Рішення № 129280580, 04.08.2025, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/1817/25

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Володимира Байталюка, за участю помічниці судді Олесі Віщук, розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області

про стягнення основного боргу, штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання в сумі 92034,04 грн

без повідомлення (виклику) сторін.

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) звернулося з позовом до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області (59300, Чернівецький район, Чернівецька область, місто Кіцмань, вулиця Незалежності, будинок, 83, код ЄДРПОУ 04062127 у змісті якого просить суд стягнути з відповідача борг у загальній сумі 92034,04 грн, у тому числі: основний боргу у сумі 85792,35 грн; пеня у сумі 4510,56 грн; три проценти річних у сумі 444,24 грн; інфляційні втрати у сумі 1286,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору від 10.10.2024 № 23-7019/24-БО-Т постачання природного газу.

2. Короткий зміст заперечень проти позову Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області.

Відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі, а доводи, які наведені на їх обґрунтування, вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Вказує на те, що дійсно між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Кіцманською міською радою Чернівецького району Чернівецької області було укладено Договір про постачання природного газу №23-7019/24-БО-Т від 10.10.2024. За даним договором утворилась заборгованість у сумі 85792,35 грн. Позивач не звертався до відповідача, для того, щоб у досудовому порядку врегулювати даний спір, не надсилав листів на офіційну електронну пошту та не повідомив у телефонному режимі про намір подати позовну заяву.

30.05.2025 відповідачу в «Електронний суд» надійшов позов від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», в якому зазначалось про стягнення заборгованості за постачання природного газу, а саме: основного боргу 85792,35 грн; пені 4510,56 грн; 3% річних 444,24 грн; інфляційних втрат 1286,89 грн.

03.06.2025 відповідачем було сплачено основну суму боргу, що підтверджується платіжною інструкцією №1855 від 02.06.2025 та направлено лист на електронну пошту позивача, про факт сплати за природний газ в сумі 85792,35 грн. Оскільки, строк дії Договору №23-7019/24-БО-Т від 10.10.2024 закінчився, відповідачем в призначенні платежу було вказано діючий Договір №23-8019/24-БО-Т від 02.01.2025, у зв`язку з чим просив позивача зарахувати сплачені кошти в сумі 85792,35 грн в рахунок заборгованості по Договору №23-7019/24-БО-Т від 10.10.2024.

Також, відповідачем надіслано лист позивачу №1016 від 10.06.2025 з проханням відкликати позовну заяву у зв`язку з відсутністю предмета спору та не наполягати на стягненні пені, 3% річних, інфляційних втрат, оскільки обставини справи свідчать про добросовісну поведінку, а основне зобов`язання відповідачем було виконано.

Враховуючи вищевикладене, просить суд закрити провадження у справі в частині основного боргу у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних зазначає, що це є правом, а не обов`язком суду. Крім того, пеня та інші штрафні санкції мають компенсаторну функцію, однак у даній справі жодних фактичних збитків позивач не довів, а сам факт погашення боргу до розгляду справи по суті виключає необхідність стягнення таких сум.

3. Хід розгляду справи та короткий зміст ухвал суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Байталюку В. Д.

Ухвалою суду від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.06.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнає в повному обсязі, а доводи, які наведені на їх обґрунтування, вважає безпідставними та необґрунтованими з підстав зазначених у відзиві.

17.06.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що зі змісту відзиву на позовну заяву, відповідач жодним чином не заперечує щодо факту заборгованості, яка в нього склалась за спожитий газ у розмірі 85792,35 грн та жодним чином не спростовує обставин та правової позиції позивача, викладених за змістом позовної заяви, і доведених позивачем належними та допустимими доказами.

Проте, безпідставно просить суд відмовити в задоволені позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Відзив на позовну заяву не містить належних заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, а також мотивів їх визнання або відхилення.

Вказані аргументи відповідача є безпідставними, необґрунтованими та таким, що не відповідають обставинам справи та доказам, наявним в матеріалах справи, з огляду на наступне.

Як зазначалось в позовній заяві позивач, у період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1972935,47 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (додаток 7 до позовної заяви).

Відповідно до пункту 5.1 Договору, споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; - остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання передачі природний газ здійснюється до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

За поставлений природний газ у жовтні-листопаді 2024 року відповідач повністю розрахувався.

За поставлений природний газ у грудні 2024 року відповідач здійснив розрахунок лише 03.06.2025, чим порушив вимоги п. 5.1. Договору.

Факт неналежного виконання споживачем своїх зобов`язань підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем. Звертає увагу суду на те, що будучи ознайомленим з умовами Договору, відповідач мав усвідомлювати, що за неналежне виконання умов Договору на нього буде покладена відповідальність передбачена п. 7.2 Договору. Крім того, враховуючи умови Договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини з поставки, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Умовами Договору (п. 7.2) передбачено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та /або строків оплати за п. 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

За змістом частини другої ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6 49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11). Отже нарахування інфляційних та 3% річних, що передбачено ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс11).

Вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Отже, визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Таким чином, встановлений положеннями ст. 625 ЦК України розмір процентної ставки на рівні 3% річних та компенсаційна функція внаслідок інфляційних нарахувань це той мінімальний визначений законодавцем розмір грошових виплат, що має на меті гарантоване відновлення майнових прав кредитора.

Отже обставини, на які посилається відповідач за змістом відзиву на позов не звільняють останнього від обов`язку здійснити своєчасний розрахунок з позивачем, а також сплатити на користь позивача пеню та нарахування, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України (3 % річних та інфляційних втрат).

З огляду на викладене, твердження відповідача не відповідають нормам чинного законодавства України, є необґрунтованими та безпідставними.

17.06.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Подана заява обґрунтована тим, що 03.06.2025 відповідачем погашена сума основного боргу в розмірі 85792,35 грн.

У зв`язку зі сплатою основного боргу, позивачем здійснено оновлений розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат станом на дату остаточного розрахунку на загальну суму 10470,79 грн.

Крім того, позивачем донараховано, пеню, 3 % річних та інфляційні втрати, станом на дату остаточного розрахунку.

Також, позивачем зроблено оновлений розрахунок штрафних санкцій, пені, 3 % річних та інфляційних з урахуванням всіх оплат відповідача, станом на дату остаточного розрахунку, що підлягає стягненню за позовом.

Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 10470,79 грн з яких: пеня в сумі 7570,88 грн; 3% річних в сумі 740,40 грн; інфляційні втрати в сумі 2159,51 грн та судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про її задоволення, а відтак спір розглядається в новій редакції з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, а саме: «про стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання в сумі 10470,79 грн».

4. Фактичні обставини справи встановлені судом.

04.10.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Кіцманською міською радою Чернівецького району Чернівецької області було укладено договір постачання природного газу № 23-7019/24-БО (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (п. 1.2 договору).

На виконання умов Договору, з жовтня 2024 року по грудень 2024 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 972 935,47 грн, що підтверджується актами приймання передачі природного газу, а саме:

- Акт приймання-передачі природного газу від 12.11.2024 за жовтень 2024 року на суму 61 894,64 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 12.12.2024 за листопад 2024 року на суму 872 313,71 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 13.01.2025 за грудень 2024 року на суму 1 038 727,12 грн.

Оформлення приймання-передачі природного газу відбувається у відповідності до пунктів 3.1-3.6 Договору.

Згідно з пунктом 3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 Договору, передбачено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі акт), підписаний уповноваженим представником Постачальника.

Відповідно до підпункту 3.5.3 пункту 3.5 Договору, Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Згідно з підпунктом 3.5.4 пункту 3.5 Договору, у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору.

На виконання підпункту 3.5.2 пункту 3.5 Договору, позивачем направлявся відповідачу примірник акту приймання-передачі природного газу за жовтень- грудень 2024 року, підписаний уповноваженим представником позивача та скріплений печаткою підприємства. Проте, станом на дату складання позовної заяви, відповідач не повернув Позивачу підписаний акт приймання-передачі природного газу. В той же час, вмотивованої відмови від підписання акту у письмовій формі на виконання вимог підпункту 3.5.3 пункту 3.5 Договору на адресу позивача не надходило.

Об`єм (обсяг) природного газу, спожитий Споживачем, підтверджуються відомостями з Інформаційної платформи Оператора ГТС України щодо остаточної алокації відборів Споживача, які відображають обсяг природного газу, що був поставлений Споживачу, за період жовтень-грудень 2024 року з ресурсу позивача.

На запит позивача Оператором ГТС України товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» листом № ТОВВИХ-25-6521 від 23.04.2025 надано відомості з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів споживання відповідачем газу за ЕІС-кодом 56ХS000041Q3J00D, який зазначений у договорі між сторонами, вбачається, що у жовтні 2024 року відповідачем спожито природний газ з ресурсу Позивача в обсязі 3 738,98 куб. м, у листопаді 2024 року в обсязі 52 695,40 куб. м, у грудні 2024 року в обсязі 62 748,23 куб. м, що відповідає обсягам, зазначеним позивачем в актах приймання-передачі природного газу за період жовтень-грудень 2024 р.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20 %, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ 16 390,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того ПДВ 20% 27,315 грн, всього з ПДВ 163,89 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.

Пунктом 5.1 Договору, встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника зазначений у розділі 14 цього договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1 цього договору (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

Згідно пункту 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Даний Договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2024 року включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1 договору).

У відповідності до пункту 3.5.4 договору обсяг газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до цін визначених у розділі 4 Договору.

Як зазначалось вище, у період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року відповідач спожив природний газ на загальну суму 1 972 935,47 грн.

При цьому, оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково на суму 1887143,12 грн, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 5.1. Договору.

Отже, розмір несплаченої суми основної заборгованості за поставлений природний газ складала 85792,35 грн.

Однак, після надходження позовної заяви до суду відповідачем погашено суму основного боргу в повному обсязі.

Крім того, за прострочення оплати, позивачем нараховано пеню в сумі 7570,88 грн, 3 % річних в сумі 740,40 грн та інфляційні втрати в сумі 2159,51 грн.

5. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Частиною другою ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язання сторін виникли в порядку ст. 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов`язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 692 Цивільного кодексу України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з частиною другою ст. 712 Цивільного кодексу України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша ст. 691 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 цього Договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 7.2 договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 18.02.2025 по 07.03.2025 в сумі 7570,88 грн.

Судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суму заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно, а відтак вимога позивача про стягнення пені в сумі 7570,88 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 740,40 грн за період з 18.02.2025 по 02.06.2025 та інфляційні втрати в розмірі 2159,51 грн за період з 01.03.2025 по 31.05.2025.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 910/12604/18).

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у заявлених позивачем розмірах.

Відповідно до пункту 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з частинами першою та другою ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

6. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

Керуючись статтями 129, пунктом 2 частини першої статті 231, статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання в сумі 10470,79 грн задовольнити.

2.Стягнути з Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області (59300, Чернівецька область, Чернівецький район, м. Кіцмань, вул. Незалежності, буд. 83, код ЄДРПОУ 04062127) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) заборгованість в сумі 10470,79 грн (з яких: 7570,88 грн пеня, 740,40 грн 3% річних, 2159,51 грн інфляційні втрати). Також, 2422,40 грн судового збору.

3.Закрити провадження у справі в частині стягнення з Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області основного боргу у сумі 85792,35 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676).

Відповідач Кіцманська міська рада Чернівецького району Чернівецької області (59300, Чернівецька область, Чернівецький район, м. Кіцмань, вул. Незалежності, буд. 83, код ЄДРПОУ 04062127).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення (якщо оголошено вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи з дня складання повного судового рішення).

Повне рішення складено та підписано 04.08.2025.

Суддя Володимир БАЙТАЛЮК

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/