Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
29 липня 2025 року Справа 160/32691/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про виклик свідків у справі №160/32691/24, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/32691/24 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій.
03 квітня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про виклик свідка, яке надійшло від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач просить суд:
- викликати у судове засідання по справі № 160/32691/24 в якості свідка ОСОБА_1 - заступника начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, місце роботи Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками за адресою: 49600, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 57.
В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що моніторинг контрольованих операцій позивача за значний період часу з 2015 року по 2021 рік передбачає комплексний аналіз та врахування фахівцями контролюючого органу фінансових, економічних, правових та інших чинників, умов контрольованих та зіставних неконтрольованих операцій, тому зміст даної документації виходить за межі правових знань. Посадові особи відповідача, які безпосередньо здійснювали моніторинг контрольованих операцій позивача, детально обізнані про всі фактичні обставини, які стосуються встановлення контролюючим органом невідповідності умов контрольованих операцій позивача принципу «витягнутої руки», мають доступ до матеріалів, даних, документів з даного питання, відповідно їх пояснення мають доказове значення у цій справі стосовно обставин встановлення контролюючим органом ймовірних втрат бюджету, висновок про виявлення яких наведено у вищезазначеній інформаційно-аналітичної довідки як підстава для призначення перевірки позивача. Тому позивач вважає, що відповідач не надав такі матеріали, приховуючи таким чином докази, саме допит посадової особи відповідача, що здійснювала моніторинг контрольованих операцій позивача, у сукупності з дослідженням інших доказів у справі, дозволить суду повно і всебічно встановити всі обставини, які мають значення для вирішення питання - чи дійсно мала місце невідповідність цін у контрольованих операціях рівню ринкових цін у зіставних неконтрольованих операціях, що в такому випадку може бути підставою для проведення перевірки.
03 квітня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про виклик свідка, яке надійшло від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач просить суд:
- викликати у судове засідання по справі № 160/32691/24 в якості свідка ОСОБА_2 , яка є менеджером з трансфертного ціноутворення та здійснює професійний методологічний і фактичний супровід процедури ціноутворення у контрольованих операціях, підготовці звітів по КО та документації з трансфертного ціноутворення ПРАТ ПІВНГЗК, місце роботи якої - ТОВ Метінвест Холдинг, 69008, місто Запоріжжя, шосе Південне, будинок 80, кабінет 1.
В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що трансфертне ціноутворення у контрольованих операціях позивача за значний період часу з 2015 року по 2021 рік передбачає комплексний аналіз та врахування фінансових, економічних, правових та інших чинників, умов контрольованих та зіставних неконтрольованих операцій, тому представник позивача, адвокат не володіє достатнім та необхідним обсягом фактичної інформації щодо обставин, які стосуються стверджень відповідача про виявлену в ході моніторингу КО та аналізу документації з трансфертного ціноутворення невідповідність умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» як підстави для проведення перевірки. Тому фахівці, які безпосередньо залучались позивачем до процесів трансфертного ціноутворення у контрольованих операціях, складенні звітів по КО та документації з трансфертного ціноутворення детально обізнані про всі фактичні обставини, які стосуються встановлення контролюючим органом невідповідності умов контрольованих операцій позивача принципу «витягнутої руки», мають доступ до матеріалів, даних, документів позивача з даного питання, відповідно їх пояснення мають доказове значення у цій справі при спростуванні стверджень відповідача про наявність підстав для проведення перевірки, спростування розрахованих контролюючим органом невідомо на підставі яких даних ймовірних втрат бюджету, висновок про виявлення яких наведено у вищезазначеній інформаційно-аналітичної довідки як підстава для призначення перевірки позивача. Допит фахівця позивача, що здійснював супровід контрольованих операцій позивача та безпосередньо проводив аналіз наданого відповідачем розрахунку втрат бюджету та виявив некоректне коригування, що має наслідком штучне завищення контролюючим органом розрахунку ринкових цін порівняно із цінами у контрольованих операціях, у сукупності з дослідженням повних матеріалів здійсненого контролюючим органом моніторингу контрольованих операцій за 2015-2021 роки, дозволить суду повно і всебічно встановити всі обставини, які мають значення для вирішення питання - чи дійсно мало місце невідповідність цін у контрольованих операціях рівню ринкових цін у зіставних неконтрольованих операціях, що в такому випадку може бути підставою для проведення перевірки. Крім того, відповідачем в якості представника було залучено до справи ОСОБА_3 заступника начальника управління, начальника відділу перевірок управління контрольованих операцій Департаменту трансфертного ціноутворення ДПС України, тобто фахівця у сфері трансфертного ціноутворення, що виходячи із принципу рівності учасників справи обумовлює доцільність надання іншому учаснику справи можливість доведення своєї позиції в суді шляхом надання свідчень, пояснень фахівця у сфері трансфертного ціноутворення, який володіє до того ж фактичною інформацією та знаннями щодо обставин, які мають істотне значення для вирішення даного спору по суті.
