Рішення № 129280492, 31.07.2025, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" липня 2025 р. Справа № 924/866/24 (681/504/25)

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судових засідань Ковальчук А.С., розглянувши подані в межах справи №924/866/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс", м. Київ

до ОСОБА_1 , м. Полонне, Шепетівський район, Хмельницька область

про стягнення 23 640 грн.

Представники учасників справи: не з`явилися

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.

10.01.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі №924/866/24, введено процедуру реструктуризації боргів боржниці, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , призначено керуючою реструктуризацією боргів арбітражну керуючу Белінську Н.О., призначено попереднє засідання.

10.01.2025 з метою виявлення всіх кредиторів боржника на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 №74995.

Упродовж строку визначеного для подання грошових вимог надійшли:

- грошові вимоги АТ "Перший український міжнародний банк" у сумі 125312,74 грн, з яких: 12053,74 грн. заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (заява №2002164870402 від 20.10.2023), з них 9488,22 грн. за кредитом (тілом) та 2565,52 грн. - проценти; 112259 грн. заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (заява №1014198675 від 23.01.2024), з них 87500,27 - заборгованість за кредитом (тіло), 6,18 грн. - проценти; 25752,55 грн. - комісія; а також 4844,80 грн. - судові витрати;

- грошові вимоги ТОВ "Еко Фін" в сумі 10 170 грн. заборгованості, з яких: 3000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 7 170 грн. - заборгованість за відсотками; 4844,80 грн. витрати по сплаті судового збору та 5 000 грн. витрат на правову допомогу;

- грошові вимоги АТ "Універсал Банк" у сумі 45 233,27 грн. заборгованості за тілом кредиту за договором про надання банківських послуг від 17.11.2019; а також 4844,80 грн. - судові витрати.

Судом дані вимоги в попередньому засіданні розглянуті.

Ухвалою господарського суду від 01.04.2025 затверджено план реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), схвалений протокольним рішенням зборів кредиторів від 19.03.2025 №1.

06.06.2025 до Господарського суду Хмельницької області з Полонського районного суду Хмельницької області надійшли за підсудністю матеріали цивільної справи №681/504/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" (03126, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 23 640 грн. заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 14.05.2025 у справі №681/504/25 матеріали цивільної справи №681/504/25 передано на розгляд до Господарського суду Хмельницької області, яким 10.01.2025 відкрито провадження у справі №924/866/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.06.2025 вказану справу передано для розгляду судді Шевчук О.І.

Ухвалою суду від 20.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті спору на 15.07.2025 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

15.07.2025 ухвалою суду відкладено судове засідання для розгляду справи по суті на 31.07.2025.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" (далі - ТзОВ "Свеа Фінанс", позивач) не скористався правом участі в судових засіданнях, просив здійснювати розгляд справи без участі представника. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що між ТзОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 16.05.2024 укладено договір про надання фінансового кредиту №19919-05/2024 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію". За умовами договору про надання фінансового кредиту ТзОВ "Стар Файненс Груп" зобов`язалось надати ОСОБА_1 , як позичальнику, грошові кошти в сумі 6000 грн. строком на 120 днів з базовою процентною ставкою 1,5 % на день, а остання зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. ТзОВ "Стар Файненс Груп" свої зобов`язання за укладеним договором виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника. Водночас, ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за договором, внаслідок чого за період з 15.06.2024 по 29.08.2024 утворилась заборгованість в розмірі 23640 грн., з яких: 6000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9 540 грн. - заборгованість за відсотками, 8 100 грн. - неустойка, що підлягають стягненню з відповідачки.

В подальшому, ТзОВ "Стар Файненс Груп" відступило право вимоги по указаному кредитному договору ТзОВ "Свеа Фінанс" на підставі укладеного між ними договору факторингу № 01.02-26/24 від 29.08.2024, відповідно до умов якого ТзОВ "Стар Файненс Груп", як первісний кредитор, передає (відступає) новому кредитору, а ТзОВ "Свеа Фінанс", як новий кредитор, набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами. Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-26/24 від 29.08.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складає: 23640 грн.

Відповідач - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідачка) не скористалася правом участі в судових засіданнях, письмового відзиву на позов не подала, причин неявки в судові засідання не повідомила, причин неподання доказів не вказала; належним чином повідомлена про дати, час та місце розгляду справи шляхом надіслання їй ухвали суду поштовим відправленням за адресою місця проживання, зареєстрованим в установленому законом порядку, згідно з Єдиним державним демографічним реєстром (АДРЕСА_1), а також до зареєстрованого електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Ухвала суду від 15.07.2025 повернута на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою". Ухвали суду від 20.06.2025, 15.07.2025 доставлені до електронного кабінету підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС відповідачки, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками.

