Рішення № 128997669, 11.07.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/12173/24

н/п 2/953/1043/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2025 року Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Колесник С.А.,

за участю секретаря судового засідання Смаль Ю.О.,

представника позивача - адвоката Шовкова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шовков О.С. 31.12.2024 подав до суду позовну заяву до відповідача ОСОБА_2 , треті особи: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради про позбавлення батьківських прав, відповідно до якої просить:

1. Зобов`язати Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Службу у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. Позбавити ОСОБА_2 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати (судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 05.09.2017р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, про що зроблено актовий запис №470, видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Сторони мають сумісну дитину, - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Сімейне життя не склалося та ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, де зокрема зазначила, що дитина повністю перебуває на її утриманні, спір щодо місця проживання дитини відсутній.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03.02.2023р. у справі №953/23404/21 шлюб між Позивачкою та Відповідачем було розірвано. Як вказано в рішенні, відповідач подав заяву про розгляд справи за своєї відсутності, проти задоволення позову не заперечував. Рішення суду набрало законної сили 06.03.2023р., копія додається.

Позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів та заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13.03.2024 р. у справі №953/11125/23 позов задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.11.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Аліменти Відповідачем не сплачуються, що підтверджується довідкою Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові за вих. №145088 від 12.11.2024р. Так, з вказаної довідки вбачається, що ОСОБА_1 не отримувала аліменти з ОСОБА_2 за період з 01.11.2023 р. по 30.11.2024 р. згідно виконавчого лиса №953/11125/23.

24.03.2024р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , було укладено шлюб, зроблено відповідний актовий запис за №106 про що було видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 . Прізвище Позивачки біло змінено з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 .

Відповідач будучи батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не бере ніякої участі у вихованні дитини, не провідує доньку, не цікавиться її здоров`ям, успіхами у навчанні, морально та матеріально не підтримує дитину, не приймає участі в забезпеченні дитини коштами або речами, іграшками, засобами для навчання і т. ін., не сплачує визначені судом аліменти.

Позивачка повністю самостійно та належним чином здійснює батьківські обов`язки щодо своєї дитини, виховує та забезпечує її, займається навчанням та розвитком. Зазначив, що у Позивачки є ще одна дитина, від іншого шлюбу, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого вона також виховує власними силами.

Вказує, що своєю поведінкою, байдужістю Відповідач показує, що дочка ОСОБА_3 йому не потрібна, повністю від неї відсторонився, він не бажає виконувати свої батьківські обов`язки, приймати участь в житті й вихованні дитини. Відповідач цілком свідомо та цілеспрямовано ухиляється від забезпечення дитини, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, навчання, відпочинок, не спілкується з дитиною, тобто не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Так, дочка не отримувала від батька навіть жодного подарунку на день народження чи інше свято, навіть цукерки. Відповідач не цікавиться життям своєї дитини, не відвідує її. На думку позивача, позбавлення батьківських прав відповідача є єдиним можливим засобом забезпечення дитині спокійного життя, гармонічного виховання, що повністю буде відповідати інтересам дитини.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2024 справу розподілено для розгляду судді Колесник С.А.

Ухвалою суду від 03.01.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі, зобов`язано Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради надати суду письмовий висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодомалолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та почато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 18.02.2025 до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Службу у справах дітей Солоницівської селищної ради (62368, Харківська область, Харківський район, селище Солоницівка, вул. Визволителів, 6, ЄДРПОУ 44025794).

04.04.2025 до суду від представника Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради надійшли пояснення про неможливість надання обгрунтованого письмового висновку щодо розв`язання спору між батьками, вилучення Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради із числа третіх осіб за неналежністю та доручення органу опіки та піклування за адресою фактичного проживання дитини.

17.04.2025 до суду від представника Служби у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради надійшло клопотання про виключення Служби у справах дітей по Київському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, оскільки повноваження представляти в суді орган опіки та піклування має лише Департамент служб у справах дітей.

21.04.2025 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шовкова О.С. до суду надійшло клопотання про зобов`язання Службу у справах дітей Солоницівської селищної ради (62368, Харківська область, Харківський район, селище Солоницівка, вул. Визволителів, 6,ЄДРПОУ 44025794) надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , мотивуючи його тим, що станом на цей час ОСОБА_1 та її донька мешкають в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 28.04.2025 зобов`язано Службу у справах дітей Солоницівської селищної ради (62368, Харківська область, Харківський район, селище Солоницівка, вул. Визволителів, 6, ЄДРПОУ 44025794) надати письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 .

03.06.2025 до суду надійшов Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засідання представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позові, просив про його задоволення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, 18.02.2025 подав до суду заяву про проведення засідання за його відсутності, вказав, що проти задоволення позову не заперечує.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені судом своєчасно та належним чином.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, сторони розуміють наслідки відповідних процесуальних дій, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

05.09.2017 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, про що зроблено актовий запис №470, видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.17).

Від вказаного шлюбу у позивача та відповідача народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.16).

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03.02.2023 у справі №953/23404/21 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано (а.с.18-19).

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13.03.2024 у справі №953/11125/23 позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.11.2023 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.20-21).

З довідки Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові за вих. №145088 від 12.11.2024 р. вбачається, що ОСОБА_1 не отримувала аліменти з ОСОБА_2 за період з 01.11.2023р. по 30.11.2024р. згідно виконавчого лиса №953/11125/23. Станом на 30.10.2024 рік борг по аліментам складає 37 530,00 грн. (а.с.29).

24.03.2023 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , було укладено шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис за №106, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 . Прізвище Позивачки біло змінено з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (а.с.44).

З відповіді КНП «Міська дитяча клінічна лікарня №19» Харківської міської ради за вих. №1032/0/523-24 від 03.12.2024 р. вбачається, що неповнолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває під наглядом фахівців КНП «МДКЛ №°19» ХМР з 2017 року. Того ж року мамою, ОСОБА_1 , була укладена декларація з лікарем-педіатром ОСОБА_10 Фактично перебуває за адресою: АДРЕСА_1 . До лікаря-педіатра, щодо питань стосовно стану здоров`я дитини, звертається мати, ОСОБА_1 . Поради лікаря щодо лікування або профілактики здоров`ядитини, мати, ОСОБА_1 , виконує в повному обсязі. Чи приймає участь у житті дитини батько, ОСОБА_2 , - сказати напевно не можуть. Зі слів лікаря-педіатра, ОСОБА_10 від батька ОСОБА_2 запитів щодо стану здоров`я дитини не надходило. На прийом з дитиною приходить мати ОСОБА_1 , опікується станом здоров`я мати. Неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує ліцей №28, мешкає з мамою, ОСОБА_1 , помешкання знаходиться за вищевказаною адресою у приватному секторі. На момент відвідування дитини лікарем-педіатром, санітарний стан помешкання - задовільний. Дитина забезпечена одежею, має власний куточок (а.с.38).

З відповіді КЗ «Харківський ліцей №28 Харківської міської ради» за вих. №01-25/231 від 03.12.2024 р. вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахована 01 грудня 2023 року до комунального закладу «Харківський ліцей №28 Харківської міської ради та по теперішній час навчається в 2-Б (М) класі. Зі слів класного керівника ОСОБА_12 , зв`язок з класним керівником підтримує мати, ОСОБА_1 , яка систематично відвідує батьківські збори, контролює освітній процес дитини, щовівторка та щочетверга приходить та забирає ОСОБА_3 після занять. Батько, ОСОБА_2 , за час навчання ОСОБА_3 батьківські збори не відвідував, участь у житті ліцею та класу не брав, успіхами та досягненнями дитини не цікавився, не приводив та не забирав дитину після навчання (а.с.37).

Аналогічна за змістом інформація надана і класним керівником ОСОБА_12 (а.с.39).

З психологічної характеристики ОСОБА_3 , наданої практичним психологом школи ОСОБА_13 , вбачається, що у родині переважає демократичний стиль виховання. Емоційно ближче до мами. Зі слів ОСОБА_3 її родина складається з мами ОСОБА_1 , папи ОСОБА_5 та братика ОСОБА_8 . Мати достатньо приділяє уваги вихованню доньки (а.с.41).

Частиною 4 ст.19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до ч.5 ст.19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч. 6 ст.19 СК України).

Солоницівською селищною радою Харківського району Харківської області було розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та надано висновок №02-22/2834 від 26.05.2025, у якому вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.210-214).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

Відповідно до ст.6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

Згідно ст.3,9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, яка відповідно до ст.9 Конституції України діє як складова національного законодавства України, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно ст.164 СК України батько або матір дитини можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання ними своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням якнайкращих інтересів дитини та визнання позову відповідачем, приходить до висновку, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 129 Конституції України, ст.. 19, 141, 150, 164 СК України, ст. 12, 13, 76, 81, 141, 142, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, Законом України "Про охорону дитинства", Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, Законом України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 )витрати по сплаті судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м.Харкова повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 )), 50 відсотків судового збору - з державного бюджету витрати по сплаті судового збору у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп., які було сплачений згідно платіжної інструкції від 30.12.2024.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Повний текст рішення складено 21.07.2025.

Суддя С.А.Колесник