Вирок № 129226194, 31.07.2025, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3422/25

Провадження № 1-кп/345/274/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2025 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Калуш Івано-Франківськоїобласті матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024240030003458 від 10.12.2024 р. по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця громадянина України, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 на посаді солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, не з`явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану. Крім цього, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, самовільно залишив військову частину без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану.

Кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про загальну мобілізацію» солдат ОСОБА_4 26.03.2024 призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу за призовом під час мобілізації до лав Збройних Сил України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 176від 21.06.2024 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду старшого стрільця 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного ізводу 5 аеромобільної роти НОМЕР_3 аеромобільного батальйону, ВОС-100868Д військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Відповідно до направлення для проходження військово-лікарської комісії № 392\П\1734 солдата ОСОБА_4 16.10.2024 року було направлено до військової частини НОМЕР_4 для проходження військово-лікарської комісії.

Однак, солдат ОСОБА_4 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, у тому числі в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, 17.10.2024 вчасно не прибув на службу до військової частини НОМЕР_2 , що в АДРЕСА_2 , з проходження військово-лікарської комісії, та незаконно, без поважних причин перебував поза її розташуванням по 14.12.2024, цим самим проводячи службовий час на власний розсуд не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України нез`явлення вчасно на службу військовослужбовця без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Також, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 345від 14.12.2024 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 .

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 688 від 23.01.2025 року, 16.12.2024 ОСОБА_4 був відсутній у військовій частині НОМЕР_1 , що в АДРЕСА_3 , та незаконно, без поважних причин перебував поза її розташуванням.

Згідно припису № 1532\2\10353 Івано-Франківським ЗВ ВСП ОСОБА_4 19.12.2024 року о 23.50 год. було доставлено у розташування військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_4 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Однак, солдат ОСОБА_4 , будучи обізнаним із вище зазначеними вимогами законодавства, у тому числі в умовах воєнного стану, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, з 16.12.2024 по 19.12.2024 та з 24.12.2025 по теперішній час, був відсутній у військовій частині НОМЕР_1 , що в АДРЕСА_3 , та незаконно, без поважних причин перебуває поза її розташуванням, цим самим проводить службовий час на власний розсуд не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, чим повторно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України самовільне залишення військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

17.06.2025 ОСОБА_4 було доставлено працівниками Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області до слідчого слідчого відділення Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 .

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю та заявив, що фактичні обставини справи не оспорює, його позиція є добровільною, вважає недоцільним дослідження доказів у справі. Дав покази, що є військовослужбовцем, призваний під час мобілізації та проходив військову службу. Підтвердив, що 17.10.2024 року не прибув вчасно на службу до військової частини та без поважних причин перебував поза її розташуванням по 14.12.2024 р. Також, з 16.12.2024 по 19.12.2024 та з 24.12.2025 р. був відсутній у військовій частині та без поважних причин перебував поза її розташуванням. При цьому не вживав заходів щодо повернення на військову службу, не зв`язувався зі своїм командиром та не звертався до ТЦК з метою постановки на облік. Розуміє, що його вчинок не має виправдання, засуджує свої дії, щиро розкаюється у вчиненому, шкодує про скоєне та прагне надалі брати участь у захисті Батьківщини. У зв`язку з цим просив суд призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України

Захисник обвинуваченого у судовомузасіданні просив при призначенні покарання врахувати наявність обставини, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого. Зокрема, обвинувачений щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, проходив військову службу, брав участь у бойових діях, під час яких був поранений, має проблеми зі здоров`ям. Крім того, виявив бажання й надалі брати участь у захисті Батьківщини. У зв`язку з наведеними обставинами, захисник просив суд при призначенні покарання застосувати положення ст. 69 Кримінального кодексу України.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення.Просить визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Також зазначив, що в даному кримінальному провадженні положення ст.69КК Українидо застосування не підлягають. Також наголосив, що покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17000,00 грн.), призначене за вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.05.2025 року, підлягає самостійному виконанню.

На підставі ч. 3ст. 349 КПК Україниза згодою всіх учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються і визнаються самим обвинуваченим. Суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 5ст. 407 КК України, як нез`явлення вчасно на службу військовослужбовця без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану та самовільне залишення військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Згідно зст. 65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно дост. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно дост. 12 КК Україниє тяжким злочином; дані про особу винного; його вік; стан здоров`я та його майновий стан; він не одружений; за медичною допомогою до лікарів нарколога та психіатра не звертався; проходив військову службу за призовом під час мобілізації; за місцем проживання скарг на ОСОБА_4 не поступало.

Обставинами, які пом`якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, відсутні.

Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, обвинуваченого та його захисника, які просили призначити покарання із застосуванням положеньст. 69 КК України, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 5ст. 407 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

В той же час суд не знаходить можливим для призначення ОСОБА_4 більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, з огляду на те, що частина 1 статті69КК України прямо вказує на неможливість прийняття зазначених рішень у випадку засудження за кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 42 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану, а тому до застосування не підлягають.

Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 засуджений вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.05.2025 року за ч. 1ст. 382 КК Українидо покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17000,00 грн.), який на дату постановлення даного вироку не оплачений.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5ст. 407 КК України, за яке ОСОБА_4 на даний час притягається до кримінальної відповідальності, вчинене до ухвалення вироку Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.05.2025 року.

Відповідно до ч. 4ст. 70 КК Україниза правилами, передбаченими в частинах 1-3 цієї статті призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК Українипри сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначені їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно (ч. 3ст. 72 КК України).

Отже, на підставі ч. 4ст. 70 КК України, з урахуванням ч. 3ст. 72 КК України, покарання, призначене за вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.05.2025 року у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17000,00 грн.), слід виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили слід залишити тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 слід обчислювати з 15.45 год. 18.06.2025 (з часу застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою).

Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази в даному кримінальному провадженні відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст.ст.368,370,373,374,615 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5ст. 407 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк5(п`ять)років.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з 15.45 год. 18.06.2025 (з часу застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою).

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

На підставі ч. 4ст. 70 КК України, з урахуванням ч. 3ст. 72 КК України, покарання, призначене за вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21.05.2025 року у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень - виконувати самостійно.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонним суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому роз`яснити право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, а також заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Судове рішення не набрало законної сили

Помічник судді ОСОБА_7

31.07.2025