Рішення № 129126942, 28.07.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2025 р. справа № 300/3589/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Сторожук Андрій Леонідович, до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якого діє представник Сторожук Андрій Леонідович (представник позивача), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №926160195070 від 10.02.2025 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 на державній службі періодів роботи з 01.12.2005 по 02.10.2006 на посаді заступника директора державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень», з 03.10.2006 по 15.06.2009 на посаді начальника Головного територіального відділення державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» заступника директора, з 16.06.2009 по 27.08.2012 на посаді заступника начальника державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити з 04.02.2025 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 09/21 від 03.02.2025, та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №09/22 від 03.02.2025, видані Державною службою України з безпеки на транспорті

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.02.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про переведення його на пенсію за віком згідно з нормами Закону України «Про державну службу». Однак, рішенням ГУ ПФУ у Львівській області №926160195070 від 10.02.2025 позивачу відмовлено у переведені на пенсію за віком згідно з нормами Закону України «Про державну службу», у зв`язку із відсутністю стажу роботи на посаді державної служби. Рішення мотивоване тим, що період роботи з 01.12.2005 по 27.08.2012 у державному підприємстві «Служба міжнародних автомобільних перевезень» не відноситься до посад державних службовців відповідно до категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу». Крім того, за вказаний період відсутня інформація щодо встановлення позивачу рангів державного службовця, а присягу державного службовця, позивачем прийнято 28.08.2012. Представник позивача вважає таке рішення протиправним, оскільки до третьої категорії посад державних службовців належать посади заступників керівників структурних підрозділів, завідувачів секторів, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, заступників голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, інші прирівняні до них посади. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 29.02.2012 «Про утворення територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті» вирішено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, в тому числі Управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області. Тобто, Управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області було утворено як територіальний орган центрального органу виконавчої влади - Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті. При цьому ОСОБА_1 після роботи у ДП «СМАП» був безпосередньо призначений на посаду державного службовця третьої категорії, оскільки посада начальника Управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області згідно чинного на дату призначення на цю посаду законодавства відносилась до третьої категорії посад державних службовців (фактично територіальне управління центрального органу виконавчої влади). Вважає, що стаж роботи Позивача у ДП «СМАП» підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Крім того, на думку представника при розрахунку пенсії позивач має право на врахування 60% суми заробітної плати, які зазначені у довідці. Відтак, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовної провадження без виклику сторін.

11.06.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач-2) надійшов відзив на позовну заяву, в якому представниця відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечила. Зазначила, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із державним підприємством «Служба міжнародних автомобільних перевезень» у період з 01.12.2005 по 02.10.2006 на посаді заступника директора, з 03.10.2006 по 15.06.2009 був переведений на посаду начальника Головного відділення-заступника директора та з 16.06.2009 по 27.08.2012 переведений на посаду заступника начальника. На думку представниці, підстави для врахування таких періодів роботи до стажу державної служби відсутні, адже державне підприємство це суб`єкт господарювання, у статний капітал якого держава вносить частку або всю власність. Воно не є частиною державної служби, хоча й підпорядковується державі. Отже, посади в державному підприємстві не є посадами державної служби. Посада начальника хоча й є посадою, що стосується державного управління та інфраструктури, не є посадою державної служби. Управління підприємством здійснюється на принципах господарської діяльності, а не на основі державної служби. Відтак, позивач не набув достатнього стажу для призначення пенсії державного службовця, відповідно і права на переведення з одного виду пенсії на інший не має. Також вважає, що позовні вимоги врахувати довідки про заробітну плату є передчасними.

