Рішення № 128946750 від 18.07.2025 , Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2025 р. справа № 300/3268/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хомич Іван Олександрович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання зарахувати стаж за відповідні періоди роботи, та перерахувати пенсію з урахуванням стажу, з 01.05.2025, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, пенсіонер, заявник, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Хомич Іван Олександрович (надалі по тексту також - представник позивача, адвокат Хомич І.О.), звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також відповідач, орган пенсійного забезпечення, Управління, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 за №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 26.02.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 за №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 26.02.2025;

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні періодів безпосередньої участі ОСОБА_1 в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації з 19.11.2023 по 06.01.2024, з 14.02.2024 по 02.05 2024 з 22.05.2024 по 04.09.2024, з 24.09.2024 по 21.02.2025, з 28.02.2025 по 02.04.2025 до страхового стажу із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці на підставі довідки ВЧ НОМЕР_1 від 02.04.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити зарахування періодів безпосередньої участі ОСОБА_1 в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації з 19.11.2023 по 06.01.2024, з 14.02.2024 по 02.05 2024 з 22.05.2024 по 04.09.2024, з 24.09.2024 по 21.02.2025, з 28.02.2025 по 02.04.2025 до страхового стажу із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці на підставі довідки ВЧ НОМЕР_1 від 02.04.2025 та перерахувати її пенсію з 01.05.2025;

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 01.08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці в подвійному розмірі відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 01.08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці в подвійному розмірі відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та перерахувати її пенсію з 01.05.2025.

Дана позовна заява до суду надійшла через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 12.05.2025" та підписана електронно-цифровим підписом адвоката позивача Хомича Івана Олександровича, який діє на підставі ордера №1561283.

Підставою звернення ОСОБА_1 із вказаним позовом є протиправні, на переконання позивача, дії відповідача щодо відмови у зарахуванні періодів безпосередньої участі позивача в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації з 19.11.2023 по 06.01.2024, з 14.02.2024 по 02.05 2024 з 22.05.2024 по 04.09.2024, з 24.09.2024 по 21.02.2025, з 28.02.2025 по 02.04.2025 до страхового стажу із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці на підставі довідки ВЧ НОМЕР_1 від 02.04.2025, і періоду роботи позивача з 01.08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці в подвійному розмірі відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та здійсненні перерахунку і виплату пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 за №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.04.2025 позивач звернулась до відповідача з вимогою перерахувати свою пенсію із застосуванням середнього показника заробітної плати для обчислення розміру пенсії за три останніх роки (2022- 2024), зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.08.1983 по 31.12.2003 в Райтубдиспансері с. Кремінці в подвійному розмірі, зарахування до страхового стажу періодів безпосередньої участі в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації з 19.11.2023 по 06.01.2024, з 14.02.2024 по 02.05 2024 з 22.05.2024 по 04.09.2024, з 24.09.2024 по 21.02.2025, з 28.02.2025 по 02.04.2025 із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2025.

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 18.04.2025 №0900-0202-8/21845 повідомлено, що на підставі заяви від 26.02.2025 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також Закон №1058-IV), втім при розрахунку пенсії позивача відповідачем застосовано показник заробітної плати для обчислення розміру пенсії за віком за 2014-2016 роки, а не за 2022-2024. Також цим листом повідомлено заявника, що період роботи з 19.11.2023 по 06.01.2024, з 14.02.2024 по 02.05.2024, 22.05.2024 по 04.09.2024, 24.09.2024 по 31.01.2025 враховано до страхового стажу та заробітку в одинарному розрахунку. Період роботи з 01.02.2025 по 21.02.2025 та з 28.02.2025 по 02.04.2025 не враховано до стажу та заробітку ОСОБА_1 , оскільки стаж та заробіток при обчисленні розміру пенсії враховуються по місяць, що передує місяцю звернення із заявою про призначення (перерахунок) пенсії. Повідомлено про відсутність підстав у пільговому зарахуванні періоду проходження військової служби протягом 2023-2025 років при розрахунку стажу заявника для обчислення розміру пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, а також не враховано період роботи з 01.08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці в подвійному розмірі відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За аргументами ОСОБА_1 коментовані дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області є неправомірними, оскільки частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Частина 3 статті 45 Закону №1058-ІV вказує на порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Як стверджує позивач, статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям. Відповідно до пункту 2.3, розділу 2 Положення "Про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей" затвердженого наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу) один місяць служби за три місяці при участі особи у бойових діях у воєнний час.

За доводами ОСОБА_1 , період роботи з 01.08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці підлягає зарахуванню до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Коментовані періоди роботи підлягають зарахуванню у кратному розмірі, оскільки записи про такі наявні в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 01.08.1983, а доводи відповідача про необхідність надання документів про перебування у відпустках без збереження заробітної плати та у відпустці по догляду за дитиною є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 16.05.2025 відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України). Одночасно судом витребувано у сторін додаткові письмові докази, необхідні для належного розгляду справи (а.с.34-35).

