Рішення № 129251915, 31.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/529/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу в сумі 133 771 грн. 57 коп., вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

Позивач, Головне управління ДПС в Одеській області, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості з:

- з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 10 277 грн. 04 коп. на бюджетний рахунок UA938999980313050137000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська область;

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 123 494 грн. 53 коп. на бюджетний рахунок UA678999980333149341000015584, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Красносільська сільська ТГ;

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 20 102 грн. 00 коп. на бюджетний рахунок UA748999980314080512000015598, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Авангардівська селищна ТГ.

02.07.2025 року Головне управління ДПС в Одеській області подало до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості з:

- з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 10 277 грн. 04 коп. на бюджетний рахунок UA938999980313050137000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська область;

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 123 494 грн. 53 коп. на бюджетний рахунок UA678999980333149341000015584, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Красносільська сільська ТГ.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Поданий позов обґрунтовується тим, що відповідач є платником податків та перебуває на обліку у позивача.

Відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП), довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.06.2025 року складає 133 771 грн. 57 коп.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ф» № 00064272-1308-1532 від 19.09.2024 року, яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача.

У зв`язку із непогашенням податкового боргу відповідачем позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

(б) Позиція Відповідача

18.02.2025 від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Представник звернув увагу, що відповідно до платіжної інструкції від 06.02.2025 року ОСОБА_1 сплатив податок на нерухоме майно у розмірі 44224,40 грн. за період з 01.02.2021 р. по 06.02.2025 р.

Представник відповідача зазначає, що позивач надає суду недостовірну інформацію щодо податкової адреси відповідача. ОСОБА_1 був взагалі позбавлений можливості брати участь у перевірці, надавати якісь пояснення, оскаржити, сплатити, щоб уникнути штрафних санкцій. Про перевірку, податкові вимоги, стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами судової справи 05.02.2025 року. При проведені перевірки ГУ ДФС в Одеській області не мала інформації щодо валюти кредитного договору, який був анульований, з чого складається сума 548 908,98 грн.

ІІІ. Процедура та рух справи

20.01.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

ОСОБА_1 є платником податків та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області.

Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу та інтегрованих карток платника (ІКП) у відповідача наявна непогашена податкова заборгованість перед бюджетом у розмірі 133 771 грн. 57 коп., з яких:

- заборгованість з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 10 277 грн. 04 коп. виникла на підставі нарахування згідно податкового повідомлення-рішення № 0008121304 від 26.03.2019 (основний платіж 8 221,63 грн., штрафна санкція 2 055,41 грн.);

- заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 123 494 грн. 53 коп. виникла на підставі нарахування згідно податкових повідомлень-рішень № 0008091304 від 26.03.2019 (основний платіж 98 659,62 грн., штрафна санкція 24 664,91 грн.) та № 0008131304 від 26.03.2019 (штрафна санкція 170,00 грн.).

У зв`язку із несплатою відповідачем заборгованості податковий орган виніс податкову вимогу форми «Ф» № 00064272-1308-1532 від 19.09.2024 року, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача: 65044, м. Одеса, просп. Гагаріна (Лесі Українки), 13 А, та яка повернулась на адресу позивача за закінченням терміну зберігання, про що складена довідка від 26.10.2024 року.

V. Джерела права та висновки суду

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Суд встановив, що у зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» № 00064272-1308-1532 від 19.09.2024 року на суму 153 873,57 грн., яка направлена рекомендованим листом на податкову адресу відповідача та була повернута адресату за закінченням терміну зберігання, про що складена довідка.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що за змістом вказаних правових норм, зверненню контролюючого органу до суду щодо стягнення сум податкового боргу передують певні досудові процедури, які направлені на спонукання платника податків самостійно сплатити податковий борг. До таких процедур, поміж іншим, віднесено направлення такому платнику податків податкової вимоги, з дня надіслання якої починає свій перебіг тридцяти денний термін та зі спливом цього строку у контролюючого органу з`являється право на звернення до суду за стягненням сум податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування податкового зобов`язання у сумі 133 771 грн. 57 коп. згідно податкових повідомлень-рішень від 26.03.2019 року № 0008121304 (основний платіж 8 221,63 грн., штрафна санкція 2 055,41 грн.), № 0008091304 (основний платіж 98 659,62 грн., штрафна санкція 24 664,91 грн.) та № 0008131304 (штрафна санкція 170,00 грн.) здійснено Головним управлінням ДПС в Одеській області в результаті проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 з питань декларування отриманих доходів від АТ «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 14305909), повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.

За результатами проведеної перевірки позивачем встановлено, що за 2017 рік відповідач отримав дохід за ознакою « 126» - у вигляді прощення (анулювання) боргу від АТ «Райффайзен Банк Аваль» у сумі 548908,98 грн., з якого не нараховувався та не сплачувався до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 98 659,62 грн. та військовий збір в сумі 8 221,63 грн., а також ним податкова декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік не подавалася.

Відповідно до пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до положень п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Згідно з пп. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов`язані подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим.

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Посилання представника відповідача у відзиві в спростування підстав позову, що в акті перевірки від 04.03.2019 року № 349/15-32-13-04/2725611239, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.03.2019 року № 0008121304, № 0008091304 та № 0008131304, зазначено, що копія наказу від 28.12.2018 року № 10127 про проведення документальної позапланової перевірки надіслана поштою з повідомленням про вручення 09.01.2018 року, а це майже за рік до самого наказу про перевірку, - суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Суд зазначає, що вказана описка в акті перевірки жодним чином не спростовує факту виявлення порушень податкового законодавства за результатами проведення такої перевірки.

Протилежного під час розгляду справи відповідачем не було доведено.

Представник відповідача вказує, що усі податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу: 67560, Одеська обл., Лиманський р-н., с. Красносілка, вул. Ліснича, буд. № 4, хоча відповідно до довідки з демографічного реєстру з 15.12.1999 року відповідач за вищевказаною адресою не проживає.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до положень п. 3 та п. 4 Розділу III «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 року № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254, дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється: 1) посадовою особою платника податків - юридичної особи (фізичною особою - платником податків або її законним представником) - у разі вручення податкового повідомлення-рішення під розписку (на обох примірниках, а при врученні податкових повідомлень-рішень форм «Ф» та «МПЗФ» - на корінці податкового повідомлення-рішення); 2) працівником структурного підрозділу контролюючого органу, якій склав це податкове повідомлення-рішення,- у разі надіслання податкового повідомлення-рішення листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до примірника податкового повідомлення-рішення, який залишився в контролюючому органі (при направленні податкових повідомлень-рішень форм «Ф» та «МПЗФ» - до корінця податкового повідомлення-рішення).

Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав як податкові повідомлення-рішення, так і податкову вимогу про сплату боргу на наявну в податковому органі податкову адресу відповідача.

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з п. 42.3 ст. 42 ПК України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Під час розгляду справи відповідач не надав до суду доказів повідомлення контролюючого органу про зміну своєї податкової адреси.

Позивач вказує, що згідно інформації з Державного реєстру фізичних осіб платників податків зміна реєстраційних даних ОСОБА_1 відбулась 31.07.2024 року, а відправка акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи від 04.03.2019 року за № 349/15-32-13-04/2725611239 та податкових повідомлень-рішення відбулась до зміни податкової адреси відповідача.

З урахуванням зазначеного, доводи представника відповідача, що відповідач був позбавлений можливості брати участь у перевірці, надавати якісь пояснення, оскаржити або сплатити, щоб уникнути штрафних санкцій, а про перевірку, податкові вимоги, стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами судової справи 05.02.2025 року, суд оцінює критично, оскільки вони є необґрунтованими та безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами.

В акті перевірки від 04.03.2019 року № 349/15-32-13-04/2725611239 позивачем зазначено, що Законом України від 09 квітня 2015 року № 321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань», який набрав чинності 07.05.2015, були внесені зміни до Кодексу в частині звільнення від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.

Так, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено п. 8 такого змісту: «Не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, непогашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

У той самий час АТ «Райффайзен Банк Аваль» не повідомив контролюючий орган, за яким кредитним договором (в іноземній валюті або національній валюті) був анульований кредитором за самостійним рішенням борг.

Відповідач під час розгляду справи не надав до суду доказів, що прощення (анулювання) боргу відбулося за кредитним договором укладеним в іноземній валюті, що могло бути підставою для ненарахування податку на проценти та пеню.

Також, доводи представника відповідача, що відповідач не отримував від АТ «Райффайзен Банк Аваль» при анулюванні кредитного договору повідомлень про необхідність сплати податку на додаткове благо в даному випадку жодним чином не спростовують наявність податкового боргу.

Відповідач не надав доказів скасування або оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких у нього виник податковий борг.

Таким чином, суд вважає вказану позицію відповідача не доведеною.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях зазначав, що «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За приписами п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Суд встановив, що на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення податкової заборгованості, а тому позовні вимоги належать до задоволення.

VI. Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки суд не залучав свідків та призначав проведення експертизи з відповідача судові витрати не стягуються.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. 2, 139, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 суму заборгованості:

- з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 10 277 грн. 04 коп. на бюджетний рахунок UA938999980313050137000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська область;

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 123 494 грн. 53 коп. на бюджетний рахунок UA678999980333149341000015584, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Красносільська сільська ТГ.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Головне управління ДПС в Одеській області, адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Оксана БОЙКО