Ухвала суду № 128994161, 16.07.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7542/25

Провадження № 1-кс/204/2099/25

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю адвоката ОСОБА_4

за участю підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2025 року старша слідча СВ Управління СБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_8 обґрунтуванняклопотання слідчийпосилається нате,що Слідчимвідділенням Відділуполіції №3Дніпровського районногоуправління поліції№1Головного управлінняНаціональної поліціїв Дніпропетровськійобласті проводитьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12025042140000859від «15»липня 2025року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.15ч.4ст.185КК України. Указом ПрезидентаУкраїни №66/2022від 24.02.2022року «Провведення воєнногостану вУкраїні»,у зв?язкуз військовоюагресією РосійськоїФедерації,на всійтериторії Українивведено військовийстан,та впровадженовизначені ст.8Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» заходиправового режимувоєнного стану. Згідно доУказів Президентавоєнний станнеодноразово продовжено,останній разУказом ПрезидентаУкраїни від14.01.2025року №26/2025,затвердженим ЗакономУкраїни від15січня 2025року №4220-IX),продовжено строкдії воєнногостану вУкраїні з05години 30хвилин 9травня 2025року строкомна 90діб. У зв`язкуіз веденнямв Українівоєнного стану,Президентом Україниприйнято ЗаконУкраїни №2117-ІХвід 03.03.2022року «Провнесення зміндо Кримінальногокодексу Українищодо посиленнявідповідальності замародерство»,відповідно доякого,частину четвертустатті 185після слів«у великихрозмірах» доповнитисловами «чив умовахвоєнного абонадзвичайного стану». Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучиобізнаним проУказ ПрезидентаУкраїни «Провведення тапродовження воєнногостану вУкраїні,будучи ранішесудимим заумисні корисливіправопорушення,15.07.2025близько 01години 19хвилин,перебував заадресою:м.Дніпро,вул.Володимира Антоновича,буд.70Б,де вподальшому піднявсясходами надругий поверх,де знаходитьсякафе «ПивБарНа-Коня»,що належитьФОП « ОСОБА_9 »,та задопомогою ножата іншихінструментів вирізаву металопластиковихдверях отвір,через якийпроник всерединуприміщення кафе,де уцей часу ньоговиник злочиннийумисел натаємне викраденнячужого майна,вчиненому повторнота поєднанимз проникненняму приміщення. Реалізуючи свійзлочинний умисел,спрямований натаємне викраденнячужого майна,вчинене повторно,поєднаного зпроникненням уприміщенням,в умовахвоєнного стану, ОСОБА_5 ,знаходячись увищевказаний час,за вищевказаноюадресою,розуміючи,що зайого діяминіхто неспостерігає тавони єтаємними дляоточуючих,побачив уприміщенні вищезазначеногокафе шухляду,всередині якоїзнаходились грошовікошти урозмірі 9000гривень,які визначивдля себеоб`єктом свогозлочинного посягання.Після чого, ОСОБА_5 достовірно усвідомлюючи,що йогодії носятьпротиправний характер,передбачаючи прицьому йогосуспільно небезпечнінаслідки табажаючи їхнастання,діючи умисно,протиправно,таємно,в умовахвоєнного стану,викрав вищезазначенігрошові кошти. Після чого, ОСОБА_5 , утримуючи при собі вищевказане майно, намагався залишити приміщення кафе через отвір у вхідних дверях, але при виході з нього був зупинений працівниками поліції охорони, тим самим виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але не закінчив з причин, які не залежали від його волі. Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у закінченому замахі у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням у приміщення, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