Відповідач скористався правом на подання відзиву. Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скерувало на адресу суду відзив від 29.05.2025 за №0900-0802-7/28214 на позовну заяву, реєстрацію якого здійснено судом 02.06.2025 за вх.№14958/25 (а.с.39-185). Орган пенсійного забезпечення не погоджується з мотивами та доводами ОСОБА_1 , викладеними в адміністративному позові, вказує на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступне.

Як стверджує представник Управління, періоди безпосередньої участі ОСОБА_1 в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації з 19.11.2023 по 06.01.2024, з 14.02.2024 по 02.05 2024 з 22.05.2024 по 04.09.2024, з 24.09.2024 по 21.02.2025, з 28.02.2025 по 02.04.2025 підлягають врахуванню в одинарному обчисленні, оскільки позивач зверталась до органу пенсійного забезпечення із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, а не за пенсією за вислугу років, як військовослужбовцю.

Не підлягають зарахуванню до стажу та заробітку ОСОБА_1 періоди роботи з 01.02.2025 по 21.02.2025 та з 28.02.2025 по 02.04.2025, оскільки стаж та заробіток для обчислення пенсії враховуються по місяць, що передує місяцю звернення із заявою про призначення (перерахунок) пенсії, а коментований період можливо буде зарахувати при зверненні позивача із заявою відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058-IV. Оскільки стаж враховано по 31.01.2025, то право на врахування до страхового стажу періоду роботи з 01.02.2025 ОСОБА_1 набуде не раніше 01.02.2027.

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зазначає, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.08.1983 по 20.05.2002 у подвійному розмірі, оскільки позивачем не надано інформацію про перебування у відпустці без збереження заробітної плати протягом даного періоду. Так, відповідно до статей 21, 30 Кодексу законів про працю України робота це виконання працівником певних дій в межах трудових відносин за трудовим договором. Статтею 60 Закону №1788-ХІІ передбачено, що робота у відповідних медичних закладах зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Також відповідачем зазначено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позовну заяву, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та останній з 22.11.2005 призначено пенсію за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ, що засвідчується матеріалами пенсійної справи (а.с.44-168).

Позивач 26.02.2025 звернулась до Відділу обслуговування громадян №2 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії, де самостійно визначила вид перерахунку "перехід на інший вид пенсії" (а.с.169-170).

Згідно розписки-повідомлення від 26.02.2025, ОСОБА_1 до коментованої заяви долучено, зокрема, трудову книжку серії НОМЕР_2 , військовий квиток серії НОМЕР_3 , посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 та довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 13.12.2023 за №5654 (а.с.171).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 05.03.2025 прийнято рішення №926190111338 про перерахунок пенсії, вид перерахунку "перехід з виду на вид", внаслідок якого ОСОБА_1 з 26.02.2025 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (надалі по тексту також Закон №1058-IV) (а.с.175-176).

Розрахунком стажу (Форма РС-право), складеним під час призначення позивачу пенсії за віком, підтверджується обставина наявності у ОСОБА_1 страхового стажу в розмірі 25 років 09 місяців 15 днів, стаж враховано по 31.01.2025. Усі періоди роботи позивача зараховано в одинарному обчисленні (кратність 1) (а.с.177).

Відповідно до розрахунку заробітку для обчислення пенсії, для визначення розміру пенсійної виплати ОСОБА_1 взято за основу середній заробіток за три попередні роки 2017 в розмірі 3764,40 гривень (за 2014-2016 роки) (а.с.178-183).

Представник позивача адвокат Хомич І.О., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Управління із адвокатським запитом від 15.04.2025 за №3047/25/гз, в якому просив:

- перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 за №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки;

- зарахувати період безпосередньої участі ОСОБА_1 в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації з 19.11.2023 по 06.01.2024, з 14.02.2024 по 02.05 2024 з 22.05.2024 по 04.09.2024, з 24.09.2024 по 21.02.2025, з 28.02.2025 по 02.04.2025 до страхового стажу із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці на підставі довідки ВЧ НОМЕР_1 від 02.04.2025 та перерахувати її пенсію;

- зарахувати до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 01.08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці в подвійному розмірі відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та перерахувати її пенсію (а.с.30-31).

(1) З 26.02.2025 на підставі заяви від 26.02.2025 та всіх необхідних документів ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком у відповідності до абазу 6 пункту 3 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону №1058-IV, як учасниці бойових дій. Загальний стаж роботи становить 35 років 9 місяців, в тому числі військова служба в особливий період, відповідно до довідки від 13.12.2023 за № 5654 та робота в Райтубдиспансері с. Кремінці відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Коефіцієнт стажу складає 0.35750, індивідуальний коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії - 1,16363.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Також при переведенні на пенсію за віком ОСОБА_1 застосовано осучаснений показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років.

(2) Період роботи з 19.11.2023 по 06.01.2024, з 14.02.2024 по 02.05.2024, 22.05.2024 по 04.09.2024, 24.09.2024 по 31.01.2025 (по місяць звернення за призначенням пенсії) враховано до страхового стажу та заробітку в одинарному розрахунку.

Період роботи з 01.02.2025 по 21.02.2025 та з 28.02.2025 по 02.04.2025 не враховано до стажу та заробітку ОСОБА_1 , оскільки стаж та заробіток при обчисленні розміру пенсії враховуються по місяць, що передує місяцю звернення із заявою про призначення (перерахунок) пенсії. Даний період можливо буде зарахувати при зверненні ОСОБА_1 із заявою відповідно до вимог статті 42 Закону №1058-IV.

Військова пенсія призначається за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за 2262-ХІІ (надалі по тексту також Закон №2262-ХІІ), залежно від кількості вислуги років та сум грошового забезпечення, а цивільній людині, яка отримала статус учасника бойових дій, пенсія обчислюється на загальних підставах, залежно від наявного страхового стажу і зарплати за нормами Закону 1058-IV. Відсутні підстави у пільговому зарахуванні періоду проходження військової служби протягом 2023-2025 років при розрахунку стажу ОСОБА_1 для обчислення розміру пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

(3) Для врахування стажу за період роботи з 01. 08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці в подвійному розмірі відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", рекомендуємо ОСОБА_1 надати документ про перебування (за даний період) у відпустках без збереження заробітної плати та по догляду за дитиною до виповнення нею 3-х річного віку та звернутися із заявою до територіальних органів Пенсійного фонду України або через Веб-портал електронних послуг (а.с.11-12).

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, оформлені листом від 18.04.2025 за №0900-0202-8/21845, ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду, з метою захисту свого порушеного права на належне пенсійне забезпечення.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 (надалі по тексту також Закон №1058-ІV).

Стосовно відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, суд керується наступним.

Згідно статті 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

В силу вимог пункту "е" статті 52 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають, зокрема працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів.

Так, пунктом "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції, чинній на дату призначення пенсії позивачу з 13.09.2017) передбачено, що після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

Вказане положення коментованого Закону, станом на дату подання позивачем 14.05.2024 заяви про "перехід на інший вид пенсії", має наступну редакцію: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV (у редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють, зокрема, на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (абзац 4 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-ІV).

Як визначено приписами до частини 1 статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп * Кс,

де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Пенсію за вислугою років ОСОБА_1 , на момент її призначення, обчислено при загальному страховому стажі 43 роки 02 місяці 11 днів (коефіцієнт страхового стажу 0,45167, індивідуальний коефіцієнт заробітку для обчислення, - 1,073728) та від середньомісячного заробітку 619,86 гривень (а.с.45, 47-49).

В подальшому, у зв`язку із масовими перерахунками пенсії, обчислення розміру пенсії позивача неодноразово змінювалося.

Слід погодитись із аргументами відповідача в тій частині, що пенсія за вислугу років обрахована позивачу саме за нормами Закону №1058-ІV. Норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначають лише умови, за яких така пенсія може бути призначена.

Як вже неодноразово зазначалось судом вище по тексту судового рішення, відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп*Кс.

Розрахунок заробітку для обчислення [означений в коментованому алгоритмі] містить такі складові, взяті за основу визначення розміру пенсійної виплати заявника:

- загальний страховий стаж в розмірі 35 років 09 місяців 15 днів (429 місяців);

- середній заробіток за три попередні роки: 2017 3764,40 гривень (за 2014-2016 роки);

- коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати 2.1237025912 (1.17*1.11*1.11*1.14*1.197*1.0796);

- останній місяць врахованої зарплати 31.01.2025;

- сума коефіцієнтів заробітної плати 175.04906 (після оптимізації);

- середньомісячний заробіток для обчислення 9302,61000 гривень (а.с.178-183).

Положеннями частини 1 статті 10 Закону №1058-ІV визначено, що особа, яка має право на різні види пенсій призначається один із цих видів пенсії за її вибором. При цьому за власним бажанням можна змінити вид пенсії.

Зважаючи на вказану норму права, відповідач вважає, що "кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії".

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (абзац 1 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV).

Як визначено пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 за №22-1 (надалі по тексту також Порядок №22-1) поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Статтею 40 Закону №1058-ІV передбачено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

За змістом вимог абзацу 1 частини 1 та частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-ІV при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 за №2148-VІІІ, який набрав чинності 11.10.2017 (надалі по тексту також Закон №2148-VIII), внесені зміни до Закону №1058-ІV.

Приписами абзацу 2 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV визначено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Зважаючи на такий зміст норм коментованого закону, орган пенсійного забезпечення у спірному випадку вважає, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, який був на час призначення попереднього виду пенсії або врахований при попередньому перерахунку такої пенсії.

В контексті оцінки спірних правовідносин слід зважати на правову дію абзацу 3 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV, за змістом якого якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Отже, показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (за умови, якщо її призначають вперше) і за наявності в особи 24 місяців страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі.

Інших умов для врахування середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією за віком, законодавством не передбачено.

Отримуючи пенсію за вислугу років відповідно Закону №1788-ХІІ позивач скористалась своїм правом на призначення пенсії, а отже подана позивачем 03.07.2024 заява є заявою про переведення з одного виду на інший вид пенсії, у зв`язку із чим при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком позивачу пенсії застосовано норму, передбачену частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV.

Враховуючи саме таке дійсне правове регулювання правовідносин, які є предметом оцінки у даній справі, суд вважає достатньо обґрунтованими дії та відповідно рішення Управління, так як у спірному випадку відбулося переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а не призначення пенсії за віком.

Відтак, при переведенні ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, право на застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2022, 2023, 2024), що передують року звернення за переведенням з одного виду на інший вид пенсії, у 2025 році, відсутні.

Незважаючи на вказану позицію, суд повинен керуватися частиною 5 статті 242 КАС України, якою визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, згідно із приписів частинами 5 і 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 за №1402-VIII (надалі по тексту також Закон №1402-VIII) висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, за ідентичних фактичних обставин до даної справи Верховний Суд і Велика Палата Верховного Суду неодноразово переглядали та ухвалював судові рішення на користь позивача (пенсіонера)

Така правова позиції сформована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 в справі №577/2576/17 та Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 в справі №317/4184/16, від 13.12.2018 в справі №185/860/17, від 06.02.2019 в справі №333/1856/17, від 15.08.2019 в справі №263/16495/16-а, від 11.09.2019 в справі №363/1493/17, від 17.07.2020 в справі №335/13894/16-а, від 04.02.2021 в справі №509/3080/16-а, від 18.05.2022 в справі №615/1644/16-а, від 30.11.2023 у справі №580/3792/23, від 23.09.2024 в справі №620/2027/24.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд постановляючи ухвали від 09.07.2024 у справі №560/1041/24, від 02.07.2024 у справі №560/16652/23 і від 11.11.2024 у справі №420/12525/24.

Верховний Суд і Велика палата Верховного Суду, переглядаючи в касаційному порядку ідентичну категорію справ, виходили із наступного.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що за рахунок коштів Пенсійного Фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

- "пенсія за віком";

- "пенсія по інвалідності";

- "пенсія у зв`язку з втратою годувальника".

Згідно зі статтею 10 Закону України №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.

Пенсія на виконання положень частини першої статті 45 Закону №1058-ІV призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:

1) "пенсія за віком" призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;

2) "пенсія по інвалідності" призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) "пенсія у зв`язку з втратою годувальника" призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

В силу вимог частин 2, абзаців 1 і 2 частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Буквальний зміст вищевказаних правових норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначені за Законом №1058-ІV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Разом з тим, як свідчить правові висновки із застосуванням норм права, сформованих у згаданих вище постановах Верховного Суд, приписи статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції закону на час призначення позивачу пенсії) визначають інший вид пенсії - "за вислугу років" (не "пенсію за віком", не "пенсію по інвалідності", не "пенсію у зв`язку з втратою годувальника"), право на яку, на відміну від осіб, коло яких обумовлено в Законі №1058-ІV, мають окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, зокрема, і працівники освіти, які незалежно від віку, здобули спеціальний стажу роботи від 25 до 30 років .

Верховний Суд у свій практиці пенсію "за вислугу років" ідентифікує як окремий четвертий вид пенсії, умови призначення і право на набуття якої вважає відмінними від тих, що визначені в Законі №1058-ІV для інших трьох пенсій в солідарній системі, таких як "пенсія за віком", "пенсія по інвалідності" і "пенсія у зв`язку з втратою годувальника".

Так, Верховний Суд у постановах від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 і від 26.03.2019 у справі №335/13242/16-а виснував наступне: "Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію".

У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно із Законом №1788-ХІІ, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-ІV, здійснене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Такий висновок щодо застосування вказаної норми матеріального права зроблено Верховним судом України у постанові від 31.03.2015 у справі №21-612а14.

В спірному випадку ОСОБА_1 з 22.11.2005 отримувала пенсію за вислугу років на підставі статті 55 Закону №1788-XII (а.с.44, 47-49), яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, ніж Законом №1058-ІV.

Позивач звернулась із заявою від 26.02.2025 (а.с.169-170) до органу пенсійного забезпечення про призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV вперше.

Таким чином, має місце призначення позивачу пенсії за віком за іншим законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного Закону, а тому у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних відносин положень частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV.

Так, у випадку, коли особі було призначено пенсію за Законом №1788-XII, у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом №1058-ІV такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Такий висновок суд у даній справі формує виключно на підставі частини 5 статті 242 КАС України і частин 5, статті 13 Закону №1402-VIII.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно зараховано при обрахунку пенсії показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 при призначенні з 26.02.2025 позивачу пенсії за віком.

При вирішенні позовної вимоги ОСОБА_1 про необхідність зобов`язати відповідача здійснити зарахування періодів безпосередньої участі позивача в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації з 19.11.2023 по 06.01.2024, з 14.02.2024 по 02.05 2024 з 22.05.2024 по 04.09.2024, з 24.09.2024 по 21.02.2025, з 28.02.2025 по 02.04.2025 до страхового стажу із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці, суд керується наступним.

Частиною 1 статті 24 цього Закону встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За положеннями частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Приписами статті 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за № 1788-ХІІ (надалі по тексту також - Закон № 1788-ХІІ) військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Представник позивача адвокат Хомич І.О., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Управління із адвокатським запитом від 15.04.2025 за №3047/25/гз, в якому просив, серед іншого, зарахувати період безпосередньої участі позивача в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації з 19.11.2023 по 06.01.2024, з 14.02.2024 по 02.05 2024 з 22.05.2024 по 04.09.2024, з 24.09.2024 по 21.02.2025, з 28.02.2025 по 02.04.2025 до страхового стажу із застосуванням кратності з розрахунку один місяць (а.с.30-31).

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, розглянувши адвокатський запит від 15.04.2025, листом від 18.04.2025 за №0900-0202-8/21845 повідомило представника позивача про те, що, період роботи з 19.11.2023 по 06.01.2024, з 14.02.2024 по 02.05.2024, 22.05.2024 по 04.09.2024, 24.09.2024 по 31.01.2025 (по місяць звернення за призначенням пенсії) враховано до страхового стажу та заробітку в одинарному розрахунку. Період роботи з 01.02.2025 по 21.02.2025 та з 28.02.2025 по 02.04.2025 не враховано до стажу та заробітку ОСОБА_1 , оскільки стаж та заробіток при обчисленні розміру пенсії враховуються по місяць, що передує місяцю звернення із заявою про призначення (перерахунок) пенсії. Даний період можливо буде зарахувати при зверненні ОСОБА_1 із заявою відповідно до вимог статті 42 Закону №1058-IV.

Як слідує зі змісту довідки Військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2025 за №1475/6/1237пм про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, ОСОБА_1 в період з 19.11.2023 по 06.01.2024, з 14.02.2024 по 02.05 2024 з 22.05.2024 по 04.09.2024, з 24.09.2024 по 21.02.2025, з 28.02.2025 по 02.04.2025 брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Гуляйполе, Гуляйпільської міської територіальної громади Пологівського району Івано-Франківської області (а.с.13).

У матеріалах справи наявна копія посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 від 23.08.2024, згідно якого ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій (а.с.10).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року за №2232-ХІІ (надалі по тексту також - Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 статті 2 Закону № 2232-ХІІ передбачено види військової служби, а саме, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року за № 2011-ХІІ (надалі по тексту також - Закон № 2011-ХІІ), відповідно до статті 1-2 якого військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року за №3551-XII (надалі по тексту також - Закон № 3551-ХІІ) до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Положеннями абзацу 2 частини першої статті 8 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналіз приведених вище норм права є підставою для висновку, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу та стажу роботи за спеціальністю, а час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується, зокрема, до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Наказом Міністерства оборони України №530 від 14 серпня 2014 року "Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за №1294/2607, відповідно до Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (надалі по тексту також - Положення №530).

Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу):

1) один місяць служби за три місяці:

участь у бойових діях у воєнний час;

час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;

час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;

час виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року;

час виконання обов`язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки";

час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;

час служби, зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року за №30 "Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН" (зі змінами);

час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;

інші періоди, зазначені в підпункті "а" пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" (зі змінами);

крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення.

Згідно зі статтею 171 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 за №393 затверджений Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (надалі по тексту також - Порядок №393).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1, 2 такого Закону, до вислуги років зараховується військова служба в Збройних Силах.

Пункт 3 Порядку №393 до 19.02.2022 був викладений у такій редакції: до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.

Однак, Кабінет Міністрів України постановою від 16.02.2022 за №119 (набрала чинності 19.02.2022) вніс зміни до згаданого пункту, внаслідок чого пільгове обчислення календарної вислуги можливе тільки для визначення розміру пенсії, а не її призначення.

З 19 лютого 2022 року відповідно до пунктів 2-1 та 3 Постанови №393 для призначення пенсій приймається до розрахунку тільки календарна вислуга, тобто вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів, а розрахована на пільгових умовах вислуга років застосовується для визначення розміру пенсії.

Аналогічний правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду від 07.09.2023 у справі №560/9478/22, від 21.03.2023 у справі №160/6146/19 та від 19.06.2025 у справі №360/665/24.

Відповідно до пункту 1 Постанови №393 її дія застосовується для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

При цьому, пільговий порядок обчислення військової служби застосовується при призначенні військовослужбовцям пенсії за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ.

Як вже зазначалось судом, Пунктом 2.3 розділу 2 Положення № 530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці - участь у бойових діях у воєнний час.

При суд звертає увагу, що вказаним пунктом передбачено обчислення вислуги років для призначення пенсій з розрахунку один місяць служби за три місяці, проте чітко зазначено - крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу.

З урахуванням наведеного правового врегулювання, слід дійти висновку, що зарахування строку один місяць служби за три місяці участі в антитерористичній операції та у бойових діях у воєнний час не передбачено при перерахунку пенсії, яку призначено за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV.

Натомість, пільговий порядок обчислення військової служби застосовується при призначенні/перерахунку військовослужбовцям пенсії за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ.

