Рішення № 128959350, 21.07.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4173/25

Провадження № 2/639/1557/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Шелеховської О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/4173/25 за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Позивач АТ «Сенс Банк» звернувся до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором від 02.12.2021 у розмірі 48600,10 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4415,11 грн.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані представником позивача адвокатом Полетаєвою Тетяною Юріївною, яка діє на підставі довіреності (а.с.7).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.12.2021 відповідач через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк» із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який розміщено на сайті Банку. Позичальник підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «НОМЕР_3», направленого йому 02.12.2021 на номер телефону НОМЕР_1 , та підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних умов кредитування тощо. Банк прийняв пропозицію відповідача. Отже, 02.12.2021 між Банком та відповідачем укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із такими умовами: тип кредитування - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту - «Cameleon»; мета кредиту - споживчі цілі; опис послуги - надання банком послуг з обслуговування кредитної картки, а також надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого кредиту або його частини, банк здійснює подальше кредитування у межах її ліміту шляхом надання траншів. Для можливості встановлення відновлювальної кредитної лінії та надання кредиту банк на підставі поданих позичальником документів та цієї Угоди відкриває поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням електронних платіжних засобів; ліміт кредитної лінії - 200000,00 грн; сума встановленої кредитної лінії - 30000,00 грн; процентна ставка - 0,01% річних для торгових операцій та 37,00% річних для операцій зняття готівки; тип процентної ставки - фіксована; тип картки - VISA Platinum; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 10% від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Угоді присвоєно № 631925045. Банк виконав у повному обсязі, відповідно до Угоди, взяті на себе зобов`язання, випустивши кредитну картку та надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач активував кредитну картку та активно користувався кредитними коштами. Взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 48600,10 грн, з яких: 28363,65 грн - прострочене тіло кредиту; 20236,45 грн - відсотки за користування кредитом.

12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

20.06.2025 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання (а.с.41).

Представник позивача АТ «Сенс Банк» адвокат Полетаєва Т.Ю. 04.07.2025 подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі, розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач (згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України) у судове засідання не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно зі статтею 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

21.07.2025 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.

Дослідивши матеріали справи, докази надані в обґрунтування позову, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст. 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Суд установив, що на підтвердження укладання кредитного договору від 02.12.2021 позивач долучив: довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб, яка містить роз`яснення про порядок здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників та не містить підпису позичальника (а.с.17), паспорт споживчого кредиту, що підписаний відповідачем 02.12.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_3, який містить інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, про порядок повернення кредиту тощо (а.с.18-19) та Акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, який не містить дати та номеру (а.с.19-20).

Також позивач надав довідку про ідентифікацію, в якій зазначено, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований АТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк»), відповідно до приписів Закону України «Про електронну комерція», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Згідно з умовами Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» клієнт ініціював процес активізації картки з використанням Системи Інтернет-сервісу «My Alfa-bank» та отримав від банку ОТП-пароль - аналог ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду): текст повідомлення «Shanovniy Kliente! Kod pidtverdzennia zgody na oformlennia kartky НОМЕР_3; дата відправки 02.12.2021; номер телефону, на який було відправлено повідомлення НОМЕР_1». Підписання угоди № 631925045 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», позичальником здійснено ОТП-паролем - аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду) (а.с.21).

З виписки з рахунка приватного клієнта одержувача ОСОБА_1 за період з 02.12.2021 по 21.04.2025, що містить інформацію про рух коштів, суд вбачає, що 02.12.2021 банк встановив кредитний ліміт у розмірі 30000,00 грн, розмір якого змінював; відповідач користувався коштами на рахунку: поповнював готівкою, знімав готівку в банкоматах, здійснював перекази, розраховувався в терміналах, та протягом усього періоду банк нараховував та списував з рахунку відсотки за кредит, відсотки за овердрафт, відсотки за прострочений овердрафт, відсотки та прострочений несанкціонований офердрафт, за обслуговування основної картки, нараховував заборгованість, зокрема нарахував по тілу кредиту - 28363,65 грн, по відсоткам - 20236,45 грн. (а.с.22-30).

Відповідно до складеного позивачем розрахунку, борг відповідача за кредитним договором № 631925045 від 02.12.2021 станом на 21.04.2025 становить 48600,10 грн, з яких: по тілу кредиту - 28353,65 грн, по відсоткам - 20236,45 грн. За цей період: знято коштів з рахунку - 72840,11 грн, внесено коштів на рахунок - 82945,00 грн (а.с.36).

На адресу ОСОБА_1 АТ «Сенс Банк» 26.04.2025 надіслав досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, в якій вказано про необхідність сплатити заборгованість за кредитним договором № 631925045 від 02.12.2011, яка станом на 21.04.2025 складає 48570,94 грн. (а.с.31-35).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно зі ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно з пунктом 5 статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення позичальником зобов`язання, а на відповідача - обов`язок спростувати розмір існуючої заборгованості.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Отже, на підставі поданих суду документів, суд встановив, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 48600,10 грн, що утворилась станом на 21.04.2025 за кредитним договором № 631925045 від 02.12.2021, надавши на підтвердження укладення такого договору та заборгованості за ним, зокрема: акцепт пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, підписаний стороною АТ «Альфа-Банк» простим підписом; складений позивачем розрахунок заборгованості та виписку по рахунку.

Проте, підписаної відповідачем оферти - пропозиції на укладення договору, що має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття, матеріали позовної заяви не містять.

Наданий позивачем паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом 02.12.2021, не може слугувати підтвердженням узгодження між сторонами умов кредитного договору, оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленою у постанові від 23.05.2022 року у справі №393/126/20 ( провадження №61-14545сво20).

До того ж, наведена у паспорті інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2022, та у паспорті зазначено, що наведені у ньому обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку.

Отже, суд доходить висновку про відсутність доказів укладення між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем кредитного договору № 631925045 від 02.12.2021, позивачем не підтверджено, що відповідач звертався до позивача для укладення кредитного договору, так як в матеріалах справи відсутня Оферта на укладення угоди про надання споживчого кредиту.

Сам по собі наданий позивачем розрахунок заборгованості, без надання доказів про укладення сторонами кредитного договору та без надання доказів того, які умови кредитування узгоджені ними на час укладення договору, не є підтвердженням наявності та розміру заборгованості, її складових.

Надана виписка по рахунку містить інформацію, що банк нараховував та списував з рахунку відсотки за кредит, відсотки за овердрафт, відсотки за прострочений овердрафт, відсотки за прострочений несанкціонований овердрафт та комісію за обслуговування основної картки у загальному розмірі 45379,16 грн.

Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12 квітня 2012 року № 578/5(далі - Перелік № 578/5), згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання госпоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Враховуючи, що з рахунку знято коштів у розмірі 72840,11 грн, а внесено коштів на рахунок - 82945,00 грн, та позивачем не доведено погодження між сторонами таких істотних умов договору, як сплата відсотків за кредит, відсотків за овердрафт, відсотків за прострочений овердрафт, відсотків за прострочений несанкціонований овердрафт та комісії за обслуговування основної картки, а банк неправомірно нараховував та списував з рахунку відповідача відсотки за кредит, відсотки за овердрафт, відсотки за прострочений овердрафт, відсотки за прострочений несанкціонований овердрафт та комісію за обслуговування основної картки у загальному розмірі 45379,16 грн, суд попередньо вбачає відсутність будь-якої заборгованості.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з їх недоведеністю.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1), та просив стягнути витрати та професійну правничу допомогу у розмірі 4415,11 грн.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати на відповідача не покладаються.

Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 128, 131, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02.12.2021 у розмірі 48600 грн 10 коп. - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 21.07.2025.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО