Рішення № 129279972, 29.07.2025, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2025 Справа № 917/1188/24

за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАШКАН ЛОГІСТИК» (адреса 39800, Україна, Полтавська обл., м.Горішні Плавні, вул. Строни, буд. 5-А, ЄДРПОУ 36965823)

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» (адреса 4600 Грузія, м Кутаїсі, вул.Чечелашвілі, 3-ий провулок, д.№4, ЄДРПОУ 412719312)

про стягнення 65 000,00 доларів США

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін: згідно протоколу

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАШКАН ЛОГІСТИК» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» про стягнення заборгованості за Контрактом 01/06/20/1 від 01.06.2020 у розмірі 65 000,00 доларів США

Ухвалою від 26.07.24 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; судові засідання у справі призначити на 08.10.2024 о 10:00, на 26.11.24 о 10:00, на 20.12.24 о 10:00, на 28.01.25 о 10:00; зобов`язати позивача у 20-денний строк від дня отримання даної ухвали надати суду належним чином (нотаріально) посвідчений переклад грузинською документів (перелік в ухвалі від 26.07.24).

19.08.24 від представника позивача надійшла заява, в якій він просить продовжити на 20 днів, встановлений судом 20-ти денний процесуальний строк для надання нотаріально посвідченого перекладу документів по справі.

Ухвалою від 02.09.24 суд постановив продовжити для позивача на 20 днів, встановлений судом 20-ти денний процесуальний строк для надання нотаріально посвідченого перекладу документів по справі.

04.09.24 від представника позивача надійшла заява, в якій він просив продовжити до 20.09.2024, встановлений судом процесуальний строк для надання нотаріально посвідченого перекладу.

Ухвалою від 04.09.24 суд постановив продовжити для позивача до 20.09.2024, встановлений судом процесуальний строк для надання нотаріально посвідченого перекладу.

17.09.24 від представника позивача надійшла заява, в якій він просив продовжити до 27.09.2024, встановлений судом процесуальний строк для надання нотаріально посвідченого перекладу.

Ухвалою від 19.09.24 суд постановив продовжити для позивача до 27.09.2024, встановлений судом процесуальний строк для надання нотаріально посвідченого перекладу.

23.09.24 від представника позивача надійшла заява, в якій він просив суд судові засідання у даній справі здійснювати в режимі відеоконференції.

27.09.24 від позивачем подано нотаріально посвідчений переклад документів по справі.

Суд звернувся до компетентного органу Грузії (Міністерство юстиції Грузії 0102 Грузія, Тбілісі, вул. Горгасали, 24) із судовим дорученням про вручення відповідачу судових документів.

20.02.25 від Міністерства юстиції України надійшло без виконання доручення суду по справі.

Підготовчі засідання у справі неодноразово відкладалися.

Від відповідача відзив на позов не надійшов.

Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.

У підготовчому засіданні, 21.02.2025р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 21.02.2025р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1188/24, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 15.04.2025, зобов`язати позивача протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду 3 (три) примірники нотаріально засвідченого перекладу на грузинську мову: ухвали суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 21.02.25, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та короткого викладу документа, що підлягає врученню; направити компетентному органу Грузії Міністерству юстиції - Департамент міжнародних зв`язків та правового співробітництва подані позивачем нотаріально засвідчені переклади ухвали суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 21.02.25, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та короткого викладу документа, що підлягає врученню, для належного повідомлення відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» .

10.03.25 позивач надав до суду в трьох примірниках належним чином нотаріально засвідчений переклад на грузинську мову: ухвали суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 21.02.25, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та короткого викладу документа, що підлягає врученню.

Суд направив компетентному органу Грузії Міністерству юстиції - Департамент міжнародних зв`язків та правового співробітництва подані позивачем нотаріально засвідчені переклади ухвали суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 21.02.25, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів та короткого викладу документа, що підлягає врученню, для належного повідомлення відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» .

В судових засіданнях неодноразово було оголошено перерву.

Ухвалою від 08.07.25 суд призначив судове засідання на 29.07.2025 р.

У судовому засіданні 29.07.2025 представник позивача надав пояснення по суті позову по даній справі.

Відповідач не направив свого повноважного представника в судове засідання.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судом враховано, що згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд вчинив всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом.

Як зазначено вище, відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

У судовому засіданні 29.07.2025 судом було з`ясовано обставини справи та досліджено докази.

У судовому засіданні 29.07.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення перерви у судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 22.07.2025.

У судовому засіданні 29.07.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кашкан Логістик» (далі - відповідач, покупець, ТОВ «Кашкан Логістик») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джорджіан Алко Груп» (далі - позивач, продавець, ТОВ «Джорджіан Алко Груп») було укладено Контракт на поставку товарів № 01/06/20/1 від 01 червня 2020 року (далі - Контракт № 01/06/20/1).

Відповідно до п. 1.1. Контракту № 01/06/20/1 продавець (виробник) зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати товар у продавця (виробника) відповідно до умов встановлених цим Контрактом.

Відповідно до п. 1.4. Контракту № 01/06/20/1 продавець (виробник), в разі прийняття замовлення до виконання, зобов`язаний протягом 3-х денного терміну здійснити акцепт оферти шляхом оформлення специфікації та попереднього рахунку на партію товару (далі - «Специфікація», «Попередній рахунок»).

Згідно з п. 1.5. Контракту № 01/06/20/1 покупець після отримання специфікації зобов`язаний протягом 3-х денного терміну направити продавцю (виробникові) підписану специфікацію на поставку товару, після чого замовлення вважається узгодженим сторонами і обов`язковим до виконання.

Відповідно до п. 4.1. Контракту № 01/06/20/1 ціна товару, що підлягає оплаті покупцем (далі - «Купівельна ціна»), визначається на підставі Додатку № 1, з урахуванням можливих змін відповідно до п.п. 1.2. та 1.6. цього Контракту, вказується в Специфікації (п. 1.4.), підтверджується покупцем (п. 1.5.) і відбивається в усіх товаросупровідних документах.

Умови платежу вказуються в Специфікації і в Попередньому рахунку (п. 1.4.) по кожній партії поставленого товару, з урахуванням номенклатури товару (п. 4.2. Контракту).

Пунктом 4.3. Контракту визначено, що всі платежі за Товар здійснюються Покупцем в доларах США на банківський рахунок Продавця.

Згідно з п. 4.4 Контракту № 01/06/20/1 покупець зобов`язаний здійснювати платіж за погодженою сторонами ціною і термінами, вказаними в Специфікації і Попередньому рахунку.

Відповідно до п. 10. Контракту при підписанні даного договору Сторони керуються чинним законодавством України. Всі суперечки і розбіжності, які можуть виникнути між сторонами із умов цього Договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватися ними шляхом ведення двосторонніх переговорів. Згідно п. 10.2. у разі не врегулювання суперечок в процесі переговорів, вони будуть передані на розгляд судових органів за місцезнаходженням Позивача.

Пунктом 11.3. визначено «У разі якщо даним «Контрактом» не визначено інше, будь-які повідомлення та кореспонденція по даному «Контракту» повинні направлятися в письмовій формі».

Згідно п. 11.4. Контракту повідомлення та кореспонденція вважаються доставленими належним чином, якщо передача здійснена власноруч, електронною поштою, кур`єром або рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресами, вказаними в реквізитах Сторін. У разі зміни адреси одна зі сторін повідомляє іншу шляхом направлення письмового повідомлення.

Відповідно до п. 11.6. Контракту, даний Контракт набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками обох Сторін і залишається в повній силі і дії до 31 грудня 2020 року включно, а після закінчення цього терміну автоматично продовжується на наступний період в 1 (один) рік або до тих пір, поки одна зі Сторін не надішле письмового повідомлення про бажання розірвати Контракт принаймні за 10 (десять) днів до закінчення терміну його дії. Крім того будь-яка Сторона в праві розірвати цей «Контракт» шляхом направлення іншій стороні письмового повідомлення за 10 (десять) днів до дати розірвання.

Згідно розділу Контракту «Банківські реквізити та підписи сторін» поштовою адресою Відповідача є: 4600, Грузія, м.Кутаїсі, вул.Чечелашвілі, 3-ій провулок, д. 4, електронна адреса: georgianalcogroup@gmail.com .

В обгрунтування позову позивач вказує, що:

- на виконання умов Контракту Сторонами було погоджено та підписано Додаток № 3 до Контракту (далі - Додаток № 3) від 01.06.2021р., яким визначено найменування партії товару, що підлягає постачаннюПродавцем, а саме, вино різних торгових марок з визначенням ціни за одиницю Товару. Також, Покупцем був отриманий від Продавця попередній рахунок на визначену партію Товару № 2 від 14.06.2021р. (далі - Попередній рахунок № 2). Відповідно до Попереднього рахунку № 2 від 14.06.2021р. вартість партії Товару становить 168 900,00 доларів США. Також, відповідно до умов Контракту Продавцем та Покупцем була погоджена та підписана Специфікація від 14.06.2021р. (далі - Специфікація). Відповідно до Попереднього рахунку № 2 та п. 1 Специфікації ціни вказані в USD (долари США) за одиницю виміру на умовах: DAP «Delivered At Point» («Поставка в пункті» вказана назва місця призначення) «ІНКОТЕРМС 2010» за адресою - 52005, Україна, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул.Мічуріна, 15. Відповідно до п. 3 Специфікації всього до оплати 168 900,00 доларів США. В пунктах 4 - 5 Специфікації сторони погодили умови оплати та строки поставки товару, Покупець оплачує вартість Товару на умовах: 50% - передоплати, 50% - з відстрочкою платежу в 60 (шістдесят) календарних днів з дати прийому Товару. Відповідно до п. 5 Специфікації строки поставки: протягом 40 (сорок) календарних днів, з моменту надходження передоплати (грошових коштів) на рахунок Продавця (Виробника) за партію Товару. В п. 6 Специфікації місце поставки: Товар поставляється на умовах DAP «Delivered At Point» («Поставка в пункті» вказана назва місця призначення) «ІНКОТЕРМС 2010» за адресою - 52005, Україна, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул.Мічуріна, 15.

- на виконання умов Контракту ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» було здійснено передоплату за партію Товару на підставі зазначеного Попереднього рахунку № 2 та Специфікації платіжним дорученням № 10JBKLL7 від 20.07.2021р. в сумі 65 000,00 доларів США.

- на виконання умов Контракту (пункт 2.1. Контракту) Позивачем було замовлено, оплачено та відправлено Відповідачу марки акцизного податку для маркування алкогольних напоїв на погоджену сторонами партію Товару, що підтверджується заявкою-розрахунком на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв з прибутково-видатковою накладною, гарантійним зобов`язанням з документами про направлення марок акцизного податку Відповідачу.

- станом на дату подання позовної заяви Відповідачем не здійснено поставку Товару в адресу Позивача.

- з метою виконання умов Контракту Позивачем на адресу Відповідача направлялися претензії/вимоги/листи: - претензія вих. № 73 від 21.02.2022, яка була повернута на адресу Позивача у зв`язку з неотриманням Відповідачем тривалий час претензії в поштовому відділенні; вимога вих. № 55 від 15.03.2023; 17.06.2024 був направлений лист «Щодо виконання Контракту на поставку товарів № 01/06/20/1 від 01.06.2020» вих. № 114 від 17.06.2024, яким було запропоновано Відповідачу надати гарантії виконання умов Контракту в частині постачання товарів та уточнити банківські реквізити для оплати товару.

- у зв`язку з ігноруванням Відповідачем направлених на його адресу претензій/вимог/листів та не надання будь якої відповіді щодо подальшого виконання умов Контракту, ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» 04.07.2024 на поштову адресу Відповідача та засобами електронного зв`язку, відповідно до п. 11.6 Контракту, було направлено «Повідомлення про розірвання Контракту на поставку товарів № 01/06/20/1 від 01.06.2020» вих. № 132 від 07.07.2024.

- п. 11.6. Контракту передбачено безумовне право будь-якої сторони Контракту розірвати Контракт шляхом направлення відповідного повідомлення іншій стороні письмового повідомлення за десять днів до дати розірвання. Таким чином, оскільки Позивачем було направлено Відповідачу повідомлення про розірвання Контракту 04.07.2024, то станом на дату подання позовної заяви Контракт вважається розірваним.

- оскільки Контракт на дату подання позовної заяви є розірваним, Відповідачем не поставлений визначений умовами Контракту товар, навіть частково, в адресу Позивача та не повернута сума передплати (авансу) в розмірі 65 000,00 (шістдесят п`ять тисяч) доларів США 00 центів, а також Відповідачем не надано жодної відповіді на претензії/вимоги/листи Позивача щодо виконання Контракту, то Відповідача відпала достатня правова підстава збереження зазначених коштів (майна).

У зв`язку із зазначеним позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 65 000,00 (шістдесят п`ять тисяч) доларів США 00 центів.

Докази відповідача в спростування вимог позивача в матеріалах справи відсутні.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Статтею 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

При прийнятті до розгляду позовної заяви, судом встановлено, що відповідач по справі є нерезидентом, який не має свого представництва на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського кодексу України іноземні юридичні особи при здійсненні господарської діяльності в Україні мають такий самий статус, як і юридичні особи України, з особливостями, передбаченими цим Кодексом, іншими законами, а також міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

За змістом п. 1 ч.1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, у тому числі, у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що спори, які виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.

Крім того, за приписами ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Відповідно до п. 10.1-п.10.2 контракту на поставку товарів №01/06/20/1 від 01.06.2020 при підписанні контракту сторони керуються чинним законодавством України; у разі не врегулювання суперечок в процесі переговорів, вони будуть передані на розгляд судових органів за місцем знаходження позивача.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, долученої до позовної заяви, місцем знаходження позивача є: Україна, 39800, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Строни, буд. 5-А.

За таких обставин, спір у даній справі підлягає розгляду Господарським судом Полтавської області згідно із законодавством України.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські Договори.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Зазначені положення викладені і в статті 193 ГК України.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини поставки.

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Стаття 663 ЦК України визначає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлена обов`язковість договору для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання щодо своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Позивачем на адресу Відповідача направлялися претензії/вимоги/листи: претензія вих. № 73 від 21.02.2022, яка була повернута на адресу Позивача у зв`язку з неотриманням Відповідачем тривалий час претензії в поштовому відділенні; вимога вих. № 55 від 15.03.2023; 17.06.2024 був направлений лист «Щодо виконання Контракту на поставку товарів № 01/06/20/1 від 01.06.2020» вих. № 114 від 17.06.2024, яким було запропоновано Відповідачу надати гарантії виконання умов Контракту в частині постачання товарів та уточнити банківські реквізити для оплати товару.

Відповідач товар позивачу не поставин, кошти за непоставлений товар не повернув. Дана обставина відповідачем не спростована.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Частиною 7 ст. 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання (Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №910/10233/20, від 01.04.2021 у справі №910/5206/20, від 13.12.2021 у справі №904/2780/19).

Матеріали справи свідчать про те, що виконання умов Контракту, ТОВ «КАШКАН ЛОГІСТИК» 04.07.2024 на поштову адресу Відповідача та засобами електронного зв`язку, відповідно до п. 11.6 Контракту, було направлено «Повідомлення про розірвання Контракту на поставку товарів № 01/06/20/1 від 01.06.2020» вих. № 132 від 07.07.2024.

Відповідно до п. 11.6. Контракту, даний Контракт набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками обох Сторін і залишається в повній силі і дії до 31 грудня 2020 року включно, а після закінчення цього терміну автоматично продовжується на наступний період в 1 (один) рік або до тих пір, поки одна зі Сторін не надішле письмового повідомлення про бажання розірвати Контракт принаймні за 10 (десять) днів до закінчення терміну його дії. Крім того будь-яка Сторона в праві розірвати цей «Контракт» шляхом направлення іншій стороні письмового повідомлення за 10 (десять) днів до дати розірвання.

Таким чином, оскільки Позивачем було направлено Відповідачу повідомлення про розірвання Контракту 04.07.2024, то станом на дату подання позовної заяви Контракт вважається розірваним.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У пункті 3 частини третьої статті 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Тлумачення частини третьої статті 651, частини четвертої статті 653, пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України свідчить, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України.

Аналогічні висновки, викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 537/4259/15-ц, від 31.03.2021 у справі № 363/3555/17, від 22.12.2021 у справі № 465/5790/17.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Отже, відповідно до наведеного враховуючи, розірвання Контракту з боку Позивача, що викликано відсутністю з боку Відповідача намагань виконати, навіть частково, зобов`язання з поставки Товару, а також відсутності з боку Відповідача будь-яких повідомлень на направленні Позивачем листи, що в свою чергу унеможливило з боку Позивача виконати в повному обсязі свої зобов`язання з оплати, та знову ж підтвердило відсутність намагань Відповідача по виконанню поставки Товару, в даному випадку, у Позивача є право щодо витребування від Відповідача майна у порядку ст. 1212 ЦКУ, бо підстава набуття майна Відповідачем, грошових коштів у розмірі 65 000,00 доларів США 00 центів, наразі відсутня (відпала).

Суд зауважує, що інших підстав набуття прав на кошти, що є предметом спору у справі, в ході розгляду справи не установлено.

Відповідач при розгляді справи не повідомляв суд про наявність правових підстав для володіння ним грошовими коштами у розмірі 65 000,00 доларів США 00 центів, які є предметом позову у даній справі.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЖОРДЖІАН АЛКО ГРУП» (адреса 4600 Грузія, м Кутаїсі, вул.Чечелашвілі, 3-ий провулок, д.№4, ЄДРПОУ 412719312) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАШКАН ЛОГІСТИК» (адреса 39800, Україна, Полтавська обл., м.Горішні Плавні, вул. Строни, буд. 5-А, ЄДРПОУ 36965823) 65 000 доларів США та 32309,16 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.08.25 р.

Суддя Киричук О.А.