Таким чином, не підлягає врахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 періоди безпосередньої участі позивача в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 19.11.2023 по 06.01.2024, з 14.02.2024 по 02.05 2024 з 22.05.2024 по 04.09.2024, з 24.09.2024 по 21.02.2025, з 28.02.2025 по 02.04.2025 із застосуванням кратності з розрахунку один місяць за три місяці.

Окремо суд звертає увагу на те, що страховий стаж ОСОБА_1 згідно з розрахунком стажу (Форма РС-право), складеним під час призначення позивачу пенсії за віком, враховано по 31.01.2025.

В свою чергу, в адміністративному позові ОСОБА_1 не ставить вимогу про врахування до стажу періодів безпосередньої участі позивача в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 01.02.2025 по 02.04.2025 в одинарному обчисленні, та жодним чином не мотивує необхідність такого врахування.

Відтак, суд вказує про відсутність спору між позивачем та відповідачем у цій частині, а тому не надає оцінку діяв ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про неврахування вказаних періодів при розгляді адвокатського запиту від 15.04.2025 за №3047/25/гз.

Водночас, суд звертає увагу на приписи частини 4 статті 42 Закону №1058-IV, за змістом яких, в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

В разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Згідно з рішенням 05.03.2025 прийнято рішення №926190111338 та розрахунком стажу (Форма-РС-право) позивачу перераховано пенсію із збільшенням страхового стажу за період з 01.09.2023 по 31.01.2025 (в одинарному розмірі) (а.с.175-177).

Отже, враховуючи приписи абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України №1058-IV, за змістом яких перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, суд вказує не те, що ОСОБА_1 набуде право на зарахування страхового стажу за період з 01.02.2025 по 02.04.2025 при перерахунку пенсії лише з 01.02.2027.

Також в адміністративному позові пенсіонер просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 01.08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці в подвійному розмірі відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та перерахувати її пенсію.

Що стосується зазначеної вище позовної вимоги, то суд керується наступним правовим регулюванням та відповідними мотивами.

В силу правового регулювання пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пільги щодо обчислення стажу роботи в деяких медичних закладах передбачені статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якої робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону №1788-ХІІ).

У ОСОБА_1 є в наявності трудова книжка серії НОМЕР_2 від 01.08.1983 (а.с.23-27), згідно записів якої остання, у спірний період:

- з 01.08.1983 прийнятий на роботу на посаду процедурної медсестри в Райтубдиспансер с. Кремінці;

- з 01.07.1985 переведена на посаду медсестри приймального відділення;

- з 20.05.2002 звільнена з займаної посади за власним бажанням.

Слід зазначити, що трудова книжка містить всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття на роботу, місце роботи, найменування посади та накази, на підставі яких позивач прийнята/переведена на таку посаду (роботу).

Серед іншого, відповідач підтвердив вказані періоди роботи ОСОБА_1 та не заперечує про їх зарахування до страхового стажу позивача.

Представник позивача адвокат Хомич І.О., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Управління із адвокатським запитом від 15.04.2025 за №3047/25/гз, в якому, серед іншого, просив зарахувати до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 01.08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці в подвійному розмірі відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та перерахувати її пенсію (а.с.30-31).

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, розглянувши адвокатський запит від 15.04.2025, листом від 18.04.2025 за №0900-0202-8/21845 повідомило представника позивача про те, що для врахування стажу за період роботи з 01. 08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці в подвійному розмірі відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", рекомендуємо ОСОБА_1 надати документ про перебування (за даний період) у відпустках без збереження заробітної плати та по догляду за дитиною до виповнення нею 3-х річного віку та звернутися із заявою до територіальних органів Пенсійного фонду України або через Веб-портал електронних послуг (а.с.11-12).

Законом, який визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності, спрямованої на подолання туберкульозу, забезпечення медичної допомоги людям, які хворіють на туберкульоз, та рівного доступу до неї, і встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері подолання туберкульозу з урахуванням положень Глобальної стратегії та цілей в галузі профілактики, лікування і боротьби із туберкульозом на період після 2015 року, затвердженої 67-ю сесією Всесвітньої асамблеї охорони здоров`я у травні 2014 року є Закон України "Про подолання туберкульозу в Україні" від 14.07.2023 за №3269-IX (надалі по тексту також Закон №3269-IX).

Пунктами 7, 12 частини 1 статті 1 Закону України "Про протидію захворюванню на туберкульоз" від 05.07.2001 за №2586-ІІІ (надалі по тексту також Закон №2586-ІІІ) передбачено, що протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров`я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; туберкульоз - соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу.

Пунктом 1.1 наказу Міністерства охорони здоров`я України "Про затвердження Переліку протитуберкульозних закладів" за №514 від 16.17.2009 передбачено, що протитуберкульозний диспансер є лікувально-профілактичним закладом.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України "Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб" від 19.07.1995 за №133, особливо небезпечною інфекційною хворобою є туберкульоз.

Відповідно до листа-роз`яснення Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України та Пенсійного фонду України від 29.12.2005 за №625/0/15-05/039-6, №10.01.09/2606, №16918/02-20 заклади охорони здоров`я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Отже, Райтубдиспансер с. Кремінці, як лікарняний заклад призначений для надання лікування інфекційного захворювання, і в розумінні статті 60 Закону №1788-ХІІ є протитуберкульозним закладом для лікування інфекційної хвороби.

Згідно протоколу №2435 від 13.12.2005 про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, страховий стаж позивача складав 45 років 03 місяці і 11 днів (а.с.44).

Як слідує зі змісту розрахунку стажу, складеному при призначенні позивачу пенсії за вислугу років, період роботи ОСОБА_1 з 01.08.1983 по 20.05.2002 зараховано із особливою відміткою "Охор.здор. Інфекц.закл" з урахуванням кратного обчислення (у подвійному розмірі) 37 років 07 місяців 10 днів (а.с.46).

Також врахування періоду роботи позивача з 01.08.1983 по 20.05.2002 в кратному обчисленні засвідчується наявними в матеріалах адміністративної справи розпорядженнями (протоколами) на перерахунок пенсії від 01.01.2007 (а.с.84), від 01.06.2007 (а.с.85), від 01.01.2008 (а.с.86), від 27.03.2008 (а.с.87), від 01.07.2008 (а.с.92), від 19.06.2009 (а.с.93), від 01.01.2010 (а.с.107), від 01.03.2012 (а.с.109), від 01.05.2012 (а.с.110), від 13.09.2013 (а.с.111), від 13.09.2013 (а.с.115), від 11.07.2014 (а.с.129), від 01.09.2015 (а.с.137), від 01.05.2016 (а.с.138), від 01.05.2017 (а.с.139), від 01.10.2017 (а.с.140), від 04.04.2018 (а.с.146), від 13.08.2019 (а.с.151), від 27.08.2019 (а.с.157).

Як встановлено судом, позивач 26.02.2025 звернулась до Відділу обслуговування громадян №2 Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії, де самостійно визначила вид перерахунку "перехід на інший вид пенсії" (а.с.169-170).

Відповідно до даних Розрахунку стажу (Форма РС-право), складеного під час призначення позивачу пенсії за віком, страховий стаж позивача становить 35 років 09 місяців 15 днів (429 місяців), а спірний період роботи з 01.08.1983 по 20.05.2002 зарахований із приміткою "Мед. заклад із ст.60" в одинарному розмірі 18 років 09 місяців 20 днів (а.с.177).

Рішенням №926190111338 від 05.03.2025 засвідчується, що страховий стаж (повний) склав 35 років 09 місяців 15 днів, коефіцієнт стажу без урахування кратності 0,35750, коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((429/100*12)*1) 0, 035750.

Таким чином, спірні періоди роботи позивача з 01.08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці було враховано до страхового стажу ОСОБА_1 за період з 2005 року по 25.02.2025 в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ, а з 26.02.2025 в одинарному розмірі.

Орган пенсійного забезпечення у справі не спростував, що Райтубдиспансер с. Кремінці, є медичним закладом призначеним для лікування хворих на інфекційні хвороби, і в розумінні статті 60 Закону №1788-ХІІ є інфекційним закладом охорони здоров`я.

Станом на день звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії положення статті 60 Закону №1788-ХІІ в частині, що стосується пільг по обчисленню стажу за роботу з лікування хворих на інфекційні хвороби, залишилися без змін, отже, норми чинного законодавства, які регулюють питання пенсійного забезпечення, передбачають пільгове (в подвійному розмірі) обчислення страхового стажу за таку роботу.

Застосовуючи у спірних правовідносинах норми щодо пільг по обчисленню стажу за роботи в деяких медичних закладах, визначених статтею 60 Закону №1788-ХІІ, слід мати на увазі, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Статтею 21 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту також - КЗпП України) визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Приписами статті 30 КЗпП України передбачено, що працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством (стаття 30 КЗпП України).

Отже, робота в розумінні статей 21, 30 КЗпП України є виконання певних дій працівником в межах трудових правовідносин за трудовим договором.

Аналіз наведених норм прав свідчить про те, що пільги, передбачені статтею 60 Закону №1788-ХІІ, стосуються саме часу фактичного виконання роботи в деяких медичних закладах, вказаних у цій статті, а тому період перебування осіб, які працюють у цих закладах, у відпустці без збереження заробітної плати зараховується до спеціального стажу роботи, проте в одинарному розмірі.

Саме таким нормативно правовим регулюванням керувалось Управління при прийнятті рішення №926190111338 від 05.03.2025 про що зазначено у відзиві на позовну заяву.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що пільги, передбачені статтею 60 Закону №1788-ХІІ, стосуються саме часу фактичного виконання роботи.

Разом з тим, в матеріалах пенсійної справи наявні подання МРЦ "Кремінці" МВС України (а.с.52-55), акт зустрічної перевірки пільгового стажу роботи ОСОБА_1 в Райтубдиспансері с. Кремінці, складений 29.07.2006 Управлінням Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі (а.с.83) та довідка Медичного реабілітаційного центру "Кремінці" від 11.06.2009 за №55/16-203 (а.с.101).

