Рішення № 129249471, 31.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 рокуСправа №160/11904/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Камметалтрейд» про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/11904/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камметалтрейд» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14.07.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін ухвалено рішення у справі № 160/11904/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камметалтрейд» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, яким задоволені позовні вимоги.

22.07.2025 року до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України на користь ТОВ «Камметалтрейд» суму понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн (тридцять п`ять тисяч гривень, 00 коп.) під час розгляду справи № 160/11904/25 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

28.07.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято та призначено до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/11904/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камметалтрейд» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії до розгляду в порядку письмового провадження.

Розглянувши вищезазначену заяву, дослідивши матеріали заяви щодо стягнення судових витрат згідно рішення суду у даній справі та норми процесуального законодавства, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частин 2, 3, 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно пунктів 1, 2 частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм дає суду підставу дійти висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано: договір про надання правової допомоги від 02.04.2024 року; додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 02.04.2024 року; акт приймання наданих послуг згідно Договору про надання правової допомоги від 02 квітня 2025 року та Додаткової угоди № 1 від 02 квітня 2025 року до договору про надання правової допомоги від 02 квітня 2025 року по справі №160/11904/25 в суді першої інстанції (Дніпропетровський окружний адміністративний суд); платіжна інструкція №464 від 10.04.2025 року.

Як встановлено судом, між адвокатським об`єднанням «Новум» в особі керуючого партнера Підлужного Василя Михайловича (об`єднання) та позивачем (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги від 02.04.2024 року, предметом якого є зобов`язання надавати клієнту правову допомогу у формі, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, на підставі особистої позиції адвоката об`єднання, як фахівця в галузі права, в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги від 02 квітня 2025 року адвокатське об`єднання представляє інтереси Клієнта в суді першої інстанції за поданням позовної заяви клієнтом з метою скасування рішень Головного управління ДПС у Київській області про відмову у реєстрації податкових накладних від 10.12.2024 № 44 та від 13.12.2024 № 48. Адвокатське об`єднання вивчає надані клієнтом документи, формує правову позицію по справі, складає проект заяв та інших процесуальних документів по справі, а також представляє клієнта в ході судових засідань по справі (за наявності).

Актом приймання наданих послуг від 18.07.2025 року згідно Договору про надання правової допомоги від 02 квітня 2025 року та Додаткової угоди № 1 від 02 квітня 2025 року до договору про надання правової допомоги від 02 квітня 2025 року по справі №160/11904/25 в суді першої інстанції (Дніпропетровський окружний адміністративний суд) сторони підтвердили надання адвокатом послуг правничої допомоги, вартістю 35 000.00 грн.: вивчення та опрацювання матеріалів необхідних для подання позовної заяви (близько 400 аркушів), підготовка та подання позовної заяви на рішення Головного управління ДПС у Київській області про відмову у реєстрації податкових накладних від 10.12.2024 № 44 та від 13.12.2024 № 48 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та супроводженням справи № 160/31576/24 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді вартістю 30 000,00 грн. та підготовка та подання відповіді на відзив Головного управління ДПС у Київській області по справі № 160/11904/25 в суді першої інстанції вартістю 5 000,00 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.10.2021 у справі №160/7922/20 та додаткових постановах від 05.09.2019 у справі №826/841/17, від 18.08.2021 у справі №300/3178/20 та від 08.02.2022 у справі №160/6762/21, від 03.12.2023 у справі № 420/329/21.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21. Цей правовий висновок є релевантним до обставин цієї справи, оскільки стосується правового застосування норми права, яка є ідентичною частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Застосовуючи критерії згідно частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає наступне: 1) витрати є пов`язаними з розглядом справи (в акті наявні посилання на конкретне рішення, яке оскаржується за цим позовом); 2) розмір витрат не є повною мірою обґрунтованим та пропорційним до предмета позову. Ступінь значення справи для позивача і публічний інтерес до справи жодним чином не обґрунтовані та матеріалами справи не підтверджуються.

Суд зазначає, що розмір заявлених витрат є частково обґрунтованим та частково пропорційним до предмета спору, при цьому доводів значення справи для сторони або публічного інтересу позивачем не наведено, відсутні обґрунтування можливості, наприклад, припинення господарської діяльності позивача в залежності від результатів судового розгляду. Також в цій справі представником позивача подано позов та відповідь на відзив, заяву про ухвалення додаткового рішення.

Суд, з`ясовуючи обґрунтованість заявлених витрат, зазначає, що спірні правовідносини є поширеними, за змістом такі відносини не були суттєво складними, в наявності стале нормативно-правове регулювання таких правовідносин, а також судова практика, про що свідчить в тому числі виклад позовної заяви.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі 275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Проаналізувавши докази в підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, враховуючи заперечення, які викладені відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву, критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, приймаючи до уваги незначну складність даної справи, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у даній адміністративній справі є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.

Відтак, витрати на правничу допомогу понесені позивачем підлягають відшкодуванню в розмірі 3 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Київській області, оскільки саме цим суб`єктом владних повноважень порушено права позивача оскаржуваними рішеннями.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Камметалтрейд» про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/11904/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Камметалтрейд» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Камметалтрейд» судові витрати, пов`язані зі сплатою витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська