Постанова № 12906490, 17.12.2010, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

м. Київ, вул. Соломянська, 2-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2010 року суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Мацелюх П.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП відносно ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2010 року постановою Шевченкіського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, а провадження в справі закрито у звязку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності.

В апеляції ОСОБА_3 вважає, що суд виніс постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. На обґрунтування наведеного зазначає, що суть викладеного у протоколі адміністративного правопорушення аналогічна даним, викладеним в Акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях, оскарження яких на даний час триває, а тому відповідне податкове зобовязання є неузгодженим. Звертає увагу, що її не було повідомлено про складання протоколу про адміністративне правопорушення, не вручено копію останнього та не розяснено права, передбачені ст. 268 КУпАП. З наведених в апеляції підстав просить постанову суду в частині визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення скасувати.

Крім цього ОСОБА_3 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду. На обґрунтування наведеного зазначає, що вона не могла взяти участь в судовому засідання у звязку з вибуттям у відрядження, про що повідомила суд, однак суд першої інстанції розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо неї у її

_______________

Категорія: ч.1 ст.163-1 КУпАП Головуючий в суді першої інстанції: Піхур О.В.

Справа № 33-2233/2010 Апеляційний суд Мацелюх П.С.

відсутності, копії постанови їй направлено не було, а зі змістом судового рішення вона ознайомилась лише 19 листопада 2010 року. З наведених підстав просить визнати причину пропуску строку поважною та поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови суду від 29 жовтня 2010 року.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_3, яка підтримала апеляцію і просить постанову суду в частині визнання її винною скасувати, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення і нормативний акт, який передбачає відповідальність за нього.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати, зокрема: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова суду повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених при розгляді справи.

Зазначених вимог закону ДПІ у Шевченківському районі м. Києва при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і судом під час розгляду справи дотримано не було.

Згідно ст. 163-1 цього Кодексу, обєктивною стороною порушення порядку ведення податкового обліку є: відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Правила ведення податкового обліку визначені у ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а також регламентуються наказами та інструкціями Державної податкової адміністрації України. Встановлені ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” правила стосуються, зокрема, порядку визначення податкових періодів, дат збільшення валових витрат і валового доходу.

Із протоколу про адміністративне правопорушення від 02 червня 2010 року, який покладено в основу висновку суду, вбачається, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва при перевірці ТОВ “Санофі Авентіс Україна”, код ЄДРПОУ 35648623, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50, було встановлено порушення ведення податкового обліку, а саме: безпідставно включено до податкового кредиту в грудні 2009 року суму ПДВ, чим було порушено п. а) п.п. 17.2 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п. 7.4.3, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

При цьому ні протокол про адміністративне правопорушення, ні постанова суду першої інстанції не містять будь-якої конкретизації дій, в яких виразилось порушення ОСОБА_3 встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Також суд в оскаржуваній постанові відповідного висновку жодним чином не вмотивував, а натомість лише продублював дані протоколу про адміністративне правопорушення та послався на акт перевірки, не розкривши зміст останнього в даній частині, та не дав будь-якої оцінки наведеним доказам.

Крім цього, ні ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ні суд не взяли до уваги, що безпідставне включення податкового кредиту до суми ПДВ, як про це дійшов висновку податковий орган, не є порушенням правил ведення податкового обліку, встановлених ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” і обєктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не утворює.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що перевірка законності актів податкового органу здійснюється в порядку адміністративного судочинства, а як вбачається з матеріалів справи, процедура оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі зазначеного Акту перевірки від 02 червня 2010 року, на даний час триває.

Враховуючи викладене, постанова суду є незаконною, необґрунтованою і підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

Причину пропуску ОСОБА_3 строку на апеляційне оскарження Апеляційний суд вважає поважною, тому клопотання про поновлення цього строку підлягає задоволенню, а вказаний строк поновленню, оскільки в матеріалах справи не міститься жодних даних про вручення або надсилання апелянту копії оскаржуваної постанови, як того вимагає ст. 285 КУпАП. Отже, будь-яких підстав вважати викладені в клопотанні твердження ОСОБА_3 про ознайомлення з даною постановою 19 листопада 2010 року неправдивими в апеляційного суду немає. З даного часу до моменту подання апеляційної скарги 29 листопада 2010 року встановлений ст. 289 КУпАП 10-денний строк апеляційного оскарження пропущено не було.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_3 строк на оскарження постанови суду від 29 жовтня 2010 року.

Апеляцію ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3, якою ОСОБА_3 визнано винною за ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а провадження в справі закрито у звязку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, скасувати , а провадження у справі закрити у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

Постанова Апеляційного суду м. Києва є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва П.С.Мацелюх