Рішення № 129262561, 31.07.2025, Городоцький районний суд Львівської області

441/1281/25 2/441/845/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

/заочне/

31.07.2025 м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Малахової-Онуфер А.М.

за участю секретаря судового засідання Лихоносової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

представник Усенко М.І. в інтересах ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», 02.07.2025 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 27 276 грн. 00 коп. боргу за договором про споживчий кредит № 100055872 від 17.01.2024. Позов обґрунтовує тим, що 17.01.2024 між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою укладено кредитний договір № 100055872, згідно умов якого Товариство строком на 105 днів, надало відповідачці 8000 грн. 00 коп. кредиту зі сплатою процентів за користування ним, в порушення умов договору відповідачка свої зобов`язання за таким належним чином не виконувала, через що у неї перед ТОВ «Мілоан» виникла заборгованість, яка станом на 28.05.2024 склала 27276 грн. 00 коп. з яких 8000 грн. 00 коп. - заборгованість за сумою кредиту, 18324 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами та 952 грн. 00 коп. заборгованість за комісією, що 28.05.2024 між ТОВ «Мілоан»та позивачем укладено договірвідступлення прав вимоги №108-МЛ/Т,згідно умовякого право грошової вимогиза кредитним договором № 100055872 від 17.01.2024 перейшло до позивача, сума заборгованості на 20.05.2025 складає 27276 грн. 00 коп. Просив стягнути заборгованість за означеним договором, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Ухвалою судді від 07.07.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 8).

Представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Усенко М.І. у судове засідання не з?явився, у заяві від 02.07.2025 просив про задоволення позову та розгляд справи за його відсутності, не заперечив щодо заочного розгляду справи (а.с. 4).

Відповідачка ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, відзиву не подала, тому згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за її відсутності в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечив у заяві від 02.07.2025 представник позивача (а.с. 12).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 означеного Кодексу, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Із копії договору про споживчий кредит № 100055872 та додатків до нього, анкети-заяви на кредит № 100055872, виписки з особового рахунку, інших матеріалів справи убачається, що 17.01.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір, за умовами якого Товариство строком на 105 днів, надало відповідачці 8 000 грн. 00 коп. кредиту, а остання зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування таким в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 01.02.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 01.05.2024 (останнього дня строку кредитування).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 1764 грн., які нараховуються за ставкою 1, 47 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2 договору).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду становлять 16560 грн., які нараховуються за стандартною ставкою 2, 30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3 договору).

Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені пп. 2.2, 2.3 цього договору.

Згідно платіжного доручення № 80871684 від 17.01.2024, ТОВ «ФК «Контрактовий дім» за дорученням ТОВ «Мілоан», на виконання умов договору № 100055872 від 17.01.2024, того ж дня перерахувало грошові кошти у сумі 8000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 ОСОБА_1

28.05.2024, між ТОВ «Мілоан» (далі - кредитор) та позивачем (далі новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т, відповідно до умов якого, кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

Згідно акта приймання-передачі Реєстру Боржників за договором відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28.05.2024, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 3288 особи.

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників до договору відступлення прав вимоги №108-МЛ/Т від 28.05.2024, сума заборгованості ОСОБА_1 за договором № 100055872 від 17.01.2024 складає 27276 грн. 00 коп., з яких 8000 грн. заборгованість за сумою кредиту, 18324 грн. 00коп.-заборгованість запроцентами та 952 грн. заборгованість за комісією.

Як убачається із виписки з особового рахунку, інших матеріалів справи, заборгованість за договором № 100055872 від 17.01.2024, нарахована в межах строку кредитування (з 17.01.2024 по 01.05.2024) згідно з умовами кредитного договору та графіком платежів, що є його частиною, ОСОБА_1 не погашена, залишок заборгованості на 20.05.2025 складає 27276 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Ураховуючи вищенаведене, а саме те, що ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання умов укладеного 17.01.2024 між сторонами договору допустила заборгованість перед Кредитором, що позивач набув право вимоги до відповідачки за вказаним договором на законних підставах, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №100055872 від 17.01.2024 в розмірі 26324 грн. 00 коп., з яких 8000 грн. заборгованість за сумою боргу та 18324 грн. 00коп.-заборгованість запроцентами.

Підстав для стягнення з відповідачки комісії за надання кредиту в розмірі 925 грн., суд не убачає, з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2019 справа № 186/1333/16-ц, провадження № 61-27618св18 зазначено, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 у справі № 15-рп/2011, держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

Умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 вказується, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Пунктом 1.5.1 кредитного договору №100055872 від 17.01.2024, укладеного між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою, передбачено комісію за надання кредиту 952 грн., яка нараховується за ставкою 11.90 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Однак, встановивши в кредитному договорі сплату разової комісії, що нараховується в момент видачі кредиту, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику, що є незаконним, та фактично нарахував комісію за ту саму послугу, за яку відповідачка повинна сплатити згідно з договором проценти.

Зазначене узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2019 справа № 595/290/17, провадження № 61-29972св18; Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.10.2019 справа № 311/682/16-ц, провадження № 61-24756св18; від 02.10.2019 справа № 760/20414/14-ц, провадження № 61-31205св18.

Умова, зазначена у договорі порушує принцип добросовісності та призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, отже суперечить положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що нарахування позичальнику комісії за надання кредиту без зазначення конкретних послуг, за які її сплачено, є незаконним, відтак вимога позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості за комісією у розмірі 952 грн. 00 коп. задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_1 на користь позивача 2337 грн. 85 коп. судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача Усенко М.І. у заяві від 02.07.2025 просив стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Із матеріалів справи убачається, що на підставі договору про надання правничої допомоги № 0605 від 06.05.2025 укладеного між АБ «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», адвоката Усенко М.І., який діє згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29.08.2012 та ордера серія ВС №1370094 від 06.05.2025 уповноважено здійснювати представництво та захист прав і законних інтересів ТОВ «ФК «Кредит-капітал» у справі про стягнення заборгованості з боржниці ОСОБА_1 .

Згідно акта № 356 наданих послуг від 20.05.2025 та детального опису до нього, розмір заявлених позивачем до стягнення витрат з відповідачки, складається з усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції з клієнтом та складення позовної заяви для направлення до суду.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020, згідно якого, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, врахувавши виконану адвокатом роботу (надані адвокатом послуги, час, витрачений ним на виконання відповідних робіт (надання послуг)), виходячи з конкретних обставин справи, її складності, зокрема того, що означена справа не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, підготовка документів у такій не потребувала значного часу з урахуванням наявності сформованої правової позиції, суд вважає, що розмір заявленого відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із ціною позову, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою, отже їх розмір є необґрунтованим та завищеним, а справедливим і розумним буде стягнення з відповідачки на користь позивача 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Керуючись ст. 4, 5, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. 526, 527, 530, 610, 1049, 1054, 1077 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , що значиться зареєстрованою на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28 в м. Львів) заборгованість за договором про споживчий кредит № 100055872 від 17.01.2024 в розмірі 26324 грн. 00 коп., 2337 грн. 85 коп. судового збору та 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 31661 грн. 85 коп.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер