Рішення № 129251307, 31.07.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2025 р. № 400/2910/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаМіністерства освіти і науки України, просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135, провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дії Міністерства освіти і науки України, які полягають у такій організації функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти, за якої щодо осіб, яких було відраховано з навчального закладу та які повторно вступили до навчального закладу і не мають документа про освіту про здобуття такого або вищого рівня освіти, у тому числі щодо порушення прав позивача ОСОБА_1 у довідці про здобувача освіти формується висновок про порушення послідовності здобуття освіти;

- зобов`язання Міністерство освіти і науки України організувати формування довідки про здобувача освіти в Єдиній державній електронній базі з питань освіти таким чином, щоб щодо осіб, яких було відраховано з навчального закладу та які повторно вступили до навчального закладу і не мають документа про освіту про здобуття такого ж або вищого рівня освіти, у тому числі щодо позивача ОСОБА_1 у довідці про здобувача освіти формувався висновок про непорушення послідовності здобуття освіти.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти зазначено, що позивач порушує послідовність здобуття освіти, визначену статтею 10 Закону України "Про освіту", що не відповідає дійсності. На звернення позивача про виправлення такої помилки, відповідачем було відмовлено. Зі змістом довідки позивач не погоджується, оскільки така довідка порушує його законне право на отримання відстрочки від призову на військову службу відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 01.04.2025 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

11.04.2025 року через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви разом із уточненою позовною заявою, у відповідності до якої просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України, яка полягає у не вжитті заходів щодо відображення в довідці Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 04.09.2024 року № 266022 інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 16.04.2025 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/2910/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

19.06.2025 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Міністерства освіти і науки України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що у разі повторного вступу для здобуття освіти за тим самим освітнім ступенем, здобуття вищої освіти відбуватиметься в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти у відповідному поле буде зазначено «Ні, порушує». Так, згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 01.09.2017 зарахований на навчання за освітнім ступенем бакалавра до Чорноморського національного університету імені Петра Могили, відрахований 31.10.2018. 01.09.2019 повторно зарахований на навчання за освітнім ступенем бакалавра до Чорноморського національного університету імені Петра Могили, відрахований 05.03.2021. 13.08.2024 повторно зарахований на навчання за освітнім ступенем фаховий молодший бакалавр до Миколаївського політехнічного фахового коледжу. Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 відповідно до атестату про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 здобув повну загальну середню освіту в Миколаївській загальноосвітній школі 1-3 ступенів №32 імені ОСОБА_2 Миколаївської міської ради Миколаївської області.

Після чого позивач вступив до Начального-наукового гуманітарного інституту Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова та 01.09.2016 року був зарахований на навчання та з 20.06.2017 року був відрахований без видачі диплому.

З 01.09.2017 року позивач був зарахований на навчання за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти до Чорноморського національного університету імені Петра Могили, відрахований з 31.10.2018 року. З 01.09.2021 року поновлений після відрахування, відрахований з 05.03.221 року за неакадемічну успішність.

Згідно наказу №97 від 13.08.2024 року, з 01.09.2024 року був зарахований на навчання до Миколаївського політехнічного фахового коледжу.

Миколаївським політехнічним фаховим коледжем було сформовано Довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №266022, в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти на порушує послідовності, визначеної частиною другою стаття 10 Закону України «Про освіту»» зазначено «Ні, порушує».

07.01.2025 року було направлено адвокатський запит до Міністерства освіти і науки України з проханням внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

Відповідь на адвокатський запит від 07.01.2025 року не надходила.

Позивач вважає, що застосування спеціальних алгоритмів в Єдиній електронній базі з питань освіти, формування та видачі спірної довідки здобувача освіти за даними ЄДЕБО суперечать чинному законодавству України, впливають на його статус як військовозобов`язаної особи, та підлягають визнанню протиправними, згідно положень Конституції України, Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях визначає Закон України «Про вищу освіту».

Закон України «Про освіту» регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про вищу освіту», молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України «Про вищу освіту», бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про вищу освіту», магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків. Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про вищу освіту», здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр;2) бакалавр;3) магістр;4) доктор філософії/доктор мистецтва; Отже, після одержання повної загальної середньої освіти особа має право вступити як до закладу вищої освіти для здобуття початкового рівня (короткий цикл) вищої освіти, так і до закладу вищої освіти для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, після здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти особа має право вступити до вищого навчального закладу для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Отже, після одержання повної загальної середньої освіти особа має право вступити до закладу вищої освіти для здобуття початкового рівня (короткий цикл) вищої освіти, після цього має право вступити до закладу вищої освіти для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, після здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти особа має право вступити до закладу вищої освіти для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 7 Закону України «Про вищу освіту», документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Тобто, для встановлення послідовності здобуття освіти беруться до уваги факти раніше здобутого рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом, та теперішній рівень здобуття освіти, що є вищим за раніше здобутий і підтверджують здобутий рівень освіти.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Згідно з ч. 23 ст. 1 Закону України «Про освіту» рівень освіти - це завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Відповідно до п. 3 розділу І «Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки», затвердженого Наказом МОН України від 09.05.2024 року відрахування зі складу здобувачів освіти - це втрата особою статусу здобувача вищої освіти в порядку, визначеному цим Положенням, що має наслідком припинення прав та обов`язків здобувача вищої освіти.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до атестату про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 здобув повну загальну середню освіту в Миколаївській загальноосвітній школі 1-3 ступенів №32 імені ОСОБА_2 Миколаївської міської ради Миколаївської області.

