Ухвала суду № 129194768, 30.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 липня 2025 рокуСправа №160/13651/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №160/13651/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №160/13651/25 позовну заяву задоволено.

29 липня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про виправлення описки, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що в резолютивній частині рішення не зазначено показник середньої заробітної плати по Україні.

Розглянувши заяву про виправлення описки в судовому рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Частинами другою та третьою ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів з дня її надходження.

Суд зазначає, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів.

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

В тексті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року зобов`язано відповідача індексувати пенсію позивача з використанням коефіцієнтів збільшення до «показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 ».

На противагу цьому позивач вказав, що відсутнє числове зазначення такого показника, що, на його переконання, перешкоджає виконанню рішення суду.

Такі доводи є необґрунтованими виходячи з наступного.

В листі-відмові відповідача від 28.04.2025 року, який і зумовив звернення позивача до суду, відповідач прямо вказував, що «заявнику призначено у 2023 році із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020-2022 роки (12236,71 грн)». Тобто, для відповідача відповідний показник, врахований для обчислення пенсії позивачу, має однозначний для розуміння зміст це сума 12236,71 грн. Тобто, і відповідач, і позивач не мають розбіжності щодо змістовного наповнення словосполучення: «показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 » - в обох випадках йдеться про ту величину, яку вказує позивач в своїй заяві про виправлення описки.

Відповідно, слід критично поставитись до того, що формулювання резолютивної частини рішення суду з використанням «показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 » взагалі, навіть теоретично, може мати будь-яке інше змістовне наповнення, адже єдиний суб`єкт, який міг надати таке відмінне тлумачення, свою позицію висловив ще до виникнення спору та однозначно вказав, що йдеться саме про той показник, що згадує позивач в своїй заяві про виправлення описки.

Окрім цього, позивач не вказав і про навіть теоретичну можливість будь-якого іншого змістовного наповнення словосполучення «показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 », окрім як застосування саме тієї величини, яку позивач згадує позивач в своїй заяві про виправлення описки.

Тобто, заява позивача зумовлена виключно його необґрунтованим припущенням, що вищевказане словосполучення може мати неоднозначне тлумачення, однак ані пояснень, ані тим більше доказів на підтвердження того, що існує будь-який інший варіант тлумачення позивач не надає.

Суд звертає увагу на те, що формулювання «який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 » вже відкидає спосіб індексації, який і оскаржувався у даній справі та однозначно і безальтернативно спрямовує на застосування саме того показника, що визначений конкретній особі (а не загальної величини 3764,40 грн, до якої відповідач раніше застосовував відповідні індексаційні коефіцієнти).

Прикметно, що в заяві позивач зазначає: «ця обставина унеможливлює виконання судового рішення суду і не дозволяє забезпечити повноцінний захист прав та законних інтересів позивача, а тому має бути усунена». Водночас, позивач не лише не надає доказів на існування такого унеможливлення виконання рішення суду, а й не наводить принаймні будь-якого пояснення щодо такого унеможливлення, в т.ч. з урахуванням істотного поширення спорів цієї категорії та їх систематичного вирішення в т.ч. саме в такий спосіб.

Отже, факт існування описки в рішенні суду не знайшов свого підтвердження, оскільки рішення суду у відповідній частині має теж змістовне навантаження, про яке вказує і позивач в заяві про виправлення описки.

Окрім цього, описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) орфографічна, граматична, пунктуаційна помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Такі помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.11.2023 року у справі № 990/222/23.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви позивача про виправлення описки, в зв`язку з чим в її задоволенні належить відмовити.

Керуючись статтями 243, 248, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №160/13651/25 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко