Рішення № 129145080, 22.07.2025, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1041/25

Провадження № 2/396/630/25

РІШЕННЯ

Іменем України

22.07.2025 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Русіної А.А.

за участі секретаря судового засідання: Філюкової О.О.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 396/1041/25 запозовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ "СВЕА ФІНАНС" звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 19690.005680557 від 09.09.2019 р. у розмірі 88097,50 грн.

Позов мотивований тим, що 09.09.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування та №19690.005680557. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 33 620,00 грн для власних потреб, строком на 36 місяців, зі сплатою процентів у розмірі 21,99 % річних. Підписанням кредитного договору, позичальник також приєднався до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та підтвердила свою обізнаність про Умови та Тарифи Банку.

На виконання умов вищевказаного договору АТ «ІДЕЯ БАНК» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконано повністю. Відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва «РОСВЕН ІНВЕС УКРАЇНА») було укладено Договір Факторингу № 01.02-31/23. Відповідно до розділу 2 договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступило права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі боржників. В тому числі за кредитним договором №19690.005680557. Відповідач порушив умови кредитного договору та не повернув кредит, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, тому позивач змушений був звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 04.06.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у зв`язку з малозначністю.

18.07.2025 від представника відповідача адвоката Дмитруха Д.М. через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву. В обгрунтування якого представник, посилаючись на Постанову Великої Палати Верховного суду № 496/3134/19 від 13.07.2022, вказує, що відповідачем не визнаються позовні вимоги в частині стягнення комісії в розмірі 30 460,38 грн, оскільки комісія нарахована банком є послугою з обслуговування кредиту, тому не підлягає стягненню на користь кредитора при наданні позичальнику коштів.

Представник позивачаТОВ «СВЕАФІНАНС» всудове засіданняне з`явився,проте впозовній заявіпросить розглянусправу безйого участі,проти ухваленнязаочного рішенняне заперечує.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, 18.07.2025 через систему "Електронний суд" представник подав відзив на позовну заяву.

У відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09.09.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 19690.005680557. Відповідно до умов вказаного Договору банк надає позичальникувідповідачу кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 33620 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості по Кредитному договору № 19690.005680557 ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» станом на дату подачі позову, складає 88097,50 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 33145,55 грн; заборгованість за відсотками 24491,57 грн, заборгованість за іншими процентними платежами 30460,38 грн.

Як вбачається з виписки від 25.07.2023 відповідач активно користувався кредитними коштами в період з 09.09.2019 по 25.07.2023.

25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва «РОСВЕН ІНВЕС УКРАЇНА») було укладено Договір Факторингу № 01.02-31/23. Відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права вимоги за первинними договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в Реєстрі боржників. В тому числі за даним Договором Факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право відповідача за договором № 19690.005680557.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 та Витягу з Реєстру боржників № 1 до договору факторингу, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 88 097,50 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 33145,55 грн; заборгованість за відсотками 24491,57 грн, заборгованість за комісіями - 30460,38 грн.

Так, згідно з ч. 1ст. 627 ЦК Українивідповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першоюстатті 1048 ЦК Українипередбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другоїстатті 1050 ЦК Україникредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зістаттею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів.

Частиною 2ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Враховуючи те, що відповідач отримав кредит однак своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі не виконав, суд вважає за необхідне стягнути з нього заборгованість за указаним договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 19690.005680557 від 09.09.2019, укладеним між ТОВ «ІдеяБанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Росвен Інвест Україна» (нова назва ТОВ «СвеаФінанс») на підставі договору факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконує, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення тілі кредиту та заборгованості за відсотками підлягають задоволенню.

Разом з тим, щодо правомірності вимог про стягнення заборгованості за іншими процентними платежами30460,38 грн,суд виходить з наступного.

Матеріали справи не містять обґрунтування позивачем позовних вимог в цій частині.

При цому, суд приймає до уваги посилання представника відповідача стосовно того, що спірна плата є комісією, оскільки вона відображена у розрахунку наданому строною позивача та фактично випливає з умов договору кредиту.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16.

Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що позивачем не долучено належного розрахунку заборгованості по нарахуванню сплати за іншими процентними платежами, не зазначено, які саме платежі має на увазі позивач, матеріали справи не містять обґрунтування позивачем позовних вимог в цій частині, при цьому враховуючи зміст розрахунку наданого позивачем, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог в частині стягнення заборгованості за іншими процентними платежами в сумі 30460,38 грн, оскільки позивач не надав суду належних доказів на її підтвердження, тоді як саме на позивача покладено обов`язок щодо доведення заявлених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1584 грн 73 коп (57637,12 х 100 : 88097,50 = 65,42%, 2422,40 х 65,42 % = 1584 грн 73 коп).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,530,629,1054 ЦК України, ст.ст.3,4,76,80,81,89,137,141,258-259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», (код ЄДРПОУ 37616221, адреса місця знаходження: 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела,6) заборгованість за кредитним договором у розмірі 57 637 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять сім) грн 12 коп з яких:

-заборгованість за основним боргом 33145,55 грн;

-заборгованість за відсотками 24491,57 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 )на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«СВЕА ФІНАНС»,(кодЄДРПОУ 37616221,адреса місцязнаходження:03124,місто Київ,бульвар ВацлаваГавела,6) судовий збір в розмірі 1584 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят чотири) грн 73 коп.

Всього підлягає стягненню 59 221 (п`ятдесят дев`ять тисяч двісті двадцять одна) грн 85 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення складно 22.07.2025 року.

Суддя: А. А. Русіна