Рішення № 129120727, 28.07.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/12777/24

Провадження №: 2/336/1218/2025

28.07.25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя в складі: головуючого судді Звєздової Н.С., при секретарі судового засідання Іванченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в інтересах позивача звернувся адвокат Мідяний Є.О. з вказаною позовною заявою, в якій просив: позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовано тим, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 18 грудня 2023р. служба у справах дітей Комишуваської селищної ради отримав повідомлення про дитину позбавлену батьківського піклування від КНП «Обласний перинатальний центр» ЗОР, в якому зазначалося, що у них з 07.12.2023р. перебуває хлопчик ОСОБА_3 , який народився в цьому центрі. 18 грудня 2023р. відповідач - ОСОБА_2 покинула новонароджену дитину (хлопчика) ОСОБА_3 написавши заяву про відмову забрати дитину.

Також 18.12.2023р. від КНП «Обласний перинатальний центр» ЗОР надійшов лис №01-01/286, в якому містилося прохання зареєструвати хлопчика ОСОБА_3 , покинутого матір`ю та додавалися: Акт закладу охорони здоров`я та органів внутрішніх справ України про дитину як батьки (матір або батько), інші родичі або законний представник відмовилися забрати пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я від 18.12.2023р.;

Реєстрація народження новонародженої дитини ОСОБА_3 (хлопчик) проведена г підставі рішення Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізького район Запорізької області від 26.12.2023 року № 425 «Про державну реєстрацію дитини покинутої закладі охорони здоров`я». Свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_1 , видане 04 січня 2024 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що 04 січня 2024 року складено відповідний актовий запис № 16. Відомості про матір вказані і підставі медичного свідоцтва про народження, відомості про батька внесені відповідно до рішення Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 26.12.2023 року №425, що підтверджується Повним витягом Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народжені №00043236003 від 23 січня 2024 року.

Наказом Служби у справах дітей Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 16.01.2024 № 1 малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставлено на первинний облік та присвоєно йому облікова номер 54.

Рішенням Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 09.02.2024 № 74 малолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

За рішенням Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 08.03.2024 малолітнього ОСОБА_1 , влаштовано на повне державне забезпечення до К «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» ЗОР.

Відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, за період з народження і по сьогодні відповідачка не бачила сина, свідомо нехтує своїми обов`язками як матері, не бажає брати участь у фізичному і духовному розвитку дитини. Враховуючи наведене, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 06.012.2025 відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в загальному позовному провадженні.

В матеріалах справи міститься висновок виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 10.10.2024 про доцільність позбавлення батьківських прав.

Відповідачем відзив на позов не подано.

Ухвалою суду від 19.03.2025 закрито підготовче провадження у цивільній справі, призначено її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача - адвокат Мідяний Є.О. в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву про задоволення вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 , згідно ст.128 ЦПК України, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась. Причини неявки суду не повідомляла. Заяви про розгляд справи без її участі та заперечення не надавала.

З`ясувавши правовідносини між сторонами та перевіривши їх наявними доказами, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з таких встановлених судом фактичних обставинах справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено та перевірено матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_1 , матір`ю у свідоцтві про народження вказана ОСОБА_2 (а.с. 7).

18 грудня 2023р. служба у справах дітей Комишуваської селищної ради отримав повідомлення про дитину позбавлену батьківського піклування від КНП «Обласний перинатальний центр» ЗОР, в якому зазначалося, що у них з 07.12.2023р. перебуває хлопчик ОСОБА_3 , який народився в цьому центрі. 18 грудня 2023р. відповідач - ОСОБА_2 покинула новонароджену дитину (хлопчика) ОСОБА_3 написавши заяву про відмову забрати дитину.

Також 18.12.2023р. від КНП «Обласний перинатальний центр» ЗОР надійшов лис №01-01/286, в якому містилося прохання зареєструвати хлопчика ОСОБА_3 , покинутого матір`ю та додавалися: Акт закладу охорони здоров`я та органів внутрішніх справ України про дитину як батьки (матір або батько), інші родичі або законний представник відмовилися забрати пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я від 18.12.2023р.;

Реєстрація народження новонародженої дитини ОСОБА_3 (хлопчик) проведена г підставі рішення Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізького район Запорізької області від 26.12.2023 року № 425 «Про державну реєстрацію дитини покинутої закладі охорони здоров`я». Свідоцтво про народження на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_1 , видане 04 січня 2024 року Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що 04 січня 2024 року складено відповідний актовий запис № 16. Відомості про матір вказані і підставі медичного свідоцтва про народження, відомості про батька внесені відповідно до рішення Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 26.12.2023 року №425, що підтверджується Повним витягом Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народжені №00043236003 від 23 січня 2024 року.

Наказом Служби у справах дітей Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 16.01.2024 № 1 малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поставлено на первинний облік та присвоєно йому облікова номер 54. Рішенням Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 09.02.2024 № 74 малолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

За рішенням Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області від 08.03.2024 малолітнього ОСОБА_1 , влаштовано на повне державне забезпечення до КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» ЗОР.

Задовольняючи позов в повному обсязі, суд виходить з таких норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої ВРУ 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно зі ст.18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11.07.2017 (Заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).

ЄСПЛ зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, «відновити» сім`ю. З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за ст.8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини (п. 100, Справа "Мамчур проти України" від 16.07.2015, №10383/09).

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що у справах стосовно дітей у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, виходячи із об`єктивних обставин спору, а потім осіб, які висувають відповідні вимоги.

При цьому, згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Ч.8-9 ст.7 СК України встановлено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За нормами ч.1-5 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з ч.1,2,4 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

За змістом п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Як передбачено ч.2,3 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених п.2, 4 і 5 ч.1 цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Ст.165 СК України врегульовано, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Крім того, згідно зі ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Як передбачено ч.1 ст.12 вказаного закону, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Суд враховує й роз`яснення, наведені у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» та виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків у цій справі знайшло своє підтвердження, адже відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяю засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти.

Таким чином, матеріали справи містять достатню сукупність доказів, які підтверджують доводи позивача про невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_1 .

За таких обставин, враховуючи інтереси дитини, беручи до уваги всі належні, допустимі та достатні докази, у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав, пояснення позивача та інші докази, суд вважає за доцільне задовольнити позов у повному обсязі, позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_1 . На переконання суду це рішення в повній мірі відповідає інтересам дитини, враховуючи тривале невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків по вихованню, розвитку, навчанню, забезпеченню сина.

Ч.1,3 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Таким чином, за результатами розгляду справи, встановивши фактичні обставини справи, взявши до уваги та надавши правову оцінку всім зібраним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості та достатності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту відповідає приписам ст.16 ЦК України та є ефективним для захисту прав дитини, відповідає її законним інтересам.

Окрім того, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що відповідно до ст.ст.168, 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров`ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи. Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

У зв`язку із задоволенням позову на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у розмірі 3 028 грн.

Керуючись ст. 2, 7,10, 12-13, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 19, 150, 155, 164, 165 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 гривень.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини - до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місту Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Реквізити сторін:

Позивач: виконавчий комітет Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ: 04353913, адреса місцезнаходження: 70530, Запорізька область, Запорізький район, смт Комишуваха, вул. Б.Хмельницького, буд.49.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 місце проживання (останнє відоме зареєстроване): АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.С. Звєздова