгляд справи в суді, у тому числі надано достатньо часу для подання заяв по суті справи.

В силу вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З огляду на перебування судді Кузьменко Т.О. у відпустці, приймаючи до уваги принцип незмінності складу суду, враховуючи положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України, строк розгляду справи № 927/421/25 слід вважати розумним через об`єктивно обумовлені обставини, що потребували більшого часу розгляду справи, ніж той, що встановлений ст. 248 ГПК України, задля правильного її вирішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

05.02.2025 між Акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі - банк) та Фізичною особою - підприємцем Шумар Наталією Володимирівною (далі - позичальник) було укладено Кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" №79808818556 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Договором та Типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного:

сума кредиту - 50 000 грн;

строк кредитування до 05.02.2026 включно;

комісійна винагорода за надання кредиту: тариф комісійної винагороди - 1%; комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту; комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до пункту 6.3.1 Типових умов;

комісійна винагорода за обслуговування кредиту: тариф комісійної винагороди - 2% за один місяць користування кредитом; комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2 Типових умов та сплачується щомісячно за графіком платежів, наведеним в пункті 1.4 Договору;

процентна ставка за користування кредитом - 0,00001% річних; проценти нараховуються відповідно до пункту 6.2 Типових умов та сплачуються за графіком платежів, наведеним в пункті 1.4 Договору;

процентна ставка на прострочену суму кредиту - 0,00001% річних; проценти нараховуються та сплачуються згідно з пунктом 6.2 Типових умов;

цільове використання кредиту: на придбання основних засобів та/або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та Договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п. 1.1.4.1 Договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно з п. 1.1.4.1 Договору;

Типові умови: Типові умови кредитування в рамках кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС", укладеного в системі Інтернет-Банкінг Пумб Digital Business банка, що розміщуються на інтернет-сайті Банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід`ємною частиною Договору;

Відповідно до пункту 1.3 Договору виконання боргових зобов`язань забезпечується всім майном позичальника, на яке може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 1.4 Договору встановлено Графік платежів, яким передбачено щомісячну сплату платежів у розмірі 3083,33 грн (у тому числі 2083,33 грн платіж за основною сумою кредиту, 1000,00 грн комісійна винагорода за обслуговування кредиту) у період з 05.03.2024 по 05.01.2026; 05.02.2026 3083,41 грн (у тому числі 2083,41 грн платіж за основною сумою кредиту, 1000,00 грн комісійна винагорода за обслуговування кредиту); 05 числа кожного місяця.

Відповідно до пункту 1.5 Договору повернення кредиту, сплата плати за кредит та інших боргових зобов`язань здійснюється позичальником шляхом безготівкових перерахувань грошових коштів на користь банку на рахунок для погашення боргових зобов`язань.

Підписанням Договору позичальник звертається до банку за наданням кредиту в сумі, зазначеній в пункті 1.1.1 Договору, та підтверджує, що кредитні кошти будуть використані за цільовим призначенням відповідно до Договору; умови даного пункту Договору є заявою (клопотанням) позичальника про надання кредиту (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Типових умов надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5 Договору.

Згідно з п. 5.1 Типових умов позичальник зобов`язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в Договорі.

Відповідно до п. 5.5 Договору до його підписання позичальник ознайомився з Типовими умовами, завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення Договору в Кабінеті Digital, сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в Кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов позичальнику. Датою надання Типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до Типових умов є дата підписання Договору позичальником. Після підписання Договору зі свого боку банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами Договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах Договору.

05.02.2024 банком було зараховано на поточний рахунок позичальника кредитні кошти в сумі 49500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №TR.76139892.126811.29514.

Того ж дня позичальнику було надано банком 500,00 грн на оплату комісії за рахунок кредитних коштів за Договором, що підтверджується платіжною інструкцією №TR.76139892.126810.29514.

Відповідно до виписки по рахунку за період з 05.02.2024 по 09.04.2025 відповідач частково здійснив оплату кредитних коштів в сумі 19040,00 та комісії в сумі 10000 грн.

31.03.2025 банк направив на адресу позичальника Вимогу №195 від 25.03.2025, в якій повідомив останнього про наявність заборгованості за Договором у розмірі 34605,00 грн та про необхідність її негайного погашення.

З огляду на те, що відповідач не виконав свої грошові зобов`язання за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх порушених прав та просить стягнути з відповідача на свою користь 30960,00 грн заборгованості за сумою кредиту, включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту та строкову заборгованість за сумою кредиту, а також 4166,65 грн простроченої заборгованості за комісією.

Станом на день звернення позивача до суду відповідач доказів сплати заборгованості не надав.

Щодо підстав звернення позивача до суду з позовом до фізичної особи суд зазначає таке.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 25.02.2025 внесено запис № 2000640060003006998 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця Шумар Наталії Володимирівни.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи - підприємця не припинились.

Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором та, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов`язків, враховуючи що сторони досягли всіх істотних умов, притаманних вказаному виду договору, та.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Аналогічні за змістом положення закріплені в ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що принцип належного виконання полягає в тому, що воно має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №910/11949/21).

Матеріалами справи встановлено, що позивачем виконано умови Договору щодо надання відповідачу грошових коштів (кредиту) шляхом перерахування 49500 грн та 500,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями кредитового переказу коштів №TR.76139892.126811.29514 та №TR.76139892.126810.29514 від 05.02.2024.

Враховуючи пункт 1.4 Договору, зобов`язання відповідача з повернення кредиту та внесення плати за його користування повинно бути виконане у строк до 05.02.2026.

Матеріали справи містять докази часткового виконання відповідачем своїх зобов`язань по сплаті кредитних котів та комісій.

Так, відповідно до виписки по рахунку за період з 05.02.2024 по 09.04.2025 відповідач частково здійснив оплату кредитних коштів в сумі 19040,00 та комісії в сумі 10000 грн.

З наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки по рахунку відповідача вбачається, що відповідач, у порушення умов Договору, припинив здійснювати платежі з січня 2025 року.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Оскільки відповідачем допущено порушення виконання зобов`язань відповідно до графіку платежів, позивач набув право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі шляхом пред`явлення позову.

Станом на день ухвалення рішення заборгованість відповідача склала 35126,65 грн, з яких 30960,00 грн - заборгованість по сумі кредиту (у тому числі 10177,38 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту та 20782,62 грн заборгованості за сумою кредиту), а також 4166,65 грн заборгованості по комісії за період з 05.01.2024 по 09.04.2025.

Доказів сплати зазначеної заборгованості до матеріалів справи не надано.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 13 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Отже змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Водночас, відповідачем не надано жодних доказів на спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 35126,65 грн, а саме 30960 грн - заборгованість по сумі кредиту (у тому числі 10177,38 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту та 20782,62 грн заборгованості за сумою кредиту), а також 4166,65 грн заборгованості по комісії.

Розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір в сумі 2422,40 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Шумар Наталії Володимирівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070) заборгованість за Кредитним договором "Кредит все БІЗНЕС" № 79808818556 від 05.02.2024 заборгованість в розмірі 35126,65 грн, з яких 30960,00 грн - сума кредиту (тіло) (включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 10177,62 грн та заборгованість за сумою кредиту в розмірі 20782,62 грн) та 4166,65 грн простроченої заборгованості за комісією, судовий збір в сумі 2422,40 грн

3. Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.О.Кузьменко