Ухвала суду № 129063167, 22.07.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/8389/22

Провадження №6/522/370/25

УХВАЛА

22 липня 2025 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Навроцької Є.І..,

розглянувши у судовому засіданні заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про встановлення способу виконання рішення суду від 15.02.2023 року по цивільній справі №522/8389/22 за позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м.Одеси знаходилась цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішенням Приморськогорайонного судум.Одесивід 15.02.2023року позовні вимоги Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» задоволено частково.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22.10.2024 року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 15.02.2023 року залишено без змін.

До суду 09.06.2025 року надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С., в якій просив «Встановити подальший спосіб виконання виконавчого листа №522/8389/22, виданого 12.04.2023 року Приморським районним судом м.Одеси, шляхом надання дозволу на реалізацію (продаж) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна боржника, а саме: 1/2 частини квартири, загальною площею 64,8 кв.м, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 , у якій зареєстрований малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

В обґрунтуваннязаяви зазначено,що напримусовому виконанніу приватноговиконавця ВООдеської областіЩербакова Ю.С.знаходиться виконавчепровадження ВП№72113232з примусовоговиконання виконавчоголиста №522/8389/22,виданого 12.04.2023року Приморськогорайонного судум.Одесищодо стягненнясолідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,на користьАТ «КРЕДОБАНК»заборгованість закредитним договором№23407/2019від 26.03.2019року,яка виникластаном на14.06.2022року урозмірі 651171,87грн.та стягнутосолідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користьАТ «КРЕДОБАНК»судовий збірв розмірі9767,58грн.23.06.2023року приватнимвиконавцем ЩербаковимЮ.С.винесено постановупро відкриттявищевказаного виконавчогопровадження.Також,23.06.2023року постановоюприватного виконавцяЩербакова Ю.С.було накладеноарешт навсе майноборжника.Перевіркою майновогостану боржникабуло встановлено,що ОСОБА_1 на правіприватної власностіналежить нерухомемайно,а саме,1/2частини квартири,загальною площею64,8кв.м,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,що підлягаєпередачі нареалізацію,в порядку,встановленому законом.Згідно довідкиДНАП ОМРвід 04.02.2025року вквартирі небуло зареєстрованихнеповнолітніх дітей.12.02.2025року боржникбув ознайомленийз матеріаламивиконавчого провадження.28.02.2025року боржникубуло направленоВимогу приватноговиконавця пронадання доступудо квартириз метоювчинення виконавчихдій длявиконання рішеннясуду.06.02.2025року приватнимвиконавцем уприсутності боржникабуло складенопостанову проопис таарешт майнаборжника.Одночасно боржникубули роз`ясненнійого правата обов`язкияк зберігачамайна.Разом зтим,28.03.2025року боржникомбуло наданоВитяг зреєстру територіальноїгромади від27.03.2025року,згідно якоїу квартирізареєстрована неповнолітнядитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,дата декларуваннямісця проживання26.03.2025року,тобто,після відкриттявиконавчого провадженнята проведенняопису таарешту майна,що свідчитьпро умиснеухилення боржникавід виконаннясудового рішення. 10.04.2025 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було відмовлено приватному виконавцю виконавчого у наданні дозволу на реалізацію майна боржника, а саме: 1/2 частини квартири, загальною площею 64,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З наведеного вбачається, що передача на реалізацію зазначеного нерухомого майна, право користування яким мають діти, без відповідного рішення суду є неможливою. Разом із тим, виконавець в силу приписів ч.1, п.1 ч.2, п.п.3,6, 22 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», зобов`язаний та має право вживати всіх необхідних заходів щодо примусового виконання судового рішення, в тому числі й одержувати всі необхідні дозволи для проведення виконавчих дій, у зв`язку з чим приватний виконавець був змушений звернутися до суду з зазначеною заявою.

Матеріали заяви були передані судді 10.06.2025 року.

Ухвалою суду від 12.06.2025 року було призначене судове засідання з приводу розгляду заяви приватного виконавця ВО Одеської області Щербакова Ю.С. про встановлення способу виконання рішення суду на 27.06.2025 року.

У судовомузасіданні 27.06.2025року бувприсутній ОСОБА_1 та йогопредставник адвокат АлфєєвД.М.,які зазначили,що ОСОБА_2 знаходиться здитиною,яка хворіє,заперечували протирозгляду даноїзаяви безїї присутності.Крім тогопросили розглядсправи відкласти,оскільки заяву про встановлення способу виконання рішення суду не отримували. Також пояснили, що 26.06.2025 року на рахунок боржника було відправлено кошти від друзів з США, щоб розрахуватися з боргом, про це надали квитанцію приватному виконавцю, щоб гроші зайшли та таким чином борг стягнеться в примусовому порядку, кошти були списані.

Приватний виконавець Щербаков Ю.С. зазначив, що дійсно йому скинули на вайбер квитанцію на суму 13000,00 дол.США, він її ще не перевірив, проти відкладення розгляду справи не заперечував.

Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання адвоката Алфєєва Д.М., розгляд справи відкладено на 11.07.2025 року з метою мирного врегулювання питання.

У судове засідання призначене на 11.07.2025 року учасники справи не з`явилися, представник ОСОБА_1 адвокат Алфєєв Д.М. через канцелярію суду надав заяву, в якій просив розгляд справи відкласти у зв`язку з мирним врегулюванням спору, а саме, добровільним погашенням боргу ОСОБА_1 .

Розгляд справи відкладено на 18.07.2025 року.

У судовому засіданні 18.07.2025 року був присутній представник ОСОБА_1 адвокат Алфєєв Д.М., заперечував проти заяви приватного виконавця про встановлення способу виконання рішення суду, оскільки ОСОБА_1 вживає всіх заходів на виконання рішення суду. На теперішній час сума боргу складає 147000,00 грн., та він буде продовжувати у добровільному порядку сплачувати борг. Крім того Закон забороняє відчужувати майно, оскільки в квартирі прописана малолітня дитина, 2018 року народження.

ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснення свого адвоката підтримав, зазначивши, що не відмовляється від сплати боргу, та буде його погашати та намагатися якомога швидше закрити борг. Вказав, що в квартирі проживає він, його дружина та малолітній син. Крім того, його належить лише частина квартири, а інша частина квартири належить його батькам.

Приватний виконавець Щербаков Ю.С. у судове засідання не з`явився, 17.07.2025 року через систему Електронний суд надав заяву, в якій просив заяву про встановлення способу виконання рішення суду задовольнити, зазначивши, що станом на 16.07.2025 року залишок заборгованості складає 147166,35 грн. Справу просив розглядати за його відсутністю.

По справі оголошено про перехід до стадії прийняття ухвали, час проголошення 22.07.2025 року.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 24.07.2025 року.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м.Одеси знаходилась цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 15.02.2023 року позовні вимоги Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» заборгованість за кредитним договором №23407/2019 від 26.03.2019 року, яка виникла станом на 14.06.2022 року у розмірі 651 171 (шістсот п`ятдесят одну тисячу сто сімдесят одну) гривню 87 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» судовий збір в розмірі 9 767 (дев`ять тисяч сімсот шістдесят сім) гривень 58 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22.10.2024 року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 15.02.2023 року залишено без змін.

07.04.2023 року представник АТ «КРЕДОБАНК» надав суду заяву про видачу копії рішення суду та виконавчого листа. Приморським районним судом м.Одеси 12.04.2023 року було видано виконавчий лист, який в подальшому було передано на примусове виконання приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Щербакову Ю.С.

09.06.2025 року приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Ю.С. звернувся до суду з заявою, в якій просив «Встановити подальший спосіб виконання виконавчого листа №522/8389/22, виданого 12.04.2023 року Приморським районним судом м.Одеси, шляхом надання дозволу на реалізацію (продаж) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна боржника, а саме: 1/2 частини квартири, загальною площею 64,8 кв.м, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 , у якій зареєстрований малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

До теперішнього часу рішення суду ОСОБА_1 добровільно не виконано.

Відповідно до ч.1 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.3 ст.435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2023 року приватним виконавцем ВО Одеської області Щербаковим Ю.С. винесено постанову про відкриття вищевказаного виконавчого провадження ВП №72113232 (а.с.86 т.2).

Також, 23.06.2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. було накладено арешт на все майно боржника а.с.87 т.2).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованої 27.06.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нерухоме майно, а саме: 1/2 частини квартири, загальною площею 64,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.88-89 т.2).

Станом на 04.02.2025 року у вищевказаній квартирі не було зареєстровано неповнолітніх дітей (а.с.90 т.2).

12.02.2025 року ОСОБА_1 був ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження ВП №72113232 (а.с.91 т.2).

28.02.2025 року боржнику було направлено Вимогу приватного виконавця про надання доступу до квартири з метою вчинення виконавчих дій для виконання рішення суду.

Та, 06.02.2025 року приватним виконавцем у присутності ОСОБА_1 було винесено постанову про опис та арешт майна боржника. Одночасно боржнику були роз`ясненні його права та обов`язки як зберігача майна (а.с.92 т.2).

28.03.2025 року ОСОБА_1 було надано Витяг з реєстру територіальної громади від 27.03.2025 року, з якої вбачається, що в квартирі зареєстрована малолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата декларування місця проживання 26.03.2025 року. (а.с.93 т.2).

Згідно пункту28розділу VIIIІнструкції зорганізації примусовоговиконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина, надається виключно при особистому звернені батьків дітей, опікунів або піклувальників.

Відповідно до підпункту 4 абзацу 3 пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 N?2831/5, заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

Разом із тим, чинним законодавством України не визначено порядку надання органом опіки та піклування згоди на примусову реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти.

Як вбачається зі змісту пунктів 66-67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року N? 866 з метою укладення правочинів щодо нерухомого майна, право власності або користування, яким має дитина, до органів опіки та піклування мають звертатися батьки або особи, які їх замінюють, тобто особи, які є власниками майна або законними представниками дитини, у разі якщо остання є власником, й заінтересовані в укладенні правочину.

Однак особливістю примусової реалізації майна в межах виконавчого провадження з метою забезпечення виконання судового рішення є те, що власник майна не є заінтересованою в його реалізації особою й, відповідно, свою волю не виявляє. Продаж такого майна ініціюється державним або приватним виконавцем через спеціальну установу, при цьому зацікавленою особою виступає стягувач у виконавчому провадженні, а не боржник. Разом з тим, стягувач не має права вчиняти дії, пов`язані з передачею майна боржника на примусову реалізацію. В свою чергу боржник, як зазначалося, не є зацікавленою особою, що має наслідком ухилення його від звернення до органів опіки та піклування за отриманням дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке або право користування яким мають діти. В той же час, чинним законодавством не передбачено механізмів зобов`язання батьків або осіб, які їх замінюють, отримувати такий дозвіл у примусовому порядку.

10.04.2025 року Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради було відмовлено приватному виконавцю виконавчого округу Щербакову Ю.С. у наданні дозволу на реалізацію майна боржника, а саме: 1/2 частини квартири, загальною площею 64,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки передача на реалізацію зазначеного нерухомого майна, право користування яким мають діти, без відповідного рішення суду є неможливою.

Разом із тим, чинним законодавством України не визначено порядку надання органом опіки та піклування згоди на примусову реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти.

Відповідно до приписів ч.1, п.1 ч.2, п.п.3,6, 22 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний та має право вживати всіх необхідних заходів щодо примусового виконання судового рішення, в тому числі й одержувати всі необхідні дозволи для проведення виконавчих дій.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 15.02.2023 року по справі №2-537/11.

Спосіб виконання рішення суду визначається на підставі ст.16 ЦК України. При вирішенні питання про зміну способу виконання рішення суду суд має з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення суду. При цьому у будь-якому випадку при зміні способу і порядку виконання рішення суду суд не може змінювати останнє по суті.

Проте, судом встановлено, шо ОСОБА_1 не ухиляється від виконання судового рішення, працевлаштований, тобто має постійний заробіток, навпаки всіляко намагається погасити борг у добровільному порядку.

Суд вважає, що за цих обставин не вбачається підстав для заміни способу виконання рішення суду зі стягнення заборгованості у розмірі 651171,87 грн. на надання дозволу на реалізацію (продаж) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження нерухомого майна боржника, а саме: 1/2 частини квартири, загальною площею 64,8 кв.м, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки зазначене призведе до зміни суті рішення суду.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відсутні процесуально-правові підстави для задоволення заяви приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про встановлення способу виконання рішення суду від 15.02.2023 року.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.3-13, 43, 44, 76, 77, 80, 81, 89, 247, 258- 261, 268, 354, 435 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича про встановлення способу виконання рішення суду від 15.02.2023 року по цивільній справі №522/8389/22 за позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі в 15 денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 24.07.2025 року.

Суддя: Домусчі Л.В.