Ухвала суду № 129060296, 19.05.2025, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/10519/24

1-кп/214/130/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі колегії суддів :

головуючого судді- ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора- ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024040000001163 від 02.08.2024 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 п.11 ч. 2 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор в судовому засіданні надав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на 60 діб, без визначення розміру застави.

В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив наступне, ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 п.11 ч. 2 ст. 115 КК України, вчиненого за наступних обставин.

Приблизно з вересня 2022 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) між мешканцем смт. Широке (нині селище) Криворізького району (колишній Широківський район) Дніпропетровської області ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 14.06.1984 року, виникли конфліктні ситуації, на ґрунті ревнощів з боку ОСОБА_7 до ОСОБА_6 , через спілкування ОСОБА_6 з його дружиною ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які тривали періодично до грудня 2022 року.

З того часу, ОСОБА_7 усвідомлював те, що його дружина ОСОБА_9 , підтримує відносини з ОСОБА_6 , побоюючись втратити спільно набуте у шлюбі майно, у випадку якщо його дружина може з ним розлучитись та піти до ОСОБА_6 , у ОСОБА_7 , не пізніше 03.06.2024 року виник злочинний умисел, спрямований на вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, а саме, коханця його дружини ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При цьому, ОСОБА_7 , не бажаючи бути викритим працівниками правоохоронних органів, вирішив організувати вчинення умисного вбивства ОСОБА_6 на замовлення, тобто безпосереднє виконання вбивства останнього покласти на іншу особу, та розпочала підготовку, шляхом підшукування виконавця вбивства за грошову винагороду.

В результаті пошуку ОСОБА_7 віднайшов ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , якому ОСОБА_7 03.06.2024 року під час особистого спілкування знаходячись в приміщенні ТРК «Сонячна Галерея» по площі 30-річчя Перемоги 1 в Саксаганському районі м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер вчинюваного ним діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи настання таких, з мотивів ревнощів, запропонував ОСОБА_10 за грошову оплату у розмірі 15 000 доларів США вчинити умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , показавши ОСОБА_10 фотознімок ОСОБА_6 , надавши інформацію про можливе місце перебування ОСОБА_6 , і надавши завдаток у розмірі 4000 доларів США, попередивши про заходи конспірації, мінімізації зустрічей з метою не викриття правоохоронними органами його намірів.

В свою чергу ОСОБА_10 , будучи військовослужбовцем ЗСУ, проходячи службу поза межами м. Кривий Ріг, переконавшись у реальності злочинних намірів ОСОБА_7 та, з метою попередження вчинення особливо тяжкого злочину, повідомив співробітників СУ ГУНП у Дніпропетровській області щодо намірів ОСОБА_7 і з метою перевірки яких, погодився виступити в ролі виконавця вбивства.

В подальшому, 08.08.2024 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_10 , попередньо узгодивши зустріч з ОСОБА_7 , зустрілися на території селища Широке (колишнього смт) Криворізького району (колишній Широківський район), Дніпропетровської області, а саме неподалік від автостанції зазначеного населеного пункту по вул. Соборності, де ОСОБА_7 в черговий раз підтвердив свій злочинний намір, спрямований на вчинення умисного вбивства іншої людини, надавши ще раз ОСОБА_10 фотознімок ОСОБА_6 , на власному мобільному телефоні для ознайомлення, передав ще частину грошових коштів у сумі 41 000 гривень, а також обумовив умови зустрічі з ОСОБА_10 після вчинення ним умисного вбивства ОСОБА_6 , зокрема способу телефонного дзвінка, місця зустрічі та передачі решти грошових коштів у сумі 10 000 доларів США за виконане ОСОБА_10 умисне вбивство, чим остаточно підтвердив свій злочинний намір, направлений на організацію вбивства, вчиненого на замовлення.

Після передачі 41000 гривень, ОСОБА_7 добровільно не відмовився від своїх злочинних намірів, тому з метою запобігання вбивства ОСОБА_6 і припинення злочинної діяльності ОСОБА_7 , було проведено імітування обстановки злочину, з використанням імітаційних засобів, які створили в останнього уяву про вчинення реального злочину, а саме: імітацію вбивства з виготовленням фотознімків зі слідами насильницької смерті, публікації в засобах масової інформації щодо зникнення безвісти ОСОБА_6 для подальшої демонстрації їх ОСОБА_7 .

