Ухвала суду № 129249419, 01.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням програми EASYCON

01 серпня 2025 р.Справа №160/19506/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» Дружини Тетяни Геральдівни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням програми EASYCON у справі за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 03.07.2025 року через систему «Електронний суд» позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», в якій позивач просить суд:

- стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період квітень - червень 2025 року за Списком №1 у розмірі 1 183 200 грн 73 коп. та за Списком №2 у розмірі 1 089 043 грн. 93 коп., на загальну суму 2 272 244 грн 66 коп. на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 року зазначена вище справа розподілена та 04.07.2025 року передана судді Пруднику С.В.

08.07.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі № 160/19506/25 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

28.07.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Державного підприємства «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» Дружини Тетяни Геральдівни надійшла сформована 28.07.2025 року через систему «Електронний суд» заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Аргументи означеної заяви зводяться до того, що 24 лютого 2022 року РФ здійснила збройне вторгнення на територію України, розпочалася повномасштабна війна. Відповідними Указами Президента України, затвердженими Верховною Радою у встановленому Законом порядку, в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року по 05 год.30 хв. 05 литопада 2025 року введено воєнний стан. Означена інформація наявна в загальному доступі, розміщена на сайті Верховної Ради та в мережі інтернет. Під час військової агресії рф місто Дніпро протягом трьох років піддається ракетним обстрілам. Востаннє: У ніч проти 26 липня російські війська атакували Дніпро безпілотниками, спричинивши відразу кілька пожеж. "На жаль в житловій багатоповерхівці, елітному "хмарочосі", маємо вже одного загиблого", - йдеться у повідомленні. https://espreso.tv/viyna-z-rosiyeyu-rf-atakue-ukrainu-shakhedami-situatsiya-vvecheri-25-lipnya. Отже, наслідком збройної агресії російської федерації є загроза життю і здоров`ю громадян України, у даному конкретному випадку безпосередньо дніпрянам. 02.03.2022 РСУ опубліковані рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з них такі основні: а) відкладати розгляд справи (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, оскільки велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи чи не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; б) справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; в) роз`яснювати громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із воєнними діями та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; для цього учасники справи мають заявити про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. У разі неможливості участі в судовому засіданні, рекомендується подавати до суду клопотання про: 1) відкладення розгляду справи та розгляд справи за участі представника; 2) участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Відповідні клопотання можливо буде направити до суду засобами поштового зв`язку або через систему Електронного суду. Разом з тим, РСУ зазначає, що практика підтверджує, що умови воєнного стану перешкоджають реалізувати права осіб на розгляд їх справи судом навіть у такий спосіб. На жаль, наразі в Україні відсутнє повністю безпечне місце і чи не щодня у кожній місцевості нашої держави лунають сирени, що, в свою чергу, передбачає необхідність особи (судді, учасників справи або працівників суду) переміститись в укриття. Ігнорування зазначених вказівок може мати сумні наслідки, що, на жаль, мали місце в Миколаївській області, коли в результаті ракетного удару по Миколаївській ОДА, у якій був розміщений Господарський суд Миколаївської області, загинули працівники суду. Таким чином, як зазначає РСУ, під час повітряних тривог потрібно переривати судове засідання для перебування в укритті. Кількість таких вимушених «переривань» за день може бути різна, як і різна їх тривалість, тому зазначена проблема потребує свого подальшого опрацювання та вирішення з урахуванням імперативних засад судочинства та необхідності забезпечення безпеки працівників суду та учасників справи. Подальші кроки розширення можливостей дистанційного судочинства потребують також технічного та нормативного підґрунтя. Як вбачається з наведеного, наслідком збройної агресії російської федерації є загроза життю і здоров`ю громадян України, у зв`язку з чим представник позивача, адвокат Дружина Т.Г. перебуває під захистом Нідерландів (місто Дордрехт), з огляду на що не може забезпечити свою явку та прийняти участь у судовому засіданні в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, призначеному на 06.08.2025 р. на 10:00 год., оскільки перебуває за межами м. Дніпро у зв`язку зі збройною агресією рф і введенням воєнного стану.

В період з 18.07.2025 року по 31.07.2025 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.

Дослідивши дану заяву, суд встановив наступне.

Так, ст. 195 КАС України встановлено, що Учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.

Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.

В ухвалі про участь учасника справи, його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення. Копія такої ухвали негайно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається учаснику справи чи його представнику відповідно та суду, який має забезпечити проведення відеоконференції.

Учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду.

Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з`явився, а також перевіряє повноваження представників.

Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки.

Відеоконференція, в якій беруть участь учасники судового процесу, їх представники, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції долучаються до матеріалів справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Варто зазначити, в умовах регулярних стабіляційних відключень світла на території України проведення судових засідань в режимі відеоконференції може бути ускладнено, а строки розгляду справи також можуть бути порушені.

Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 року у справі № 554/8322/16-а, аналіз статті 195 КАС свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Зазначена стаття не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

Крім того, такий спосіб участі в судовому засіданні, носить винятковий характер, та має бути зумовлений обґрунтованими причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони чи її представника в судовому засіданні.

За нормами Кодексу адміністративного суду України, участь сторін в судовому засіданні не є обов`язковою. При цьому, сторони мають можливість надати письмові пояснення, відзив або заперечення до позовної заяви.

Додатково, суд зазначає, що якість зв`язку в умовах проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, є незадовільною та не створює умов для належного розгляду справи.

Таким чином, зважаючи на об`єктивні умови, проведення судових засідань в режимі відеоконференції не вбачається можливим.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням програми EASYCON слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням програми EASYCON.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.

Суддя С. В. Прудник