Після чого позивач вступив до Начального-наукового гуманітарного інституту Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова та 01.09.2016 року був зарахований на навчання та з 20.06.2017 року був відрахований без видачі диплому.

З 01.09.2017 року позивач був зарахований на навчання за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти до Чорноморського національного університету імені Петра Могили, відрахований з 31.10.2018 року. З 01.09.2021 року поновлений після відрахування, відрахований з 05.03.221 року за неакадемічну успішність.

Тобто, не здобув рівня бакалавра.

01.09.2024 року зарахований на навчання за освітнім рівнем молодший бакалавр до Миколаївського політехнічного фахового коледжу.

Отже, позивач здобув повну загальну середню освіту та вступив до закладу вищої освіти для здобуття початкового рівня вищої освіти, а саме «молодший бакалавр» оскільки був відрахований із закладу вищої освіти при здобутті першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, та відповідно не здобув перший (бакалаврський) рівень вищої освіти.

На переконання суду, в даному випадку процес здобуття освіти є послідовним у розумінні п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту», оскільки ОСОБА_1 здобув лише повну загальну середню освіту, а тому для реалізації права на здобуття вищої освіти необхідно вступити до закладу вищої освіти для здобуття наступного освітнього рівня.

З урахуванням викладеного суд критично ставиться до посилання Міністерства освіти і науки України щодо того, що попереднє навчання позивача за освітнім рівнем бакалавра протягом 2016-2021 років свідчить про порушення послідовності здобуття ним освіти.

Ключовим є розуміння терміну «здобутий» означає «вже завершений», у свою чергу «здобуває» вказує на процес, який триває. Законодавство України про освіту, зокрема Закон України «Про освіту» чітко визначає, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням диплома. На переконання суду, законодавець однозначно використовує термін «здобутий» для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти.

Так, незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про вищу освіту» єдиним документом, що підтверджує той факт, що особа успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію є диплом про вищу освіту. Оскільки, позивач не отримав свого часу диплом «бакалавра» вважається, що він не пройшов та не виконав відповідну освітню програму за цим рівнем, а тому відсутні перешкоди для його повторного зарахування для навчання за цим рівнем вищої освіти.

Отже, зазначення у довідці №266022 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 , що поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», є протиправним і відповідно дії Міністерства освіти і науки України в цій частині також є протиправними.

Щодо Довідки про здобувача освіти за даними єдиної державної електронної бази з питань освіти, неправильність внесення відомостей до якої оскаржує позивач, то вона передбачена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024.

Тобто, зазначений документ не впливає на отримання позивачем освіти, а лише впливає на надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Відповідно до п.62 Порядку, добувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою, визначеною у додатку 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.

Суд звертає увагу, що ані у п.1 ч.3 ст.23 Закону, ані у п.62 Порядку, немає застережень для надання відстрочки від призова, особам, які повторно поступили на навчання для здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

За таких обставин, суд не вбачає підстав для зазначення у довідці позивача про те, що здобуття ним освіти порушує послідовність здобуття освіти, оскільки таких заборон не передбачено законодавством.

Питання позбавлення осіб права на відстрочку у зв`язку з повторним вступом на навчання, може бути вирішено, виключено внесенням відповідних змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а не шляхом маніпулювання відомостями про рівні освіти у довідках про здобувача освіти за даними єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Статтею 74 Закону № 2145-VIII встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права" та "Про публічні електронні реєстри".

Суб`єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі - Положення), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України "Про освіту" (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Пунктом 5 розділу І Положення передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Основні функції уповноважених суб`єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення, зокрема, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб`єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Отже, саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача.

За таких обставин на відповідача може бути покладено обов`язок усунути порушення прав позивача шляхом внесення виправлення у записі в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відомостей про порушення ОСОБА_1 , послідовності здобуття освіти.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає задоволенню, здійснені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання позову, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Разом з тим, при поданні позову позивач сплатив 1211,20 грн. судового збору.

Згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позов поданий через систему "Електронний суд".

Враховуючи заявлені позовні вимоги, позивач повинен був сплатити до суду судовий збір у розмірі 968,96 грн. із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження ставки судового збору.

За таких обставин позивач надмірно сплатив 242,24 судового збору.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 38621185) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України, яка полягає у не вжитті заходів щодо відображення в довідці Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 04.09.2024 року № 266022 інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

3. Зобов`язати Міністерство освіти і науки України вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 38621185) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 968,96 грн.

5. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко