Рішення № 129151486, 24.07.2025, Господарський суд Черкаської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року

м. Черкаси

Справа № 925/715/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша",

до ОСОБА_1 ,

до ОСОБА_2

про стягнення солідарно 192668,98 грн.

Представники учасників справи:

Позивач - не з`явився;

Відповідачі - не з`явилися.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.

1.1. 19.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

1.2. Змістом позову є майнова вимога позивача стягнути солідарно з відповідачів на заборгованість у розмірі 192668,98 грн за договором про надання фінансового кредиту від 09.06.2020 №18-ЗО/ЮО, зокрема 134797,49 грн заборгованості за тілом кредиту, 57871,49 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом.

1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" неналежно виконав зобов`язання з повернення кредиту за кредитним договором, виконання якого забезпечене порукою відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

1.4. 19.06.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 09 год. 00 хв. 24.07.2025.

1.5. Ухвалу суду від 19.06.2025 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу, відповідачам - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, які повернуті поштою на адресу суду у зв`язку з відсутністю адресатів (відповідачів) за вказаними адресами (а. с. 50-61).

1.6. 23.07.2025 позивач звернувся до суду з клопотанням, у якому просив розглядати справу за відсутності його представника, позов підтримав повністю (а. с. 63).

1.7. 24.07.2025 позивач подав до суду клопотання, у якому повідомив про помилку у позові щодо суми стягнення судових витрат та просив стягнути з відповідачів на користь позивача 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору та 32100,00 грн витрат на правову допомогу (а.с. 65).

1.8. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.9. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.10. Днем вручення ухвали суду від 19.06.2025 відповідачу "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша", відповідачу ОСОБА_1 є 10.02.2025, ОСОБА_2 - 25.06.2025 - дні проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження та за адресою місця проживання (а.с. 50, 54, 58).

1.11. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

1.12. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

1.13. 07.07.2025 суд з метою забезпечення прав відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 бути проінформованими про розгляд справи повідомив про розгляд справи за їх участю оприлюднив інформацію про час та місце розгляду справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу Судової влади України у мережі Інтернет (а.с. 62).

1.14. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи за їх участю.

1.15. Правом на подання відзиву на позов відповідачі не скористалися.

1.16. 24.07.2025 у судове засідання представники сторін не з`явилися.

1.17. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.18. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.19. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

1.20. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

1.21. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.22. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.23. Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.24. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов`язковою не визнавав.

1.25. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

1.26. 24.07.2025 суд завершив розгляд справи по суті та оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.

1.27. Керуючись частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 24.07.2025 суд підписав вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/715/25 без його проголошення.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1. Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідачів про стягнення солідарно заборгованості за кредитом та заборгованості за відсотками за користування кредитом.

2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачами умов кредитного договору та договорів поруки з повернення кредиту та відсотків за користування кредитом.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору кредиту; виконання позивачем свого обов`язку у зобов`язанні та надання позичальнику кредиту; невиконання позичальником зобов`язання з повернення кредиту та процентів за користування кредитом; невиконання поручителями зобов`язання позичальника забезпеченого порукою; строк виконання грошового зобов`язання; період прострочення виконання грошового зобов`язання, порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1. 09.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (кредитодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша" (позичальник) уклали договір про надання фінансового кредиту №18-ЗО/ЮО (а. с. 10-12).

Сторони погодили усі істотні умови кредитного договору, і зокрема, домовилися про таке:

п. 1.1 - кредитодавець зобов`язується надати позичальнику суму коштів у розмірі 800000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, цільового характеру використання, оплатності (надалі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі а також виконати в повному обсязі інші зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором;

п. 1.2 - кредит використовується позичальником на поповнення обігових коштів;

п. 2.1 - плата за користування кредитом за цим договором становить 28% процентів річних від загальної суми виданого кредиту, зазначеної в п. 1.1 даного договору;

п. 2.3 - плата за користування кредитом є фіксованою та незмінною протягом усього строку дії цього договору;

п. 3.1 - кредит надається строком на 36 календарних (місяців/днів/років) з 09 червня 2020 року по 08 червня 2023 року;

п. 4.1 - у якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом, пені, а також інших зобов`язань за цим договором виступає застава відповідно до договору застави №б/н, б/н, №18-ЗО/ЮО 3 від 09.06.2020, порука відповідно до договору поруки №18-ЗО/ЮО П1 від 09.06.2020, до договору поруки №18-ЗО/ЮО П2 від 09.06.2020, укладеного (застава, порука, гарантія) між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (надалі - поручитель);

п. 4.2 - порядок та умови виконання зобов`язань, визначених п. 4.1 цього договору визначається договором поруки №18-ЗО/ЮО П1 від 09.06.2020, №18-ЗО/ЮО П2 від 09.06.2020 та договором застави №б/н, б/н, №18-ЗО/ЮО 3 від 09.06.2020 та регулюється нормами чинного законодавства України;

п. 5.1 - протягом строку, передбаченого п. 3.1. цього договору позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за його користування частинами в розмірах, порядку та в строки, визначені згідно графіка платежів, що є додатком №1 до цього договору та є не від`ємною його частиною;

п. 6.1.3 - позичальник, крім обов`язків, передбачених іншими розділами цього договору, зобов`язаний вчасно здійснювати платежі, спрямовані на погашення кредиту й процентів за користування кредитом відповідно до графіка платежів;

п. 6.4.1 - кредитодавець має право вимагати від позичальника виконання ним умов цього договору;

п. 6.4.4.2 - кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за весь фактичний строк користування кредитом або дострокового розірвання цього договору у випадку наявності хоча б однієї із зазначених обставин: затримання сплати позичальником частини кредиту та/або процентів за користування кредитом на строк, що перевищує 1(одного) місяця (договору);

п. 7.1 - цей договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін (у разі наявності) та діє до дати повернення позичальником у повному обсязі суми кредиту та плати за користування кредитом, однак у будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором;

п. 12.4 - цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами власних обов`язків за цим договором.

3.1.2. 09.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (кредитодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша" (позичальник) уклали додаток №1 до договору про надання фінансового кредиту №18-ЗО/ЮО - Графік платежів за договором про надання фінансового кредиту №18-ЗО/ЮО, у якому визначили період повернення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом у розмірах та строки, починаючи з 08.07.2020 до 08.06.2023 (а. с. 12 на звороті -13).

3.1.3. 08.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (кредитодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша" (позичальник) уклали додаткову угоду №1 до договору про надання фінансового кредиту №18-ЗО/ЮО від 09.06.2020 (а. с. 14), у якій домовилися, що процентна ставка пролонгації становить 28% річних, продовжили строк дії кредиту до 08.06.2025 та відповідно виклали Графік платежів (додаток №1 до договору) у новій редакції (додаток №1 до цієї додаткової угоди №1) (а.с. 14 на звороті -15).

3.1.4. 09.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (кредитодавець) та

- громадянин України ОСОБА_1 (поручитель) уклали договір поруки №18-ЗО/ЮО П1 (а.с. 16-17);

- громадянин України ОСОБА_2 (поручитель) уклали договір поруки №18-ЗО/ЮО П2 (а.с. 19-20),

згідно з умовами яких сторони передбачили:

п. 1.1 - у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитодавцем за виконання ТОВ "ПКВ Золотоноша", адреса реєстрації 19700, Черкаська обл., м..Золотоноша. вул. Заводська, б. 4А, ЄДРПОУ 31597722 (далі - позичальник), зобов`язань за договором №18-ЗО/ЮО про надання фінансового кредиту від 09 червня 2020 р., укладеним між кредитодавцем та позичальником (далі - основний договір), зокрема, зобов`язань щодо:

п. 1.1.1 - повернення позичальником основної суми кредитної лінії 800000.00 грн (вісімсот тисяч гривень 00 копійок) згідно графіка, що є додатком №1 до основного договору;

п. 1.1.2 - сплати позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 389618.46 грн (триста вісімдесят дев`ять тисяч шістсот вісімнадцять гривень 46 копійок) згідно графіка, що є додатком №2 до основного договору;

п. 1.1.3 - виконання зобов`язань позичальника по сплаті неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання позичальником зобов`язань за основним договором;

