Ухвала суду № 129247324, 07.09.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/11761/22

Провадження №1-кс/760/3711/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12022100090001971 від 05 вересня 2022 року,

про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Київ, з вищою освітою, не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Також просила покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

В обґрунтування клопотання вказав, що в провадженні СВ Солом?янського УП ГУ НП у м. Києві знаходиться матеріали кримінального провадження №12022100090001971, дані щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.4 ст.296 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.09.2022 року приблизно о 19:30 год., ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із своїм братом ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Ніжинська, 29-Г, вступили у словесний конфлікт з ОСОБА_7 , 1977 р.н., ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Під час спілкування ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , останній почув крик свого брата ОСОБА_6 , який вступив у конфлікт із ОСОБА_9 , після чого побіг в бік ОСОБА_11 для того, щоб допомогти йому врегулювати конфлікт.

У подальшому, з метою з`ясування обставин, ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_7 , який стояв поблизу дитячого майданчика за вищевказаною адресою та, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг їх передбачати, штовхнув ОСОБА_7 ударом в обличчя, в результаті чого останній втратив рівновагу та впав на бетонні плити, від чого вдарився головою та втратив свідомість.

Так, в результаті протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , відповідно до довідки №1009 КНП «КМКЛ №17» заподіяно тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, забій головного мозку, струсу головного мозку, субдуральні нашарування між лобними долями, перелом потиличної кістки справа, забої м?яких тканин голови.

Відповідно до п. б), ч. 2.1.3. Наказу МО України про «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» №б від «17» січня 1995 року, до ушкодження, що небезпечне для життя, належить: закриті переломи кісток склепіння та основи черепа, за винятком кісток лицевого скелета та ізольованої тріщини тільки зовнішньої пластинки склепіння черепа.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, тобто необережне тяжке тілесне ушкодження.

06.09.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується, зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

1) Відомостями, отриманими під час огляду місця події від 04.09.2022 року з 20:40 год. по 21:10 год. за адресою: м. Київ, вул. Ніжинська, 29-Г та речовими доказами, які були вилучені під час огляду місця події;

2) Відомостями, отриманими під час огляду місця події від 05.09.2022 року з 07:00 год по 07:30 год. год. за адресою: м. Київ, вул. Ніжинська, 29-Г.

3) Показаннями свідка ОСОБА_12 , отриманими під час його допиту від 05.09.2022 року, щодо обставин кримінального правопорушення;

4) Показаннями свідка ОСОБА_13 , отриманими під час його допиту від 05.09.2022 року, щодо обставин кримінального правопорушення;

5) Показаннями допиту свідка ОСОБА_6 , отриманими під час його допиту від 05.09.2022 року, щодо обставин кримінального правопорушення;

6) Відомостями, отриманими під час огляду документу (перегляду відеозапису) від 05.09.2022 року;

7) Показаннями свідка ОСОБА_8 , отриманими під час його допиту від 05.09.2022 року, щодо обставин кримінального правопорушення;

8) Відомостями, отриманими під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 , отриманими під час його допиту від 05.09.2022 року, щодо обставин кримінального правопорушення;

9) Показаннями свідка ОСОБА_9 отриманими під час його допиту від 05.09.2022 року, щодо обставин кримінального правопорушення;

10) Відомостями, отриманими під час його слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 від 05.09.2022 року, щодо обставин кримінального правопорушення;

11) Відомостями, отриманими під час пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 від 05.09.2022 року, щодо обставин кримінального правопорушення;

12) Відомостями, отриманими під час пред?явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 від 05.09.2022 року, щодо обставин кримінального правопорушення;

13) Відомостями, отриманими під час прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_7 від 06.09.2022 року;

14) Показаннями свідка ОСОБА_14 , отриманими під час його допиту від 06.09.2022 року, щодо обставин кримінального правопорушення;

15) Відомостями отриманими під час затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 05.09.2022 року;

16) Показаннями підозрюваного ОСОБА_4 , отриманими під час його допиту від 05.09.2022 року, щодо обставин кримінального правопорушення;

17) Показаннями підозрюваного ОСОБА_4 , отриманими під час його допиту від 06.09.2022 року, щодо обставин кримінального правопорушення;

18) Повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 від 06.09.2022 року;

19) Іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об?єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об?єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об?єктивно зв?язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

На даному етапі досудового розслідування є достатні підстави вважати про обґрунтованість пред?явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні органу досудового розслідування є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.

Крім того, наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об?єктивний зв?язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК України.

Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави, оскільки більш м?які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов?язків, а також не зможуть запобігти спробам:

Переховуватись від органів досудового розслідування та суду ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» та «Бессієв проти Молдови», в яких зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Таким чином, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.

Незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні Оцінюючи можливість впливу на свідків орган досудового розслідування виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Звертаючись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_4 органом досудового розслідування на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Викладені вище обставини вказують на наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави.

Враховуючи викладені вище обставини, можливо зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи, не можуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов?язків.

Все вище наведене вказує на те, що необхідно застосувати запобіжний захід вигляді застави, оскільки більш м?які запобіжні заходи застосовані підозрюваного не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконанню процесуальних рішень у провадженні.

Вказані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, а враховуючи те, що такі запобіжні заходи як особисте зобов?язання не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки базуються лише на суб?єктивному відношенні підозрюваного до необхідності виконання покладених на нього обов?язків, а особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_4 з урахуванням відсутності в матеріалах кримінального провадження даних щодо осіб, які заслуговують на довіру.

Згідно вимог п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо підозрюваного у вчинені нетяжкого злочину визначається в межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку органу досудового розслідування та прокурора, з урахуванням матеріального становища підозрюваного, необхідною і достатньою буде застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 160 грн.

Крім того, з метою забезпечення належної процесуального поведінки підозрюваного, та запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, просить покласти на підозрюваного наступні обов?язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просив його задовольнити, покликаючись на викладені у ньому обставини.

Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти клопотання, однак, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді застави в розмірі від 1 до 20 прожиткових мінімумів, покликаючись на складний матеріальний стан.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вважаю, що клопотання підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як убачається із матеріалів клопотання, слідчим відділом Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100090001971 від 05 вересня 2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.4 ст.296 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2001 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N182).

Аналіз наданих доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Таким чином під час судового розгляду знайшов своє підтвердження ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, зважаючи на відсутність реєстрації місця проживання підозрюваного у м. Києві та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні ( громадські роботи на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.).

Також на думку слідчого судді існує ризик того, що підозрюваний може впливати на свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин, оскільки підозрюваний особисто знайомий з деякими свідками та потерпілим у кримінальному провадженні та може погрожувати останнім з метою зміни їх показань в частині фактичних обставин.

А тому слідчий суддя дійшов висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки більш м`який запобіжний захід - особисте зобов`язання не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, враховуючи відсутність реєстрації місця проживання підозрюваного у м. Києві.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, а також майновий стан підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає необхідним, відповідно до п.1 ч.5 ст.182 КПК України визначити розмір застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 26000 грн, оскільки внесення застави в такому розмірі, на думку слідчого судді, повинно достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечити в подальшому його належну процесуальну поведінку в даному провадженні, а також буде помірним для підозрюваного, зважаючи на розмір отримуваного ним доходу.

На підставі ч.5 ст.194 КАПК України необхідно зобов`язати підозрюваного прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою, утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і на в`їзд в Україну.

Керуючись ст.131-132, 176-178, 182, 186, 193-194, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, запобіжній захід у виді застави.

Визначити розмір застави у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 26000 (двадцять шість тисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….».

Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою,

- утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні,

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і на в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити до 06 листопада 2022 року включно.

Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити з-під варти в залі суду.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Солом`янської окружної прокуратури м. Києва у даному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1