Ухвала суду № 128944201, 17.06.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21827/25

Провадження № 1-кс/761/14809/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 720 250 011 100 000 10 від 18.02.2025 за ч. 3 ст. 212 КК України про арешт майна,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 720 250 011 100 000 10 від 18.02.2025 за ч. 3 ст. 212 КК України на майно, вилучене 22.05.2025 під час обшуку нежитлового (офісного) приміщення, розташованого за адресою - м. Київ, пр-т Соборності, 2/1-А, 5 поверх.

На обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням, яке здійснюється детективами Бюро економічної безпеки України, встановлено, що службові особи ТОВ «ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН» (ЄДРПОУ 36676944) з 01.01.2022 по 31.12.2024 шляхом відображення у бухгалтерському та податковому обліку підприємства фінансово-господарських операцій з реалізації товарів/послуг на адресу підконтрольних та пов`язаних фізичних осіб-підприємців, які фактично не проводились, ухилились від сплати податку на прибуток у сумі 136 709 397 грн, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення вказаного кримінального правопорушення став аналітичний продукт Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ України від 30.01.2025 № 9.3/3.3.3/712-25 щодо оцінювання ризиків та/або правопорушень у фінансово-господарській діяльності ТОВ «ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН» (ЄДРПОУ 36676944).

Відповідно до висновку аналітичного дослідження встановлено, що службові особи ТОВ «ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН» з 01.01.2022 по 31.12.2024 шляхом декларування фінансово-господарських операцій з реалізації ТМЦ/послуг на адресу фізичних осіб-підприємців та створення документальної видимості проведення господарських операцій з підконтрольними фізичними особами-підприємцями, на порушення норм Податкового кодексу України, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ухилились від сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 136 709 397 грн., у т.ч. за 2022 рік - 55 310 927 грн, 2023 рік - 78 098 955 грн, 2024 рік - 3 299 515 грн.

Проведеними слідчими (розшуковими) діями у кримінальному провадженні встановлено, що фізичні особи-підприємці, на адресу яких нібито постачалась продукція ТОВ «ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН», формально набули статусу підприємців та були зареєстровані лише для документального прикриття незаконної діяльності службових осіб ТОВ «ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН», направленої на ухилення від сплати податків, та використання реквізитів підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності для проведення фінансово-господарських операцій з реалізації своєї продукції (готових страв, хлібобулочних виробів, напоїв тощо) у мережі закусочних «Domino's Pizza».

Встановлено, що діяльність фізичних осіб-підприємців не має реального характеру та не супроводжується настанням економічних наслідків для підприємців у вигляді отримання прибутків. Доходи від реалізації товарів, отримані фізичними особами-підприємцями фактично являються доходами ТОВ «ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН» та приховуються від оподаткування, а тому службовими особами підприємства здійснюється документальне прикриття протиправної діяльності та централізовано ведеться бухгалтерський та податковий облік підконтрольних їм підприємців, що підтверджується використанням під час подачі податкової звітності фізичних осіб-підприємців ідентичних ІР-адрес: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Крім того, встановлено, що фізичні особи-підприємці, на адресу яких здійснюється реалізація товарів, являються (являлись) штатними працівниками ТОВ «ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН» та пов`язаних з ним підприємств, серед яких: ТОВ «ДП ЛІДЕР-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 41504791), ТОВ «ДП ГРАНД ЕКСПРЕС» (ЄДРПОУ 43916994), ТОВ «ДП ЕНТРЕГА» (ЄДРПОУ 43288836), ТОВ «ДП ЛЕВЕРІНГ» (ЄДРПОУ 44048771), ТОВ «ДП РЕГІОНАЛ ФРАНЧАЙЗИНГ» (ЄДРПОУ 42851392), ТОВ «ДП ЦЕНТРАЛ ФРАНЧАЙЗИНГ» (ЄДРПОУ 45243425), ТОВ «КЕЙ ФУД» (ЄДРПОУ 39267663), ТОВ «БІГ ФУДЗ» (ЄДРПОУ 38544792), ТОВ «ДП ЦЕНТРАЛ КОММІССАРІ» (ЄДРПОУ 41769826), ТОВ «РІЕЛТІ КЕПІТАЛ ІНВЕСТМЕНТС» (ЄДРПОУ 35252323).

Відтак, службові особи ТОВ «ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН», реєструючи своїх працівників, у тому числі пов`язаних підприємств, в якості фізичних осіб-підприємців, а також інших афілійованих осіб, використовуючи у подальшому їх реквізити для реалізації продукції кінцевим споживачам, приховують від оподаткування фактично отримані доходи, сплачуючи від імені підконтрольних фізичних осіб-підприємців лише податки та збори, установлені для суб`єктів господарської діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування у рамках ліміту доходів, встановлених для платників єдиного податку 2 групи.

Зазначена протиправна схема, впроваджена та реалізована службовими особами ТОВ «ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН», дає можливість останнім отримати надприбутки від реалізації своєї продукції з використанням реквізитів підконтрольних фізичних осіб-підприємців, оскільки службовими особами підприємства, згідно з даними інформаційно-аналітичних систем, здійснюється відображення реалізації продукції на адресу неплатників податку на додану вартість за заниженою вартістю, яка у подальшому фактично реалізовується кінцевому споживачу за ринковими цінами, що призводить до зменшення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до змісту клопотання, матеріалами досудового розслідування встановлено, що службовими особами ТОВ «ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН» протягом 2022-2024 років здійснювалась злочинна діяльність, направлена на ухилення від сплати податків шляхом зменшення фінансового результату підприємства за рахунок перенесення доходу на підконтрольних фізичних осіб-підприємців, внаслідок чого підприємством не нараховано та не сплачено податок на прибуток підприємств у сумі 136 709 397 грн., а також виплачувалась неофіційна (тіньова) заробітна плата працівникам, що дало змогу ухилитись підприємству від сплати податків та зборів у сумі 112 206 885 грн.

Під час слідчих (розшукових) дій встановлено, що ТОВ «ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН» у господарській діяльності використовує нежитлові (офісні) приміщення, розташовані на 5-му поверсі нежитлової будівлі за адресою - м. Київ, просп. Соборності, 2/1-А, частина яких одночасно використовується у професійній діяльності адвокатом ОСОБА_4 (свідоцтво №2138 від 29.07.2022 видане Радою адвокатів Рівненської області), який представляє інтереси товариства на підставі договору про надання правової допомоги.

Водночас, адвокат ОСОБА_4 являється штатним працівником ТОВ «ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН», працюючи на посаді спеціаліста відділу безпеки з юридичних питань, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

В органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_4 , маючи досвід та, будучи обізнаним у тактиках та стратегіях здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень пов`язаних з ухиленням від сплати податків, здійснює прикриття незаконної діяльності службових осіб ТОВ «ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН», яка полягає в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах з використанням реквізитів підконтрольних фізичних осіб-підприємців, консультуючи службових осіб товариства та осіб, причетних до злочинної діяльності, в тому числі задіяних фізичних осіб-підприємців, що дає змогу останнім уникнути від кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.2025 детективами БЕБ України 22.05.2025 проведений обшук нежитлового (офісного) приміщення, розташованого за адресою - м. Київ, пр-т Соборності, 2/1-А, 5 поверх, під час якого вилучено ноутбук «HP», s/n: CND9361JSD.

Вилучене майно рішенням детектива від 23.05.2025 визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.

Керуючись наведеним, прокурор просив з метою забезпечення збереження таких доказів накласти на них арешт.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_4 заперечував проти задоволення ініційованого стороною обвинувачення клопотання, наполягаючи, що він за вказаною адресою, де проведено обшук, здійснює адвокатську діяльність, при цьому інформація, що міститься на вилученому ноутбуці, охоплюється адвокатською таємницею. Про цей факт під час проведення обшуку було повідомлено детектива, однак зазначені зауваження були ним проігноровані.

Слідчий суддя, заслухавши аргументи прокурора, заперечення власника майна, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.

