Рішення № 129029653, 23.07.2025, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/406/25

Провадження №2/151/188/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

23 липня 2025 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Токарчук Л.Г.

за участю секретаря судових засідань Добровольської М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' (далі - ТОВ "ФК"ЄАПБ" або позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), мотивуючи його тим, що 10 червня 2024 року між ТОВ "Авентус Україна'' та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір № 7974954.

22.01.2025 між ТОВ "Авентус Україна'' та ТОВ ''ФК ''Європейська агенція з повернення боргів'' укладено договір факторингу № 22012025/1, у відповідності до умов якого ТОВ "Авентус Україна'' передає (відступає) ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' приймає належні ТОВ "Авентус Україна'' права вимоги до вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 22012025/1 від 22.01.2025 ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 38 682 гривні, з яких : 12 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 20 682 гривні - сума заборгованості за відсотками та 6 000 гривень - сума заборгованості за пенею, штрафами. Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'', ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 22.01.2025 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' за кредитним Договором № 7974954 в розмірі 38 682 гривні. Вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати позивач просив стягнути з відповідача.

Ухвалою судді від 02 червня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" Кудіна А.В. не з`явилася, вказавши у заяві про розгляд справи без участі їх представника, у разі неявки відповідача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 01 липня 2025 року та 23 липня 2025 року не з`явився. На 01 липня 2025 року про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, про вручення поштового відправлення, яка знаходяться в матеріалах справи. (а.с. 47) У судове засідання призначене на 23 липня 2025 року не з`явився, конверт з рекомендованим повідомленням повернувся без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", хоча повістка направлялися за адресою місця реєстрації відповідача. (а.с. 52) Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.

За таких підстав відповідач вважається належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Норми статтей 509, 623, 625 ЦК України зазначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки, і він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Також статтями 526, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 10 червня 2024 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 7974954, за умовами якого товариство надало позичальнику кошти в сумі 9 200 гривень строком на 351 днів, стандартна процентна ставка 1,50%, знижена процентна ставка 1,125%. Вищевказані умови кредитування 10.06.2024 підписано між ТОВ ''Авентус Україна'' та відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором С3888. (а.с.5-14)

22 січня 2025 року між ТОВ ''Авентус Україна'' та ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' укладено договір факторингу № 22012025/1, у відповідності до умов якого ТОВ ''Авентус Україна'' передає (відступає) ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' приймає належні ТОВ ''Авентус Україна'' права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. (а.с. 17-19)

22 січня 2025 року між ТОВ ''Авентус Україна'' та ''ФК ''ЄАПБ'' підписано акт прийому - передачі реєстру боржників за договором факторингу № 22012025/1 від 22 січня 2025 року.(а.с.20)

Як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 22012025/1 від 22 січня 2025 року та розрахунку заборгованості за кредитним Договором № 7974954 від 10.06.2024 за період з 22.01.2025 по 31.03.2025 ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним Договором № 7974954 в сумі 38 682 гривні, з яких 12 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 20 682 гривні - сума заборгованості за відсотками та 6 000 гривень - сума заборгованості за пенею, штрафами. Відповідач не виконав свого зобов`язання. (а.с.21-22)

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, ящо правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 3 Закону України ''Про електронну комерцію'' зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснимо в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України ''Про електронну комерцію'').

Частина 5 ст.11 Закону України ''Про електронну комерцію'' передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої ст. 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладеного договору позики отримав кредитні кошти які використовував на свій розсуд. Сторона позивача уклала договір факторингу з кредитором відповідача ОСОБА_1 на підставі якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступлять факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом проценти.

Відповідно до ст.1077 ЦПК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч.1,ч.3 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4)виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

За положеннями ч.1 ст.1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Окрім того встановлено, що Договір позики відповідачем підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "С3888".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, так як відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним Договором № 7974954 не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 38 682 гривні, з яких : 12 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 20 682 гривні - сума заборгованості за відсотками та 6 000 гривень - сума заборгованості за пенею, штрафами. Таким чином, у порушення умов договору позики, а також статтей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений при подачі позовної заяви до суду судовий збір згідно платіжної інструкції № 108458 від 15 квітня 2025 в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Враховуючи викладене та керуючись статтями : 259, 263-265, 268, 273, 280, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позовну заяву - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' (місцезнаходження юридичної особи : 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, рахунок IBAN № НОМЕР_1 у АТ "ТАСкомбанк") заборгованість за кредитним Договором № 7974954 в розмірі 38 682 (тридцять вісім тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' (місцезнаходження юридичної особи : 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014, рахунок IBAN № НОМЕР_1 у АТ "ТАСкомбанк") судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.

Повне найменування (ім`я) сторін та їх місцезнаходження:

Позивач : товариство з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 35625014, поштовий індекс 01032)

Відповідач : ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 ) .

Суддя Людмила ТОКАРЧУК