Рішення № 129251286, 01.08.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2025 рокусправа № 380/13017/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонд України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пл. Шашкевича, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ 43316386) з вимогою:

- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.06.2025 ВП №64135573 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в розмірі 10200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на час прийняття постанови про накладення штрафу, позивач у межах повноважень виконав рішення суду від 09.06.2020 у справі №380/1078/20. Відтак прийнята відповідачем постанова про накладення штрафу, на думку позивача, підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 30.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 21.07.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням вимог ст.287 КАС України та витребувано від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження ВП №64135573.

30.07.2025 за вх.№62059 від представника відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи.

Щодо вказаного клопотання, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Відповідно до ч.5 ст.49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що необхідною умовою залучення третіх осіб є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

На думку суду, участь третіх осіб в адміністративній справі є формою захисту їх прав та інтересів, що пов`язані із спірними правовідносинами.

Однак, виходячи із змісту позовних вимог та предмету спору, судом не встановлено, що рішення у вказаній справі може вплинути на права та інтереси ОСОБА_1 , оскільки предметом спору у даній справі є оскарження постанови про накладення штрафу, яка ні не відновлює, ні не порушує право позивача.

31.07.2025 за вх.№62425 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що на виконанні у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №64135573 з виконання виконавчого листа № 380/1078/20, виданого 12.01.2021 Львівським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Комісії з питань призначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, внесення інформації про пільгові категорії громадян в ЄДАРП утвореної при Сихівській районній адміністрації м.Львова прийняти рішення за заявою гр. ОСОБА_1 від 04.11.2019 про включення в ЄДАРП сина - ОСОБА_2 . Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 замінено боржника виконавчого провадження на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області. До боржника (Головного управління ДСНС у Львівській області) було доведено інформацію про наявність такого, однак вимог виконавчого документа останній не виконав. У зв`язку із цим, державним виконавцем 03.02.2025 року винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200,00 грн. Крім того, зазначив, що державним виконавцем вжито всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення про зобов`язання боржника до вчинення певних дій, однак такі заходи виявились безрезультатними, виконати рішення без участі боржника неможливо. За таких обставин, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив таке.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі № 380/1078/20 визнано протиправною бездіяльність Комісії з питань призначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, внесення інформації про пільгові категорії громадян в ЄДАРП утвореної при Сихівській районній адміністрації м.Львова щодо неприйняття рішення за заявою гр. ОСОБА_1 від 04.11.2019 про включення в ЄДАРП сина - ОСОБА_2 .

Зобов`язано Комісію з питань призначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, внесення інформації про пільгові категорії громадян в ЄДАРП утвореної при Сихівській районній адміністрації м.Львова прийняти рішення за заявою гр. ОСОБА_1 від 04.11.2019 про включення в ЄДАРП сина - ОСОБА_2 .

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі № 380/1078/20 - без змін.

12.01.2021 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 380/1078/20 про зобов`язання Комісії з питань призначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, внесення інформації про пільгові категорії громадян в ЄДАРП утвореної при Сихівській районній адміністрації м. Львова прийняти рішення за заявою гр. ОСОБА_1 від 04.11.2019 про включення в ЄДАРП сина - ОСОБА_2 .

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 15.01.2021 відкрито виконавче провадження ВП№ 64135573.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі № 380/1078/20 замінено боржника у виконавчому провадженні ВП № 64135573 у справі № 380/1078/20 з Комісії з питань призначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, внесення інформації про пільгові категорії громадян в ЄДАРП, утвореної при Сихівській районній адміністрації м. Львова на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

04.01.2024 державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження ВП №64135573, якою замінено боржника у виконавчому провадженні ВП №64135573 на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885).

Листом від 15.01.2024, ГУ ПФУ у Львівській області повідомило відповідача, що з метою приведення у відповідність інформації про членів сім`ї пільговика ОСОБА_1 , такого листом від 15.01.2024 №1300-5311-8/7585 рекомендовано звернутись до найближчого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) територіального органу Пенсійного фонду України та подати документи, необхідні для внесення до Реєстру осіб, які мають право на пільги.

На адресу Головного управління 22.07.2024 за вх. № 11944/14 надійшла вимога державного виконавця від 18.07.2024 № 19935 відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП № 64135573 від 15.01.2021 з примусового виконання виконавчого листа від 12.01.2021 № 380/1078/20, виданого Львівським окружним адміністративним судом про зобов`язання Комісії з питань призначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, внесення інформації про пільгові категорії громадян в ЄДАРП утвореної при Сихівській районній адміністрації м. Львова прийняти рішення за заявою гр. ОСОБА_1 від 04.11.2019 про включення в ЄДАРП сина ОСОБА_2 .

У вимозі від 18.07.2024 за № 19935 начальник відділу вимагав у триденний термін з моменту отримання вимоги, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду, надати в паперовій формі Витяг із Реєстру осіб, які мають право на пільги з моменту внесення сина стягувача до Реєстру по день отримання вимоги.

Відділом надання пільг було скеровано листа до відділу примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (31.07.2024 № 1300-5311-5/135567) щодо виконання рішення суду Головним управлінням внесено відомості про сина особи з інвалідністю II групи внаслідок війни ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Реєстру, долучивши копію заяви ОСОБА_1 про внесення відомостей до Реєстру осіб, які мають право на пільги.

09.10.2024 державним виконавцем винесено постанову ВП №64135573 про накладення штрафу в розмір 5100,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі 380/21704/24, залишеним без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2025, у задоволенні позову ГУ ПФУ у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови ВП №64135573 від 09.10.2024 відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2025 у справі №380/21704/24 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови.

12.05.2025 державним виконавцем надіслано вимогу №10167 на адресу ГУ ПФУ у Львівській області, якою зобов`язано у триденний термін надати вичерпну інформацію про стан виконання рішення, з наданням документального підтвердження виконання рішення, повідомити про причини невиконання та про вжиті заходи спрямовані на його повне виконання. Повідомлено, що за невиконання в надані терміни вимоги, відносно боржника буде вжито заходів примусового характеру передбачених ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» - накладення штрафу в подвійному розмірі.

Листом від 19.05.2025 за №1300-5313-5/67093, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило відповідача про те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №380/1078/20 внесено відомості про сина особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Реєстру осіб, які мають право на пільги. Зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено всі можливі дії для належного та повного виконання рішення суду.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Батюк М.В. 06.06.2025 прийнято постанову ВП №64135573 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області штрафу у розмірі 10200 грн за невиконання без поважних причин рішення.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ст.3 Закону №1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктами 1, 16, 22 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII передбачено, що державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.6 ст.26 Закону №1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно ч.3 ст.63 Закону №1404-VІІІ, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст.75 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до ст.75 Закону №1404-VIII.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Водночас поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Суд встановив, що підставою для прийняття спірної постанови про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн є встановлення державним виконавцем станом на 06.06.2025 факту невиконання виконавчого документа (виконавчого листа №380/1078/20, виданого 12.01.2021 року) без поважних причин.

Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі № 380/1078/20 зобов`язано Комісію з питань призначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, внесення інформації про пільгові категорії громадян в ЄДАРП утвореної при Сихівській районній адміністрації м.Львова прийняти рішення за заявою гр. ОСОБА_1 від 04.11.2019 про включення в ЄДАРП сина - ОСОБА_2 .

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі № 380/1078/20 замінено боржника у виконавчому провадженні ВП № 64135573 у справі № 380/1078/20 з Комісії з питань призначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, внесення інформації про пільгові категорії громадян в ЄДАРП, утвореної при Сихівській районній адміністрації м. Львова на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

На виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі № 380/1078/20, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області виконано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №380/1078/20 та внесено відомості про сина ОСОБА_1 ОСОБА_2 у Реєстр осіб, які мають право на пільги.

Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2023 №1351 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо ведення державних реєстрів отримувачів житлових субсидій, та осіб, які мають право на пільги» внесено зміни до актів Кабінету Міністрів України щодо ведення державних реєстрів отримувачів житлових субсидій та осіб, які мають право на пільги, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 «Про Реєстр осіб, які мають право на пільги».

Відповідно до пункту 11 Постанови №117, Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, перетворено на Реєстр осіб, які мають право на пільги.

Адміністратором Реєстру є державне підприємство Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України, яке забезпечує формування, технологічний супровід, підтримку та розроблення програмного забезпечення для функціонування Реєстру, оперативне керування ним, пошук і відбір даних для підготовки аналітичних звітів.

Відповідно до п. 3 Положення про Реєстр осіб, які мають право на пільги, органи Пенсійного фонду України:

організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати;

ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків;

забезпечують протягом робочого дня наповнення Реєстру отриманими відомостями про пільговиків шляхом електронної інформаційної взаємодії;

вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;

надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) вносять до Реєстру інформацію про заміну (продовження строку дії) посвідчень, види та розмір пільг, наданих за рахунок місцевого бюджету.

Для забезпечення наповнення Реєстру із січня 2023 р. Пенсійним фондом України державне підприємство Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики здійснює міграцію Реєстру станом на 1 січня 2023 року.

Згідно з п. 4 Положення про Реєстр осіб, які мають право на пільги, органи Пенсійного фонду України з дотриманням вимог Законів України "Про інформацію" і "Про захист персональних даних" мають право:

отримувати від пільговиків документи, що підтверджують їх право на пільги;

проводити перевірку достовірності поданих документів;

отримувати відомості від пільговиків, а також від державних органів, де перебувають на обліку пільговики, підприємств та організацій, що надають послуги, житлово-експлуатаційних організацій;

використовувати під час наповнення Реєстру інформацію з інших баз даних щодо персоніфікованого обліку осіб, які мають право на пільги;

надавати інформацію, яка міститься в Реєстрі, органам виконавчої влади, органам влади Автономної Республіки Крим, посадовим особам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, які відповідно до закону уповноважені виконувати функції публічної адміністрації, суб`єктам господарювання, які надають послуги, для виконання державних і місцевих програм із додаткової підтримки осіб, які мають право на пільги, надання державної допомоги.

Для підтвердження даних про смерть пільговиків використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які передаються до Мінсоцполітики/Пенсійного фонду України шляхом автоматизованого обміну електронними даними між інформаційними ресурсами Мін`юсту та Мінсоцполітики/Пенсійного фонду України через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.

Розголошення отриманої органами Пенсійного фонду України та іншими суб`єктами, зазначеними в абзаці шостому цього пункту, інформації про пільговика без його згоди забороняється, крім випадків, передбачених законом.

З метою розподілу гуманітарної допомоги, виконання підпункту 1 пункту а частини першої статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та інших владних повноважень посадові особи виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (далі - виконавчий орган), посадові особи місцевого самоврядування та центрів надання адміністративних послуг формують в Єдиній системі витяг із Реєстру за формою згідно з додатком 2 із накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, і статистичний звіт про кількість осіб за категоріями пільговиків, які мають зареєстроване/задеклароване місце проживання (перебування) в адміністративно-територіальній одиниці, що обслуговується відповідною посадовою особою виконавчого органу, органу місцевого самоврядування або центру надання адміністративних послуг, із можливістю їх подальшого друку. За заявою суб`єкта звернення витяг із Реєстру в електронній формі в день звернення надається в паперовій формі із обов`язковим проставленням підпису посадової особи, яка сформувала документ, печатки відповідного виконавчого органу, органу місцевого самоврядування або центру надання адміністративних послуг - до забезпечення технічної можливості використання на ньому унікального електронного ідентифікатора (QR-коду, штрих-коду, цифрового коду) (далі - електронний ідентифікатор).

Пільговику не може бути невмотивовано відмовлено в наданні витягу із Реєстру.

За наявності технічної можливості витяг із Реєстру формується на запит пільговика із накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема із використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), та/або засобами соціального веб-порталу Мінсоцполітики, та/або засобами веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України, його мобільного додатка, зокрема із використанням електронного ідентифікатора.

У разі формування витягу із Реєстру із використанням на ньому електронного ідентифікатора вміст інформації в тексті витягу із Реєстру та в роздрукованих із електронного ідентифікатора даних має бути ідентичним. Інформація, що міститься в електронному ідентифікаторі, сканується залежно від технічної можливості за допомогою камери пристрою та за наявності технічної можливості - мобільного додатка Порталу Дія (Дія), мобільного додатка веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України чи спеціалізованого обладнання Пенсійного фонду України або універсального сканера електронного ідентифікатора.

Плата за надання витягу із Реєстру не стягується.

На період воєнного стану за рішенням володільця (розпорядника) інформації можливе обмеження доступу посадових осіб виконавчих органів, органів місцевого самоврядування, центрів надання адміністративних послуг до відомостей із персональних облікових карток таких категорій пільговиків: учасник війни; учасник бойових дій; постраждалий учасник Революції Гідності; особа з інвалідністю внаслідок війни; член сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни; член сім`ї загиблого (померлого) Захисника і Захисниці України; особа, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною; батьки померлої особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною; вдова (вдівець) особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною; військовослужбовець Служби безпеки на пенсії; ветеран військової служби; вдова (вдівець) військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісти під час проходження військової служби, його (її) діти; батьки військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісти під час проходження військової служби; особа з інвалідністю внаслідок військової служби; особа, звільнена з військової служби, яка стала особою з інвалідністю під час проходження військової служби.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Постанови №1351 Міністерству соціальної політики, державному підприємству «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою необхідно забезпечити міграцію відомостей із Єдиного державного автоматизованого реєстру особі, які мають право на пільги, станом на 01.01.2023 до Реєстру. Датою початку функціонування Реєстру є дата його введення у дослідну та/або промислову експлуатацію.

Оскільки Реєстр не введений в експлуатацію, органи Пенсійного фонду України технічно не можуть сформувати та надати витяг з Реєстру щодо відомостей про сина заявника ОСОБА_2 .

При цьому, суд погоджується з твердженням представника позивача, що витяг із реєстру може формуватися на запит ОСОБА_1 із накладенням кваліфікованого електронного підпису, для того щоб переконатися чи внесено відомості про сина ОСОБА_2 у Реєстрі.

З огляду на наведене, оскільки Головному управлінню надано можливість лише наповнювати Реєстр шляхом внесення відомостей щодо категорій пільговиків на підставі поданих ним заяв, можливість формування витягів з Реєстру відсутня. Тому, суд погоджується, що Головним управлінням здійснено всі можливі дії визначенні положеннями нормативно-правових актів, якими встановлені повноваження та компетенція для належного та повного виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №380/1078/20.

Суд приходить до висновку, що позивач жодним чином не ухилявся від виконання судового рішення, а навпаки, ним вжито конкретні заходи щодо належного та законного виконання в повному обсязі рішення суду.

За таких обставин, оскільки Головне управління ПФУ у Львівській області виконало конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 у справі №380/1078/20, відтак відсутні підстави для накладення на позивача штрафу за невиконання без поважних причин судового рішення.

Також суд зауважує, що накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області за невиконання судового рішення у справі №380/13832/24 жодним чином не захищає порушене право пенсіонера.

За таких обставин суд доходить висновку, що державний виконавець передчасно прийняв постанову про накладення штрафу від 06.06.2025 у виконавчому провадженні №64135573 з виконання виконавчого листа №380/1078/20, не переконавшись у виконанні Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішення суду, постановленого в межах вимог і чинного на той час законодавства.

Окрім цього, суд враховує, що визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 360/3573/20, від 13.10.2021 у справі № 360/4705/20 та у справі № 360/4708/20, від 31.05.2022 у справі № 360/940/20 та відповідно до ч. 5 с. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Отже, на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм України Про виконавче провадження можуть вважатися обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Крім цього, встановлення таких обставин як: невиконання судового рішення; наявність поважних причин такого невиконання, необхідно здійснювати в кожному конкретному випадку індивідуально. Обов`язок з`ясування цих обставин покладено на державного виконавця.

Притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 по справі № 420/70/19 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. В залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

У постанові Верховного Суду від 21.01.2020 по справі № 640/9234/19 суд дійшов висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Проте, як вбачається з оскаржуваної постанови державного виконавця про накладення штрафу у виконавчому провадженні, останню винесено лише у зв`язку з фактичним невиконанням судового рішення та без з`ясування і оцінки причин цього невиконання, якщо таке судом встановлено.

Будь-яких заходів щодо з`ясування та оцінки причин невиконання рішення суду відповідачем не вжито.

Надаючи оцінку вжитих позивачем заходів щодо виконання рішення суду судом не встановлено наявності вини та умислу на навмисне невиконання рішення суду у цій справі з боку позивача.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області штрафу за невиконання судового рішення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, п. 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1, код ЄДРПОУ 43316386) про скасування постанови - задовольнити повністю.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про накладення штрафу від 06.06.2025 ВП №64135573.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

СуддяСподарик Наталія Іванівна