Після проведення імітації обстановки злочину, 15.08.2024 ОСОБА_10 , відповідно до попередніх домовленостей, приблизно о 15 годин 25 хвилин, приїхав на територію селища Широке (колишнього смт) Криворізького району (колишній Широківський район), Дніпропетровської області де здійснив телефонний виклик на мобільний телефон ОСОБА_7 , як про те наголошував останній під час зустрічі 08.08.2024 року. Приблизно о 15:55 годин, ОСОБА_7 приїхав на зустріч до ОСОБА_10 , до вищевказаного місця де ОСОБА_10 , на імітаційному мобільному телефоні показав ОСОБА_7 фотознімки, на яких зображений нібито вбитий ОСОБА_6 , з метою підтвердження виконання її замовлення на умисне протиправне заподіяння смерті останньому.

ОСОБА_7 , будучи впевненою у вбивстві ОСОБА_6 , знаходячись разом із ОСОБА_10 , перебуваючи по вул. Соборності в селищі Широке Криворізького району, Дніпропетровської області, передав ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 10 000 (десять) доларів США, після чого був затриманий працівниками поліції.

15.08.2024 року о 15 годин 58 хвилин, ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України.

15.08.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Широке, Широківського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, фізичну особу-підприємця, одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, ч.2 ст.15 п.11 ч.2 ст.115 КК України за ознаками закінченого замаху на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене на замовлення, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

16.08.2024 року слідчим суддею Індустріального районного суду м. Кривого Рогу до підозрюваного ОСОБА_7 , застосовано винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 13 жовтня 2024 включно, який продовжувався, останній раз до 14.12.2024 року.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується наступними зібраними під час досудового розслідування доказами:

протоколом проведеного НСРД, а саме: аудіо,-відеоконтроль особи, контроль за вчиненням злочину;

показаннями свідка ОСОБА_10 ;

показаннями потерпілого ОСОБА_6 ;

протоколом огляду та вручення імітаційного засобу ОСОБА_10 ;

протоколом огляду під час якого вилучено у ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 41 000 гривень та протоколом огляду під час якого було вилучено у ОСОБА_10 10 000 доларів США та імітаційний засіб мобільний телефон;

протоколом огляду імітаційного засобу мобільного телефону;

протоколом огляду інтернет сайту.

Обґрунтованість підозри пред`явленої ОСОБА_7 , була предметом розгляду клопотання слідчого погодженого з прокурором про застосування відносно останнього запобіжного заходу, про що слідчим суддею Індустріального районного суду м. Кривого Рогу, постановлено відповідну ухвалу (справа 202/10022/24 провадження № 1-кс/202/5623/24 від 16.08.2024).

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини ("Нечипорук, Йонкало проти України" N 42310/04 від 21 квітня 2011 року, "Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства" N N 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, "Мюррей проти Сполученого Королівства" N 14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. "Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aps; 1 (c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання" (справа "Чеботарь проти Молдови" №35615/06 від 13 листопада 2007 року).

На теперішній час виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, у зв`язку з тим, що ризики, які мали місце під час обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу не зменшились.

На думку сторони обвинувачення, підставою для продовження строку відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для обвинуваченого ОСОБА_7 слід зазначити, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 п.11 ч.2 ст. 115 КК України КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням та у разі визнання судом винним останнього у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_7 , може понести покарання, пов`язане з позбавленням волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення. У зв`язку з вищевикладеним, а також той факт що на території України діє правовий режим воєнного стану, ОСОБА_7 розуміючи вказані обставини, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення в подальшому кримінальної відповідальності та покарання.

Крім того, аналізом матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій можна зробити висновок, що ОСОБА_7 діє використовуючи методи конспірації своїх дій, місця перебування, на зустрічі приїздить без мобільного телефону, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що перебуваючи на волі під тиском невідворотності покарання, маючи конфлікт із дружиною, доньку, яка мешкає за кордоном, маючи навики конспірації ОСОБА_7 може вчинити активні дії, направлені на переховування від органів досудового розслідування та суду.

2. знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_7 , слід зазначити, що останній як встановлено під час досудового розслідування, під час особистих зустрічей демонстрував фотознімок ОСОБА_6 , який був на його мобільному телефоні, який так і не знайдено під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 у зв`язку з тим, що останній з метою вчинення кримінального правопорушення, вів себе конспіративно та приховав перед останньою зустріччю з ОСОБА_10 , тому ОСОБА_7 , розуміючи вказані обставини та у разі застосування до останньої більш м`якого запобіжного заходу, матиме реальну можливість знищити, сховати або спотворити свій мобільний телефон, який має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення в якому він підозрюється;

3.незаконно впливати на свідка, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для підозрюваного ОСОБА_7 , слід зазначити, що останній, може здійснювати незаконний вплив на свідка ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_6 , які допитані у кримінальному провадженні, з метою зміни ними раніше наданих показань. Саме вказані обставини вказують на те, що у разі застосування до ОСОБА_7 , більш м`якого запобіжного заходу, останній зможе здійснювати незаконний вплив на свідка ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_6 , анкетні дані яких йому достовірно відомі.

4.продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, - в обґрунтування неможливості запобігання вказаному ризику для обвинуваченого ОСОБА_7 , слід зазначити, що останній досить тривалий час та до моменту протиправної діяльності, організовував замах на умисне вбивство вчинене на замовлення ОСОБА_6 , однак з причин, які не залежали від його волі не довів кримінальне правопорушення до кінця, що вказує на прямий умисел в його діях, тому ОСОБА_7 може продовжити кримінальне правопорушення з метою доведення до кінця.

ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, пов`язаного життям особи, тому зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи підозрюваного, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, враховуючи, необхідно застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вказаним вище ризикам, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями Європейського суду з прав людини.

Отже, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи підозрюваного, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», необхідно застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.

Репутація підозрюваного ОСОБА_7 , його майновий стан, ризик продовження протиправної поведінки, вказують на те, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на наявність вказаних ризиків, застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , окрім як тримання під вартою, не надасть в повній мірі органу досудового розслідування виконати завдання кримінального провадження та не забезпечить нормальну процесуальну поведінку підозрюваного.

Беручи до уваги вищезазначене, враховуючи неможливість запобігання вищезазначених ризиків, а також неможливістю застосування більш м`яких запобіжних заходів

Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні подав письмове клопотання, в якому просив змінити ОСОБА_7 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 п.11 ч. 2 ст. 115 КК України у кримінальному провадженні №1202404000001163 від 02.08.2024 року запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 22.00 год. до 07.00 год., посилаючись на те, що його підзахисний ОСОБА_7 хворіє на ряд хронічних захворювань, частина з яких розвинулася вже як ускладнення під час тримання під вартою, на підтвердження чого додає копію довідки філії ЦОЗ ДКВС України у Дніпропетровській та Донецькій областях від 25.03.2025 року щодо стану його здоров`я. Для належного лікування та недопущення погіршення стану його здоров`я вважає, необхідно йому змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на нічний домашній арешт. Також, зазначає, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 . Обвинувачений працює як Фізична особо-підприємець, забезпечує себе та свою сім`ю, також в матеріалах справи містяться документи про те, що обвинувачений та його дружина хворіють, що потребує додаткових витрат, та необхідність обвинуваченому утримувати свою родину. В матеріалах справи наявна характеристика ОСОБА_7 , згідно якої він позитивно характеризується, що свідчить про те, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, та при жодних обставинах не має наміру залишати свою домівку.

Прокурор в судовому засіданні своє клопотання про продовження строку застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав в повному обсязі, посилаючись на письмові пояснення. Проти задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби, заперечував в повному обсязі, вважаючи, що обвинувачений може отримувати належне лікування в умовах КУВП.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою. Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби підтримав в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_7 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати йому більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на погіршений стан здоров`я. Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт підтримав в повному обсязі, при цьому просив суд надати йому можливість отримувати лікування, тому і просить обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, саме у певний період доби, з можливістю отримання медичної допомоги.

Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні своє клопотання про зміну запобіжного заходу відносно свого підзахисного ОСОБА_7 , з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби підтримав в повному обсязі, посилаючись на письмові пояснення. Проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно свого підзахисного заперечував в повному обсязі, зазначивши при цьому, що його підзахисний ОСОБА_7 хворіє на ряд хронічних захворювань, частина з яких розвинулася вже як ускладнення під час тримання під вартою, потребує лікування та огляду вузьких спеціалістів. Має місце постійного проживання, має міцні соціальні зв`язки, сім`ю, працював на момент затримання.

Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення клопотання прокурора та повне задоволення клопотання захисникавиходячи з таких підстав.

Згідно з положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 29 Конституції України гарантовано, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Це також узгоджується із ст. 5 Конвенції про захист прав людини, у якій зазначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого, його репутацію, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Колегія суддів враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Також, колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На думку колегії суддів, подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою не є виправданим, оскільки наявні підстави для зміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим.

ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п.11 ст. 115 КК України.

Так, обвинувачений ОСОБА_7 має постійне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 . Обвинувачений працює як Фізична особо-підприємець, забезпечує себе та свою сім`ю. Згідно характеристики ОСОБА_7 , характеризується з позитивної сторони, що свідчить про те, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, які його стримають від залишення свого місця мешкання, та переховування від суду.

Окрім того, колегія суддів приймає до уваги, що ОСОБА_7 хворіє на ряд хронічних захворювань, частина з яких розвинулася вже як ускладнення під час тримання під вартою, на підтвердження чого в матеріалах справи є копія довідки філії ЦОЗ ДКВС України у Дніпропетровській та Донецькій областях від 25.03.2025 року щодо стану його здоров`я.

Також колегія суддів приймає до уваги, що в судове засідання призначене на 12.05.2025 року обвинувачений ОСОБА_7 не був доставлений, у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, що підтверджується довідкою Криворізької міської медичної частини №3 від 12.05.2025 року.

Отже, приймаючи до уваги встановлені обставини, враховуючи складність кримінального провадження, що обумовлює його тривалий судовий розгляд, колегія суддів приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Усі зазначені вище обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_7 , знаходячись на волі не буде переховуватися від суду, не буде знищувати або спотворювати будь- яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; не буде незаконно впливати на свідка, потерпілого, продовжувати кримінальне правопорушення у якому обвинувачується.

На думку колегії суддів, заявлені ризики, які були підставою для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу та його продовження, зменшились та не виправдовують обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному суперечитиме вимогам п. 1 «с» ст.5 Конвенції від 4 листопада 1950 року «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також практиці Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу («Єчус проти Литви» рішення від 31.07.2000, п.93). Таким чином, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Крім того, виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, судом враховується, що тривалість тримання під вартою має бути розумною, що слід вирішувати з врахуванням особливостей кожної справи.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Разом з цим, тривале тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.

Також згідно із пунктом 3 статті 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Отже, колегія суддів враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання прокурора та повного задоволення клопотання захисника та доцільність зміни ОСОБА_7 раніше обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, а саме на домашній арешт.

Застосовуючи такий запобіжний захід, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, зі ступені тяжкості інкримінованого ОСОБА_7 злочину та вищенаведених судом даних про особу обвинуваченого.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що зміна запобіжного заходу з тримання під вартою відносно ОСОБА_7 на домашній арешт в певний період доби, забезпечить належну процесуальну поведінку останнього.

Колегія суддів також вважає за доцільне покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов`язки, передбачені положеннями ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 181, 194, 202, 331, 369, 371, 372 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби, а саме:

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце свого проживання у певний період доби, а саме з 22.00 години до 07.00 години, строком на 2 (два) місяці, тобто до 19 липня 2025 року, за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 (два) місяці, тобто до 19 липня 2025 року, наступні обов`язки:

- не залишати у певний період доби, а саме: з 22.00 години до 07.00 години приміщення будинку АДРЕСА_1 , за виключенням випадків збройної агресії окупаційних військ Російської Федерації, авіаударів у м. Кривий Ріг, чи у випадках зумовлених необхідністю врятування життя чи запобіганню загрози здоров`ю підозрюваного, в тому числі пов`язані з переміщенцям до бомбосховищ, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатись без дозволу, прокурора та суду з м. Кривого Рогу;

- повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання або реєстрації;

- прибувати по першому виклику прокурора, або суду на визначений час;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 КПК України, обвинуваченого ОСОБА_7 , звільнити з-під варти в залі суду.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту передати для виконання Начальнику Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, який повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та оголошений о 12.00 год. 23 травня 2025 року

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3