Рішення № 12906204, 11.11.2010, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2-4317\10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарях Гічко Ю.М., Суддя А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду з позовом в якому просить розірвати шлюб, вказуючи, що сімейне життя з відповідачем не склалось, в сім»ї відсутні взаємоповага та взаєморозуміння, панує атмосфера невпевненості та сварок. Неналежна поведінка чоловіка змусила її та доньку покинути власне помешкання та шукати іншого притулку. Подальше збереження шлюбу неможливе та суперечитиме її інтересам. Від шлюбу з відповідачем мають малолітню доньку ОСОБА_3, якій краще буде проживати з нею.

Просить також стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3, 2003 р.н., в розмірі 2500 грн. щомісячно з дня подачі заяви. Дитина проживає з нею, вона (позивачка) матеріально забезпечена, має у власності квартири, опікується здоров»ям, духовним і фізичним розвитком доньки, відповідач власного житла не має. Останній матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, не бере участі у додаткових витратах на доньку, угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто. Інших дітей у відповідача не має, стягнень за виконавчими документами не проводиться.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов та обставини, викладені в ньому, додатково пояснила, що виїхала вона з квартири з 28.09.2010 р., з цього часу з відповідачем проживають окремо; в сім»ї в них були постійні сварки та нездорова атмосфера через ревнощі чоловіка; повага, любов та взаєморозуміння між ними втрачені, строк на примирення просила не надавати, вона вже має іншого чоловіка, з яким має намір створити нову сім»ю, відповідач на праві власності має дачний будинок.

Відповідач в судовому засіданні позов в частині розірвання шлюбу визнав, в частині заявлених вимог щодо аліментів не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини у розмірі 25% заробітної плати, викладені в заяві обставини щодо його неправомірної поведінки заперечував, пояснив, що сім»я в них розпалась через те, що дружина з грудня 2009 року почала йому зраджувати. З позивачкою з 28.09.2010 р. мешкають за різними адресами, сімейно-шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство в них не ведеться, спільного бюджету не мають, строк на примирення просив не надавати, вважає, що примирення між ними вже бути не може. На даний час він постійно працевлаштований, працює по контракту, як військовослужбовець, в Науковому центрі зв»язку та інформатизації військового інституту телекомунікації та інформатизації національного технічного університету України (КПІ) на посаді провідного наукового співробітника. Його середньомісячна заробітна плата складає близько 3500 грн., в грудні 2010 р. він отримуватиме пенсію. Зможе сплачувати аліменти на дитину у розмірі 25 % заробітку, оскільки змушений буде знімати квартиру, так як житла він не має.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони зареєстрували шлюб 25.10.2002 року. Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони подружніх стосунків тривалий час не підтримують, не мають спільного бюджету, не ведуть спільне господарство, з вересня 2010 року проживають окремо, сім”я існує формально, взаєморозуміння між сторонами відсутнє, намагання суду примирити подружжя успіху не мали, а тому зберегти сім”ю не надається можливим, позивачка наполягає на розлученні, оскільки вважає, що збереження шлюбу бути не може, відповідач підтримує позов, тому суд вважає, що подальше збереження сім”ї суперечитиме інтересам сторін.

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі,

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як пояснила в судовому засіданні позивачка, на даний час кошти відповідач їй на утримання дитини не надає. Відповідач підтвердив ті обставини, що дитина проживає з позивачкою, він мешкає окремо від них, спільного бюджету у них не має, сім”я розпалась, будь-яких інших непрацездатних та неповнолітніх осіб, окрім доньки ОСОБА_3, він на своєму утриманні не має.

Відповідач працює провідним науковим співробітником в Науковому центрі зв»язку та інформатизації військового інституту телекомунікації та інформатизації національного технічного університету України, з його пояснень, він отримує середньомісячну заробітну плату близько 3500 грн., що не заперечувалось позивачкою.

Враховуючи вимоги вищенаведених положень Сімейного кодексу України, пояснення сторін по справі, а також беручи до уваги те, що дитина, на утримання якої стягуються аліменти, проживає із позивачкою та перебуває на її утриманні, відповідач кошти на утримання дитини позивачці не надає, він працездатний, постійно працевлаштований, щомісячно отримує заробітну плату, будь-яких інших неповнолітніх осіб на своєму утриманні не має, тому суд вважає, що наведені обставини є підставою для часткового задоволення позову про стягнення на користь позивачки з відповідача аліментів, а саме аліменти на утримання неповнолітньої доньки слід стягнути щомісячно у частці від доходу відповідача у розмірі 1/4 частки від заробітку останнього, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття. Позивачкою суду не надано доказів того, що відповідач взмозі сплачувати аліменти у заявленому розмірі по 2500 грн. щомісячно.

Оскільки позивачкою про подачі позову були сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. і при цьому розмір витрат на ІТЗ за позовними заявами про розірвання шлюбу складає в сумі 30 грн., згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки 8 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та на користь держави - судовий збір в сумі 42 грн. 50 коп. і 90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов”язковому негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 110, 112, 180, 181, 182, 184 СК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 208, 215, 218, 367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 25 жовтня 2002 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім»ї (актовий запис № 1700) розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути із ОСОБА_2 17 (сімнадцять) грн. державного мита в доход держави, звільнивши ОСОБА_1 від сплати державного мита.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що народився у м. Вижниця, Чернівецької області, працюючого провідним науковим співробітником Наукового центру зв»язку та інформатизації військового інституту телекомунікації та інформатизації національного технічного університету України (КПІ), аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1\4 частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03 жовтня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього суму 38 (тридцять вісім) грн. 50 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. на користь держави.

Стягнути із ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 90 (дев»яносто) грн. на користь УДК у Дніпровському районі м. Києва, на р\р 31218259700005, банк ГУДК м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077906.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Виниченко Л.М.