Ухвала суду № 129177392, 29.07.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/520/24

н/п 8/953/4/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2025 р. м. Харків

Київський районний суд м. заркова у складі:

головуючого судді Власової Ю.Ю.

секретар судових засідань Тютюнова Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Харкові заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Харкова у цивільній справі № 953/520/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Державного казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Худяєв Олег Ігорович про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Харкова у цивільній справі № 953/520/24 за його позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Державного казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Худяєв О.І. про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. від 17.02.2025 за даною заявою відкрито провадження.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. від 14.05.2025 задоволено заяву про самовідвід.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Харкова у цивільній справі № 953/520/24 за його позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Державного казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Худяєв О.І. про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури передано до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана заява надійшла у провадження цьому складу суду.

ОСОБА_1 через канцелярію Київського районного суду м. Харкова подано заяву про відвід головуючого судді від розгляду його заяви, оскільки є обставини, які викликають сумнів у її об`єктивності та неупередженості.

Так, ОСОБА_1 зазначає, що у п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) Суд зазначив, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення ЄСПЛ у справі «Kyprianou v. Cyprus», заява № 73797/01, п. 119).

У судовій практиці використовується презумпція особистої безсторонності суду, яка передбачає такий стан, допоки не надано доказів протилежного (зокрема, ухвала ВС від 15.07.2019 у справі № 9901/116/19 та рішення ЄСПЛ у справі «Pullar v. the United Kingdom», заява № 22399/93, п. 32).

Згідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

19.05.2006 Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23 схвалено Бангалорські принципи поведінки суддів, які мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів.

Так, п. 1.1. Бангалорських принципів закріплено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Другим стандартом етичної поведінки суддів Бангалорськими принципами визначено принцип об`єктивності, який є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

ОСОБА_1 вважає, що суддя не може брати участь у розгляді його заяви у справі № 953/520/24 і підлягає відводу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 та ч. 2 ст. 39 ЦПК України, оскільки вона розглядала справу № 953/1089/25 (провадження № 2/953/1359/25), де у рішенні зазначила дослівно: "Проте, на думку суду, немає підстав вважати, що бездіяльність посадових осіб ГУНП в Харківській області щодо невиконання судових рішень... викликало у позивача душевні страждання, що є підставою для безумовного відшкодування моральної шкоди."

Цим, на думку Коротецького В.І., суддя покриває посадових осіб ГУНП в Харківській області, робить для них виключення, що вони можуть не виконувати рішення суду, що набрали законної сили, що в силу ст. 129-1 Конституції України йде проти встановленого порядку та підриває довіру до всієї судової системи України та показує, що при вирішенні спорів користується не нормами права та висновками Верховного Суду, а власною думкою. Відтак, такі думки судді є доказом її особистої заінтересованості у розгляді справи на користь ГУНП в Харківській області.

Крім того, на заінтересованість судді вказує її спілкування з адвокатами та поведінка при розгляді справи № 953/1089/25, а саме: відмова у виклику свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підтвердження обставин викладених у відзиві; не розгляд клопотання про визнання доказу недопустимим/неналежним/ недостовірним, та не надання оцінки цим доказам у рішенні.

Також, на заінтересованість судді вказує її поведінка під час розгляду справи № 643/13480/23, оскільки суд апеляційної інстанції в ухвалі від 10.03.2025 не погодився з її висновками.

Отже, такий стан справ дає ОСОБА_1 підстави сумніватися в об`єктивності та неупередженості судді у кожній справі, в якій він являється стороною.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просить застосувати вимогу об`єктивної безсторонності до судді Власової Ю.Ю. у справі № 953/520/24 у відповідності до рішення ЄСПЛ у справі «Pullar v. the United Kingdom», заява №22399/93, п. 32 та ухвали ВС від 15.07.2019 у справі № 9901/116/19, та відвести від розгляду справи № 953/520/24, провадження № 8/953/4/25.

У додатку до заяви ОСОБА_1 надано копію ухвали Харківського апеляційного суду від 10.03.2025 у справі № 643/13480/23, провадження №11-сс/818/316/25).

Суд, дослідивши доводи, викладені у заяві про відвід, дійшов такого висновку.

Так, за приписами ч. 2 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: (1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; (2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; (3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; (4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; (5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч. 2 ст. 36 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.

Одним з найважливіших прав людини в сучасній демократичній державі є право на справедливий суд. Забезпечення справедливого правосуддя, яке базується на верховенстві права, витікає з низки міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Україною, а отже є частиною національного законодавства, а також міжнародних зобов`язань, порушення яких призводить не лише до накладання відповідних, але й до значних репутаційних втрат, що прямо відзначаються на міжнародному положенні нашої держави та низка інших негативних наслідків. Одним з таких документів є Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікована Україною 17.07.1997.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Статтею 2 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. Цей Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (iі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24.02.1993, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ).

Таким чином, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02) зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

Вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про відвід, у якій він цитує положення Бангалорських принципів поведінки судді, статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, п. 105 рішення ЄСПЛ у справі "Олександр Волков проти України" та фактично надає правову оцінку судовим провадженням у справах № 953/1089/25 та № 643/13480/23, суд дійшов висновку, що обставини, викладені заявником, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, і з наведених у заяві підстав не вбачається наявність заінтересованості головуючого судді у справі № 953/520/24 або її упередженості у результатах цього судового провадження.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland»), безсторонність суду презюмується, а наявність підстав для недовіри має бути обґрунтована відповідними доказами.

З урахуванням тієї обставини, що стверджувальні заявником ОСОБА_1 судження є бездоказовими, і наведені аргументи не відповідають критерію «об`єктивно обґрунтований», відвід судді Київського районного суду м. Харкова Власової Ю.Ю. від розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Харкова у цивільній справі № 953/520/24, - є необгрунтованим.

Керуючись ст. 36, 40, ч. 2 ст. 258 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Відвід головуючого судді Власової Ю.Ю. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Харкова у цивільній справі № 953/520/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Державного казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Худяєв Олег Ігорович про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури визнати необґрунтованим.

Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Власової Ю.Ю. у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Харкова у цивільній справі № 953/520/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Державного казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти особи відділу кримінальної поліції Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Худяєв Олег Ігорович про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури передати на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному в порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Ю. Власова