Вирок № 12914514, 14.12.2010, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 1-147

2010 р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 р. Біляївський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Дранікова С.М.

При секретарі - Сажиній А.А.

За участю прокурора Кириліна Є.Ю.

адвоката - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки АДРЕСА_2, українки, громадянки України, освіта середня, не працює, заміжня, має чотирьох неповнолітніх дітей, раніше не судимої, яка мешкає: АДРЕСА_1

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудна 14.01.2006 року, приблизно о 19:00, в темний час доби, більш точного часу встановити не вдалося, в с. Маринівка Біляївського району, керуючи автомобілем ВАЗ 2103 д/н НОМЕР_1, рухалася по вул. Шкільній в напрямку центру с. Маринівка, в районі молочного заводу, змінила напрям свого руху і виїхала на праве узбіччя, не передбачене для руху транспортних засобів. Продовжуючи рух по узбіччю, підсудна скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_3, який рухався у попутному напрямку по правому узбіччю дороги. Після скоєння наїзду підсудна не зупинилась, залишила місце ДТП.

Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_3 від отриманих ушкоджень помер на місці пригоди.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №40 від 13.02.2006 року, при обстеженні трупа ОСОБА_3 виявлено: перелом кісток зводу, основи черепу, крововилив у м*які мозкові оболонки головного мозку, мозочку, шкірно-фасціальний лоскут голови, забиття тканини легень, розрив судинної ніжки селезінки, внутрічеревний крововилив. Крім цього, гематоми шкіри на лівому стегні. Вказана ЗЧМТ, яка виявлена на трупі ОСОБА_3, відноситься до категорії травм, що несумісні із життям. Смерть ОСОБА_3 знаходиться в прямому причинному зв*язку з встановленими ушкодженнями.

Вказане ДТП стало можливим через порушення підсудною наступних пунктів Правил Дорожнього Руху України:

2.3 Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний:

- бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі

2.10 У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобовязаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті “г” пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з предявленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати обїзд місця пригоди;

10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

12.2 У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 також була звинувачена у порушенні п.19.1 ПДР України, а саме що вона у темну пору доби не ввімкнула фари ближнього (дальнього) світла. Однак, судом не було чітко встановлено, що підсудна рухалася на час скоєння ДТП із вимкнутими фарами, оскільки пояснення сторін по справі протирічать один одному, тому, відповідно зі ст. 62 Конституції України, суд вважає за необхідне виключити вказаний пункт обвинувачення.

Матір*ю ОСОБА_3 потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 7558,49 грн. та моральної шкоди на суму 100000 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині не визнала, цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 не визнала, від дачі пояснень відмовилася.

Однак вина підсудної у скоєнні інкримінованого їй злочину підтверджується:

- Поясненнями допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4, яка показала, що близько 18:20 до неї заїхав батько ОСОБА_5 - ОСОБА_6, який забрав її з собою, сказавши, що щось сталося з її сином. Підїхавши до місця ДТП, вона побачила, що її син лежить на узбіччі, за словами друзів сина, вони дістали його з посадки, куди він відлетів після удару автомобіля. Підсудною їй було відшкодовано близько 10500 грн.

- Поясненнями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який показав, що 14.01.2006 року він, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ввечері рухалися по польовій дорозі. ОСОБА_4 йшов по узбіччю дороги. Свідок почув удар, після чого тіло ОСОБА_3 відлетіло у посадку. Його збив автомобіль, який після цього зупинився через декілька метрів. З нього вийшли люди, поговорили між собою, сіли в автомобіль та поїхали далі. Після цього він з ОСОБА_7 у стані шоку дістали тіло ОСОБА_3 та поклали його на узбіччя дороги.

- Поясненнями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_7, який показав, що 14.01.2006 року він, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 йшли в с. Маринівка по польовій дорозі. Усі трое рухалися по узбіччю. ОСОБА_3 рухався по краю узбіччя, ОСОБА_7 йшов у середені, а ОСОБА_5 рухався зі сторони посадки. Свідок почув удар, після чого ОСОБА_3 відлетів у кювет. Потім свідок побачив, що автомобіль, який збив ОСОБА_3, зупинився через деякий проміжок дороги. До нього підїхала ще одна машина, з обох машин вийшли люди та почали говорити між собою. Поговоривши деякий час, вони сіли в автомобілі та поїхали далі. Сліди автомобілю знаходилися на узбіччі дороги, де він і збив ОСОБА_3

- Поясненнями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_8, який показав, що 14.01.2006 року він рухався за своєю дружиною ОСОБА_2, яка керувала автомобілем марки Жигулі. Вона зупинилася, свідок підїхав до неї, після чого вона казала, що під колеса попала собака або лисиця. Після чого обома автомобілями вони поїхали додому.

- Поясненнями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_9, який показав, що 14.01.2006 року він сидів в автомобілі підсудної на задньому сидінні. Знаходячись в стані алкогольного спяніння, він заснув, та прокинувся від удару або звуку. Після цього ОСОБА_2 вийшла з автомобілю.

- Поясненнями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_10, який показав, що 14.01.2006 року йому зателефонували друзі потерпілого та сказали, що його збив автомобіль. Приїхавши на місце пригоди, він побачив тіло ОСОБА_3 на узбіччі. Також на узбіччі були сліди шин автомобілю, які зливалися зі слідами ніг людей.

- Протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди (т.1 а.с.4-7).

- Висновком СМЕ №40 від 13.02.2006 р., згідно з яким вбачється, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок ЗЧМТ, перелому кісток зводу, основи черепу, крововиливу у м*які мозкові оболонки головного мозку, мозочку. Смерть ОСОБА_3 знаходиться в прямому причинному зв*язку з встановленими ушкодженнями. (т.1 а.с.61-65)

- Висновком лакофарбної експертизи №324 від 08.02.2006 року, згідно з яким зразки лакофарбного матеріалу, вилучені в ході огляду місця пригоди, та зразки, вилучені з автомобілю ВАЗ 2103 д/н НОМЕР_1 мають спільне джерело походження (т.1 а.с.69-76)

- Висновком медично-криміналістичної експертизи №107 від 09.02.2006 року, згідно з якою на підошві лівого та правого черевика є інформативні сліди ковзання, які мали утворитися при ковзанні взуття по дорожньому покриттю під дією травмуючої сили, спрямованої ззаду наперед та трохи справа наліво (т.1 а.с. 80-84)

- Висновком автотехнічної експертизи №11/а-100 від 22.03.2006 року, згідно з якою автомобіль ВАЗ 2103 д/н НОМЕР_1 знаходився в справному стані, пошкоджень, які могли би обумовити раптову втрату керованості та стійкості автомобілю, не було. (т.1 а.с.88-93)

- Висновком трасологічної експертизи № 11/А -104 від 14.04.2006 року з якої вбачається, що автомобіль ВАЗ 2103 д/н НОМЕР_1 в правій передній частині мав слід та ушкодження, котре відбулося при контакті з людським тілом. (т.1 а.с. 97-101)

- Висновком трасологічної експертизи № 5236 від 29.05.2006 року, з якої вбачається, що знайдені на місті ДТП фрагменти металевої декоративної решітки радіатору та корпус правого бокового дзеркала, належать автомобілю ВАЗ 2103 д/н НОМЕР_1. (т.1 а.с. 148-153)

- Висновком автотехнічної експертизи №15988 від 03.12.2008 року, згідно з якою у вказаній дорожньо-транспортної ситуації водій автомобілю ВАЗ мав технічну можливість не допустити виїзду автомобілю за межі проїзної частини, тим самим мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода. (т.2 а.с. 159-163)

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_7, (т.1 а.с.34-44,47)

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_10 та ОСОБА_12 (т.2 а.с.134-142)

Вивчив матеріали справи, вислухав пояснення потерпілої, свідків, суд приходить до висновку про повне доведення вини підсудної. Суд визнає підсудну винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого. Цивільний позов ОСОБА_4 суд вважає за можливе задовольнити частково. Оскільки підсудною було відшкодовано матеріальну шкоду потерпілій, в цій частині позову суд вважає за можливе відмовити. Також суд вважає за можливе стягнути з підсудної у якості відшкодування моральної шкоди 40000 грн.

При призначенні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудної, той факт, що внаслідок скоєного злочину загинула людина. До обставин, які пом*якшують покарання, суд відносить наявність у підсудної чотирьох дітей та часткове відшкодування спричиненої шкоди. Однак, враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне призначити підсудній міру покарання у вигляді позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 323,324,332 КК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, та призначити їй покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної чинності залишити підписку про невиїзд.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту взяття під варту, зарахувавши в строк знаходження під вартою з 15.01.2007 року по 17.04.2007 рік.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 40000 грн.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОНДІСЕ р/р 35225002000181 в УДК Одеській обл. МФО 828011, код ЕРДПОУ 02883110, код платежу 25010100 651,10 грн; на користь НДЕКЦ р/р 35220002000142, код МФО 828011 в УДК України в Одеській області 422,28 грн, 70 грн, 70 грн, 123,92 грн.

Вирок може бути оскаржений на протязі 15 діб з дня його проголошення.

Головуючий