Ухвала суду № 129150618, 28.07.2025, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"28" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/737/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дробиш К.А.,

за участю представників:

від заявника: не з`явився;

від позивача: не з`явися;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» (вх. № 2-1091/25 від 11.07.2025) про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 916/737/24

за позовом: Акціонерного товариства «Банк Січ» (провул. Несторівський, № 6, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 37716841)

до відповідача: Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. Поповича, № 23, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 31918234)

про стягнення 389 389,89 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Банк Січ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», в якій просило суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по основній сумі кредиту в розмірі 228002,24 грн та заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам в розмірі 161387,65 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.11.2024 позовну заяву Акціонерного товариства «Банк Січ» задоволено частково, стягнуто з Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Акціонерного товариства «Банк Січ» заборгованість по основній сумі кредиту в розмірі 228 002 грн 24 коп, заборгованість по процентам в розмірі 149 151 грн 53 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 657 грн 31 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

28.11.2024 судом виданий відповідний наказ на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 05.11.2024 по справі №916/737/24, яке набрало законної сили 26.11.2024.

11.07.2025 за вх.№2-1091/25 Господарським судом Одеської області одержано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» про заміну сторони виконавчого провадження, згідно якої заявник просить суд замінити стягувача у виконавчому провадженні № 76814059 від 20.01.2025 з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/737/24 з Акціонерного товариства «Банк Січ» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар».

15.07.2025 ухвалою Господарського суду Одеської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» (вх. № 2-1091/25 від 11.07.2025) про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 916/737/24 прийнято до розгляду та призначено її розгляд на "28" липня 2025 року о 12:00 год.

16.07.2025 та 22.07.2025 від АТ «Банк Січ» до суду надійшли письмові пояснення (вх. № 22511/25 та вх. № 23149/25 відповідно) щод поданої заявником заяви, відповідно до яких позивач просив задовольнити заяву ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» частково та право на стягнення витрат за сплати судового збору в розмірі 5657,31 грн залишити за АТ «Банк Січ». Окрім того, позивач просив судове засідання провести за відсутності.

В судове засідання 28.07.2025 учасники справи та заявник не з`явились, повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, відповідач жодної письмової правової позиції по суті заяви до суду не надав, ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» також просило розгляд заяви про заміну сторони у справі здійснювати без участі його представника.

Враховуючи присічний строк розгляду даної заяви та те, що згідно з ч. 3 ст. 334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд вважає можливим здійснити розгляд заяви за відсутності останніх за наявними у справі доказами.

Розглянувши заяву ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» про заміну стягувача його правонаступником, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов наступних висновків.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» зазначив, що 21.10.2024 відбувся аукціон з продажу активів та 14.11.2024 між АТ «Банк Січ» та заявником було укладено договір про відступлення прав вимоги №94, за умовами якого визначено, що банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у додатку №1 та додатку №2 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 та додатку №2 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Також, заявник додає, що пунктом 4 додатку №1 до договору сторонами погоджено, що права вимоги відступаються за договором №01/22 про надання овердрафту за поточним рахунком від 05.01.2022, а саме заборгованості 228 002,24 грн заборгованості по тілу кредиту, 199 027,02 грн заборгованості по процентам.

Як стверджує заявник, на виконання умов вище вказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» сплатило за лот GL18N1126568, згідно протоколу електронного аукціону №GFD001-UA-20241014-14614 від 21.10.2024 грошові кошти у сумі 34630, 65 грн, а листом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Банк Січ» Іриною Стрюковою вих.№667|07-Л від 14.11.2024 було повідомлено щодо настання відкладальної обставини до договору про відступлення прав вимоги №94 від 14.11.2024.

Відтак, на переконання заявника, факт набуття права вимоги за договором про відступлення прав вимоги № 94 від 14.11.2024 ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» підтверджується доказами, доданими до вказаної заяви.

АТ «Банк Січ» у своїх поясненнях зауважило, що дійсно ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» набуло право вимоги до ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» щодо стягнення заборгованості за договором № 01/22 про надання овердрафту за поточним рахунком від 05.01.2022, а саме 228002,24 грн заборгованості по тілу кредиту та 199027,02 грн заборгованості по процентам. При цьому, на переконання позивача, стягнення судового збору у розмірі 5657,31 грн не є зобов`язаннями в розумінні ст. 509 ЦК України та не були предметом відступлення за договором про відступлення прав вимоги від 14.11.2024 № 94.

Господарський суд дослідивши надані документальні докази, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 05.11.2024 позовну заяву Акціонерного товариства «Банк Січ» задоволено частково, стягнуто з Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Акціонерного товариства «Банк Січ» заборгованість по основній сумі кредиту в розмірі 228 002 грн 24 коп, заборгованість по процентам в розмірі 149 151 грн 53 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 657 грн 31 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

28.11.2024 судом виданий відповідний наказ на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 05.11.2024 по справі №916/737/24, яке набрало законної сили 26.11.2024.