п. 2.1 - право кредитодавця вимагати від поручителя виконання зобов`язань, передбачених п. 1.1 даного договору, виникає у разі порушення позичальником строків виконання зобов`язань, передбачених Графіком платежів, що є додатком №1 до основного договору та/або строків дострокового виконання зобов`язань на вимогу кредитодавця згідно основного договору, а також у разі невиконання позичальником зобов`язань по сплаті неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за основним договором;

п. 2.2 - у разі порушення позичальником своїх зобов`язань за основним договором, позичальник і поручитель відповідають перед кредитодавцем як солідарні боржники;

п. 2.3 - поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й позичальник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

3.1.5. 08.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (кредитодавець) та

- громадянин України ОСОБА_1 (поручитель) уклали додаткову угоду №1 до договору поруки №18-ЗО/ЮО П1 (а.с. 18);

- громадянин України ОСОБА_2 (поручитель) уклали додаткову угоду №1 до договору поруки №18-ЗО/ЮО П2 (а.с. 21),

умовами яких сторони передбачили:

п. 1.1.1 - повернення позичальником основної суми кредиту у розмірі 800000,00 (вісімсот тисяч гривень 00 копійок) гривень, згідно графіка платежів, що є додатком №1 до основного договору;

п. 1.1.2 - сплати позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 587962,71 (п`ятсот вісімдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят дві гривні 71 копійка) грн, згідно Графіка платежів, що є додатком №1І до основного договору;

п. 1.1.3 - виконання зобов`язань позичальника по сплаті неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання позичальником зобов`язань за основним договором;

п.5.1 - цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитодавця. Строк поруки, що встановлено договором, за кожним забезпеченим зобов`язанням становить 5 (п`ять) років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення цього строку у разі якщо кредитодавець у межах цього строку пред`явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов`язання.

3.1.6. На виконання договору про надання фінансового кредиту 09.06.2020 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" надало позичальнику ТОВ "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша" 800000,00 грн кредиту, на погашення якого відповідач сплатив 665202,51 грн за тілом кредиту та 561291,59 грн відсотків за користування кредитом у розмірі 28%. Заборгованість позичальника перед позивачем становить 192668,98 грн, зокрема 134797,49 грн боргу за тілом кредиту, 57871,49 грн боргу за відсотками у розмірі 28%, у підтвердження позивач подав особову картку ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (а.с. 30-34),

3.1. Відповідачі доказів на спростування доводів позивача не подали.

3.2. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

3.3. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.4. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.5. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.6. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.7. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.8. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

3.9. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.10. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.11. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1. між сторонами - ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" та ТОВ "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша" виникло майново-господарське зобов`язання на підставі договору про надання фінансового кредиту від 09.06.2020 №18-ЗО/ЮО;

4.5.2. 09.06.2020 з метою забезпечення зобов`язання позичальника ТОВ "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша" за кредитним договором ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (кредитодавець) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (поручителі) уклали договори поруки №18-ЗО/ЮО П1 та №18-ЗО/ЮО П2;

4.5.3. 09.06.2020 ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (кредитодавець) надав ТОВ "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша" (позичальнику) кредит у розмірі 800000,00 грн;

4.5.4. позичальник виконав своє зобов`язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом частково та сплатив 665202,51 грн за тілом кредиту та 561291,59 грн відсотків за користування кредитом.

4.5.5. строк користування кредитом закінчився 08.06.2025;

4.5.6. розмір невиконаного грошового зобов`язання позичальника становить 192668,98 грн, зокрема 134797,49 грн боргу за тілом кредиту, 57871,49 грн боргу за відсотками у розмірі 28%;

4.5.7. позичальник зобов`язання з повернення кредиту не виконав;

4.5.8. поручителі забезпеченого порукою зобов`язання позичальника на вимогу кредитора не виконали.

5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

5.3. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

5.4. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

5.5. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.6. Згідно із частиною 2 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

5.7. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

5.8. Відповідно до частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

5.9. Згідно з статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

5.10. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сторони уклали кредитний договір у письмовій формі.

5.11. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

5.12. Відповідно до частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

5.13. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України

5.14. Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

5.15. Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

5.16. Мотивом застосування цієї норми є встановлений судом факт прострочення відповідачем повернення чергової частини позики, що надає право позивачу вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

5.17. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.18. Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.19. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.20. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

5.21. Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

5.22. Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

5.23. Мотивом застосування цієї норми права є правомірна вимога позивача вимагати виконання зобов`язання боржника з поручителя у зобов`язанні.

5.24. Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

5.25. Уклавши договори поруки, відповідачі поручилися перед кредитором (позивачем) за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором.

5.26. Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

5.27. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору про надання фінансового кредиту.

6.2. Причиною виникнення спору є невиконання позичальником обов`язку з повернення кредиту та невиконання поручителями вимоги кредитора про виконання забезпечених порукою зобов`язань позичальника.

6.3. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.

6.4. На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі кредитного договору та договорів поруки.

6.5. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

6.6. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу ТОВ "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша" (позичальнику) кредит на умовах, встановлених у договорі про надання фінансового кредиту у розмірі 800000,00 грн.

6.7. Відповідно до пункту 3.1 договору про надання фінансового кредиту строк кредиту 36 місяців з дати укладення договору.

6.8. Відповідно до п. 5.1 договору про надання фінансового кредиту протягом строку, передбаченого п. 3.1 цього договору, позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за його користування частинами в розмірах, порядку та в строки, визначені згідно Графіка платежів, що є додатком № 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною.

6.9. Згідно з договором про надання фінансового кредиту та графіку платежів до нього, сплата процентів за користування кредитом здійснюється до 08-го числа кожного місяця.

6.10. Позичальник ТОВ "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша" виконав своє зобов`язання з повернення кредиту та відсотків частково та сплатив 665202,51 грн за тілом кредиту та 561291,59 грн відсотків за користування кредитом.

6.11. Розмір невиконаного грошового зобов`язання позичальника становить 192668,98 грн, зокрема 134797,49 грн боргу за тілом кредиту, 57871,49 грн боргу за відсотками за користування кредитом.

6.12. Строк користування кредитом закінчився 08.06.2025.

6.13. Виконання відповідачем ТОВ "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша" (позичальником) зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом забезпечені порукою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

6.14. 09.06.2020 з метою забезпечення зобов`язання позичальника ТОВ "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша" за договором про надання фінансового кредиту ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (кредитодавець) та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (поручитель) уклали договори поруки №18-ЗО/ЮО П1, №18-ЗО/ЮО П2.

6.15. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

6.16. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

6.17. Позивач вправі вимагати виконання зобов`язання боржника з поручителів у зобов`язанні.

6.18. Уклавши договір поруки, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поручилася перед кредитором (позивачем) за виконання ТОВ "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша" (позичальником) зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту.

6.19. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

6.20. Відповідач (позичальник) зобов`язання з повернення кредиту не виконав.

6.21. Відповідачі (поручителі) вимоги кредитодавця виконати зобов`язання позичальника не виконали.

6.22. Договір є обов`язковим до виконання сторонами. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.23. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

6.24. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.25. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.26. Невиконання відповідачами своїх обов`язків у зобов`язанні порушує право позивача на належне виконання зобов`язаними сторонами своїх обов`язків у зобов`язанні з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

6.27. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є присудження до виконання обов`язку в натурі.

6.17. На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачами грошового зобов`язання, зокрема прострочення повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом. Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача за договором про надання фінансового кредиту від 09.06.2020 №18-ЗО/ЮО становить 134797,49 грн заборгованості за тілом кредиту, 57871,49 грн заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом.

6.18. Вимогу позивача про стягнення солідарно з відповідачів 134797,49 грн заборгованості за тілом кредиту, 57871,49 грн заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

7. Розподіл судових витрат.

7.1. Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. У позові позивач просив стягнути з відповідачів понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.

7.3. За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн на підставі платіжного інструкції від 17.06.2025 №LK676/45 (а. с. 10).

7.4. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.5. Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю до відшкодування йому за рахунок відповідачів підлягає судовий збір у розмірі 1009,33 грн з кожного.

7.6. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32100,00 грн (а.с. 2).

7.7. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу додав договір про надання правової допомоги від 02.01.2025 №1 (а.с. 36-38), рахунок на оплату №11/11-06 від 11.06.2025 на суму 32100,00 грн (а.с. 39), платіжну інструкцію від 11.06.2025 №LK666/2 на суму 32100,00 грн (а.с. 40), ордер від 17.06.2025 про надання правничої допомоги ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" адвокатом Грушевим Юрієм Віталійовичем (а.с. 35).

7.8. Дослідивши додані позивачем докази, суд установив, що 02.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (клієнт) та Грушевий Юрій Віталійович (адвокат) уклали договір про надання правової допомоги №1, згідно з умовами якого адвокат зобов`язався надати клієнту правову допомогу, за виконання якої клієнт зобов`язався сплатити адвокату гонорар на умовах і порядку, що визначені договором (а.с. 36-38).

7.9. За підготовку та подання позовних матеріалів відносно ТОВ "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша", поручителів, участь у судовому засіданні у кількості 1 послуги адвокат Грушевий Ю.В. виставив ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" рахунок на оплату №11/11-06 від 11.06.2025 на суму 32100,00 грн (а.с. 39).

7.10. 11.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" за надану правову допомогу сплатило Грушевому Юрію Віталійовичу 32100,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.06.2025 №LK666/2 на суму 32100,00 грн (а.с. 40).

7.11. Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

7.12. Відповідно до статей 16, 58 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

7.13. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).

7.14. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

7.15. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

7.16. Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.17. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

7.18. Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

7.19. Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

7.20. На виконання вимог статей 124 та 129 Господарського процесуального кодексу України позивач у позовній заяві вказав попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, які поніс або очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 20000,00 грн та надав докази понесення цих витрат у розмірі 20000,00 грн.

7.21. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

7.22. Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

7.23. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

7.24. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

7.25. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

7.26. Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

7.27. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

7.28. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

7.29. Розмір витрат позивача на правову допомогу адвоката становить 32100,00 грн.

7.30. Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

7.31. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.

7.32. Суд враховує висновок Європейського суду з прав людини, відповідно до якого заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

7.33. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

7.34. Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

7.35. На предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

7.36. Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

7.37. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

7.38. Отже, за змістом частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

7.39. Відповідачі клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги суду не подали.

7.40. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

7.41. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

7.42. Враховуючи ціну позову, пропорційність розміру понесених позивачем судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката до ціни позову, з огляду на принципи пропорційності та розумності господарського судочинства, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі його судові витрати.

7.43. Керуючись частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від результатів вирішення спору, суд частково покладає на позивача його судові витрати на професійну правничу допомогу.

7.44. Судові витрати позивача на правову (правничу) допомогу у розмірі 32100,00 грн суд розподіляє між сторонами у рівних частинах та покладає на відповідачів та позивача по 16000,00 грн. Враховуючи, що у справі три відповідача, суд покладає на кожного з відповідачів по 5333,33 грн понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша" (ідентифікаційний код 31597722, адреса місцезнаходження: 19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Заводська, буд. 4а), ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (ідентифікаційний код 40860735, адреса місцезнаходження: 20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця, 20) 192668,98 грн (сто дев`яносто дві тисячі шістсот шістдесят вісім гривень 98 копійок) боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парфюмерно-Косметичне виробництво "Золотоноша" (ідентифікаційний код 31597722, адреса місцезнаходження: 19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Заводська, буд. 4а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (ідентифікаційний код 40860735, адреса місцезнаходження: 20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця, 20) 1009,33 грн (одну тисячу дев`ять гривень 33 копійки) витрат зі сплати судового збору, 5333,33 грн (п`ять тисяч триста тридцять три гривні 33 копійки) витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (ідентифікаційний код 40860735, адреса місцезнаходження: 20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця, 20) 1009,33 грн (одну тисячу дев`ять гривень 33 копійки) витрат зі сплати судового збору, 5333,33 грн (п`ять тисяч триста тридцять три гривні 33 копійки) витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" (ідентифікаційний код 40860735, адреса місцезнаходження: 20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця, 20) 1009,33 грн (одну тисячу дев`ять гривень 33 копійки) витрат зі сплати судового збору, 5333,33 грн (п`ять тисяч триста тридцять три гривні 33 копійки) витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 28.07.2025.

Суддя А.І. Гладун