Ухвала суду № 12906220, 10.11.2010, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2-4388\10

У Х В А Л А

10 листопада 2010 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М., перевіривши виконання вимог ст. ст. 119, 120 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним,-

встановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним ухвалою від 18 жовтня 2010 року було залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, так як не в повному обсязі проведена оплата судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в заяві не зазначено поштовий індекс відповідача.

Оскільки заявлені вимоги про оспорювання правочину, а саме договору дарування квартири, судовий збір сплачується виходячи із вартості предмета спору, яким є нерухоме майно – квартира (підлягає сплаті 1% вартості спірного майна, але не більше 1700 грн., на р\р 31413537700005 Дніпровська РДА, код ЗКПО 26077906, банк УДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 22090100).

Крім того, згідно Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов»язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 зі змінами, у справах позовного провадження з розгляду спору майнового характеру розмір втрат на інформаційне-технічне забезпечення становить в сумі 120 грн. Зазначена сума підлягає сплаті на р\р 31218259700005, банк ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, отримувач УДК у Дніпровському районі в м. Києві, код ЄДРПОУ 26077906, код платежу 22050001).

Проте до матеріалів справи долучено копії двох квитанцій на суму 8 грн. та 37 грн.

Також, позовна заява, згідно вимог ст. 119 ЦПК України, серед іншого, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Проте в заяві відсутні обґрунтування позовних вимог та посилання на норми діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Не зрозуміло з яких саме підстав, перелік яких визначено Цивільним кодексом України, позивач просить визнати недійсним спірний договір, До того ж вбачаються розбіжності між прохальною частиною заяви та мотивувальною, в якій йдеться посилання на норму ст.. 727 ЦК України, яка передбачає саме розірвання договору дарування, а не визнання недійсним.

Не мотивовано дописаний п. 3 заявлених вимог щодо поновлення за позивачем права власності на 1\2 частину спірної квартири, оскільки, як вбачається із договору дарування, відчужена вся квартира.

У зв”язку з вищевикладеним позивачу було надано строк для усунення недоліків до 27 жовтня 2010 року.

Проте позивачем у вказаний строк недоліки позовної заяви усунуті не були.

Згідно ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 119, 120 цього Кодексу, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно ч. 5 ст. 121 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

За викладених обставин, керуючись ст. 119, 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз”яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Суддя