15 квітня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення проти клопотання про виклик свідків, яке надійшло від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач зазначає, що позивач у клопотанні про виклик свідка не наводить жодних обставин, які можуть бути відомі особі, яку позивач вважає за необхідне викликати як свідка, а саме - ОСОБА_2 , які свідчать про відсутність у контролюючого органу законних підстав для проведення перевірки. Відповідачем при цьому наведено вичерпні пояснення та надано відповідні документи на підтвердження наявності у контролюючого органу визначених законом, а саме ПКУ, відповідних підстав. При цьому, відповідач звертає увагу суду, що питання доказування правомірності оскаржуваного наказу покладається на відповідача, відтак, відсутня необхідність допиту у якості свідка саме представників позивача.
23 липня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання, яке надійшло від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач вважає за доцільне клопотати перед судом про розгляд в письмовому порядку, без виклику сторін у судове засідання клопотань позивача від 03.04.2025 року про виклик свідків та клопотання від 12.05.2025 про зобов`язання відповідача надати докази та письмові пояснення.
29 липня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання, яке надійшло від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач також просить суд розглянути без виклику сторін клопотання позивача від 03.04.2025 року про виклик свідків та від 12.05.2025 року про витребування доказів.
Чергове підготовче судове засідання призначене на 29 липня 2025 року, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
З урахуванням висловлених сторонами позицій щодо можливості розгляду окремих клопотань в порядку письмового провадження, з метою дотримання розумності строків судового розгляду та забезпечення виконання завдання адміністративного судочинства, а також зважаючи на висловлення сторонами позицій по суті клопотань і порядку їх розгляду, суд вважає за можливе розглянути такі клопотання в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, при вирішенні данних клопотань суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 65 Кодексу адміністративного судочинства України свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
За ч. 1, 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 91 Кодексу адміністративного судочинства України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу
Частинами 1-3 ст. 92 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що показання свідків є одним із засобів доказування, на підставі яких можливо встановити обставини, що мають значення для справи.
Водночас для вирішення питання щодо наявності підстав для виклику до суду свідків необхідним є встановлення доцільності вчинення такої процесуальної дії з точки зору: чи можуть особи (свідки) повідомити суду про відомі їм обставини, які мають значення для справи; чи будуть показання свідків достатніми доказами, які у своїй сукупності дадуть змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять саме до предмета доказування.
Якщо обставини, які має повідомити свідок, не входять до предмета доказування у справі, підстави для виклику свідка відсутні.
Аналогічне правозастосування здійснене Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 07.11.2024 року у справі №990/62/24, в ухвалі від 23.03.2018 року у справі №800/508/17.
Якщо в клопотанні про виклик свідка відсутні обґрунтовані мотиви, аргументи та міркування, які б свідчили, що відповідна особа може повідомити конкретні, достовірні відомості саме щодо обставин прийняття спірного рішення, підстави для виклику свідка відсутні.
Аналогічне правозастосування здійснене Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 25.11.2024 року у справі №990/233/24.
Якщо доказів, наявних в матеріалах, цілком достатньо для повного, всебічного, об`єктивного розгляду адміністративної справи, з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, підстави для виклику свідка відсутні.
Аналогічне правозастосування здійснене Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 21.05.2018 року у справі №800/585/17.
Слід зазначити, що позивач фактично двічі з подібних підстав просив викликати в якості свідка ОСОБА_1 - заступника начальника відділу контролю міжнародної діяльності управління трансфертного ціноутворення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Позивач вважав, що ця особа повідомить «фактичні обставини, які стосуються встановлення контролюючим органом невідповідності умов контрольованих операцій позивача принципу «витягнутої руки».
Суд відхиляє таке обґрунтування як нерелевантне предмету спору в даній справі.
Слід підкреслити, що предмет спору в даній справі це правомірність конкретного індивідуально-правового акту наказу, що є предметом оскарження.
Обставини, які підлягають встановленню судом в даній справі, це статичні відомості про обсяг даних, виходячи з яких відповідач прийняв такий наказ.
Тобто, в першу чергу суд здійснює не альтернативну перевірку об`єктивного існування підстав для проведення перевірки, а надає правову оцінку законності конкретного акту індивідуальної дії, що встановлюється в т.ч. і виходячи з підстав прийняття такого акту. Однак такі підстави були предметом оцінки в першу чергу відповідача під час прийняття спірного наказу. Як наслідок, суд надає оцінку саме достатності тих даних, виходячи з яких відповідач призначив перевірку, та приймає рішення про законність індивідуального акту на підставі того, виходячи з чого саме цей акт було прийнято (а не самостійно альтернативно встановлює чи могла в цілому бути призначена така перевірка). Відповідно, призначення перевірки без достатнього використаного обґрунтування саме по собі є підставою для скасування спірного акту, незалежно від того, чи існували в цілому інші, невикористані та незастосовані фактично підстави та відомості для призначення перевірки. Оскільки суд оцінює акт поведінки, а не є податковим органом вищого рівня, в т.ч. суд не має мети виконувати завдання податкового органу щодо податкового контролю, натомість суд оцінює правомірність вже вчинених дій відповідача.
Відповідно, посадова особа відповідача хоча й може бути обізнана про підстави прийняття спірного наказу, однак ці ж обставини поза розумним сумнівом можуть та мають бути встановлені на підставі первинних доказів, що були підставою для прийняття такого наказу. Оцінку таким доказам надає суд, в зв`язку з чим пояснення керівника відповідача не вплинуть на встановлення обставин, які входять до предмета доказування у справі, в т.ч. з урахуванням того, що позиція відповідача щодо таких доказів та обставин вже висловлена в заявах по суті, а також за умови надання до суду доказів щодо використаних джерел відомостей про обставини, через які призначено перевірку.
Наразі позивачем конкретно не вказано які конкретно відомості мав би прояснити свідок, натомість позивач використовує абстрактні формулювання «всі фактичні дані які стосуються встановлення…» та ін.
Отже, суд не вбачає правових підстав для виклику в якості саме свідка ОСОБА_1 та відмовляє в задоволенні клопотання позивача з цього питання.
Щодо виклику в якості свідка ОСОБА_2 , яка є менеджером з трансфертного ціноутворення та здійснює професійний методологічний і фактичний супровід процедури ціноутворення у контрольованих операціях, підготовці звітів по КО та документації з трансфертного ціноутворення ПРАТ «ПІВНГЗК», суд зазначає наступне.
Позивач зазначає, що ця посадова особа залучалась до процесів ТЦО, складання звітів та обізнана про всі фактичні обставини щодо встановлення контролюючим органом невідповідності умов контрольованих операцій позивача принципу «витягнутої роки».
Суд в свою чергу повторно зазначає, що суд надає правову оцінку в першу чергу саме обґрунтуванню відповідача при призначенні перевірки. В свою чергу позиція позивача про відсутність підстав для призначення перевірки та належності усій здійснених контрольованих операцій наводиться ним в заявах по суті справи, може бути додатково наведена в поясненнях, в поданні яких позивач не обмежений, в т.ч. відсутні обмеження щодо залучення власних працівників складання таких документів і надання їх до суду.
Отже, позивач фактично мав намір залучити свідка для не встановлення обставин, а для висловлення позиції позивача щодо правомірності своїх дій та дій відповідача, тобто йдеться про питання права (оцінка правомірності дій), а не про питання факту (існування певних обставин).
Також суд повторює, що відповідні обставини можуть та мають бути встановлені на підставі наявних матеріалів справи.
Отже, суд не вбачає правових підстав для виклику в якості свідка ОСОБА_2 та відмовляє в задоволенні цих клопотання позивача від 03.04.2025 року з цього питання.
Окремо суд зауважує, що доступ запропонованих свідків до певних матеріалів не є підставою для виклику свідка, оскільки обидві особи є працівниками сторін, а тому сторони в цілому мають доступ до таких матеріалів.
Пояснення позивача щодо експертності відповідного свідка є нерелевантними, оскільки позивач не заявляв клопотання про виклик експерта, в свою чергу метою залучення свідка є «повідомлення про відомі йому обставини», а не надання експертної, фахової чи будь-якої іншої оцінки таких обставинам.
Пояснення позивача щодо залучення відповідачем в якості представника конкретної посадової особи є нерелевантним, оскільки суд встановлює наявність у представника повноважень діяти від імені довірителя (або наявність підстав для самопредставництва), в свою чергу обсяг знань та відомостей відповідної особи залежить від волі сторони. Як наслідок, залучення відповідачем в якості представника «фахівця у сфері ТЦО» не впливає на необхідність виклику свідків позивача з аналогічним згідно позиції позивача статусом. В свою чергу позивач так само не позбавлений можливості забезпечити власне представництво у справі будь-якої особи на власний розсуд, однак з дотриманням вимог законодавства щодо представництва або самопредставництва.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні клопотань про виклик свідків.
Керуючись ст. ст. 65, 72, 76, 91, 92, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотань Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про виклик свідків у справі №160/32691/24 - відмовити.
Копії даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.
Суддя Н.В. Боженко
Судове рішення № 129194726, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 29.07.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/32691/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: