Рішення № 129039882, 23.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5273/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 19.02.2025 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії після її перерахунку на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року у справі № 420/18651/24 (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії), в тому числі з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025, максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії, перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року у справі № 420/18651/24 (з урахуванням надбавок, підвищень, доплат до пенсії, індексації пенсії), в тому числі з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025, без обмеження її максимальним розміром.

Ухвалою суду 24 лютого 2025 року прийнято до розгляду позову заяву та відкрито провадження по справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 після звільнення зі служби відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначено та виплачується пенсія. Органом, яким здійснюються призначення пенсії, її перерахунок та виплата, є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року у справі № 420/18651/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області було зобов`язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО118492 від 09.05.2024 року, виданої станом на 01.01.2022, та з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО118492 від 09.05.2024 року, виданої станом на 01.01.2023. 03.02.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання зазначеного судового рішення проведено перерахунок пенсії позивача, про що позивача повідомлено листом ГУПФУ від 13.02.2025 №1500-0903-8/43544. Під час проведення перерахунку пенсії з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 відповідач відповідно до частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" повторно застосував обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, встановленими законом для непрацездатних осіб, що становило з 01.02.2023 - 20930,00 грн. та з 01.03.2024 23610,00 грн. Такі дії щодо обмеження відповідачем розміру пенсії позивача з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 не відповідають нормам Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та порушують право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву (Вхід. №27189/25), у якому відповідач зазначає, що позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Позивач звернувся в 2025 році, при цьому позовні вимоги стосуються перерахунку починаючи з 2022 року, а тому позивачем було пропущено строки позовної давності без поважних на те підстав. Повідомлення про підстави для проведення перерахунку пенсій до Головного управління не надходило, тому для його проведення підстав немає. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2024 становить 2361,00 грн., максимальний розмір пенсії з 01.11.2024 становить 23610,00 грн. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 становить 31321,50 грн. Статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено застосування у 2025 році у період дії воєнного стану обмежувальних коефіцієнтів до пенсій, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів (ПМ), установлених для осіб, які втратили працездатність (2361), тобто є більшим від максимального розміру пенсії (23 610 грн). Уряд 3 січня 2025 року ухвалив постанову № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану", якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій. Зазначені коефіцієнти не застосовуються до пенсій осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб. На зазначених підставах виплата пенсії з 01.01.2025 проводиться в розмірі, визначеному вищезазначеними законодавчими актами та становить 25639,26 грн. За таких обставин, передбачені ст. 46 Закону № 4059-ІХ обмеження застосовані до позивача правомірно.

06 травня 2025 року розглянуто клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі № 420/5273/25 до набрання законної сили рішення Верховного Суду у зразковій справі № 200/116/25 та ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

06 травня 2025 року розглянуто клопотання представника відповідача про залучення у справі в якості третьої особи Міністерства соціальної політики України та ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року по справі 420/18651/24, яке набрало законної сили 10.12.2024 року, визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО118492 від 09.05.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік та з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО118492 від 09.05.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО118492 від 09.05.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік та з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО118492 від 09.05.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

На виконання рішення суду від 08.11.2024 року позивачу 03 лютого 2025 року проведено перерахунок пенсії з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення та з обмеженням пенсії максимальним розміром.

Згідно перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року, проведений перерахунок пенсії, відповідно до якого: підсумок пенсії (з надбавками) 38274,85 грн.; з урахуванням максимального розміру пенсії 26172,56 грн. (а.с. 14).

Згідно перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року проведений перерахунок пенсії, відповідно до якого: підсумок пенсії (з надбавками) 53987,95 грн.; з урахуванням максимального розміру пенсії 27900,93 грн. (а.с. 15).

Згідно перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 року проведений перерахунок пенсії, відповідно до якого: підсумок пенсії (з надбавками) 55970,15 грн.; з урахуванням максимального розміру пенсії 31321,50 грн. (а.с. 16).

Згідно перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року проведений перерахунок пенсії, відповідно до якого: підсумок пенсії (з надбавками) 55970,15 грн.; з урахуванням максимального розміру пенсії 31321,50 грн. (а.с. 17).

Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження розміру його пенсії максимальним розміром з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 такими, що не відповідають нормам Конституції України, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та порушують право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення та звернувся до суду з даним позовом.

Отже предметом спірних правовідносин у даній справі є застосування до визначення розміру пенсії позивача при перерахунку пенсії Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI , а також з 01.01.2025 року постанова КМУ №1.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 1 ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, врегульовано зокрема Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ).

В преамбулі до Закону №2262-ХІІ зазначено, що Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку (ч.1).Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч.4).

Приписами ст. 64 Закону №2262-ХІІ передбачено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Згідно ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

В п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI, зазначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

З зазначених положень вбачається, що вказані норми запроваджують обмеження щодо розміру призначених після 1 жовтня 2011 року та перерахованих пенсій, зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

В п. 2.3 рішення №7-рп/2016, Конституційний Суд України зазначив, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

При цьому, у відповідності до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Приписами ч. 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Конституційний Суд України у рішенні № 1-31/2000 від 14 грудня 2000 року, зазначив, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

З вище зазначених приписів чинного законодавства вбачається, що правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року є втрата чинності з 20 грудня 2016 року положень ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року» замінено словами і цифрами «по 31.12.2017 року».

Проаналізувавши зміни у ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII, що внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, та з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року вбачається, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня норма ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Отже внесені Законом України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ч. 7 ст. 43, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17 та від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17.

Також суд звертає увагу, що після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016, зміни до першого речення ч.7 ст.43 Закону аналогічного змісту новими законами не вносились.

З вище зазначених приписів чинного законодавства вбачається, що починаючи з 2017 року ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Суд звертає увагу, що обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної згідно із Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України.

Висновки Верховного Суду з цього питання є сталою судовою практикою та підтверджені у постанові від 25.01.2024 року у справі №300/2754/23.

Судом досліджені перерахунки пенсії ОСОБА_1 від 03.02.2025 року та встановлено, що:

- з 01.02.2022 року, проведений перерахунок пенсії, відповідно до якого: підсумок пенсії (з надбавками) 38274,85 грн.; з урахуванням максимального розміру пенсії 26172,56 грн. (а.с. 14);

- з 01.02.2023 року проведений перерахунок пенсії, відповідно до якого: підсумок пенсії (з надбавками) 53987,95 грн.; з урахуванням максимального розміру пенсії 27900,93 грн. (а.с. 15);

- з 01.03.2024 року проведений перерахунок пенсії, відповідно до якого: підсумок пенсії (з надбавками) 55970,15 грн.; з урахуванням максимального розміру пенсії 31321,50 грн. (а.с. 16);

- з 01.03.2025 року проведений перерахунок пенсії, відповідно до якого: підсумок пенсії (з надбавками) 55970,15 грн.; з урахуванням максимального розміру пенсії 31321,50 грн. (а.с. 17).

Отже з досліджених матеріалів справи вбачається, що при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 року по справі № 420/18651/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу з встановленням обмеження її максимальним розміром, однак такі обмеження розміру пенсії є протиправними.

Положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-XII та положення ст. 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 за №7-р(II)/2022 визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

З урахуванням зазначеного застосування при перерахунках пенсії позивача Закону України № 3668 VI є протиправним.

У відзиві відповідач посилається га приписи постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі постанова КМУ № 1), якою визначений розмір і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.

Однак з дослідженого перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року не вбачається застосування відповідачем приписів постанови КМУ № 1 при проведенні 03.02.2025 перерахунку пенсії позивача.

З урахуванням вище викладеного та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі № 420/18651/24 максимальним розміром є протиправними.

Відтак, з метою ефективного захисту прав позивача, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушеного права буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі № 420/18651/24 ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням виплачених сум.

Під час розгляду справи судом не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Положеннями ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2).

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позовної заяви.

Керуючись ст. 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2022, з 01.02.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя О.А. Вовченко