Постанова № 12904088, 10.12.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2010 р. Справа № 8/232

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі Карпенко Ж.М.

за участю представників сторін:

позивача –Трусова О.Г., Саєнко Я.В.

відповідача –Дряхлов Є.О., Крива В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3967П/3-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.10 у справі № 8/232

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта", м. Кременчук

про стягнення 27863,00 грн. -

встановила:

В грудні 2009 р. позивач –ДП "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача - ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта", м. Кременчук 27863 грн. штрафу за неправильне зазначення у накладній № 44536235 від 29.05.2009 р. маси вантажу. Крім того, позивачем також були заявлені до стягнення судові витрати.

Рішенням господарського суду Полтавської області (суддя Плеханова Л.Б.) від 14.10.10 р. по справі № 8/232 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване з посиланням на недоведеність позивачем факту неправильного зазначення відповідачем у накладній № 44536235 від 29.05.2009 р. маси вантажу, в той час як матеріали справи підтверджують належне виконання відповідачем своїх обов’язків, а також що маса нафтопродуктів, зазначена у перевізних документах, є вірною і відповідає масі нафтопродуктів, завантажених у вагоно-цистерну № 74020819.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення безпідставно проігнорував складені позивачем акти загальної форми та комерційний акт, який, крім іншого, був підписаний представником вантажоодержувача без будь-яких зауважень.

Так само суд, на думку позивача, проігнорував той факт, що в зв’язку з відсутністю вагів на станції відправлення товар залізницею до перевезення був прийнятий відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення шляхом візуального огляду вагона та пломб (ЗПП) без перевірки вантажу, в той час як згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України та п. 5 вищезгаданих правил, маса вантажу в транспортних документах визначається виключно відправником, тобто в даному випадку відповідачем.

Разом з тим, безпідставними позивач вважає висновки суду щодо належного виконання відповідачем своїх обов’язків, в т.ч. правильне зазначення маси вантажу, з посиланням на надані останнім документи, оскільки згадані документи містять ряд суперечностей, а необхідність їх складання нормами чинного законодавства України не передбачений.

Крім того, позивач також зазначає про безпідставне ігнорування судом залученого до матеріалів справи експертного висновку ЗПУ № В 596481, якою зокрема підтверджено факт схоронності вагону-цистерни № 74020819 в процесі його перевезення та ін.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з посиланням на належне виконання своїх зобов’язань в процесі перевезення та, зокрема, зазначення правильних відомостей щодо також що маси нафтопродуктів у перевізних документах, що, на думку відповідача, підтверджується листом ВАТ «Дніпронафтопродукт»№ 6383 від 03.06.2008 р. та фактом прийняття залізницею вантажу до перевезення без будь-яких заперечень та ін.

Крім того, у вказаному відзиві відповідач заявив клопотання про заміну відповідача у справі, а саме замінити Закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Укртатнафта»на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укртатнафта», з посиланням на те, що 09.11.2010 р. ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта»було реорганізовано в ТОВ «Торговий дім «Укртатнафта», і до останнього перейшло все майно, всі права і обов’язки ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта».

Враховуючи те, що факт реорганізації ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта»в ТОВ «Торговий дім «Укртатнафта»підтверджується наданими відповідачем документами, подане відповідачем клопотання підлягає задоволенню.

ВАТ «Дніпронафтопродукт», м. Дніпропетровськ надало відзив на апеляційну скаргу в якому також просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на безпідставність доводів позивача стосовно складання комерційного акта за участю представника ВАТ «Дніпронафтопродукт», а також на порушення позивачем встановленого законом порядку складання комерційних актів та ін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, у травні 2009 року зі станції Кагамлицька Південної залізниці Закрите акціонерне товариство Торговий Дім "Укртатнафта" здійснило відправлення вагону-цестерни № 74020819 згідно з накладною № 44536235 на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці.

При проходженні вагону через станцію П'ятихатки Придніпровської залізниці, при переважуванні вагону-цистерни на тензометричних вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні-цистерні. Про даний факт було складено акт загальної форми № 2313 від 31.05.09.

В подальшому, даний вагон-цистерну подано для контрольного переважування на механічних вагонних вагах ст. Верхівцеве Придніпровської залізниці, про що складені акти загальної форми №№ 1438, 554, 552 від 01.06.09 та комерційний акт № БМ 728038/3 від 01.06.09 р.

Відповідно до вказаного комерційного акту контрольне переважування спірного вагону проводилось н 200т вагонних вагах, а перевіркою виявлено що в накладній № 44536235 зазначено що у вагоні № 74020819 маса вантажу складає 53700 кг, фактично ж встановлено що маса вантажу складає 37000 кг, що на 16700 кг менше ніж вказано у накладній, вагон в технічному стані справний, протікання вантажу відсутнє, за справним ЗПП - № В596481, накладеним відправником, вантаж прибув з охороною.

Як свідчить зазначений акт, його складено за участю представника вантажоодержувача (ВАТ «Дніпронафтопродукт») Губа С.І., який підписав його без будь-яких зауважень.

Також дана невідповідність маси вантажу була підтверджена при повторному переважуванні вагону-цистерни на станції призначення - Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, про що мається відмітка у відповідному розділі комерційного акту № БМ 728038/3/18 від 01.06.09 р.

Зазначений комерційний акт ні вантажовідправником ні вантажоодержувачем не оспорювався.

Позивач з посиланням на зазначені обставини а також на встановлену Статутом залізниць України відповідальність за невірне зазначення вантажовідправниками у накладній маси вантажу звернувся до господарського суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача 27863 грн. штрафу, тобто в розмірі 5 кратної провізної плати за всю відстань перевезення вантажу.

Проте, відповідач проти позову заперечує, зазначаючи що маса нафтопродуктів, зазначена у перевізних документах, є вірною і відповідає масі нафтопродуктів, завантажених у вагоно-цистерну № 74020819, що на думку відповідача, також підтверджується листом Голови Правління ВАТ "Дніпронафтопродукт" № 6383 від 03.06.2008 р., та актом замірів від 29.05.2009 р., яким встановлено наступні відомості: вагоно-цистерна № 74020819 - тип вагоно-цистерни 62, температура нафтопродуктів +22с, густина нафтопродуктів 0,760, налив нафтопродуктів 281 см, що відповідає масі у кількості 53700 кг.

Крім того, відповідач також зазначає, що в порушення п. 2 "Правил складання актів" працівниками ст. П’ятихатки на підтвердження нестачі нафтопродуктів було складено не комерційний акт, а лише акт загальної форми. Окрім того, невідповідність маси вантажу було встановлено працівниками ст. Верховцево 01.06.2009р., але телеграму про виклик представників ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" було відправлено лише 02.06.2009 р.

03.06.2009 р. комісією у складі представника ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" та працівників ст. Верховцево Придніпровської залізниці складено акт огляду вагоно-цистерни № 74020819, відповідно до якого виявлено, що при огляді ЗПП відправника в районі виходу із запірного пристрою візуально видно вм’ятини жил тросу та насічки на нитках тросу. Нижній зливний прилад в районі кола стакану на його верхній частині має свіжі сліди дії металевим предметом, які знаходяться з протилежних сторін. В сукупності дані ознаки свідчать про спробу сторонніх осіб доступу до вантажу. Як зазначає відповідач, позивачем про вказаний акт у позові не вказано, що ставить під сумнів його неупередженість та об’єктивність у визначені причин розходження маси вантажу з масою, що вказана у супровідних документах.

Проте, як свідчать матеріали справи, 18.06.09 Науково-винахідним експертно-криміналістичним центром по обслуговуванню ЛУ на Придніпровській залізниці при УМВС України на залізничному транспорті проведено експертизу за № 210.7 якої досліджено зняту з спірного вагону-цистерни ЗПУ № В 596481. На розгляд експерту Вашиліним Романом Вікторовичем, який має кваліфікацію судового експерту з правом проведення трасологічної експертизи (свідоцтво № 4377, видане ЕКК МВС України від 14.12.07), було поставлено питання, чи піддавалося вказане ЗПУ № В 596481, зняте з вагону-цистерни № 74020819 зніманню та повторному навішуванню?

Експертизою було встановлено що «какие либо следы воздействия посторонними предметами отсутствуют; На запирающем тросе следы воздействия посторонними предметами отсутствуют; Экспертизой сделано вывод: На поверхности ЗПУ «Варта-Универсал М»№ В596481, снятого с вагона-цистерны № 74020819 следов снятия и повторного навешивания на вагон не выявлено».

