Ухвала суду № 12903403, 10.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"10" грудня 2010 р. № 21/1466-10

Суддя Зеленов Г.М., розглянувши матеріали від 08.12.2010р., зареєстровані за № 10284;

за заявою: Управління Пенсійного фонду України (надалі УПФУ) в Роздільнянському районі Одеської області;

до Боржника: Роздільнянського комунального підприємства по водозабезпеченню та водовідведенню „Роздільнаводоканал” (надалі –КП „Роздільнаводоканал”), 67400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Шевченко, 81. Ідентифікаційний код 32806715;

про визнання боржника банкрутом.

ВСТАНОВИВ: 08.12.2010р. УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області звернулося до господарського суду із заявою про визнання КП „Роздільнаводоканал” банкрутом за загальною процедурою банкрутства, відповідно до ст.ст. 6,7,11 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки боржник неспроможний виконати свої грошові зобов’язання щодо сплати боргу по страховим внескам до Пенсійного фонду та штрафним санкціям і пені на загальну суму 1315 520 грн. 20 коп. протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Заява УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника КП „Роздільнаводоканал” - підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№ 2343-ХІІ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону (№ 2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Відповідно до Довідки №188 Відділу статистики у Роздільнянському районі значиться, що боржник КП „Роздільнаводоканал” являється комунальним підприємством.

В силу приписів ч.8 ст.5 Закону (№ 2343-ХІІ) положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.

Про зазначене свідчить також і Рішення Конституційного Суду України у справі №1-14/2007 від 20.06.2007р., яке є преюдиціальним, і винесене за результатами розгляду конституційного звернення ВАТ "Кіровоградобленерго" про офіційне тлумачення положень частини восьмої статті 5 Закону (№ 2343-ХІІ) (справа щодо кредиторів підприємства комунальної форми власності), де зазначено, що провадження у справі про банкрутство комунальних унітарних підприємств у випадках, передбачених частиною восьмою статті 5 Закону (№ 2343-ХІІ), підлягає припиненню незалежно від того, прийнято рішення відповідної ради органу місцевого самоврядування про незастосування положень цього Закону (№ 2343-ХІІ) до цих підприємств до чи після порушення судом загальної юрисдикції провадження у справі про їх банкрутство.

Отже, ініціюючим кредитором не надано доказів, що на КП „Роздільнаводоканал” в даний час не поширюється дія пункту 8 статті 5 Закону (№ 2343-ХІІ).

Згідно з ст. 1 Закону України (№ 2343-ХІІ) ”кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів)”.

Ініціюючим кредитором, УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області подано заяву про порушення справи про банкрутство КП „Роздільнаводоканал” за загальною процедурою та визнання його кредитором до боржника на суму 1315 520 грн. 20 коп. вказана заборгованість виникла на підставі Постанов Одеського окружного адміністративного за період з 2007р. по 2010р. згідно яких стягнуто з боржника на користь ПФУ боргу по страховим внескам та штрафним санкціям, а також заборгованість за період з лютого по жовтень 2010р. яка виникла на підставі нарахування боржником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та нарахованих штрафних санкціях згідно рішень ПФУ.

Доказів звернення УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області до Відділу державної виконавчої служби про примусове стягнення заборгованості з боржника заявником не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону (№2343-ХІІ) ознаками неплатоспроможності боржника є: грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати, вимоги мають бути безспірними, вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов’язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

В першу чергу всі зазначені умови оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка надається безпосередньо в підготовчому засіданні.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону (№2343-ХІІ) встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом (№2343-ХІІ ) факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Виходячи з системного аналізу положень Закону (№2343-ХІІ) процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження. Отже, без виконавчого провадження факт неплатоспроможності боржника не може мати місце.

При цьому, відповідно до приписів Закону (№2343-ХІІ ) такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців.

Таким чином, безспірність вимог кредиторів та неплатоспроможність боржника повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Положеннями ч. 10 ст. 7 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 30 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що відповідно до норм законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які регулюють питання відповідальності за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, вимоги щодо їх стягнення визнаються безспірними, а самі ці вимоги підтверджуються документами обліку страхових внесків, що складаються цільовими страховими фондами з відповідних видів страхування”.

Згідно з ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Таким чином, при порушенні провадження у справі про банкрутство органи ПФУ повинні надати суду докази вжиття заходів з погашення заборгованості боржника перед бюджетами та/або державними цільовими фондами відповідно до Закону (№ 2181-III).

Отже, заявником не додано до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржника розрахункових чи інших документів, як доказів неплатоспроможності боржника, що є порушенням вимог ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ).

Пунктом 27 Постанови Пленуму №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: „зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

Крім того, заявником не надано господарському суду обґрунтований розрахунок боргу, за який період він виник, який основний борг та неустойка (штраф, пеня).

Статтею 1 Закону (№2343-ХІІ) передбачено, що боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Заявником не надано статутні та установчі документи, що позбавляє господарський суд проаналізувати статус підприємства його організаційно правову форму, оцінити фінансовий та майновий стан підприємства його засновників.

Таким чином, ініціюючим кредитором - УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області не надано доказів, того, що на КП „Роздільнаводоканал” в даний час не поширюється дія пункту 8 статті 5 Закону (№ 2343-ХІІ), не надано доказів неплатоспроможності та доказів вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку, а тому заява УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3 ст. 63 ГПК України.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 5, 9, Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської про порушення провадження у справі про банкрутство Роздільнянського комунального підприємства по водозабезпеченню та водовідведенню „Роздільнаводоканал” (7400, Одеська область, м. Роздільна, вул. Шевченко, 81. Ідентифікаційний код 32806715) - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження у справі про банкрутство на 29 аркушах, конверт та Акт №1216 від 08.12.2010р.

Суддя