Ухвала суду № 128946684, 17.07.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

17 липня 2025 року Справа № 340/3787/25 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали позовної заяви

Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (вул. Незалежної України, 72-А, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 43877338)

до Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (пр. Яворницького Дмитра, буд. 21-А, м. Дніпро, 49619; код ЄДРПОУ 43315529)

про визнання протиправними дії та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

06.06.2025 до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (далі - позивач) до Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Дмитра Білана з винесення постанови від 29.10.2024 року про відкриття виконавчого провадження №76367593, постанови від 29.10.2024 про стягнення виконавчого збору, постанови від 29.10.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанови про накладення штрафу від 20.02.2025, постанови про накладення штрафу від 22.04.2025, та постанови про виправлення помилки в процесуальному документі від 22.04.2025;

2) скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Дмитра Білана від 29.10.2024 року про відкриття виконавчого провадження №76367593;

3) скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Дмитра Білана від 29.10.2024 про стягнення виконавчого збору;

4) скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Дмитра Білана від 29.10.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження;

5) скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Дмитра Білана про накладення штрафу від 20.02.2025;

6) скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Дмитра Білана про накладення штрафу від 22.04.2025 та постанову про виправлення помилки в процесуальному документі від 22.04.2025.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 матеріали адміністративної справи № 340/3787/25 за позовом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дії та скасування постанов передано до Запорізького окружного адміністративного суду за територіальною підсудністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Мінаєвій Катерині Володимирівні.

Відповідно частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Згідно з частиною другою статті 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. За приписами частини другої статті 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. З огляду на викладене, суддя вважає за необхідне вказану адміністративну справу прийняти до провадження.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам КАС України, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає певним вимогам з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За приписами частин першої, другої статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, суд зазначає, що предметом судового оскарження у цій справі є постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Дмитра Білана від 29.10.2024 про відкриття виконавчого провадження №76367593, від 29.10.2024 про стягнення виконавчого збору, від 29.10.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, від 20.02.2025 про накладення штрафу, від 22.04.2025 про накладення штрафу та від 22.04.2025 про виправлення помилки в процесуальному документі.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлені статтею 287 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 05.06.2025 (дата формування позовної заяви в системі «Електронний суд»).

Постанови від 29.10.2024 про відкриття виконавчого провадження №76367593, від 29.10.2024 про стягнення виконавчого збору, від 29.10.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження отримані позивачем 01.11.2024, тому строк звернення з позовними вимогами про їх оскарження сплив 11.11.2024.

Постанову від 20.02.2025 про накладення штрафу оскаржено в адміністративному порядку, листом від 31.03.2025 №24158-2-261 відповідач відмовив у розгляді скарги, відповідно до штрих-коду його зареєстровано у Державній екологічній інспекції за вх.№393-06/2-29 від 07.04.2025, тому за відсутності інших доказів отримання позивачем зазначеної постанови строк звернення з позовними вимогами про її оскарження сплив 17.04.2025.

Постанови від 22.04.2025 про накладення штрафу та від 22.04.2025 про виправлення помилки в процесуальному документі отримано позивачем 25.04.2025, тобто строк звернення з позовними вимогами про їх оскарження сплив 05.05.2025.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У долученій до позову заяві про поновлення строку звернення позивач зазначає, що позивачем вчинялись дії для досудового врегулювання спору шляхом подання до суду заяви про роз`яснення судового рішення від 24.06.2024 по справі №340/10289/23, проте ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 відмовлено у задоволенні вказаної заяви. Також 06.11.2024 інспекцією на адресу державного виконавця направлявся запит про перерахунок у виконавчому провадженні; 12.12.2024 до відповідача направлено лист про неможливість виконання вимоги державного виконавця та рішення суду від 24.06.2024 по справі №340/10289/23 за відсутності належного законодавчого врегулювання. Крім того, позивач звертався до державного виконавця із проханням звернутися до суду із заявою про зміну способу або порядку виконання рішення, протже виконавцем не були здійснені всі необхідні заходи.

Суддя зазначає, що подання заяви про роз`яснення судового рішення від 24.06.2024 по справі №340/10289/23 мало місце до винесення оскаржуваних постанов, тому вказані доводи не приймаються під час розгляду питання поважності строку звернення до суду. Направлення запиту про вчинення дій в межах виконавчого провадження (здійснення перерахунку) та направлення листа про неможливість виконати вимоги виконавця не можуть вважатися заходами досудового врегулювання спору, оскільки такі є лише листами інформаційного (рекомендаційного) характеру, тому висновки позивача про необхідність застосування положень частини четвертої статті 122 КАС України є помилковими. Триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням його фактичної обізнаності щодо порушення прав та інтересів з отриманням оскаржуваних постанов.

Суддя зауважує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19). Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення прав та інтересів; при зверненні до суду позивач повинен довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулась за його захистом до суду не у визначений законом строк.

Поряд з цим, суддя зазначає, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Також суддя враховує, що позивач вже звертався до Кіровоградського окружного адміністративного суду з аналогічними позовними вимогами (справа №340/2869/25), ухвалою суду від 08.05.2025 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 160 КАС України, а ухвалою суду від 19.05.2025 позовну заяву повернуто. При цьому лише невідкладне повторне подання належним чином оформленої позовної заяви після її повернення свідчить про добросовісну поведінку позивача, на чому наголосив Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 по справі №460/2864/18. Водночас у матеріалах позовної заяви відсутні докази отримання позивачем ухвали про повернення позовної заяви від 19.05.2025 у справі №340/2869/25 із зазначенням конкретної дати для оцінки невідкладності повторного подання аналогічної позовної заяви.

Крім того, у матеріалах позовної заяви відсутні докази звернення позивача до суду з аналогічними позовними вимогами в межах адміністративної справи № 340/2869/25 з метою надання судом оцінки своєчасного звернення до Кіровоградського окружного адміністративного суду з метою оскарження постанови від 22.04.2025 про накладення штрафу та від 22.04.2025 про виправлення помилки в процесуальному документі.

Частиною першою, другою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, позивачу слід подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.

2. За приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У статті 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028 грн. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. З матеріалів справи встановлено, що позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд», предметом позову у даній справі є дві вимоги немайнового характеру (3028 грн х 2 х 0,8) та три вимоги майнового характеру (3028 грн х 3 х 0,8), тому сума судового збору становить 12112,00 грн.

До позовної заяви у якості доказу сплати судового збору долучено платіжну інструкцію №313 від 14.05.2025 на суму 12112,00 грн. Разом з тим, судом встановлено, що вказану платіжну інструкцію вже було долучено позивачем під час подання до Кіровоградського окружного адміністративного суду заяви про виправлення недоліків в межах адміністративної справи № 340/2869/25 (на що також вказує графа призначення платежу у платіжній інструкції). Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 по справі № 340/2869/25 позовна заява була повернута позивачу без розгляду по суті.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону №3674-VI за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. Таке законодавче визначення передбачає, що на час вчинення процесуальної дії позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Отже, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому на розсуд особи може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої в одній справі суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.05.2018 по справі №810/504/17, від 05.08.2021 по справі №160/5879/20, від 03.11.2021 по справі №9901/447/21, від 15.02.2022 по справі №990/39/22, від 12.10.2023 по справі №160/554/23.

Таким чином, платіжна інструкція №313 від 14.05.2025 не може бути прийнята у якості сплати судового збору по справі №340/3787/25, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних підставах, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований до бюджеті у межах справи під час подання іншого позову. У свою чергу, позивач не позбавлений права вирішити питання про повернення сплаченого судового збору у межах справи №340/2869/25.

Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи те, що за змістом довідки Запорізького окружного адміністративного суду за вих.№ 02-35/25/56 від 15.07.2025 суддя Мінаєва К.В. у період з 14.07.2025 по 16.07.2025 перебувала у відпустці, питання щодо відкриття провадження у справі вирішується у перший робочий день після виходу судді з відпустки.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 241, 243, 248, 287 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти до провадження справу № 340/3787/25 за позовом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дії та скасування постанов.

Залишити без руху позовну заяву Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дії та скасування постанов.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:

- належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій;

- доказів сплати судового збору на суму 12112,00 грн (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень 00 копійок).

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя К.В.Мінаєва