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що позивач у встановленому порядку не довів факту неправильного зазначення відповідачем у накладній № 44536235 від 29.05.2009 р. маси вантажу, в той час як матеріали справи підтверджують належне виконання відповідачем своїх обов’язків, а також що маса нафтопродуктів, зазначена у перевізних документах, є вірною і відповідає масі нафтопродуктів, завантажених у вагоно-цистерну № 74020819 та ін.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв’язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення безпідставно проігнорував надані позивачем доводи та докази в обґрунтування заявлених позовних вимог стосовно невірного зазначення відповідачем в накладній № 44536235 маси вантажу. При цьому, суд взагалі не вказав з яких саме підстав він відхилив наданий позивачем комерційний акт № БМ 728038/3/18 від 01.06.09 р., акти загальної форми, які свідчать про факт допущеного відповідачем порушення в складанні перевізних документів, а так само висновок експерта Науково-винахідного експертно-криміналістичного центру по обслуговуванню ЛУ на Придніпровській залізниці за № 210.7 від 18.06.09 р. тощо, при цьому, безпідставно надавши перевагу виключно доказам відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Відповідно до вимог п. 2.1 та п. 2.2 цих Правил, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником.

Згідно з п. 37 Статуту залізниць України та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, маса вантажу визначається відправником.

Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.

Таким чином, саме відповідач, як відправник, є відповідальною особою за правильне зазначення в накладній № 44536235 відомостей щодо маси вантажу, оскільки відповідні відомості зазначені в накладній затверджені підписом представника відповідача.

Згідно з п. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Як вже було зазначено вище, комерційним актом № БМ 728038/3/18 від 01.06.09 р. засвідчено факт неправильного зазначення відповідачем маси вантажу.

Суд першої інстанції ігноруючи зазначений акт, не звернув уваги, що саме даний акт в розумінні п. 129 Статуту залізниць України та ст. 34 ГПК України є належним та допустимим доказом наявності обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення.

При цьому, суд не звернув уваги, що жодною зі сторін даний акт не оспорено, а сам акт, крім іншого, не є одностороннім, як про це зазначив суд, а є підписаним, крім представників залізниці, ще і представником ВАТ «Дніпронафтопродукт»(отримувача товару) Губа С.І., без будь-яких заперечень.

Доводи ВАТ «Дніпронафтопродукт»про те, що даний акт підписано гр. Губа С.І. через декілька днів після його складання, та без врахування фактичних обставин, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, жодним чином не доведені, в зв’язку з чим, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються.

Доводи відповідача стосовно певних недоліків в його складанні, зокрема щодо нібито неповного заповнення, жодним чином не спростовують відомостей зазначених в даному акті.

Так само безпідставними судова колегія вважає доводи відповідача та відповідні висновки суду першої інстанції стосовно невідповідності акта вимогам закону з тих підстав, що після проходження спірного вагону через тензометричні ваги по ст. П'ятихатки Придніпровської залізниці позивач не склав комерційний акт, а засвідчив даний факт складанням акту загальної форми № 2313 від 31.05.09 р., оскільки підставою для складання акта загальної форми стало те, що тензометричні ваги, встановлені по ст. П'ятихатки Придніпровської залізниці призначені для перевірки маси вантажу під час руху потягу і мають похибку близько 2%, тоді як згідно п. 5.11 Положення про організацію робіт з обслуговування засобів ваговимірювальної техніки на залізницях України, затвердженого Наказом Укрзалізниці від 13.04.05 за № 123-ЦЗ та погодженого з Бюро стандартизації та нормативного забезпечення на залізничному транспорті, тензометричні (електронні) вагонні ваги для зважування під час руху з похибкою більше 0,5% можуть бути використані на залізницях для власних потреб з метою визначення лише загальної маси вагону. Для вирішення суперечливих питань, які виникають за результатами зважування на тензометричних вагонних вагах під час руху, вагони повинні бути повторно зважені на вагах для статичного зважування з граничною похибкою, яка встановлена для окремих видів вантажів чинними нормативними документами. Таким чином, оскільки ваги встановлені по станції П'ятихатки Придніпровської залізниці мають похибку 2 %, тому клас точності даних вагів не дозволяє визначати масу нафтопродуктів з встановленою чинними нормативними документами граничною похибкою для даного виду вантажу. Враховуючи цей факт, правових підстав щодо складання комерційного акту на підставі виявлених даних зважування на тензометричних вагах станції П'ятихатки у залізниці не було. У зв'язку з вищевикладеним, даний вагон-цистерну залізницею правомірно було подано для контрольного переважування на механічні вагонні ваги ст. Верхівцеве Придніпровської залізниці (які відповідають чинним нормативним документам щодо встановленої похибки), про що на підставі п. 2 Правил складання актів та ст. 129 Статуту залізниць України, складені акти загальної форми № 1348, 554, 552 від 01.06.09 та комерційний акт № БМ 728038/3 від 01.06.09 р.

