Вирок № 129232444, 01.08.2025, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1468/25

Номер провадження 1-кп/728/124/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2025 року місто Бахмач

Бахмацький районнийсуд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження, відомості про яке 24.05.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12025270390000170, стосовно обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Фастовці Бахмацького району Чернігівської області, фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , освіта передвища, одружений, інвалідності не має, працюючого оператором газової котельні АТОблтеплокомуненерго і трактористом у КПБахмацьке, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 197-1 Кримінального кодексу України (далі також КК України),

а також за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

представника потерпілого не з`явився,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про таке.

І.Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним.

1.Весною 2025 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, діючи всупереч вимогам статей 112, 116-126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на землю, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу йому у власність чи надання у користування земельної ділянки, та в порушення вимог пункту 5 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1997 №209 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 №161), якими визначається, що охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж повітряних ліній електропередачі у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхильного їх положення на відстані 10 метрів до 20 кВ, самовільно зайняв земельну ділянку з кадастровим номером 7420389000:08:000:0632 площею 0,8615 га, обробивши її та засіявши кукурудзою, частина з якої, площею 0,1385 га, знаходиться в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі 10 кВ Фастівці Варварівка, чим заподіяв шкоду інтересам держави в сумі 2746 грн 89 коп.

ІІ.Позиція обвинуваченого.

3.Обвинувачений ОСОБА_3 , допитаний у судовому засіданні, вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, погодившись з усіма фактичними обставинами справи та пояснив, що ще у 2001 році отримав дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки 7420389000:08:000:0632 у власність, однак до початку повномаштабного вторгнення російської федерації не встиг завершити процедуру оформлення права власності.

Зазначив, що не знав про наявність заборон обробляти земельні ділянки в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, у зв`язку з чим зорав та засіяв її кукурудзою з метою подальшого використання отриманого врожаю у власному господарстві.

У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, зазначив, що більше подібного не вчинить.

ІІІ.Оцінка Суду.

4.З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі також КПК України) Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які пояснили, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

5.Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження викладені у формулюванні обвинувачення, визнаного Судом доведеним (див. пункт 1).

6.Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за частиною другою статті 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки у охоронній зоні.

7.Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.

ІV.Призначення покарання.

8.Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданої шкоди:

-щире каяття ОСОБА_3 проявилося в критичній оцінці ним своїх діянь шляхом визнання вини, запевнення, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись. При цьому Верховний Суд висловив позицію про те, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого (див. для прикладу постанову Верховного Суду від 22 березня 2018 року по справі № 759/7784/15-к).;

-активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень виражається в тому, що винний добровільно у будь-якій формі своїми активними діями надає допомогу органам досудового розслідування або суду у з`ясуванні тих обставин його вчинення, що мають істотне значення для повного його розкриття. Так, учасниками судового провадження не заперечувалось, що на досудовому розслідуванні ОСОБА_3 розповів про час, місце вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), назвав інші обставини вчиненого, що стало наслідком його швидкого розкриття, вказані обставини він підтвердив в судовому засіданні, чим сприяв встановленню істини у кримінальному проваджені;

-добровільне відшкодування завданої шкоди підтверджується копією платіжної інструкції від 16.06.2025 №0.0.4414784542.1 про сплату ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 2746 грн 89 коп. за реквізитами, наданими Бахмацькою міською радою.

9.Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до статті 67 КК України не встановлено.

10.Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і відповідно до статті 65 КК України враховує:

10.1.ступінь тяжкості вчинених злочинів, що відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином;

10.2.враховує наслідки та обставини вчиненого (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності);

10.3.особу винного його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я;

10.4.наявність постійного місця проживання, працевлаштованості та позитивної характеристики за обвинуваченим;

10.5.наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують таке;

10.6.те, що він судимості не має;

10.7.його посткримінальну поведінку, а саме: беззастережне визнання ним своєї вини; надання зізнавальних показань; подання клопотання про дослідження доказів під час судового розгляду в порядку, передбаченому частиною третьою статті 349 КПК України.

11.Суд також враховує, що відповідно до частини другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

12.Згідно з частиною першою статті 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного Суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку Суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

13.Призначаючи обвинуваченому покарання, Суд дійшов висновку, що вищенаведені обставини, які пом`якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, в сукупності з даними про особу ОСОБА_3 , за відсутності обтяжуючих покарання обставин, наявні підстави перейти до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного у санкції частини другої статті 197-1 КК України, та призначити покарання ОСОБА_3 , з урахуванням принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, у виді пробаційного нагляду із покладенням низки відповідних обов`язків згідно з вимогами частини другої статті 59-1 КК України.

14.При цьому Суд враховує, що згідно із досудовою доповіддю органу з питань пробації, яка надана з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, мається середній рівень вчинення повторних кримінальних правопорушень і виправлення особи без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить небезпеки для суспільства.

15.На думку Суду, таке покарання, за вищенаведених встановлених судом обставин, буде адекватним характеру вчинених дій та їх небезпечності, необхідним, достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчинення нових злочинів як ним, так іншими особами, та змусить обвинуваченого додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність.

V.Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

16.Цивільний позов по справі не заявлявся.

17.Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.

18.Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався і підстав для його обрання Суд не вбачає.

З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. ОСОБА_3 визнати винуватим за частиною другою статті 197-1 Кримінального кодексу України та із застосуванням частини першої статті 69 Кримінального кодексу України призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

2.На підставі частини другої статті 59-1 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

2.1.періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2.2.повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

2.3.не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

2.4.виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

3.Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя

Бахмацького районного суду ОСОБА_1