Рішення № 129272043, 04.08.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4294/25

Провадження № 2/204/2678/25

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, якою просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором №3427170 від 31.01.2023 року у розмірі 61 459,99 грн., яка складається з наступного: заборгованість по тілу - 9 999,99 грн.; заборгованість по відсотках - 51 460,00 грн. Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору розміром 2 422,40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 31.01.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №3427170 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 10 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 349 днів, стандартна процентна ставка становить 2,00% на день. ТОВ «Лінеура Україна», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. 28.11.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині ТОВ «Свеа Фінанс») було укладено договір факторингу №01.02-77/23, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором, в тому числі за договором №3427170 укладеним із ОСОБА_1 у сумі заборгованості 61 459,99 грн. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, у зв`язку із чим, позивач вимушений звернутись до суду із зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 02 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Відповідач у встановлений судом строк не надав суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв`язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №3427170 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.8-17).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 10 000,00 грн.; строк кредиту - 350 днів; валюта кредиту - UAH; цільове призначення - на споживчі потреби; стандартна процентна ставка - 2,00 % в день; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 37 133,37%.

Договір був підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (Е011) і був надісланий та введений відповідачем 31.01.2023 року о 14:35:57 год. на номер мобільного телефону ( НОМЕР_2 ).

Окрім того, 31.01.2023 року ОСОБА_1 електронним підписом підписав паспорт споживчого кредиту (а.с.19-20) та додаток № 1 до вищевказаного договору (а.с.18), в якому зазначено обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за цим договором.

На виконання умов договору №3427170 від 31.01.2023 року ТОВ «Лінеура Україна» було перераховано на банківський рахунок ОСОБА_1 за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 10 000 грн, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. №8249-0403 від 04.03.2024 року (а.с.32).

З наведеного вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» належним чином виконали свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами вищевказаного кредитного договору.

Разом з тим, у порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав та допустив прострочення повернення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість за вищевказаним договором у розмірі 61 459,99 грн., яка складається з наступного: заборгованість по тілу - 9 999,99 грн.; заборгованість по відсотках - 51 460,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №3427170 від 31.01.2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 28.11.2023 року (а.с.27-31).

З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нині ТОВ «Свеа Фінанс») було укладено договір факторингу №01.02-77/23, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором (а.с.33-38).

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-77/23 від 28.11.2023 року, ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3427170 від 31.01.2023 року в загальному розмірі 61 459,99 грн. (а.с.42-43,44).

Рішенням єдиного учасника ТОВ «Росвен Інвест Україна» №1 від 25.03.2024 року вирішено змінити назву (найменування) Товариства з ТОВ «Росвен Інвест Україна» на ТОВ «Свеа Фінанс» (а.с.45).

Під час розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення ним 31.01.2023 року договору №3427170 та отримання за ним грошових коштів у зазначеному вище розмірі.

Доказів здійснення погашення заборгованості за наданою позикою (повністю або частково) відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.

Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.

Відповідно до положень ст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Як встановлено судом, договір №3427170 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 31.01.2023 року був підписаний відповідачем по справі ОСОБА_1 після його ідентифікації та верифікації за допомогою системи BankID НБУ, з використанням одноразового паролю-ідентифікатора: Е011 що підтверджує укладення даного договору саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма його істотними умовами.

В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт кредитодавця за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання ним одноразового ідентифікатора у виді смс-повідомлення, укладення кредитного договору було б технічно неможливим.

Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.

Належних доказів на спростування тверджень позивача щодо здійснення саме відповідачем ОСОБА_1 електронного підпису договору позики за допомогою одноразового ідентифікатора К155 суду надано не було.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Встановлено, що згідно умов укладеного відповідачем ОСОБА_1 договору №3427170 від 31.01.2023 року, останній отримав від ТОВ «Лінеура Україна» в якості позики грошові кошти в сумі 10 000,00 грн., однак своїх зобов`язань за вказаним договором щодо повернення позики та сплати відсотків за користування ним не виконував належним чином, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 61 459,99 грн.

При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі ОСОБА_1 не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання ним зобов`язань за договором позики, в тому числі не спростовано наданого позивачем розрахунку заборгованості та її розміру.

Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності договору №3427170 від 31.01.2023 року, укладеного між первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем, а також договорів факторингу за якими вимоги за кредитним договором перейшли до позивача ТОВ «Свеа Фінанс».

Зазначені договори з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавались судом недійсними.

Отже, набуття позивачем ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги заборгованості за договором №3427170 від 31.01.2023 року у передбаченому законом порядку та у визначеному згідно умов цього договору розмірі під час судового розгляду відповідачем спростована не була.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов`язань за договором №1945647 від 23.05.2021 року щодо повернення суми позики та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування грошовими коштами) та приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованості за вказаним вище кредитним договором в загальному розмірі 61 459,99 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що відповідач не виконує свої грошові зобов`язання, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд вважає, що у зв`язку із повним задоволенням позовних вимог стосовно стягнення заборгованості, на підставі ст.141 ЦПК України, документально підтверджені судові витрати понесені позивачем, які складаються зі сплаченого судового збору в сумі 2 422,40 грн, підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 526, 634, 638, 640, 641, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором №3427170 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 31.01.2023 року у розмірі 61 459 (шістдесят одна тисяча чотириста п`ятдесят дев`ять) грн. 99 (дев`яносто дев`ять) коп., яка складається з наступного: заборгованість по тілу - 9 999 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 99 (дев`яносто дев`ять) коп.; заборгованість по відсотках - 51 460 (п`ятдесят одна тисяча чотириста шістдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (ЄДРПОУ - 37616221, місцезнаходження: 03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6),

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя Н.В. Токар