Крім того, відповідно до п. 1.1, 1.2 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів, затвердженого Наказом Укрзалізниці від 26.04.06 № 152-Ц (надалі - Правила), Правила комерційного огляду поїздів та вагонів встановлюють порядок комерційного огляду поїздів та вагонів, який здійснюється на залізничних станціях для виявлення й усунення комерційних несправностей. Комерційний огляд поїздів здійснюється на пунктах комерційного огляду (ПКО), які розташовані на залізницях таким чином, щоб був впечений огляд усіх поїздів, що надходять на залізницю і відправляються з неї, а також при перевезенні вантажів у межах однієї залізниці.

Пунктом 1.3 Правил встановлено, що рішення про організацію або ліквідацію ПКО приймається начальником залізниці.

Пунктом 4.2. Правил встановлено, що вагони, з комерційними несправностями, які потребують перевірки кількості й стану вантажу або його перевантаження, перевіряються на станції виявлення несправності. Якщо на цій станції вантаж не можна перевірити через відсутність необхідних умов, допускається відправлення таких вагонів у супроводі працівників воєнізованої охорони до найближчої станції своєї залізниці, на якій є умови для перевірки. Такі вагони відправляються після попереднього зовнішнього огляду вантажу без вивантаження його з вагона із оформленням цього огляду актом загальної форми.

Відповідно до телеграми № Н/292 від 10.10.07 р., за підписом начальника Придніпровської залізниці, встановлено, що у зв'язку з ліквідацією ПКО та введенням в дію промислового телебачення по ст. П'ятихатки-Стикова був встановлений порядок комерційного огляду вагонів.

Пунктом 5 вказаної телеграми передбачено, що у разі неможливості доступу до вантажу , вагони здаються під охорону, в супроводі якої відправляються на найближчі ПКО (ст.ст. Верхівцеве, Н-Вузол, Кривий Ріг-Сорт).

Пунктом 8 зазначеної телеграми встановлено, що на ст.ст. Верхівцеве, Н-Вузол, Кривий Ріг-Сорт, у разі прибуття вагонів з актами загальної форми ст. П'ятихатки, проводиться комісійна перевірка вантажу з подальшим оформленням згідно з Правилами складання актів.

Пунктом 9 Правил складання актів передбачено, що у комерційному акті детально описується стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбережність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. В комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається порушення.

Таким чином, законодавством чітко визначено, що складання комерційного акту можливо лише при наявності повної перевірки вантажу і огляду вагону.

В акті загальної форми № 2313 від 31.05.09, складеному станцією П'ятихатки Придніпровської залізниці, вказано, що провести огляд вантажного люка та звірити номер запірно-пломбувального пристрою по станції не можливо, у зв'язку з знаходженням вагону під електрифікованою мережою.

Враховуючи викладене, спірний вагон-цистерна правомірно відправлено на ст. Верхівцеве Придніпровської залізниці для перевірки кількості та стану вантажу в відповідності до Правил комерційного огляду поїздів та вагонів та встановленого порядку перевірки вагонів, та саме на цій станції встановлено факт невірно зазначеної відправником маси вантажу, про що і було складено комерційний акт № БМ 728038/3 від 01.06.09 р.

Крім того, враховуючи факт не оспорювання відповідачем комерційного акту № БМ 728038/3/18 від 01.06.09 р., вказані доводи відповідача та відповідні висновки суду першої інстанції жодним чином не спростовують відомості, зазначені в даному акті.

Таким чином, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки комерційному акту № БМ 728038/3/18 від 01.06.09 р., натомість безпідставно прийняв до уваги доводи відповідача стосовно порушення позивачем порядку складання акту.

Крім того, суд безпідставно зробив висновки про можливий несанкціонований доступ до вантажу сторонніх осіб з вини позивача з посиланням при цьому на акт від 04.06.09 складений за участю представників відповідача та ВАТ «Дніпронафтопродукт»в присутності оперуповноваженого лінійного відділу міліції на станції Нижньодніпровськ Вузол, яким зафіксовано сліди пошкодження заливної горловини та кришки заливної горловини (що нібито підтверджує факт підіймання кришки горловини металевим предметом), та виявлено пошкодження тросу ЗПП біля запірного пристрою у вигляді вм'ятин та подряпин металу (що свідчить про вину залізниці у виявленій нестачі вантажу).

Суд першої інстанції не звернув уваги, що зазначені доводи відповідача щодо можливого несанкціонованого доступу спростовуються залученим до матеріалів справи експертним висновком від 18.06.2009 р. за № 210.7 складеним Науково-винахідним експертно-криміналістичним центром по обслуговуванню ЛУ на Придніпровській залізниці при УМВС України на залізничному транспорті.

Так само безпідставно судова колегія вважає висновки суду першої інстанції стосовно нібито прийняття залізницею вантажу з вказаною в накладній масою без будь-яких заперечень, оскільки відповідно до п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.

Крім того, як свідчать матеріали справи у відповідь на надану залізницею телеграму запит № 927 від 09.06.09 р. станція відправлення спірного вагона Кагарлицька, Південної залізниці повідомила що контрольне зважування цистерни № 74020819 по відправці № 44536235 на станції Кагамлицька за участю залізниці не проводилось у зв'язку з відсутністю вагів.

Таким чином, спірний вагон було прийнято залізницею до перевезення відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення шляхом візуального огляду вагона та пломб (ЗПП) без перевірки вантажу.

Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно зазначив про належне виконання відповідачем своїх обов’язків щодо зазначення в спірній накладній вірної маси вантажу, з посиланням на лист Голови Правління ВАТ "Дніпронафтопродукт" № 6383 від 03.06.2008р. та акту замірів від 29.05.2009 р.

При цьому, суд не звернув уваги, що дані документи в розумінні ст. 32, 34 ГПК України жодним чином не спростовують фактів, встановлених в комерційному акті № БМ 728038/3/18 від 01.06.09 р.

Відомість запірно-пломбувальних пристроїв від 29.05.09 не може бути доказом підтвердження належного виконання відповідачем обов'язку щодо правильного визначення маси вантажу у спірному вагоні, так як містить лише відомості щодо номеру вагону та номеру ЗПП, який накладено відправником на вагон, відомості щодо маси вантажу в даному документі відсутні. Тому підпис прийомоздавальника станції Кагамлицька Південної залізниці підтверджує лише наявність при відправленні зі станції на вагоні № 74020819 запірно-пломбувального пристрою відправника № В 596481, і ні в якому разі не підтверджує вказану відправником масу вантажу у вагоні.

Відповідно до п. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, як на станції відправлення, так під час перевезення та на станції призначення.

Відповідно до ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, псування, недостачу вантажу, у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, та коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

В даному випадку вантаж прибув у непошкодженому вагоні з непошкодженими пломбами, втрати, псування та недостачі вантажу виявлено не було. про це свідчить наявність непошкоджених ЗПУ та відсутність слідів крадіжки, течі та виплесків вантажу та той факт, що завантаження у вагоні відповідає даним зазначеним в накладній.

Крім того, невідповідність маси вантажу була підтверджена при повторному переважуванні спірного вагону на станції призначення - Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, про що свідчить відмітка у відповідному розділі комерційного акту № БМ 728038/3/18 від 01.06.09 р. (п. 12 Правил складання актів).

Враховуючи вищевикладене, в даному випадку є підстави вважати, що виявлена невідповідність маси вантажу згідно за низкою актів загальної форми та комерційним актом № БМ 728038/3/18 від 01.06.09 р. з даними, зазначеними у накладній № 44536235 сталася внаслідок невірного зазначення відправником відомостей у вказаній накладній.

Зазначені обставини суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував, що призвело до прийняття судом неправильного рішення. Як наслідок, вказане рішення підлягає скасуванню.

Як вже було зазначено вище, згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України за невірно зазначені у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту, тобто у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Матеріалами справи підтверджено, що перевізна плата наданого відповідачем до перевезення вантажу від станції Кагарлицька, Південної залізниці, до станції Нижньодніпровськ-Вузол, Придніпровської залізниці за відстань 267 км. складає 5572,60 грн.

За таких обставин, штраф за неправильне зазначення відповідачем в накладній маси вантажу складає 27863 грн.

Враховуючи доведеність позивачем факту неправильне зазначення відповідачем в накладній маси вантажу належними та допустимими доказами, а так само враховуючи факт їх не спростування та не оспорення відповідачем, судова колегія приходить до висновку про прийняття нового рішення про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в вищезазначеній сумі.

Крім того, з урахування вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України 278,63 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 139,32 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1-4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Клопотання відповідача про заміну правонаступником задовольнити.

Замінити відповідача - Закрите акціонерне товариство «Торговий дім «Укртатнафта», м. Кременчук його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укртатнафта», (адреса: 39610, Полтавська область, м. Кременчук, Автозаводський район, проїзд Галузевий, 4; код. 30244522).

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 14.10.10 р. по справі № 8/232 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укртатнафта», (адреса: 39610, Полтавська область, м. Кременчук, Автозаводський район, проїзд Галузевий, 4; код. 30244522) на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця»(адреса: 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; код 01073828) 27863 грн. штрафу, 278,63 грн. держмита, 236 грн. судових витрат та 139,32 грн. держмита по скарзі.

Наказ доручити видати господарському суду Полтавської області.

Повний текст постанови підписано 10.12.2010 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.