З Інформації, що міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження, вбачається, що на даний час наказ Господарського суду Одеської області від 28.11.2024 в даній справі перебуває на виконанні у Дніпровського відділу ДВС у м. Херсоні ПМУМЮ (м. Одеса) та 20.01.2025 відкрито виконавче провадження № 76814059 відносно боржника Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Стягувачем у вказаному виконавчому провадженні є Акціонерне товариство «Банк Січ».

Так, судом встановлено, що 14.11.2024 між АТ «Банк Січ» та ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» було укладено договір відступлення прав вимоги №94, відповідно до п.1 якого, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 та додатку №2 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами та/або контрактами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 та у додатку №2 до цього договору, надалі за текстом - основні договори, надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Пунктом 2 договору передбачено, що за цим договором новий кредитор в день настання відкладальної обставини відповідно до пункту 17-1 цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку №1 та у додатку №2 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

У п.4 договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 33242,86 грн без ПДВ, надалі за текстом - ціна договору. Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до пункту 15 цього договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.

Згідно з пунктом 171 сторони домовились, що цей договір укладається з відкладальною обставиною (в розумінні частини першої статті 212 Цивільного кодексу України) та набуває чинності (є укладеним) та породжує права й обов`язки у сторін виключно після настання сукупності наступних обставин (далі і вище за текстом відкладальна обставина): підписання цього договору сторонами та укладення новим кредитором договорів купівлі-продажу (договорів відступлення прав вимоги) щодо усього майна та майнових прав/прав вимоги, які входять до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону, переможцем якого став новий кредитор, № GFD001-UA-20241014-14614 сформованого 21.10.2024. При цьому, датою набуття чинності (моментом укладення) цим (цього) договором (договору) буде вважатися дата укладення новим кредитором останнього з договорів купівлі-продажу (відступлення прав вимоги) майна/майнових прав/прав вимоги, які входять до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону, переможцем якого став новий кредитор, № GFD001-UA-20241014-14614, сформованого 21.10.2024. Сторони домовилися, що у випадку не настання відкладальної обставини до 18 листопада 2024 року включно, цей договір вважається неукладеним та не створює для сторін жодних прав та обов`язків, та права вимоги на підставі цього договору до нового кредитора не переходять.

Згідно витягу з додатку №1 до договору №1 про відступлення прав вимоги, банк відступив новому кредитору права вимоги до Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за договором №01/22 про надання овердрафту за поточним рахунком від 05.01.2022.

Відповідно до акту прийому передачі документів від 14.11.2024, у зв`язку з укладенням між сторонами договору про відступлення прав вимоги №94 від 14.11.2024, банк передав, а новий кредитор прийняв відповідний договір №01/22 про надання овердрафту за поточним рахунком від 05.01.2022 та кредитну справу.

АТ «Банк Січ» листом № 667/07-Л від 14.11.2024 повідомило ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар», що між банком та ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар», станом на 14.11.2024 року укладено усі договори відступлення прав вимоги та купівлі-продажу майнових прав щодо усіх активів (майна) АТ «Банк Січ», які належали банку та входили до складу лоту №GL18N1126568 відповідно до протоколу електронного аукціону №GFD001-UA-20241014-14614, сформованого 21.10.2024, та підтверджує, що умови про настання відкладальної обставини, передбаченої зазначеними договорами, виконані в частині АТ «Банк Січ» у повному обсязі.

Згідно платіжної інструкції №349 від 11.11.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» перераховано на користь АТ «Банк Січ» 34630,65 грн, з призначенням платежу «оплата за лот №GL18N1126568, протокол №GFD001-UA-20241014-14614 від 21.10.2024, без ПДВ.

ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» листом (вих.№34/12 від 16.12.2024) повідомило ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про укладення договору №94 про відступлення прав вимоги, а також про те, що починаючи з 14.11.2024 новим кредитором за договорами є ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» та просив суму заборгованості сплатити на рахунок нового кредитора протягом 7 днів з дати отримання цього повідомлення.

Надаючи юридичну оцінку встановленим обставинам та заявленим у заяві вимогам, суд зазначає наступне.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Особа, звертаючись до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу суду в справі на його правонаступника, у зв`язку з переходом до останнього права вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги повинна довести належними та допустимими доказами, за яким саме правочином до неї перейшли права вимоги відносно боржника і який обсяг цих прав.

За змістом ч. ч. 1-3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Підставою правонаступництва у виконавчому провадженні є правонаступництво в матеріальних (майнових) правовідносинах, тобто перехід суб`єктивних майнових прав чи обов`язків від одного суб`єкта майнових правовідносин до іншого на підставі договору.

Згідно з вимогами ч. 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Суд зазначає, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. При цьому, заміна кредитора у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Наразі підставою відступлення права вимоги (зокрема за кредитним договором № 01/22 про надання овердрафту за поточним рахунком від 05.01.2022, заборгованість за яким була предметом розгляду у даній справі) є укладений між АТ «Банк Січ» та ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» (новим кредитором) договір № 94 про відступлення прав вимоги від 14.11.2024.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсними договору про відступлення прав вимоги № 94 від 14.11.2024, укладеного між АТ «Банк Січ» та ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар».

Відтак, судом враховується, що в силу положень статті 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину. Договір відступлення права вимоги, укладений між АТ «Банк Січ» та ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» від 14.11.2024 є чинним, недійсним не визнаний.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74, 75) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, виснувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу. У такому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Так, положеннями статті 512 ЦК України, статті 334 ГПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. На підставі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться, зокрема, за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Між цим заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 по справі №2-3627/09.

Приймаючи до уваги умови вищевказаного договору відступлення прав вимоги, суд дійшов висновку, що відбулась заміна сторони у матеріальних правовідносинах (відбувся перехід права вимоги), а саме відбулась заміна кредитора у зобов`язанні щодо сплати боржником заборгованості, оскільки АТ «Банк Січ» передало у власність, а ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» набуло право вимоги до боржника та майнові права, які виникли зокрема за кредитним договором № 01/22 про надання овердрафту за поточним рахунком від 05.01.2022, заборгованість за яким була стягнута з Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» рішенням суду у даній справі.

Отже, за встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що договір про відступлення прав вимоги № 94 від 14.11.2024 та вчинені після його виконання дії є достатньою правовою підставою відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 334 ГПК для заміни сторони у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у даній справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що факт правонаступництва ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» щодо заміни сторони (кредитора) у зобов`язанні за кредитним договором № 01/22 про надання овердрафту за поточним рахунком від 05.01.2022 підтверджується змістом укладеного правочину - договором про відступлення прав вимоги № 94 від 14.11.2024, за яким заявник набув у день його укладення прав кредитора та підписання сторонами акту приймання-передачі і реєстру боржників в обсязі переданих прав вимоги та майнових прав.

Таким чином, відбулась заміна сторони (кредитора) у цивільному зобов`язанні через продаж права вимоги у відповідності до ст.ст.512, 655 Цивільного кодексу України, що дає правові підстави для заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) його правонаступником.

Будь-яких обставин визнання зазначеного договору про відступлення прав вимоги № 94 від 14.11.2024 недійсним у визначеному законом порядку судом не встановлено, таких обставин у процесі вирішення зави про заміну сторони у виконавчому провадженні не доведено і учасниками справи, а тому з огляду на вищенаведене вчинений між сторонами правочин про відступлення права вимоги є правомірним і таким, що породжує, змінює та припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Разом з тим, ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» не набуло права вимоги щодо стягнення з ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 5657,31 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки витрати по сплаті судового збору не є зобов`язанням, яке випливає з цивільно-правового правочину.

Статтею 512 ЦК України передбачено заміну кредитора саме у цивільному або господарському зобов`язанні.

Обов`язок сплатити судовий збір за подання позовної заяви та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу, не є за своє суттю цивільним чи господарським зобов`язанням, і включається до складу судових витрат, а не до предмету і ціни позову.

Заміна кредитора у зобов`язанні, як і саме зобов`язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов`язані з виконанням судового рішення, в тому числі, щодо стягнення/відшкодування судового збору та інших судових витрат, характеру цивільно-правових не мають.

Згідно із встановленими судом обставинами, дані суми не були предметом відступлення прав вимоги за договором про відступлення прав вимоги (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №906/110/16, від 05.04.2018 у справі № 923/607/16, від 27.03.2019 у справі № 910/386/17).

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що судовий збір не був предметом договору про відступлення прав вимоги №94 від 14.11.2024, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» не може бути правонаступником банку в цій частині вимог.

З огляду на вищевикладене, здійснення заміни стягувача у виконавчому документі щодо стягнення з боржника 5657,31 грн витрат по сплаті судового збору, задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» є правонаступником Акціонерного товариства «Банк Січ» в частині стягнення з відповідача заборгованості по основній сумі кредиту в розмірі 228002,24 грн та заборгованості по процентам в розмірі 149151,53 грн, а тому заява ТОВ «Фінансова компанія «Вінстар» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 916/737/24 під час примусового виконання рішення Господарського суду Одеської області від 05 листопада 2024 року підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 52, 76, 86, 234, 235, 255, 334 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» (вх. № 2-1091/25 від 11.07.2025) про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 916/737/24 задовольнити частково.

2. Замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) - Акціонерне товариство «Банк Січ» (провул. Несторівський, № 6, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 37716841) її правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Вінстар» (вул. Скляренка Семена, № 1, оф. 2, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 44630056) у виконавчому провадженні № 76814059 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 28.11.2024, виданого на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 05.11.2024 у справі № 916/737/24 в частині стягнення з Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованості по основній сумі кредиту в розмірі 228 002 грн 24 коп та заборгованості по процентам в розмірі 149 151 грн 53 коп.

3. У задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 28.07.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя Цісельський Олег Володимирович