Ухвала суду № 129152830, 29.07.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13032/25

Провадження № 1-кс/344/5243/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025090000000232 від 12.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 189, ч.2 ст.342 КК України

В С Т А Н О В И В:

Прокурор, звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилався на те, що Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025090000000232 від 12.03.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 342 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , у зв`язку з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12022090000000383 за підозрою у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.255-1, ч.2 ст.255-1 КК України, з 12.04.2024 року по даний час утримується в камері №11 ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12».

Перебуваючи тривалий проміжок часу в місці позбавлення волі ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» ОСОБА_4 , будучи раніше судимим та утримуючись під вартою за вчинення умисних тяжких злочинів, підтримуючи злодійські традиції, не бажаючи ставати на шлях виправлення, не підкорюючись вимогам чинного законодавства України, що визначають порядок утримання та відбуття покарань ув`язненими в місцях позбавлення волі, правилам поведінки в місцях позбавлення волі, а також загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, використовуючи свої особисті інтелектуальні та вольові якості, а також фізичну силу, здобув повагу та авторитет серед ув`язнених та засуджених, як особа в статусі суб`єкта злочинного впливу.

У відповідності до вимог ст. 10 Закону України «Про попереднє ув`язнення» від 30.06.1993 року, особи взяті під варту зобов`язані, в тому числі: додержуватися порядку, встановленого в місцях попереднього ув`язнення і виконувати законні вимоги адміністрації; дотримувати санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, постійно підтримувати чистоту в камері; бути ввічливими до працівників місця попереднього ув`язнення, а також поміж собою; не вступати в суперечки з представниками адміністрації, не принижувати їх гідність, не протидіяти виконанню ними своїх обов`язків.

Проте ОСОБА_4 , нехтуючи передбаченими Законом України «Про попереднє ув`язнення» та Кримінально-виконавчим кодексом України обов`язками ув`язнених/засуджених та з метою здобуття і укріплення авторитету серед осіб негативної спрямованості, які утримуються в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12», неодноразово порушував режим утримання, за що дванадцять разів піддавався заходам дисциплінарного стягнення адміністрацією установи. Внаслідок систематичного вчинення порушень режиму утримання, у тому числі розпорядку дня, зберігання заборонених предметів, порушень меж локалізації, невиконання законних вимог адміністрації установ виконання покарань ОСОБА_4 зарекомендував себе як особа, яка веде «правильний» для «злодійських традицій» спосіб життя, здобув повагу і авторитет серед ув`язнених та засуджених.

Користуючись авторитетом, повагою та довірою серед «кримінального середовища», завдяки власним організаторським та маніпулятивним здібностям у ОСОБА_4 , як особи в статусі суб`єкта злочинного впливу - «бродяга» ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12», на початку травня 2025 року виник злочинний умисел на протиправне заволодіння майном ув`язненого ОСОБА_5 , який утримувався в камері № 15 ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12», з метою наповнення так званого «злодійського общака».

Для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на незаконне заволодіння коштами ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у травні 2025 року почав висловлювати йому погрози застосування насильства у разі, якщо він не передасть йому грошові кошти.

Сприймаючи такі погрози як дійсні та реальні, потерпілий ОСОБА_5 , перебуваючи під тривалим психологічним тиском ОСОБА_4 та інших залучених ним ув`язнених осіб, 20.05.2025 звернувся до адміністрації ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12» та правоохоронних органів за захистом.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно небезпечних дій, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_4 , погрожуючи застосуванням насильства та фізичної розправи, 30.05.2025 пред`явив потерпілому ОСОБА_5 неправомірну вимогу передати йому грошові кошти у сумі 5000 (п`ять тисяч) доларів США для наповнення так званого «злодійського общака».

Вказані незаконні вимоги з погрозами застосування насильства протягом тривалого часу неодноразово висловлювалися як особисто ОСОБА_4 так і за його вказівками іншими ув`язненими, на яких він мав вплив, та які утримувалися в одній камері з ОСОБА_5 .

Перебуваючи під постійними погрозами насильства та психологічним тиском зі сторони ОСОБА_4 , переживаючи за своє життя та здоров`я, ОСОБА_5 залучив свого знайомого ОСОБА_6 , який, на його прохання 10.06.2025 у період часу із 16 год 35 хв по 16 год 45 хв прибув за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 37, де через термінал самообслуговування переказав частину грошових коштів двома транзакціями у загальному розмірі 10000 (десять тисяч) гривень на банківську карту № НОМЕР_1 , яку йому вказав ОСОБА_4 , відкриту в АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_7 .

Підставами для арешту вище зазначеного майна у вигляді коштів на банківських рахунках є те, що вони частково одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, також задля відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Клопотання підтримав повністю, просив задоволити.

Володілець (власник) майна за клопотанням прокурора в судове засідання не викликався з метою забезпечення арешту майна.

Дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно з ч. 2 - документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається із матеріалів клопотання, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел на протиправне заволодіння майном ув`язненого ОСОБА_5 , для досягнення своєї злочинної мети, ОСОБА_4 , погрожуючи застосуванням насильства та фізичної розправи, 30.05.2025 пред`явив потерпілому ОСОБА_5 неправомірну вимогу передати йому грошові кошти у сумі 5000 (п`ять тисяч) доларів США для наповнення так званого «злодійського общака».

ОСОБА_5 залучив свого знайомого ОСОБА_6 , який, на його прохання 10.06.2025 у період часу із 16 год 35 хв по 16 год 45 хв прибув за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 37, де через термінал самообслуговування переказав частину грошових коштів двома транзакціями у загальному розмірі 10000 (десять тисяч) гривень на банківську карту № НОМЕР_1 , яку йому вказав ОСОБА_4 , відкриту в АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_7 .

Отже, беручи до уваги вищенаведене, з метою запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вони в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на грошові кошти розмішені на всіх банківських рахунках, які прикріплені до банківської картки № НОМЕР_1 відкритої в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (монобанк) МФО 322001, ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса 04114, м. Київ. вул. Автозаводська, 54/19 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із позбавлення права на їх відчуження, користування та розпорядження.

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1