Рішення № 129051258, 23.07.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/233/25

Справа №760/2708/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді - Усатової І.А.

при секретарі - Омельяненко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ДПП у якому просив суд скасувати постанову інспектора ВР ОМ ДТП УПП у м. Київ ДПП серії БАД 18 № 424682 від 20.01.2023, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч. 2 ст. 121-2 КУпАП.

Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою інспектора ВР ОМ ДТП УПП у м. Київ ДПП серії БАД 18 № 424682 від 20.01.2023 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч. 2 ст. 121-2 КУпАП, а саме за те, що 13.12.2021 о 07:43 годині в м. Києві по вул. Бориспільській, 17, керуючи транспортним засобом МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , він перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і почав рух не дочекавшись повного зачинення дверей для пасажирів, чим порушив п. 10.1 та 21.4 ПДР України.

Вказує, що відповідно до копії шляхового листа водія ОСОБА_1 від 13.12.2021, він працював на автобусі марки МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , за маршрутом № 63, який в свою чергу, відповідно до паспорта є міським пасажирським маршрутом загального користування в звичайному режимі руху.

Зазначає, що він не є суб`єктом відповідальності за ч. 2 ст. 121-2 КУпАП, в зв`язку з тим, що 13.12.2021 керував автобусом марки МАЗ номерний знак НОМЕР_1 за маршрутом № 63 не в режимі маршрутного таксі (таксомоторному), а в звичайному режимі руху.

Тому позивач просив позовні вимоги задовольнити.

03.02.2023 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження головуючому судді Усатовій І.А.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08.02.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 01.03.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03.05.2023 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Вказує, що 13.12.2021 о 08 год 03 хв надійшло повідомлення на лінію 102 про те що, 13.12.2021 о 08 год 02 хв. за адресою: Дарницький район, м. Київ, вулиця Бориспільська, 17, автобус на зупинці зупинився, виходила жінка і почався рух транспорту, жінка впала та травмувала ногу.

Зазначає, що 13.12.2021 о 09:19 на планшетний пристрій екіпажу Рубін 204 надійшов виклик «ДТП з потерпілими» за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши за вказаною адресою на місці перебувала бригада БШМД 910 Бондарев, та потерпіла ОСОБА_2 ,, котра повідомила, що сідала в автобус МАЗ № 63 приблизно о 07:35 на зупинці «Містечко», водій автобусу в свою чергу не зачинив двері та різко розпочав рух, після чого потерпіла випала з автобусу, а водій зник з місця ДТП. Попередній діагноз забій лівої ноги. Свідки відсутні. Потерпілу було госпіталізовано до ЛШМД. Через камери «Безпечне місто» було встановлено транспортний засіб, ним виявився МАЗ № 63, номерний знак НОМЕР_1 , та водія ОСОБА_1 , котрий на той момент ним керував.

Так як оформлення матеріалів ДТП з потерпілими не входить до компетенції управління патрульної поліції у місті Києві, оформленням матеріалів займався слідчий підрозділ Головного управління національної поліції у місті Києві.

Посилається, що 10.01.2023 за вх. № 591/125/23/7-2023 до УПП у місті Києві ДПП надійшов лист від слідчого управління ГУНП у місті Києві про направлення копій матеріалів кримінального провадження для притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1 за порушення п.п 10.1 та 21.4 ПДР України.

Стверджує, що 23.01.2023 в ході проведення перевірки було встановлено, що в діях водія ОСОБА_1 та пасажирки ОСОБА_2 вбачається порушення ПДР, тому відносно них було винесено постанови серії БАД № 424682, БАД № 424683 від 20.01.2023 року за порушення ПДР п.10.1, 21.4, 5.3.

Вказує, що ч. 2 ст. 121-2 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил зупинки під час здійснення посадки (висадки) пасажирів саме водіями транспортних засобів.

У зв`язку з наведеним просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2023 інспектором ВР ОМ ДТП УПП у м. Київ ДПП Блінчевським В. було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 424682, якою було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 10.1 та 21.4 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121-2 КУпАП з одночасним накладенням штрафу у розмірі 255 грн.

Відповідно до даної постанови, ОСОБА_1 13.12.2021 о 07:43 годині в м. Києві по вул. Бориспільській, 17, керуючи транспортним засобом МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і почав рух не дочекавшись повного зачинення дверей для пасажирів, чим порушив п. 10.1 та 21.4 ПДР України.

За визначенням, що міститься у статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 КУпАП установлена відповідальність за порушення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, правил зупинки під час здійснення посадки (висадки) пасажирів.

Згідно з п. 10.1 ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Окрім цього, згідно із п. 21.4 ПДР водію забороняється починати рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до зупинки транспортного засобу.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Матеріалами справи, зокрема, доданими до відзиву, підтверджується, що 13.12.2021 о 08 год 03 хв надійшло повідомлення на лінію 102 про те що, 13.12.2021 о 08 год 02 хв. за адресою: Дарницький район, м. Київ, вулиця Бориспільська, 17, автобус на зупинці зупинився, виходила жінка і почався рух транспорту, жінка впала та травмувала ногу.

13.12.2021 о 09:19 на планшетний пристрій екіпажу Рубін 204 надійшов виклик «ДТП з потерпілими» за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши за вказаною адресою на місці перебувала бригада БШМД 910 Бондарев, та потерпіла ОСОБА_2 ,, котра повідомила, що сідала в автобус МАЗ № 63 приблизно о 07:35 на зупинці «містечко», водій автобусу в свою чергу не зачинив двері та різко розпочав рух, після чого потерпіла випала з автобусу, а водій зник з місця ДТП. Попередній діагноз забій лівої ноги. Свідки відсутні. Потерпілу було госпіталізовано до ЛШМД. Через камери «Безпечне місто» було встановлено транспортний засіб, ним виявився МАЗ № 63, номерний знак НОМЕР_1 , та водія ОСОБА_1 , котрий на той момент ним керував.

10.01.2023 за вх. № 591/125/23/7-2023 до УПП у місті Києві ДПП надійшов лист від слідчого управління ГУНП у місті Києві про направлення копій матеріалів кримінального провадження для притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1 за порушення п.п 10.1 та 21.4 ПДР України.

23.01.2023 в ході проведення перевірки було встановлено, що в діях водія ОСОБА_1 та пасажирки ОСОБА_2 вбачається порушення ПДР, тому відносно них було винесено постанови серії БАД № 424682, БАД № 424683 від 20.01.2023 року за порушення ПДР п.10.1, 21.4, 5.3.

Жодних заперечень щодо не порушення позивачем п.п 10.1 та 21.4 ПДР України позовна заява не містить, а тому суд вважає доведеним факт порушення позивачем ПДР.

Водночас позивач у позовній заяві оспорює кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 121-2 КУпАП, оскільки вважає, що він не є суб`єктом такого адміністративного правопорушення.

Як було уже зазначено судом вище, відповідно до ч. 2 ст. 121-2 КУпАП установлена відповідальність за порушення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, правил зупинки під час здійснення посадки (висадки) пасажирів.

Тобто суб`єктами адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 121-2 КУпАП можуть бути не будь-які водії не усіх транспортних засобів, а лише тих, що працюють у режимі маршрутних таксі.

ПДР не містить визначення поняття «маршрутного таксі» та п. 1.10 ПДР лише визначено, що маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування) це автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів.

Водночас, відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюється Законом України «Про автомобільний транспорт».

Статтею 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування може здійснюватися у режимах: звичайному, експресному або маршрутного таксі.

Тобто, перевезення пасажирів може здійснюватися у трьох різних режимах, зокрема маршрутного таксі, а тому суду для правильного вирішення справи належало встановити у якому саме режимі здійснювалося перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 63 у м. Києві 13.12.2021.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що: (1) перевезення пасажирів у звичайному режимі руху це перевезення пасажирів автобусами на маршруті загального користування з дотриманням усіх зупинок, передбачених розкладом руху; (2) перевезення пасажирів в експресному режимі руху це перевезення пасажирів автобусами на маршруті загального користування, на якому є звичайний режим руху, з дотриманням зупинок, кількість яких за розкладом руху не перевищує 25% кількості зупинок при звичайному режимі руху; (3) перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі - перевезення пасажирів на міському чи приміському автобусному маршруті загального користування за розкладом руху, в якому визначається час відправлення автобусів з початкового та кінцевого пунктів маршруту з висадкою і посадкою пасажирів чи громадян на їхню вимогу на шляху прямування автобуса в місцях, де це не заборонено правилами дорожнього руху.

Іншими словами відмінність звичайного режиму перевезення пасажирів на автобусному маршруті від та режиму маршрутного таксі полягає у тому, що у звичайному режимі дотриманням усіх зупинок, передбачених розкладом руху (наприклад будь-які міські автобуси комунальної власності), тоді як у режимі маршрутного таксі висадка і посадка пасажирів чи громадян (зупинка) здійснюється на їхню вимогу на шляху прямування автобуса в місцях, де це не заборонено правилами дорожнього руху (наприклад будь-які приватні перевізники).

Відповідно до Паспорту № 63 міського автобусного маршруту регулярних перевезень, який затверджений КП «Київпастранс» 27.01.2017, маршрут № 63 «вул. Маршала Жукова - станція метро «Червоний хутір» працює у звичайному та експресному режимах.

На підставі дорожнього листа № 074597 від 13.12.2021 установлено, що того ж дня водії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 здійснювали перевезення т/з МАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , по маршруту № 63.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 13.12.2021 під час виконання обов`язків водія автобуса МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , за маршрутом № 63 у м. Києві, не був водієм транспортного засобу, що працює у режимі маршрутних таксі, оскільки цей маршрут може працювати лише у звичайному та експресному режимах.

Отже, за наведених фактичних обставин ОСОБА_1 не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 121-2 КУпаП, а тому така кваліфікація його дій та притягнення до адміністративної відповідальності саме за цією частиною статті є помилковою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду із позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь позивача понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі 536,80 грн.

Керуючись ст.ст. 121-2, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову серії БАД № 424682 від 20.01.2023, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121-2 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108616, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 536,80 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Усатова І.А.