15.07.2025 ОСОБА_5 в порядкуст.ст.276-278КПК Україниповідомлений пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.15ч.4ст.185КК України. Підозра відносно ОСОБА_5 обґрунтовуєтьсядоказами,а саме:рапортом провиявлене кримінальнеправопорушення; протоколом оглядумісця подіївід 15.07.2025;протоколом допитусвідка ОСОБА_10 ;протоколом допитусвідка ОСОБА_11 ;протоколом допитусвідка ОСОБА_12 ;протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками заучастю свідка ОСОБА_12 ;протоколом оглядувідеофайлу від15.07.2025;протоколом затриманняу порядкуст.208КПК України;іншими наявнимив матеріалахдоказами,зібраними підчас проведеннядосудового розслідуванняв їхсукупності. Стороною обвинуваченнядотримано вимогурозумної підозри,оскільки наявніна данийчас доказиу кримінальномупровадженні свідчатьпро об`єктивнийзв`язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненнямкримінального правопорушення,яке йомуінкримінується,тобто виправдовуютьнеобхідність подальшогорозслідування уцьому провадженніз метоюдотримання імперативнихзавдань кримінальногопровадження,визначених статтею2КПК України. Аналізуючи зібранідокази,орган досудовогорозслідування приходитьдо висновкупро наявністьфактів тавідомостей,які вказуютьна те,що саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,причетний доскоєння вищевказаногозлочину. Також,проаналізувавши матеріалиданого кримінальногопровадження,досудове розслідуванняприходить довисновку продоцільність обрання ОСОБА_13 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою,так якматеріали кримінальногопровадження містятьвагомі доказипро вчиненняостаннім тяжкогокримінального правопорушення,за якепередбачено покаранняу виглядіпозбавлення волідо 8років. Відповідно довимог п.4ч.1ст.184КПК Українипід часдосудового слідствавстановлено наявністьризиків,передбачених уп.1,3,4,5ч.1 ст.177КПКУкраїни тав п.1,2,4,6ст.178КПК України,і вобґрунтування застосуваннязапобіжного заходущодо ОСОБА_13 покладається необхідністьзапобігання спробампереховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду,незаконно впливатина свідків,потерпілого уцьому кримінальномупровадженні,вчинити іншекримінальне правопорушення. В ходідосудового розслідуванняпо вказаномукримінальному провадженнювиникла необхідністьу застосуваннізапобіжного заходувідносно підозрюваногоу виглядітримання підвартою,оскільки єдостатньо підставвважати,що існуютьризики,що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснитидії,передбачені п.п.1,3,4,5ч.1ст.177КПК України,а саме: В ходіпроведення досудовогорозслідування встановлено,що ОСОБА_5 підозрюється увчиненні тяжкогозлочину,санкція якогопередбачає виключнепокарання увигляді позбавленняволі строкомдо 8років.В органудосудового розслідуванняє достатніпідстави вважати,що,враховуючи тяжкістьвчиненого кримінальногоправопорушення,підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлює невідворотністьпокарання завчинене нимкримінальне правопорушення,а томуз метоюуникнення відповідальності,може переховуватисьвід органівдосудового розслідуваннята суду. Крім того,існує ризик,передбачений п.3ч.1ст.177КПК Українищодо незаконноговпливу підозрюваного ОСОБА_5 на свідківта потерпілогоу кримінальномупровадженні.Так,враховуючи те,що ОСОБА_5 набудучи статусупідозрюваного укримінальному провадженні,тому єпідстави вважати,що підчас ознайомленняз матеріаламикримінального провадження,останньому можутьбути відоміанкетні таконтактні данісвідків укримінальному провадженні,оскільки знає,де останніпрацюють тапроживають.Тому існуєризик,передбачений п.3ч.1ст.177КПК України. Ризик,передбачений п.4ч.1ст.177КПК,тобто перешкоджаннякримінальному провадженнюіншим чиномпідтверджується тим,що підозрюваний ОСОБА_5 ,розуміючи ступіньтяжкості вчиненогозлочину,може умисновчинити самокаліченняабо симулюватихворобу,підробивши дляцього відповіднідокументи,або вчинитиінші обманнідії,щоб неперебувати вумовах ізоляціїдо завершеннядосудового розслідування. Так,враховуючи,що ОСОБА_5 раніше неодноразовосудимий,в томучислі іза злочинипроти власності,належних висновківдля себене зробив,на шляхвиправлення нестав,та влипня 2025року зновувчинив умиснекримінальне правопорушення,проти власності,тому єособою,яка зневажливоставиться донорм чинногозаконодавства України,тому єпідстава вважати,що ОСОБА_5 може вчинитиінше кримінальнеправопорушення. Враховуючи сукупністьвищевикладених обставин,суспільну небезпекудій підозрюваного,вчинених вумовах воєнногостану,досудове розслідуванняприходить довисновку,що вразі застосуваннябільш м`якихзапобіжних заходівщодо підозрюваного ОСОБА_5 таких як:особисте зобов`язання,особиста порука,застава,домашній арешт,існує реальназагроза переховуванняйого відорганів досудовогорозслідування тасуду,можливість вчинитиінше кримінальнеправопорушення чипродовження кримінальногоправопорушення,у якомупідозрюється,не призведутьдо забезпеченнянормальної поведінкипідозрюваного тавиконання процесуальнихрішень укримінальному провадженні.Відповідно доч.3ст.183КПК Українислідчий суддяпри постановленніухвали прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюзобов`язаний визначитирозмір застави,достатньої длязабезпечення виконанняпідозрюваним обов`язків,передбачених Кримінальнимпроцесуальним кодексомУкраїни. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, з підстав зазначених у клопотанні.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати відносно нього домашній арешт.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати відносно його підзахисного домашній арешт, оскільки ризики не доведені, а сам підозрюваний має психічні захворювання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ходірозгляду клопотаннявстановлено,що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; здійснювати незаконний вплив на свідків, потерпілих та інших підозрюваних; перешкоджати провадженню іншим чином; продовжити вчиняти свою протиправну діяльність або ж вчинити нове кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні належним чином було підтверджено наявність лише двох ризиків, які полягають в реальній можливості переховування підозрюваного від слідства та суду з метою уникнення відповідальності, а також вчинення нових правопорушень та продовження своє протиправної діяльності.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України,зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, наявність яких встановлена у судовому засіданні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення в якому він підозрюється може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також продовжити вчиняти свою протиправну діяльність або ж вчинити нове кримінальне правопорушення, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваної, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням вищевикладеного, виходячи з характеру вчиненого підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що достатньою заставою, яка зможе забезпечити виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом, необхідно визначити суму в розмірі 100 000 гривень.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 12 вересня 2025 року.

Визначити заставу у розмірі 100000(двістітисяч) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 уразі внесеннязастави наступніобов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до СВ ВП № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу направити до СВ ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1