Вказані документи не містять відомостей про перебування ОСОБА_1 у відпустках без збереження заробітної плати, а також у декретній відпустці. У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 01.08.1983 відсутні записи про перебування позивача у декретній відпустці.

Слід також вказати на те, що на момент первинного призначення пенсії позивачу (23.11.2005), а також під час подальших її численних перерахунків, здійснених до 25.02.2025, у ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не виникало жодних зауважень або заперечень щодо обчислення періоду роботи ОСОБА_1 з 01.08.1983 по 20.05.2002 в подвійному розмірі.

При цьому, навіть за умови відсутності у пенсійній справі документально підтверджених відомостей про перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати або у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, ці обставини не ставились під сумнів і до 26.02.2025 не були підставою для коригування стажу чи розміру пенсійних виплат.

З відкритої (публічної) мережі Інтернет засобами пошуку інформації "Google" судом з`ясовано, що Медичний реабілітаційний центр "Кремінці" (раніше Райтубдиспансер с. Кремінці) є функціонуючим державним закладом охорони здоров`я, що здійснює на основі ліцензії реабілітаційне (у тому числі медико-психологічну та фізичну реабілітацію), санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок осіб, які відповідно до законодавства України мають право на медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування в закладах охорони здоров`я МВС (https://health.mvs.gov.ua/kreminci).

У відповідності до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

За приписами пункту 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1(надалі по тексту також Порядок №22-1) при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

- ідентифікує заявника (його представника);

- надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

- проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

- з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

- повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

- сканує документи, на створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис

- надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

- повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

- видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

- повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

В контексті досліджуваного правого регулювання слід відзначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у абзаці 7 пункту 4.7 Порядку №22-1.

В даному випадку орган пенсійного забезпечення не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б встановити обставину перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати або у декретній відпустці, що є порушенням вищезазначених норм.

Суд зазначає, що попри функціонування станом на момент розгляду цієї адміністративної справи (як і на момент звернення позивачем із заявою про перерахунок) Медичного реабілітаційного центру "Кремінці" (раніше Райтубдиспансер с. Кремінці), органом пенсійного забезпечення не вжито жодних дій, спрямованих на додаткове отримання інформації про перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати та у декретній відпустці, що є порушенням вимог пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1.

За таких обставин пенсійний орган фактично переклав на ОСОБА_1 тягар доказування власного неперевіреного сумніву щодо перебування останньої у відпустках без збереження заробітної плати або у декретній відпустці, що є непропорційним заявленій легітимній меті (зарахування стажу в подвійному розмірі), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

З огляду на вищезазначене, відповідно до статті 60 Закон №1788-ХІІ та пункту 16 "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV період роботи позивача в Райтубдиспансері с. Кремінці з 01.08.1983 по 20.05.2002 підлягають зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).

ОСОБА_1 в адміністративному позові просить суд:

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача буде:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зарахування при обрахунку пенсії ОСОБА_1 показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, при призначенні 26.02.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-ІV;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 26.02.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показників середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2022-2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у здійснення ОСОБА_1 зарахування до стажу період її роботи з 01.08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці у подвійному розмірі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.05.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу періоди її роботи з 01.08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.05.2025 нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 , перерахованої внаслідок зарахування до страхового стажу періодів її роботи з 01.08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.

Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.

Інші сформовані позовні вимоги та їх формулювання, на переконання суду, поглинаються (враховуються) при вирішенні даного спору, за сформованими вище висновками і вирішення спору по суті

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що ОСОБА_1 на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи.

З огляду на не понесення позивачем судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів оплати сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 5 статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстави для розподілу судових витрат у справі.

Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зарахування при обрахунку пенсії ОСОБА_1 показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, при призначенні 26.02.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-ІV.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 26.02.2025 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показників середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2022-2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у здійснення ОСОБА_1 зарахування до стажу період її роботи з 01.08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці у подвійному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.05.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу періоди її роботи з 01.08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 01.05.2025 нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 , перерахованої внаслідок зарахування до страхового стажу періодів її роботи з 01.08.1983 по 20.05.2002 в Райтубдиспансері с. Кремінці в подвійному розмірі згідно із статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-ХІІ, з урахуванням уже проведених платежів за вказаний період пенсійних виплат.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), АДРЕСА_1 ;

представник позивача Хомич Іван Олександрович (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН №0000055 від 18.11.2015, ордер на надання правничої допомоги серії АА №1561283 від 07.04.2025), проспект Повітрофлотський, буд. 34, оф. 30, м. Київ, 03186;

відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Чуприна О.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 128946750 ?

Документ № 128946750 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 128946750 ?

Дата ухвалення - 18.07.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 128946750 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 128946750 ?

В Івано-Франківський окружний адміністративний суд

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 128946750, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 128946750, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 18.07.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 128946750 відноситься до справи № 300/3268/25

Це рішення відноситься до справи № 300/3268/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:

1) ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 128946749

Наступний документ : 128946751

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Рішення № 128946750, 18.07.2025, Івано-Франківський окружний адміністративний суд