Представник позивача скористався правом подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 11.06.2025. Представник зазначив, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частинами першою статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. На думку представника позивач відповідає критеріям та вимогам щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби, визначеним статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, необхідним для призначення йому пенсії як державному службовцю. Особливу увагу, звернено на Порядок обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, відповідно до якого до стажу державної служби включається також час роботи на посадах керівників, їхніх заступників, головних інженерів державних підприємств, установ, організацій, голови, першого заступника та заступника голови правління Українського національного фонду "Взаєморозуміння і примирення" при Кабінеті Міністрів України, якщо безпосередньо з цих посад вони призначені (обрані) на посади державних службовців першої - четвертої категорій. Оскільки, позивач у період з 01.12.2005 по 27.08.2012 працював у державному підприємстві «Служба міжнародних автомобільних перевезень» на керівних посадах: заступник директора - начальник Головного територіального відділення заступник директора заступник начальника то робота у ДП «СМАП» прирівнюється до державної служби та має включатись до стажу державної служби в розумінні Порядку № 283. Стверджує, що позовні вимоги щодо необхідності врахувати при призначенні позивачу пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу» додані до заяви від 04.02.2025 довідки про складові зарплати не є передчасними, а є необхідними для призначення пенсії.

19.06.2025 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представниця заперечила щодо задоволення позовних вимог. У відзиві зазначає, що основним критерієм, який визначає підстави для зарахування періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу та дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. За результатами розгляду документів, період роботи позивача з 01.12.2005 по 27.08.2012 у державному підприємстві «Служба міжнародних перевезень» не враховано до стажу державного службовця, оскільки такий період не відноситься до посад державних службовців відповідно до категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу». Крім того, за вказаний період, фактично відсутня інформація про встановлення позивачу рангу державного службовця. Зауважує, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді державного службовця складає лише 3 роки 9 місяців 23 дні.

04.07.2025 представником подано відповідь на відзив ГУ ПФУ у Львівській області. Зазначає, що згідно ч.3 ст.45 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При цьому, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом зазначені правовідносини слід розцінювати як нове призначення пенсії. У іншому ж випадку, якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону - Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», вказані правовідносини є переведенням на пенсію в рамках одного закону.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи.

Позивач 04.02.2025 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про призначення/перерахунок пенсії за віком за нормами Закону України «Про державну службу» (а.с.39-40).

Органом призначення пенсії за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 10.02.2025 прийнято рішення №926160195070 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з тих підстав, що у позивача відсутній стаж роботи на посаді державного службовця (а.с.44-45).

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача-1, та з метою захисту права на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалисяЗаконом України №3723-ХІІ.

01.05.2016 набрав чинностіЗакон України №889-VIII, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно достатті 90 Закону України №889-VIIIпенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинністьЗакон України №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так, згідно з пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIIIдержавні службовці, які на день набрання чинності цимЗакономзаймають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначенихстаттею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

За приписами пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цимЗакономмають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначенихстаттею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України «Про державну службу»(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ( 1058-15 ), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першоїстатті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»( 1058-15 ), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).

Статтею 25 Закону №3723-ХІІ, на яку є посилання у пунктах 10-12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, визначені класифікація посад державних службовців з першої по сьому категорію, інших прирівняних до них посад, не перелічених у цій статті, та передбачено, що віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Пунктом 8 розділу XIІприкінцеві та перехідні положення Закону України №889-VIIIвстановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цимЗакономобчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, в цьому випадку слід також керуватись Порядком №283 та додатком до нього (діяли до 01.05.2016), за змістом пункту 2 якого до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівників, їхніх заступників, головних інженерів державних підприємств, установ, організацій, голови, першого заступника та заступника голови правління Українського національного фонду "Взаєморозуміння і примирення" при Кабінеті Міністрів України, якщо безпосередньо з цих посад вони призначені (обрані) на посади державних службовців першої - четвертої категорій.

Отже, вищевказаним законодавством, передбачено віднесення до стажу державної служби часу перебування на посадах керівників, їхніх заступників державних підприємств за умови якщо безпосередньо з цих посад вони призначені (обрані) на посади державних службовців першої - четвертої категорій.

Як встановлено судом із записів №29-32 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 14.06.1978 ОСОБА_1 у період з 01.12.2005 по 02.10.2006 працював на посаді заступника директора державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень», з 03.10.2006 по 15.06.2009 на посаді начальника Головного територіального відділення державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» заступника директора, з 16.06.2009 по 27.08.2012 на посаді заступника начальника державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» (а.с.22-38).

При цьому із змісту записів №33-35 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 14.06.1978 позивача, судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено на посаду начальника в Управління Укртрансінспекції у Івано-Франківській області та йому було присвоєно ранг державного службовця та позивачем було прийнято присягу державного службовця.