Наведена засада гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Отже, навіть тимчасове обмеження права власності є фактичне позбавленням власника майна можливості на свій розсуд користуватися та розпоряджатися цим майном, що є тотожним позбавленню права власності.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

З вищеназваною конституційною нормою кореспондуються положення ст. 2 КПК, якою до завдань кримінального провадження, з-поміж іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження, до яких, серед інших, віднесені верховенство права (ст. 8 КПК), законність (ст. 9 КПК).

Так, кримінальним процесуальним законом наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу.

Сукупність наведених норм кримінального процесуального законодавства, їх внутрішній, змістовний зв`язок доводять, що будь-які процесуальні рішення, дії слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинені під час досудового розслідування, мають відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових:

- обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості;

- підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи;

- існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

З викладеного витікає, що першочергово сторона обвинувачення, ініціюючи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, має довести факт вчинення кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України та причетність до нього особи, майно якої вилучено.

Враховуючи, що слідчий суддя має можливість встановити наявність у кримінальному провадженні певних обставин виключно з матеріалів поданого клопотання, на його ініціатора і покладається відповідний обов`язок.

Першочергово слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_4 , стосовно майна якого стороною обвинувачення ініційовано накладення арешту, здійснює адвокатську діяльність, зокрема надає правничу допомогу ТОВ «ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН».

Так, матеріали клопотання про арешт майна містять відомості щодо зауважень ОСОБА_4 під час проведення обшуку, про те, що ноутбук містить інформацію, що охоплюється адвокатською таємницею.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, слідчий суддя виходить з того, що сама по собі наявність у особи статусу адвоката не створює для неї жодних привілеїв, пов`язаних з уникненням можливого кримінального переслідування. Водночас заходи, що вживаються стосовно адвокатів, повинні бути чітко обмеженими та здійснюватися з дотриманням особливих гарантій, визначених як національним законодавством, так і міжнародними стандартами. Зокрема, у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 24.07.2008 у справі «Андре та інші проти Франції» наголошено на необхідності забезпечення балансу між потребами розслідування та захистом прав адвоката, що передбачає дотримання особливих умов втручання у його діяльність.

Відповідно до ч. 3 ст. 47 КПК захисник без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв`язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.

За змістом ч. 1 ст. ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Недотримання відповідних процесуальних гарантій під час проведення обшуку та вилучення речей у помешканні адвоката чи іншому його володінні зумовлює порушення ст. 8 Європейської конвенції з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі «Візер та Бікос Бетейлігунтен Ґмбх проти Австрії»).

Виходячи з поняття «адвокатська таємниця» слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_4 є адвокатом, та співпрацює з ТОВ «ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН», презюмується, що на вилученому ноутбуці може з високою долею вірогідності міститися інформація, яка становить адвокатську таємницю.

Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність у національному законодавстві гарантій, які б практично могли бути реалізовані у частині щодо огляду та вилучення з ноутбука лише тієї інформації, яка стосується кримінального провадження, у тому числі, при призначенні та проведенні експертизи, підстави для накладення арешту на майно ОСОБА_4 відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.

Абзацом другим вказаної норми визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається серед іншого з метою збереження речових доказів.

Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди його вчинення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом, були об`єктом кримінально протиправних дій.

З наведеного витікає, що певне майно підлягає арешту лише у разі, якщо воно відповідає переліченим вище вимогам та є доказом обставин вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Водночас, як з`ясовано вище, застосування ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження з метою забезпечення схоронності майна ОСОБА_4 , як речового доказу є необґрунтованим, тобто потреби досудового розслідування не виправдовують застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, стороною обвинувачення не доведені правові підстави застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, що у силу ч. 2 ст. 173 КПК має наслідком відмови у задоволенні клопотання.

Керуючись вимогами ст. 2, 7, 8, 9, 16, 98, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 720 250 011 100 000 10 від 18.02.2025 про накладення арешту на майно, вилучене 22.05.2025 під час обшуку нежитлового (офісного) приміщення, розташованого за адресою - м. Київ, пр-т Соборності, 2/1-А, 5 поверх, яке використовуються адвокатом ОСОБА_4 та ТОВ «ДОМІНОС ПІЦЦА ЮКРЕЙН», а саме на ноутбук «HP», s/n: CND9361JSD, відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1