Єдиний державний реєстр судових рішень
137/425/22
У Х В А Л А
22.07.2025
Літинський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Верещинської Я.С.,
за участю секретаря Хижук Л.І.,
державного виконавця Гаврилюка С.В.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні судув с-щіЛітині подання державного виконавця Літинського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Київ) Гаврилюка Сергія Васильовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,
ВСТАНОВИВ:
Державний виконавецьЛітинського відділудержавної виконавчоїслужби уВінницькому районіВінницької областіЦентрального міжрегіональногоМіністерства юстиції(м.Київ)Гаврилюк С.В.звернувся досуду ізподанням про надання дозволу для звернення стягнення на майно, що не зареєстровано боржником в установленому законом порядку та належить боржнику - ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості з виконання зведеного виконавчого провадження №75132007 в розмірі 2346 648,56грн, а саме на: житловий будинок, загальною площею 111кв.м., житловою площею 37.3кв.м., що складається з: житловий будинок позначений на плані літ. "А", веранда літ. "а", мансарда літ. "м/А", оглядова яма, ворота №1, огорожа №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер: 0522455100:00:003:0890, площа (га): 0.0736, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Подання мотивоване тим, що на виконані Відділі державної виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження №75132007, за яким станом на 16.07.2025, з підстав не виконання боржником своїх зобов`язань перед стягувачами, існує наявна заборгованість в розмірі 2346648,56грн. Виконавчі дії державним виконавцем проводились в межах зведеного виконавчого провадження. 31.10.2017 посвідчено договори дарування вищевказаних житлового будинку та земельної ділянки, відтак боржник ОСОБА_1 подарував своє нерухоме майно доньці ОСОБА_2 . Однак, рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 07.09.2023 у справі №137/161/23, яке залишено без змін судами вищих інстанції, вказані договори дарування визнано недійсними. В наслідок вищевказаних судових рішень, на сьогодні фактичним власником житлового та відповідної земельної ділянки є ОСОБА_1 . Проте, боржник відповідні речові права на нерухоме майно не поновлює та не буде поновлювати з метою уникнення стягнення вищевказаного нерухомого майна. Провести державну реєстрацію відновлення речових прав за ОСОБА_1 стягувач самостійно не може, так як не являється суб`єктом речового права.
Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 21.07.2025 призначено судове засідання з розгляду подання на 22.07.2025.
Державний виконавець Літинського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Київ) Гаврилюк С.В. в судовому засіданні подання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив задовольнити.
Відповідно до ч.11 ст.440КУпАПподання розглянуто негайно без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
На виконані у Літинському відділі державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), перебуває зведене виконавче провадження №75132007, в складі якого перебувають: ВП №75127859, що відкрито 27.05.2024 на підставі виконавчого листа №137/425/22 виданого 27.01.2023 Літинським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів за договором позики від 10.08.2014 в загальній сумі 2329293,32грн; ВП №75127764, що відкрито 27.05.2024 на підставі виконавчого листа №137/425/22 виданого 27.01.2023 Літинським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 11000,00грн; ВП №75428093, що відкрито 03.07.2024 на підставі виконавчого листа №137/425/22 виданого 27.01.2023 Літинським районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в сумі 12405,00грн.
27.05.2024 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках та належить боржнику ОСОБА_1 , про що винесено відповідну постанову про арешт коштів боржника.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, нерухоме майно на праві власності за боржником ОСОБА_1 не зареєстровано.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру МВС України, за ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб FORD, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
07.06.2024, відповідно до ст.56 Закону, накладено арешт на транспортний засіб FORD, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
07.06.2024, відповідно до ст.36 Закону, оголошено в розшук майна боржника транспортного засобу FORD, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Державна фіскальна служба України на запит державного виконавця надала інформацію про відсутність в боржника джерел отримання доходів та відсутності номерів рахунків у банках або інших фінансових установах.
Згідно отриманої відповіді на запит з Пенсійного фонду України про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про їх останнє місце роботи встановлено, дані про отримання доходу боржником ОСОБА_1 відсутні.
17.06.2025 винесено постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження - 2574722,65грн, відповідні записи про обтяження внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
14.07.2025 до підпорядкованого Відділу від стягувана ОСОБА_3 надійшла заява в якій стягувач просить звернутися до суду з відповідним поданням для надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, що належить боржнику ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості по виконавчому провадженню №75127859, а саме на: житловий будинок, загальною площею 111кв.м., житловою площею 37.3кв.м., що складається з: житловий будинок позначений на плані літ. "А", веранда літ. "а", мансарда літ. "м/А", оглядова яма, ворота №1, огорожа №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер: 0522455100:00:003:0890, площа (га): 0.0736, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
31.10.2017 приватним нотаріусом Літинського районного нотаріального округу Вінницької області Толяренком С.В. посвідчено договір дарування житлового будинку, загальною площею 111кв.м., житловою площею 37.3кв.м., що складається з: житловий будинок позначений на плані літ. "А", веранда літ. "а", мансарда літ. "м/А", оглядова яма, ворота №1, огорожа №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 31.10.2017 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , реєстровий №788.
31.10.2017 приватним нотаріусом Літинського районного нотаріального округу Вінницької області Толяренком С.В. посвідчено договір дарування земельної ділянки, кадастровий номер: 0522455100:00:003:0890, площа (га): 0.0736, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , реєстровий №789.
Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 07.09.2023 у справі №137/161/23 вирішено визнати недійсним договір дарування житлового будинку по АДРЕСА_1 укладений 31 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Літинського районного нотаріального округу Толяренком Сергієм Володимировичем реєстровий №788. А також, вирішено визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, кадастровий номер: 0522455100:00:003:0890, площею 0.0736 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , укладений 31 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Літинського районного нотаріального округу Толяренком Сергієм Володимировичем реєстровий №789.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 25.07.2024 вирішено рішення Літинського районного суду Вінницької області від 07.09.2023 залишити без змін.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Верховного Суду від 06.05.2025 рішення Літинського районного суду Вінницької області від 07.09.2023 та постанову Вінницького апеляційного суду від 25.07.2024 залишено без змін.
Відповідно до частини п`ятої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
Частинами третьою-четвертою статті 50Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Згідно з вимогами частини десятої одинадцятої статті 440 ЦПК Українипитання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Системне тлумачення статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», статті 440ЦПК України дозволяє дійти висновку, що виконавець має право звернутися до суду з поданням у випадку, якщо наявне нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване за боржником. При цьому під нерухомим майном слід розуміти земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Останні можуть виступати об`єктами права.
Законодавець у вказаній нормі чітко визначив умову, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність реєстрації права власності в установленому законом порядку як юридичного факту.
За приписамистатті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено, що з 01.01.2013 р. державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав на нерухоме майно, здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (постанова Верховного Суду від 17.04.2020 р. (справа №1512/7803/2012 ).
Крім цього, в постанові Верховного Суду від 16.03.2020 р. (справа №5023/197/12) зазначено, що звертаючись з відповідною заявою, державний виконавець (приватний виконавець) повинен надати докази на підтвердження того, що вказане право власності на нерухоме майно належить боржнику, але не зареєстроване в установленому законом порядку.
Виконавець має надати докази того, що боржник фактично є володільцем майна. Підтвердженням може бути свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу нерухомого майна, рішення суду тощо. Тобто, головними умовами для задоволення подання виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, є такі: здійснення усіх передбачених Законом заходів для належного виконання судового рішення; відсутність у боржника грошових коштів або рухомого майна, завдяки яким можна задовольнити вимоги стягувача; наявність нерухомого майна та належних доказів, які підтверджують факт, що нерухоме майно за боржником не зареєстроване, однак зареєстроване за іншою особою; наявність належних доказів, які підтверджують факт, що боржник є «фактичним» власником майна; у випадках, передбачених законодавством, майно введено в експлуатацію.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 у справі №2-119/12.
Виконавець має довести в суді, що спірне нерухоме майно дійсно не зареєстроване за боржником, але при цьому має статус нерухомого майна, тобто може виступати об`єктами цивільного обороту. Підтвердженням цього може бути інформація БТІ, Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна тощо.
Первинним є правочин, з якого виникає право власності, тоді як державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не є підставою набуття таких прав, а є похідним від таких підстав юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою на підставі правовстановлюючих документів вже набутого права та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав.
Разом з тим, матеріалами справи не підтверджено факт набуття у власність боржником спірного нерухомого майна домоволодіння і земельної ділянки, як і відсутні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо вказаних об`єктів, які би свідчили про наявність/відсутність зареєстрованого права власності на спірне нерухоме майно.
Крім того,звертаючись досуду зісвоїм поданням,виконавець посилавсяна туобставину,що внаслідоксудових рішень визнано недійсними договори дарування житлового будинку та земельної ділянки, на сьогодні їх фактичним власником є ОСОБА_1 . Проте, боржник відповідні речові права на нерухоме майно не поновлює та не буде поновлювати з метою уникнення стягнення вищевказаного нерухомого майна.
Тлумачення ч.1 ст.216 ЦК України, свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю.
У частині першій статті 236 ЦК України визначено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Оскільки договори дарування визнані судом недійсними, то до них мають бути застосовані наслідки недійсності правочину, шляхом приведення сторін до первинного стану.
Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до положень ч.1, 3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Викладене не дає суду можливість зробити висновок про наявність належних доказів, які підтверджують факт, що нерухоме майно перебуває у власності боржника та за ним не зареєстроване, а тому, суд приходить до переконання, що звернення державного виконавця до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, яке являється крайнім заходом до вчинення виконавцем всіх можливих дій, спрямованих на виконання рішення суду, є передчасним, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.258-260, 440 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні подання державного виконавця Літинського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Київ) Гаврилюка Сергія Васильовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
Ухвала суду, в силу ч.2 ст.261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Стягувач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя:Я. С. Верещинська
Судове рішення № 129029283, Літинський районний суд Вінницької області було прийнято 22.07.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 137/425/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: