Ухвала суду № 129270835, 04.08.2025, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/978/25

Провадження № 2-з/513/6/25

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

04 серпня 2025 року суддя Саратського районного суду Одеської області В.С.Миргород розглянувши заяву представника заявник адвоката Працевитого Геннадія Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подання позовної заяви, - В С Т А Н О В И В:

До Саратського районного суду Оде6ської області надійшла заява представника адвоката Працевитого Геннадія Олександровича, подана в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подання позовної заяви.

У заяві представник заявника вказує про те, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до відповідача АТ «СЕНС БАНК», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяни Сергіївни з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В той же час, за оскаржуваним виконавчим написом вже здійснюються дії щодо його примусового виконання, в зв`язку з чим заявник змушений терміново звернутися до суду з вказаною заявою до подання позову до суду, оскільки складання позову потребує документів, що перебувають у приватного нотаріуса та приватного виконавця. Виконавчі написи вчинені по кредитних договорах є незаконними та не підлягають н. Станом на час звернення з заявою, виконавчі вчинені до початку військового стану все ще перебувають на примусовому виконанні. Заявник зазначає, що ним планується подання позову до суду про визнання незаконним та таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису №7119 від 18.02.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з заявника на користь стягувача: Акціонерного товариства «Альфа Банк» у подальшому АТ «СЕНС БАНК» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №491021557 від 10.03.2020 року в розмірі 22 936,08 грн. В подальшому приватний виконавець виконавчого округу Одеської Сергіївни області Шевченко Т.С. на підставі вищезазначеного виконавчого напису відкрила виконавче провадження №65101225 в рамках якого накладено арешти на всі рахунки заявника. Станом на час звернення з заявою з усіх банківських рахунків заявника здійснюється відрахування на користь кредитора за вищезазначеним виконавчим написом, який є фактично таким, що не підлягає виконанню. Такі дії приватного нотаріуса, приватного виконавця та кредитора, щодо виконання оскаржуваного виконавчого напису в період майбутнього розгляду справи у суді будуть порушувати права заявника (позивача) та свідчать про можливість реального стягнення його майна та коштів в рамках виконання виконавчого напису, який вчинено з порушенням закону. Просить постановити ухвалу, якою вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви та зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №7119 від 18.02.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, про стягнення на користь Акціонерного товариства «Альфа Банк» у подальшому АТ «СЕНС БАНК» з боржника заявника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №491021557 від 10.03.2020 року в розмірі 22 936,08 грн.

Відповідно до приписів ч.1ст.153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Зміст та форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, до заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до пп. 4 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом першим ч.1ст.150 ЦПК України передбачено, що позов може забезпечуватися шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст.2,18,153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Також, Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19) зробив правовий висновок, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників справи.

Згідно виконавчого напису №7119 від 18.02.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. запропоновано: звернути стягнення з громадянина України, яким є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народитвся в с.Ярославка, працює в Колективному фермерського господарстві «Нива», реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який є боржником за кредитним договором №491021557 від 10.03.2020 року укладений ним з АТ «Альфа-Банк», далі іменований Стягувачем, заборгованості за кредитним договором №491021557 від 10.03.2020 року. Строк платежу за даним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Загальна сума заборгованості 22936,08 грн.

12.04.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. відкрито виконавче провадження №65101225 та винесені постанови про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

11.08.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 13.12.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. винесено постанову про зміну назви сторони виконавчого провадження, а саме: змінити найменування стягувача з АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС БАНК».

29.09.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження. Враховуючи, що заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір щодо заборгованності за кредитним договором та вчинення у зв`язку з цим нотаріального напису і невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких вона має намір звернутися до суду.

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Згідно із положенням ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті, а у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).

Крім того, відповідно до п. 13 ст.158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

З наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань видно, що предмет позову по даній справі щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та заявлений захід забезпечення позову є взаємопов`язаним з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Як вбачається із специфіки вказаного виду забезпечення позову (зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку) підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа, оскільки саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах: від 17 листопада 2020 року у справі №766/25403/18; провадження №61-5718св19; від 29 квітня 2020 року в справі №285/2445/18; провадження №61-45537св18); від 16 вересня 2020 року в справі №344/6384/18; провадження №61-2347св19).

Таким чином, враховуючи, що приватним виконавцем здійснюються дії щодо примусового виконання виконавчого напису, який оспорюється заявником, то вважаю обґрунтованими вимоги заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрованого в реєстрі за №7119 від 18.02.2021, за виконавчим провадженням № 65101225, яке відкрито 12.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С.

Одночасно, суд роз`яснює ОСОБА_1 , що відповідно до правил ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст.149,150,151,260,353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника заявник адвоката Працевитого Геннадія Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову до подання позовної заяви -задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №7119 від 18.02.2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, про стягнення на користь Акціонерного товариства «Альфа Банк» у подальшому Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» з боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованості за кредитним договором №491021557 від 10.03.2020 року в загальному розмірі 22 936,08 грн. .

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, але може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

В залежності від результатів вирішення спору по суті, ухвала про вжиття заходів забезпечення позову діє у строки, встановлені ч. 7-10ст. 158 ЦПК України.

Копію ухвали направити для відома та виконання сторонам.

Строк пред`явлення ухвали до виконання, як виконавчого листа, три роки.

Суддя В. С. Миргород