Суд зауважує, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 153 від 29.02.2012 «Про утворення територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті» вирішено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, в тому числі Управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області.

Тобто, Управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області було утворено як територіальний орган центрального органу виконавчої влади - Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті.

Згідно статті 25 Закону №3723-ХІІ (чинної на дату призначення позивача на посаду начальника Управління Уктрансінспекції в Івано-Франківської області) до третьої категорії посад державних службовців належать - посади заступників керівників структурних підрозділів, завідувачів секторів, головних спеціалістів, експертів, консультантів Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, заступників Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим, заступників голів обласних Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, начальників управлінь, самостійних відділів у складі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, інші прирівняні до них посади.

Відтак, ОСОБА_1 після роботи у Державному підприємстві «Служба міжнародних автомобільних перевезень» був безпосередньо призначений на посаду державного службовця третьої категорії, оскільки посада начальника Управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області згідно чинного на дату призначення на цю посаду законодавства відносилась до третьої категорії посад державних службовців.

З урахуванням наведеного суд виснує, що періоди роботи позивача з 01.12.2005 по 02.10.2006 на посаді заступника директора державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень», з 03.10.2006 по 15.06.2009 на посаді начальника Головного територіального відділення державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» заступника директора, з 16.06.2009 по 27.08.2012 на посаді заступника начальника державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» підлягають зарахуванню до стажу державної служби, в силу наведених вище законодавчих вимог.

Враховуючий достатній стаж роботи на посадах державного службовця, суд приходить до висновку, що позивач має право на пенсію відповідно до Закону України«Про державну службу», а відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №926160195070 від 10.02.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити з 04.02.2025 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», суд зауважує про таке.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 227/3208/16-а.

Відповідно до приписів розділу IV Порядку №22-1,після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п.4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п.4.3).

Заяву про призначення пенсії позивач подав за місцем проживання, тобто до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області.

Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яке прийняло спірне рішення про відмову в переведенні пенсії за віком на пенсію відповідно доЗакону України «Про державну службу».

Тож, дії зобов`язального характеру, а саме здійснити призначити ОСОБА_1 пенсії по віку відповідно доЗакону України «Про державну службу»має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача про призначення пенсії, яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

Згідно зі статтею 90 Закону №889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частинами першою та другою статті 10 Закону № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Оскільки заява позивача про переведення пенсії подана ним 04.02.2025, тому слід зобов`язати відповідача перевести позивача на пенсію відповідно до Закону «Про державну службу» саме з цієї дати 04.02.2025.

Щодо позовних вимог призначити пенсію на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 09/21 від 03.02.2025, та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №09/22 від 03.02.2025, видані Державною службою України з безпеки на транспорті, суд зазначає про таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осібзатверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60.

За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01.05.2016 на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 01.05.2016 на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах 3 - 5 цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики (пункт 5 Порядку № 622).

В матеріалах справи наявні довідки: №09/21 від 03.02.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №09/22 від 03.02.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

З огляду на викладене, та беручи до уваги те, що позивачу вже була призначена пенсія за віком відповідно доЗакону України №1058, суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача-1 призначити з 04.02.2025 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 09/21 від 03.02.2025, та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №09/22 від 03.02.2025, які видані Державною службою України з безпеки на транспорті

Подібний правовий висновок стосовно способу захисту порушеного права викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №580/6600/24.

Разом з тим, суд зауважує, що позовні вимоги визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 на державній службі періодів роботи з 01.12.2005 по 02.10.2006 на посаді заступника директора державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень», з 03.10.2006 по 15.06.2009 на посаді начальника Головного територіального відділення державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» заступника директора, з 16.06.2009 по 27.08.2012 на посаді заступника начальника державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень», задоволенню не підлягають, адже рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи на посаді державного службовця було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно достатті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи викладене, даний позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат згідно із ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, згідно із п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №926160195070 від 10.02.2025 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, Львівська область, 79016) призначити з 04.02.2025 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 09/21 від 03.02.2025, та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №09/22 від 03.02.2025, видані Державною службою України з безпеки на транспорті.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гомельчук С.В.