Суд враховує положення пунктів 2, 5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до яких днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 виснував, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Відповідно до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується судом при розгляді справ як джерело права, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення у справі "Смірнова проти України" від 08.11.2005). Разом з тим, гарантованому праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення від 07.07.1989 у справі "Uniуn Alimentaria Sanders SA v. Spain").

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"). Така позиція кореспондує висновку у рішенні від 16.02.2017 у справі "Каракуця проти України", де, серед іншого, зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом установлено, що ОСОБА_1 обізнана про здійснення Господарським судом Хмельницької області судового провадження у справі №924/866/24 (№681/504/25), у якій вона є відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165, ч. 2 ст.178 ГПК України).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення ОСОБА_1 про дати, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами, а неявка відповідачки не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

ОСОБА_1 16.05.2024 заповнено та підписано заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту із зазначенням прізвища, імені, по батькові, РНОКПП, серії, номера та дати видачі паспорта громадянина України, адреси місця реєстрації та проживання, номера мобільного телефону та номера картки отримувача та надано ТОВ "Стар Файненс Груп" згоду відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» на обробку всіх своїх персональних даних, підтверджено про ознайомлення та погодження з усіма істотними характеристиками послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту, опублікованими на веб-сайті отримання ТзОВ "Стар Файненс Груп" https://starfin.com.ua/ у розділі «Про нас», а також перед підписанням договору - з паспортом споживчого кредиту та Правилами надання коштів у позику (далі - Правила), в т.ч. на умовах фінансового кредиту ТзОВ "Стар Файненс Груп", які розміщені на веб-сайті https://starfin.com.ua, приєднання до Договору у спосіб підписання, який розміщений на сайті, надано згоду ТзОВ "Стар Файненс Груп" на використання під час підписання будь-яких документів, пов`язаних з укладенням та виконанням договору про надання фінансового кредиту, накладенням електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні послуги» або електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

16.05.2024 між ТзОВ "Стар Файненс Груп", як товариством, та ОСОБА_1 , як клієнтом, укладено договір про надання фінансового кредиту №19919-05/2024 (далі - Договір) у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами п.1.1 Договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 6 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору визначено тип кредиту: кредит; мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; кредит надається строком на 120 днів; дата надання кредиту 16.05.2024; наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування; дата погашення кредиту 12.09.2024.

За користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована (п.1.4 Договору).

Як вбачається із п.п. 1.4.1 процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього Договору.

Відповідно до п. 1.6 Договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Згідно п.2.1 Договору перед укладенням договору товариством здійснено ідентифікацію/верифікацію клієнта у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020 "Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу", одним із зазначених способів: - отримання через систему ВаnkID НБУ ідентифікаційних даних; - отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння РНОКПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої КЕП власника ідентифікаційного документа; - отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразовим ідентифікатором (оtр-пароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власними ідентифікаційними документами, а саме сторінки/сторони, що містить фото.

Видача кредитів клієнту - фізичній особі товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу інтернет, тобто через веб-сайт товариства https://starfin.com.ua (п.2.2 Договору).

Пунктами 2.3 - 2.8 Договору визначено, що для отримання кредиту клієнт відвідує сайт товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме: Правилами надання коштів у позику, в т.ч. і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується товариством на сайті товариства.

За результатом ознайомлення з наведеною інформацією на сайті товариства клієнт на калькуляторі обирає необхідну суму кредиту та строк платежу за кредитом, який є розрахунковим періодом для побудови графіку платежів, після чого переходить до створення Особистого кабінету.

Для створення Особистого кабінету клієнт на сайті товариства вводить свій особистий або фінансовий номер телефону та підтверджує його шляхом введення коду з смс-повідомлення або приймає вхідний дзвінок від товариства з одноразовим кодом та підтверджує відповідну дію.

Після входу (авторизації) до Особистого кабінету клієнт для отримання кредиту заповнює заявку-анкету (далі - Заявка). У заявці клієнт зобов`язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані відповідно до ідентифікаційних документів клієнта, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання товариством кредиту клієнту. Заповнюючи заявку клієнт дає згоду на передачу товариству своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану і його здатності виконати зобов`язання за договором.

У випадку успішного проходження ідентифікації та верифікації клієнту підтверджується можливість оформлення кредиту та товариство клієнту в Особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови (п.2.13 Договору).

Клієнт може прийняти (акцептувати) пропозицію укласти кредитний договір або відмовитися від пропозиції (п.2.15 Договору).

У випадку готовності клієнта прийняти пропозицію (оферту), клієнт натискає кнопку «підписати», після чого клієнт отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий одноразовий ідентифікатор або йому надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який клієнт вводить у відповідне поле (п.2.16 Договору).

Введенням коду на сайті товариства клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) товариства на укладення кредитного договору (електронний підпис клієнта накладається на оригінал договору) (п.2.17 Договору).

Згідно п.2.18 Договору укладення договору відбувається згідно Закону України "Про електронну комерцію". Після здійснення акцепту позичальником оферти товариства, що є укладенням договору відповідно до ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", товариство накладає на оригінал договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника товариства із кваліфікованою позначкою часу, а оригінал договору завантажується (надсилається) в Особистий кабінет клієнта.

Розділом 3 Договору сторони узгодили порядок нарахування процентів та сплати заборгованості за договором.

Так, відповідно до п.3.1 Договору за користування кредитом товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно Графіку платежів, який є невід`ємною частиною цього договору. Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим договором передбачено в п.5.3 Договору.

Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нарахована неустойка (у разі наявності) складають заборгованість за Договором (п.3.2 Договору).

Нарахування процентів здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2 Договору), починаючи з дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня (п.3.3 Договору).

Пунктом 3.5 Договору визначено, що клієнт, підписавши цей Договір, дає згоду, що у випадку, коли клієнт сплачує суму коштів, яка більша, ніж сума чергового платежу відповідно до Графіка платежів, та сума штрафних санкцій (у випадку їх нарахування), сума переплачених коштів спрямовується на погашення суми кредиту.

Згідно з п.4.4.2 Договору клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, встановленому договором.

У випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежів, за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством (п.5.3 Договору).

Відповідно до п.5.3.1 Договору у випадку прострочення клієнтом сплати тіла кредиту відповідно до терміну, встановленого в Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежів, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.

У відповідності до п.7.1 Договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку вказаного в п.1.2 цього Договору.

Даний договір укладений о 12:57:09 та підписаний ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 (за допомогою електронного підпису W2950).

Додатком №1 до Договору є Графік платежів з 16.05.2024 по 12.09.2024, який підписаний ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 (за допомогою електронного підпису W2950).

Крім того, ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису W2950 16.05.2024 підписано Паспорт споживчого кредиту, яким визначено інформацію щодо умов кредитування та зазначено, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 12.09.2024 року та Інформаційне повідомлення про передачу позичальником до ТОВ "Стар Файненс Груп" персональних даних третіх осіб під час укладення, виконання та припинення кредитного договору.

До матеріалів позовної заяви додано Правила надання коштів у кредит, затверджених наказом директора ТзОВ "Стар Файненс Груп" №19-1/04/24 від 19.04.2024.

Листом директора ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» №3426_250318182556 від 18.03.2025 стверджується здійснення 16.05.2024 ТзОВ "Стар Файненс Груп" переказу грошових коштів в сумі 6 000 грн. на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 398065245, призначення платежу: Зарахування 6 000 грн. на карту № НОМЕР_2 .

29.08.2024 між ТзОВ "Стар Файненс Груп", як клієнтом, та ТзОВ "Свеа Фінанс", як фактором, укладено договір факторингу №01.02-26/24 (далі - Договір факторингу), згідно п.2.1 якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Право вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього договору, внаслідок чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості за кредитними договорами. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені договором (п.3.1.3 Договору факторингу).

Сторони домовилися, що фінансування (ціна договору) складає 3 827 017,94 грн. (п.4.1 Договору факторингу).

До матеріалів справи додано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №9731 від 30.08.2024, згідно якої ТзОВ "Свеа Фінанс" здійснило платіж у розмірі 3 827 017,94 грн. на користь ТзОВ "Стар Файненс Груп" із призначенням платежу: «Оплата фінансування зг. Договору факторингу №01.02-26/24 від 29.08.2024 без ПДВ», а також акт приймання-передачі документації за договором факторингу від 29.08.2024 року №01.02-26/24.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 29.08.2024, що є додатком №1 до Договору факторингу №01.02-26/24 від 29.08.2024, за №2143 боржником є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кредитним договором 19919-05/2024 від 16.05.2024; загальна сума заборгованості складає 23640 грн., з яких: 6000 грн. - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту), 9540 грн. - заборгованість за відсотками; 8100 грн. - заборгованість за неустойкою.

Позивачем до матеріалів справи подано розрахунок заборгованості за Договором за період з 16.05.2024 по 29.08.2024 в розмірі 23 640 грн., з яких: 6000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9 540 грн. - заборгованість за відсотками, 8 100 грн. - неустойка.

Інших доказів, що стосуються предмету спору, матеріали справи не містять.

Дослідивши обставини справи та оцінивши надані докази по суті спору, суд бере до уваги таке.

Згідно зі ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст.4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити (близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 06.10.2022 у справі №922/2013/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).

У справі, що розглядається, предметом позову є вимога позивача ТзОВ "Свеа Фінанс" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за укладеним 16.05.2024 між ТзОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 договором про надання фінансового кредиту №19919-05/2024 від 16.05.2024 в розмірі 23 640 грн., з яких: 6000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9 540 грн. - заборгованість за відсотками, 8100 грн. - неустойка.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2024 між ТзОВ "Стар Файненс Груп", як клієнтом, та ТзОВ "Свеа Фінанс", як фактором, укладено договір факторингу №01.02-26/24 (далі - Договір факторингу), згідно п.2.1 якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до п.3.1.3 Договору факторингу право вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього договору, внаслідок чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості за кредитними договорами. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені договором.

Відтак, враховуючи наведене, право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №19919-05/2024 від 16.05.2024 в розмірі 23 640 грн. перейшло до позивача.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пункт 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2024 між ТзОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №19919-05/2024 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон України «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/ або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1,2 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Пунктами 2.3 - 2.8 Договору визначено, що для отримання кредиту клієнт відвідує сайт товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме: Правилами надання коштів у позику, в т.ч. і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується товариством на сайті товариства. За результатом ознайомлення з наведеною інформацією на сайті товариства клієнт на калькуляторі обирає необхідну суму кредиту та строк платежу за кредитом, який є розрахунковим періодом для побудови графіку платежів, після чого переходить до створення Особистого кабінету. Для створення Особистого кабінету клієнт на сайті товариства вводить свій особистий або фінансовий номер телефону та підтверджує його шляхом введення коду з смс-повідомлення або приймає вхідний дзвінок від товариства з одноразовим кодом та підтверджує відповідну дію. Після входу (авторизації) до Особистого кабінету клієнт для отримання кредиту заповнює заявку-анкету (далі - Заявка). У заявці клієнт зобов`язаний вказати повні, точні і достовірні особисті дані відповідно до ідентифікаційних документів клієнта, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання товариством кредиту клієнту. Заповнюючи заявку клієнт дає згоду на передачу товариству своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану і його здатності виконати зобов`язання за договором.

ОСОБА_1 16.05.2024 заповнено та підписано заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту із зазначенням прізвища, імені, по батькові, РНОКПП, серії, номера та дати видачі паспорта громадянина України, адреси місця реєстрації та проживання, номера мобільного телефону та номера картки отримувача та надано ТОВ "Стар Файненс Груп" згоду відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» на обробку всіх своїх персональних даних, підтверджено про ознайомлення та погодження з усіма істотними характеристиками послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту, опублікованими на веб-сайті отримання ТзОВ "Стар Файненс Груп" https://starfin.com.ua/ у розділі «Про нас», а також перед підписанням договору - з паспортом споживчого кредиту та Правилами надання коштів у позику, в т.ч. на умовах фінансового кредиту ТзОВ "Стар Файненс Груп", які розміщені на веб-сайті https://starfin.com.ua, приєднання до Договору у спосіб підписання, який розміщений на сайті.

Відповідно до п.2.1 Договору перед укладенням договору товариством здійснено ідентифікацію/верифікацію клієнта у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020 «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», одним із зазначених способів: - отримання через Систему ВаnkID НБУ ідентифікаційних даних; - отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння РНОКПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої КЕП власника ідентифікаційного документа; - отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразовим ідентифікатором (оtр-пароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власними ідентифікаційними документами, а саме сторінки/сторони, що містить фото.

Отже, ТзОВ "Стар Файненс Груп" здійснено ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи ОСОБА_1 в порядку, передбаченому пунктом 2 розділу 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (додатку 2 до «Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107).

За умовами пунктів 2.13, 2.16 Договору у випадку успішного проходження ідентифікації та верифікації клієнту підтверджується можливість оформлення кредиту та товариство клієнту в Особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови. У випадку готовності клієнта прийняти пропозицію (оферту), клієнт натискає кнопку «підписати», після чого клієнт отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий одноразовий ідентифікатор або йому надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який клієнт вводить у відповідне поле.

Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагається (ч.2 ст.639 ЦК України).

Матеріалами справи стверджується підписання Договору відповідачкою шляхом введення у відповідне поле форми електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору W2950.

Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно Закону України "Про електронний цифровий підпис".

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Отже, введенням ідентифікатору відповідачка підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена ТзОВ "Стар Файненс Груп" у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі №243/6552/20 вказав, що оспорюваний договір про надання кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Отже, зі змісту Договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Відповідачка погодилась на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання нею договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Доказів зворотного матеріали справи не містять, а відповідачкою не надано.

Згідно п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» надання кредиту є фінансовою послугою.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частинами 1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

Листом ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» №3426_250318182556 від 18.03.2025 стверджується здійснення 16.05.2024 ТзОВ "Стар Файненс Груп" переказу грошових коштів в сумі 6 000 грн. на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 398065245, призначення платежу: Зарахування 6 000 грн. на карту № НОМЕР_2 .

Відповідно до п.3.1-3.3 Договору за користування кредитом товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно Графіку платежів, який є невід`ємною частиною цього договору. Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим договором передбачено в п.5.3 Договору. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нарахована неустойка (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Нарахування процентів здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2 Договору, починаючи з дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

Згідно з п. 4.4.2 Договору клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, встановленому договором.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що у випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежів, за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством (п.5.3 Договору).

Відповідно до п.5.3.1 Договору у випадку прострочення клієнтом сплати тіла кредиту відповідно до терміну, встановленого в Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежів, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.

На підставі договору про надання фінансового кредиту №19919-05/2024 від 16.05.2024 ОСОБА_1 отримала від ТзОВ "Стар Файненс Груп" кредит у розмірі 6 000 грн. та на час розгляду справи судом не повернула борг (тіло кредиту) з урахуванням нарахованих процентів та неустойки (штрафу).

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №19919-05/2024 від 16.05.2024 станом на 31.07.2025 у боржниці наявна заборгованість за кредитом в сумі 6 000 грн. (тіло кредиту), 9 540 грн. - заборгованість за відсотками та 8 100 грн. заборгованість за неустойкою (штрафом).

Згідно ст.610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором (ч.1 ст. 612 ЦК України).

На час розгляду позовних вимог, доказів погашення заборгованості за договором №19919-05/2024 від 16.05.2024 відповідачкою не надано, а матеріали справи не місять.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками, встановлено їх арифметичну правильність, відтак позовні вимоги ТзОВ "Свеа Фінанс" в частині стягнення 6 000 грн. заборгованості за тілом кредиту та 9 540 грн. заборгованості за відсотками в за договором договору про надання фінансового кредиту №19919-05/2024 від 16.05.2024 підлягають задоволенню, як такі, що заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджені наданими доказами.

Разом з цим, судом враховано, що при подачі ОСОБА_1 заяви про її неплатоспроможність в конкретизованому списку кредиторів зазначено ТзОВ "Стар Файненс Груп" з поточною заборгованістю в розмірі 25 690 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за неустойкою (штрафом) суд зазначає і враховує таке.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч.1 ст.14 ЦК України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 13.03.2022 №2120-ІХ, що набрав чинності 17.03.2022, Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.04.2025 №4356-ІХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, Указом від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-IX, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX, Указом від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 №3429-IX, Указом від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-IX, Указом від 06.05.2024 №271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, Указом від 23.07.2024 №469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 №3891-IX, Указом від 28.10.2024 №740/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 №4024-ІХ, та Указом від 14.01.2025 №26/2025, затвердженим Законом України від 15.01.2025 №4220-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09.05.2025 строком на 90 діб.

Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 у справі №706/68/23 виснував, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

У постанові від 31.01.2024 у справі №183/7850/22 Верховний Суд зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, стягнення з відповідача неустойки у розмірі 8100,00 грн. за кредитним договором №19919-05/2024 від 16.05.2024 у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом кожному учаснику справи була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цього учасника в суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

За змістом частин 1-3 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити частково: стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №19919-05/2024 від 16.05.2024 у розмірі 15 540 грн., з яких: 6000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 9 540 грн. - заборгованість за відсотками. В решті позовних вимог належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки згідно положень ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а позовну заяву у справі №924/866/24 (№681/504/25) подано до суду в електронній формі, то визначення суми судового збору, який підлягає стягненню з відповідача відбувається із застосуванням коефіцієнту 0,8.

З огляду на розмір задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 592,49 грн. витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 29, 73, 74, 86, 123, 129, 130, 231-233, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" (03126, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №19919-05/2024 від 16.05.2024 у розмірі 15 540 грн., з яких: 6000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 9 540 грн. - заборгованість за відсотками, а також 1 592 грн. 49 коп витрат на оплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У стягненні 8 100 грн. неустойки (штрафу) - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Господарського суду Хмельницької області подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (лише вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 04.08.2025.

Суддя О.І. Шевчук