Рішення № 129060730, 23.07.2025, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 514/541/25

Провадження № 2/386/356/25

РІШЕННЯ

Іменем України

23 липня 2025 року

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Червоненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Дудар Л.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Голованівськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

встановив :

Представник позивача за довіреністю Болтай А.М. звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 03.05.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання фінансового кредиту №03566-05/2024 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору товариство надає позичальнику кредит у розмірі 12000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 120 днів, базова процентна ставка 1,5 % на день.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_1 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 29.08.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» і ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір Факторингу №01.02-26/24, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за договорами, у тому числі за договором, укладеним з ОСОБА_2 , в розмірі заборгованості боржника перед ТОВ «Стар Файненс Груп», визначеним в реєстрі боржників. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №03566-05/2024 від 03.05.2024 року становить 39420 грн., тому просить суд стягнути цю заборгованість, а також судові витрати в розмірі 2422,40 грн..

В судове засідання представник ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи у її відсутність та просить врахувати її статус військовослужбовця на момент укладення договору та звільнити від сплати відсотків, штрафних санкцій та пені, які були нараховані під час проходження військової служби. Залучила до клопотання копію військового квитка серії НОМЕР_2 .

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 525ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ЦК України). За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень ст.ст. 1077, 1078ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової кошти вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Відповідно до ст.513ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові .

Судом встановлено, 03.05.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту №03566-05/2024. Відповідно до умов договору товариство надає позичальнику кредит у розмірі 12000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Кредит надається строком на 120 днів із застосуванням денної процентної ставки 1,50 % на день.

Свої зобов`язання за кредитним договорам ТОВ «Стар Файненс Груп» виконало та надало відповідачу кредитні кошти шляхом перерахування на картку, зазначену в заяві-анкеті клієнта ОСОБА_2 №5168-75хх-хххх-1609 в сумі 12 000,00 грн., що підтверджується копією інформації про транзакцію товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек». 29.08.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» і ТОВ «Свеа Фінанс» укладено Договір Факторингу №01.02-26/24, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Стар Файненс Груп», визначеними в реєстрі боржників. Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 03566-05/2024 від 03.05.2024 року у ОСОБА_2 перед ТОВ «Свеа Фінанс» існує заборгованість у розмірі 39420, 00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом складає 12000, 00 грн.; заборгованість за відсотками 21420, 00 грн.; неустойка 6000, 00 грн. Зі встановлених обставин справи вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Свеа Фінанс», як правонаступник ТОВ «Стар Файненс Груп», виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідачуа ОСОБА_2 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого нею кредиту та сплати процентів за його користування. Оскільки на підставі вказаного вище договору відбулась заміна первісного кредитора на ТОВ «Свеа Фінанс», тому останній вправі заявляти вимоги до відповідачки про повернення кредитної заборгованості за кредитним договором.

Відповідачкою не надано суду належних та допустимих доказів щодо наявності у неї перешкод у реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки кредитора. Натомість, всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконала свої зобов`язання. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила погашення кредитної заборгованості ані на рахунки ТОВ «Свеа Фінанс», ані на рахунки попереднього кредитора.

Тому вимоги про стягнення боргу є законними, підставними і обґрунтованими.

Разом із цим, щодо стягнення з відповідачки на користь позивача процентів та неустойки суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції, що була чинною на момент виникнення правовідносин, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

З огляду на те, що військовим квитком серії НОМЕР_2 підтверджено статус відповідачки як військовослужбовця Держприкордонслужби, а тому позовні вимоги в частині стягнення з неї на користь позивача відсотків в сумі 21420, 00 грн. та неустойки в сумі 6000, 00 грн. задоволенню не підлягають.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у лише частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованості за кредитним договором №03566-05/2024 від 03.05.2024 в сумі 12000, 00 грн., яка є заборгованістю за основним боргом.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України). При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого частиною 3 статті 4Закону України«Про судовийзбір» у розмірі 2422,40 грн. Відтак, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 737, 41 грн. (12 000, 00 грн. х 2422,40 грн. : 39420, 00 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 23, 81, 83, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд

постановив :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором № 03566-05/2024 від 03.05.2024 року у розмірі 12 000, 00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 737, 41 грн., а всього 12737, 41 грн..

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляція безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д. В. Червоненко