Рішення № 128975462, 14.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 рокуСправа №160/7236/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу №160/7236/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б. 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги за 2023 рік як учаснику бойових дій у меншому розмірі, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідно до Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" позивач отримав 1000 гривень допомоги. Проте позивач вважає, що грошова допомога була виплачена в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України, та висновку Конституційного Суду України, викладеному у Рішенні від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18). За таких обставин, позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

10.03.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

27.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (вх. №15808/25).

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 року № 754 Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для забезпечення соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань та Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Пунктом 1 Порядку № 754 встановлено, що цей порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету за програмою Щорічна разова грошова виплата ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною. Згідно з пп. 4 п. 5 Порядку № 754 Пенсійному фонду України за напрямом, визначеним пп. 4 п. 4 цього Порядку, бюджетні кошти розподіляються в межах бюджетних призначень і спрямовуються на підставі заявки (за формою, визначеною Мінсоцполітики) на фінансування виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої ч. 5 ст.ст. 12 15, п. 1 ч. 1 ст. 16 Законом № 3551 і ч. 3 ст. ст. 61, 64 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», і витрат на оплату послуг, пов`язаних з її виплатою та доставкою організаціями, які здійснюють виплату та доставку пенсій і грошової допомоги за місцем фактичного проживання. Пенсійний фонд України формує заявку на фінансування грошової допомоги і витрат на оплату послуг, пов`язаних з її виплатою та доставкою організаціями, які здійснюють виплату та доставку пенсій і грошової допомоги за місцем фактичного проживання, та подає її Мінсоцполітики до 10 серпня поточного року. Кошти для виплати грошової допомоги та оплати послуг, пов`язаних з її виплатою та доставкою, перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ Ощадбанк. Пенсійний фонд України перераховує кошти для виплати допомоги: отримувачам грошової допомоги, які отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), - на поточні рахунки організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій та грошової допомоги відповідно до Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1279 Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги, або на поточні рахунки отримувачів грошової допомоги в уповноважених банках для виплати разом з пенсією (щомісячним довічним грошовим утриманням) загальною сумою шляхом включення допомоги до відомостей (списків) на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання); отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), - на небюджетні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби; - отримувачам грошової допомоги, які перебувають в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, - на небюджетні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів; іншим отримувачам грошової допомоги - за місцем їх проживання на поточні рахунки таких отримувачів в уповноважених банках. Суми грошової допомоги, не виплаченої станом на 1 грудня поточного року, що надійшли до Пенсійного фонду України від уповноважених банків та АТ Укрпошта, повертаються Пенсійним фондом України на рахунок Мінсоцполітики, відкритий у Казначействі. Пенсійний фонд України щокварталу до 10 числа інформує Мінсоцполітики про обсяг використаних бюджетних коштів.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 18.04.2023, є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік.

Між тим позивачу разову грошову допомогу за 2023 рік було нараховано та виплачено у розмірі меншому, ніж це передбачено чинним законодавством, зокрема, статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

На думку позивача, йому повинно бути нараховано та виплачено як учаснику бойових дій до 24 серпня (раніше до 5 травня) разову грошову допомогу за 2023 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, натомість йому було виплачена в розмірі 1000 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не проведення доплати до пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідачів, викладених в відзивах на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

гідно з частиною 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правовий статус ветеранів війни, визначеноЗаконом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до частини 5статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV) передбачено виплату учасникам бойових дій щорічної разової грошової допомоги.

Водночас, 15.04.2023 набрав чинностіЗакон України від 20.03.2023 №2983-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань", яким частину п`ятустатті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"викладено в такій редакції: "Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» від 21 липня 2023 року №754затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченоїЗаконами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»і «;Про жертви нацистських переслідувань»(далі Порядок).

Вказаною постановою встановлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2023 учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.

Судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серія НОМЕР_2 .

Позивачем підтверджено, що в серпні 2023 року позивачу була нарахована разова грошова виплата до Дня Незалежності України, у розмірі 1000,00 грн.

Однак, позивач вважає, що розмір щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України учасникам бойових дій у 2023 році не відповідає розміру такої допомоги, визначеної законом.

Відповідно достатті 64 Конституції Українив умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями24,25,27,28,29,40,47,51,52,55,56,57,58,59,60,61,62,63цієїКонституції.

Правовідносини щодо соціального захисту громадян регулюютьсястаттею 46 Конституції України, що не передбачена частиною 2статті 64 Конституції України.

Відповідно право соціального захисту, гарантованестаттею 46 Конституції України, може бути обмежено в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», пунктом 3 якого визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що потрібні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону № 389-VIII.

Отже,Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»не передбачено обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, визначенихстаттею 46 Конституції України, яка включає право громадян на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, та яка застосовується у поєднанні ізстаттею 17 Конституції України, якою визначаються гарантії соціального захисту для особливої категорії осіб, які захищали та захищають Батьківщину.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 по справі №440/14216/23 зазначила, що тимчасове обмеження окремих соціальних пільг (допомог) особам, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність та набули статусу ветеранів війни, а також членам їх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першоїстатті 6 Закону №389-VIII, може відбуватися за умови внесення змін до спеціальногоЗакону №3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць.

Передбачена частиною 5статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічна разова грошова виплата не є основним грошовим забезпеченням, а є додатковою соціальною пільгою (виплатою), яка має разовий характер, є щорічною та поширюється на певне коло осіб.

Тобто зазначена разова грошова виплата не належить до складових конституційного права громадян на соціальний захист, визначених у пунктах 1-4 частини першоїстатті 46 Конституції України, які не можуть бути скасовані законом, а тому Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган влади в Україні, з огляду на існуючі фінансово-економічні можливості, шляхом ухвалення законів може змінити умови та порядок виплати такої соціальної пільги за умови дотримання конституційних норм та принципів.

З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що передбачена частиною п`ятоюстатті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни є видом державної допомоги в загальній системі соціального захисту населення. Така виплата має допоміжний та стимулюючий характер і надається з метою забезпечення створення належних умов для життєзабезпечення ветеранів війни, захисту їхніх інтересів відповідно до соціальної політики держави в цій сфері.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки нарахування разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни встановлено законом і конкретно не визначено вКонституції Українияк складова права на соціальний захист, гарантованого її статтею 46, тому Верховна Рада України має певну свободу дій щодо законодавчого регулювання порядку надання цього виду державної допомоги.

Відповідно достатті 17 Конституції Українизахист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України; держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Головну роль в обороні України відіграють Збройні Сили України та інші військові формування, які своєю мужньою боротьбою здійснюють ефективний захист Української держави та Українського народу.

В умовах воєнного стану держава зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройній агресії російської федерації проти України. Тому всебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, які беруть участь у захисті Батьківщини та в бойових діях, є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України.

Отже, в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що може вплинути на збалансованість державного бюджету.

За таких обставин зменшення розміру одноразової грошової виплати, передбаченої частиною 5статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», викликане об`єктивними причинами, а саме: прагненням збалансувати державний бюджет з метою належного фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.

З урахуванням наведеного відсутні підстави вважати, що держава не дотримала справедливого балансу між суспільними та індивідуальними інтересами в контексті обмеження праві позивача на мирне володіння своїм майном.

Водночас, Велика Палата Верховного Судуу справі №440/14216/23врахувала, що грошова виплата, передбачена частиною п`ятоїстатті 13 Закону №3551-XII, не є основним джерелом існування позивача, а є додатковою соціальною гарантією; позивач не довів, що зменшення розміру такої виплати поставило його під загрозу нестачі коштів для існування або що його умови життя погіршилися настільки, що він ризикував опинитися нижче встановленого прожиткового рівня.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 по справі №440/14216/23, врахувавши усталену практику ЄСПЛ, яка є обов`язковою для застосування національним судом, дійшла висновку, що в цій справі не встановлено підстав вважати, що дії держави щодо зменшення розміру додаткових гарантії соціального захисту осіб, на яких поширюється діяЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», призвели до позбавлення таких осіб свого майна в розумінні статті 1 Протоколу №1.

Як зазначалося Великою Палатою Верховного Суду, шляхом прийняття закону Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок та визначати розмір разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з повноваженнями уряду України, визначеними в пунктах 2, 3статті 116 Конституції України.

Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи наявність відповідних повноважень Кабінету Міністрів України, зважала також на те, що зміни в правовому регулюванні відбулися в умовах повномасштабного вторгнення, і делегування цих повноважень органу виконавчої влади забезпечує потрібну у цей період гнучкість, беручи до уваги надмірний фінансовий тягар на державу, який виник у зв`язку з необхідністю відсічі зовнішній агресії.

Здійснивши позивачу грошову виплату в розмірі 1000,00 грн., Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області застосувало правила частини 5статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакціїЗакону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» №2983-ІХ, яка є чинною як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час вирішення справи, неконституційною не визнавалася, що підтверджує те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених законом.

Аналізуючи наведені вище нормиЗакону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»йЗакону України №2983-ІХ, приписиКонституції України, а також зміст спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, щостаття 22 Конституції України, яка за своїм змістом адресована органу законодавчої влади, у цій справі не є застосовною, оскільки щорічна разова грошова учасникам бойових дій безпосередньо не передбачена вКонституції Українита визначається спеціальним законом, а тому на неї не поширюються й визначеністаттею 22 Конституції Українигарантії щодо заборони скасування чи звуження змісту та обсягу прав.

Згідно з частиною 3статті 291 Кодексу адміністративного судочинства Україниправові висновки Великої Палати Верховного Суду в цій зразковій справі мають враховуватися судами під час ухвалення рішення в типовій справі, яка відповідає ознакам та обставинам, викладеним у цій постанові.

Позивач не був позбавлений права на щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік та отримав її у розмірі 1000,00 грн., що відповідає сумі, встановленій в додатку до Порядку, затвердженому Постановою №754.

Отже підстави для виплати позивачу у 2023 році щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відсутні.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 по справі №440/14216/23, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не вбачає підстав для їх розподілу у порядку, встановленому ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували понесення ним будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору за п.13 ч.1 ст.5 Закону УкраїниПро судовий збір.

Керуючись ст. ст. 2,72-77,139,243-246,255,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б. 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 14.05.2025.

Суддя О.В. Царікова