Рішення № 129066821, 24.07.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 липня 2025 р. Справа № 120/16110/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. за час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за періоди з 02.03.2023 по 06.03.2023, з 07.03.2023 по 08.03.2023, з 08.03.2023 по 06.04.2023 та з 17.04.2023 по 16.05.2023.

Ухвалою від 06.12.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

06.01.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зазначив, що в період з 08 квітня 2023 року по 16 квітня 2023 року був відсутній на військовій службі без поважних причин та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби під час мобілізації у Збройних Силах України. Також вказав, що позивачу за періоди перебування на лікуванні та у відпустках за період з 02.03.2023 по 06.03.2023, з 07.03.2023 по 08.03.2023, з 09.03.2023 по 31.03.2023, з 01.05.2023 по 16.05.2023 буде здійснено виплату до кінця січня 2025 року, за період з 01.04.2023 по 07.04.2023 та з 17.04.2023 по 30.04.2023 виплата додаткової винагороди здійснена не буде.

17.01.2025 позивачем подано відповідь на відзив, в якій останній підтримав вимоги даного позову.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

02.03.2023 виконуючи бойове завдання в складі військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту Часів Яр внаслідок артилерійського обстрілу позивач отримав вогнепальне осколкове поранення тім`яної ділянки голови, мінно-вибухову травму, цефілгічний та астетно-невротичний синдром, що підтверджується довідкою про обставини травми №2877 від 15.04.2023.

Як видно із матеріалів справи, у зв`язку з отриманим пораненням позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 02.03.2023 по 06.03.2023 (виписки із медичної карти №0390023), а також з 07.03.2023 по 08.03.2023 (виписка із медичної карти №6139).

У відповідності до довідки ВЛК №1157 медичний огляд позивача проведено 08.03.2023. Травма тяжка. Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

У відповідності до довідки ВЛК №576 від 17.04.2023 позивач потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

Разом із тим, як зазначив позивач, додаткова винагорода в збільшеному розмірі за період його перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я відповідачем виплачена не була.

Наведені вище обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.

Відповідно до частини 1 статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався та триває станом на день вирішення даної справи.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно із пунктом 1 Постанови №168, відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Із наведеного вище слідує, що положеннями Постанови №168 передбачено окремі періоди, за які визначеним особам нараховується додаткова винагорода, збільшена до 100000 гривень, а саме:

1) перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого;

2) перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення.

Як уже було встановлено судом вище, 02.03.2023 виконуючи бойове завдання в складі військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 внаслідок артилерійського обстрілу позивач отримав вогнепальне осколкове поранення тім`яної ділянки голови, мінно-вибухову травму, цефілгічний та астетно-невротичний синдром, що підтверджується довідкою про обставини травми №2877 від 15.04.2023.

У зв`язку з отриманим пораненням позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 02.03.2023 по 06.03.2023 (виписки із медичної карти №0390023), а також з 07.03.2023 по 08.03.2023 (виписка із медичної карти №6139).

У відповідності до довідки ВЛК №1157 медичний огляд позивача проведено 08.03.2023. Травма тяжка. Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

У відповідності до довідки ВЛК №576 від 17.04.2023, позивач потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

Разом із тим, заперечуючи проти задоволення даного адміністративного позову, представник позивача не заперечив факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в період з 02.03.2023 по 06.03.2023, з 07.03.2023 по 08.03.2023, а також у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 08.03.2023 по 06.04.2023 та з 17.04.2023 по 16.05.2023.

Натомість представник відповідача зазначив, що позивач не прибув 09.03.2023 до військової частини для оформлення відпустки, та в подальшому жодних підтверджуючих документів про право на відпустку за станом здоров`я не надав.

При цьому, представник відповідача не заперечив право позивача на отримання додаткової винагороди за періоди з 02.03.2023 по 06.03.2023, з 07.03.2023 по 08.03.2023, з 09.03.2023 по 31.03.2023, з 01.05.2023 по 16.05.2023 та зазначив, що її виплата буде здійснена до кінця січня 2025 року.

Також, у відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечив право позивача на отримання додаткової винагороди за квітень 2023 року, оскільки в період з 08 квітня 2023 року по 16 квітня 2023 року останній був відсутній на військовій службі без поважних причин та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби під час мобілізації у Збройних Силах України.

Разом із тим суд такі посилання представника відповідача оцінює критично, адже відповідні обставини жодним чином не спростовують факт перебування позивача у відпустці для лікування після тяжкого поранення в період з 08.03.2023 по 06.04.2023 та з 17.04.2023 по 16.05.2023.

При цьому суд враховує, що представник відповідача зазначив, що позивач не прибув 09.03.2023 до військової частини для оформлення відпустки.

Разом із тим у відзиві на позовну заяву представник відповідача визнав право позивача на отримання спірної винагороди за період перебування позивача у відпустці з 09.03.2023 по 31.03.2023.

Також суд враховує, що у відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав про намір виплатити позивачу додаткову винагороду за періоди з 02.03.2023 по 06.03.2023, з 07.03.2023 по 08.03.2023, з 09.03.2023 по 31.03.2023, з 01.05.2023 по 16.05.2023. Втім, станом на день вирішення даної справи, доказів виплати позивачу спірної додаткової винагороди відповідачем надано не було.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн. як такий, що з 02.03.2023 по 06.03.2023, з 07.03.2023 по 08.03.2023, з 08.03.2023 по 06.04.2023, з 17.04.2023 по 16.05.2023 перебував стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Таким чином, беручи до уваги наведені вище обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги даного позову та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за час його перебування на стаціонарному лікування та у відпустці для лікування після тяжкого поранення в періоди з 02.03.2023 по 06.03.2023, з 07.03.2023 по 08.03.2023, з 08.03.2023 по 06.04.2023, з 17.04.2023 по 16.05.2023.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належну додаткову винагороду у розмірі до 100000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за час його перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після тяжкого поранення з 02.03.2023 по 06.03.2023, з 07.03.2023 по 08.03.2023, з 08.03.2023 по 06.04.2023, з 17.04.2023 по 16.05.2023.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Повний текст рішення складено 24.07.2025.

СуддяПоліщук Ірина Миколаївна