Ухвала суду № 128943644, 14.07.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23796/25-к

пр. 1-кс-21430/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКС ПЕЙ ГРУП» про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62024000000000286 від 10.04.2024, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2025 року, справа №757/6083/25-к,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62024000000000286 від 10.04.2024, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2025 року, справа №757/6083/25-к, зокрема: на об`єкт інтелектуальної власності - комп`ютерна програма «Програмно-технічний комплекс XPAY», а саме: на майнові права на твір, що належить ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41411325) на підставі договору про відчуження майнових прав на твір, який було зареєстровано УКРНОІВІ 09.02.2021 за № 5976; майнові права на об`єкт інтелектуальної власності - торговельна марка XPAY, який належить ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41411325), свідоцтво про реєстрацію торгівельної марки № 268238 від 10.12.2019.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, також посилається на те, що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, яке немає відношення до кримінального провадження.

Так, стороною обвинувачення не доведено наявності у ОСОБА_4 статусу кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП», а тому підстава для такого арешту, як можлива необхідність забезпечення конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_4 , як виду покарання, взагалі відсутня.

Адвокат ОСОБА_5 направив на адресу суду заяву, згідно якої клопотання підтримав у повному обсязі. На фіксуванні судового засідання технічними засобами не наполягав. До того ж направив додаткові пояснення, згідно яких адвокат зазначає про безпідставність версії сторони обвинувачення щодо відмивання грошових коштів через ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП».

Слідчий групи слідчих відділу ДБР ОСОБА_6 направив на адресу суду заяву та письмові заперечення на клопотання, згідно яких сторона обвинувачення заперечує щодо скасування арешту майна, виходячи з того, що існує ряд факторів, встановлених під час досудового розслідування, що свідчать про легалізацію коштів, отриманих незаконним шляхом, виведення коштів у тіньовий неконтрольований державною обіг, а реквізити ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП», фактичним власником якого є ОСОБА_4 використовуються для вчинення вказаних фінансових операцій. У задоволенні клопотання просив відмовити, оскільки арешт накладено обгрунтовано, його дієвість підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, письмові заперечення на таке клопотання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

Слідчим суддею за наданими матеріали встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000286 від 10.04.2024 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, за підозрою громадянина рф ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, за підозрою ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 309 КК України та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 172, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 255, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 345-1, ч. 1 ст. 365-3, ч. 1 ст. 366 КК України.

В межах даного кримінального провадження, зокрема 15.01.2025 повідомлення про підозру члену КРАІЛ ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111-2 КК України є особливо тяжким злочином.

У тому числі санкція ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в особливо тяжкому злочині, відповідальність за який передбачає конфіскацію майна, у зв`язку із чим виникла необхідність в накладенні арешту на майно підозрюваного.

Зокрема, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до документально підтверджених у рамках кримінального провадження відомостей, з серпня 2023 року по цей час є фактичним кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41411325).

Встановлено, що ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» є технологічним оператором платіжних послуг згідно з повідомленням про його внесення до Реєстру платіжної інфраструктури Національного банку України від 19 червня 2018 року № 27-0018/33703.

Попередньо, з червня 2017 року до грудня 2020 року, ОСОБА_4 був одним із засновників (володів часткою у розмірі 10 % статутного капіталу) ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП».

З червня 2017 року до липня 2023 року ОСОБА_4 обіймав посаду керівника ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП».

Також, встановлено причетність члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей ОСОБА_4 і ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» до протиправних схем легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Такі схеми реалізовано за участю суб`єктів нагляду Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей в особі юридичних осіб з правом на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет (онлайн-казино), зокрема ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44130446), яке представлене брендом онлайн-казино «pin-up». Слід зауважити, що вищезазначені суб`єкти є клієнтами окремих банківських установ, операції яких як технологічний оператор обслуговує саме ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП».

Водночас наявні дані свідчать про факти здійснення виведення коштів із використанням, зокрема, інфраструктурної мережі ряду ФОПів та механізму «гіг-контрактів».

Положенням про реєстрацію платіжних систем, учасників платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 26 вересня 2022 року № 208 (далі - Положення № 208), зокрема пунктом 2 розділу I «Загальні положення», визначено, що «1) власник - це особа, яка прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володіє акціями або частками юридичної особи, чи правом голосу за акціями (частками) у статутному капіталі юридичної особи або незалежно від формального володіння має можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи. Власником також є кінцевий бенефіціарний власник».

Пунктом 15 розділу II «Загальні вимоги до подання документів до Національного банку» Положення № 208 передбачено, що «документи, що подаються до Національного банку відповідно до цього Положення, повинні викладатися українською мовою, не містити виправлень і неточностей, а також розбіжностей між відомостями, викладеними у них, та/або отриманими з офіційних джерел».

Відповідно до підпункту 2 пункту 92 розділу III «Порядок реєстрації технологічного оператора» Положення № 208 «Юридична особа зобов`язана для реєстрації та внесення до Реєстру відомостей про неї як технологічного оператора подати до Національного банку такі документи: анкету, підписану керівником технологічного оператора, за формою згідно з додатком 2 до цього Положення. Анкета додатково подається в електронній формі у форматі xls або xlsx.

Згідно з пунктом 951 Положення № 208 «технологічний оператор зобов`язаний протягом 15 робочих днів із дня внесення змін до інформації, зазначеної в анкеті, передбаченій у підпункті 2 пункту 92 розділу VIII цього Положення, подати до Національного банку супровідний лист із зазначенням переліку змін, що внесені до анкети, а також причин виникнення таких змін та разом з ним оновлену анкету».

Розділом IX Положення № 208 визначено правові підстави та випадки скасування реєстрації платіжної системи, учасника платіжної системи та технологічного оператора.

Зокрема, підпунктом 5 пункту 111 Положення № 208 регламентовано, що Національний банк України має право скасувати реєстрацію технологічного оператора на підставах установлення факту узгодження умов та порядку діяльності технологічного оператора на підставі недостовірних даних.

Водночас Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) визначено: кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); ризик-орієнтований підхід - визначення (виявлення), оцінка (переоцінка) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.

Пункт 6 статті 51 «Інформація про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності» Закону визначає, що у разі виявлення органом державної влади, правоохоронним органом, суб`єктом первинного фінансового моніторингу, іншою особою (якщо інформація стосується такої особи) розбіжностей між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичної особи (зокрема, виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності такої особи, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) такий орган, суб`єкт або особа протягом 10 робочих днів з дня їх виявлення направляє повідомлення про виявлені розбіжності держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Необхідність визначення фактичного кінцевого бенефіціарного власника, інформування про розбіжності щодо такого бенефіціара, а також виявлення ознак належності й проведення аналізу фінансових операцій національного публічного діяча є складовою вимоги Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом щодо імплементації в законодавство України Міжнародних стандартів фінансового моніторингу від FATF (Групи з розробки фінансових заходів з відмивання грошей), зокрема керівництва щодо застосування ризик-орієнтованого підходу (рекомендація 1), збереження даних (рекомендація 11), публічних осіб (PEP, рекомендація 12), належної перевірки клієнта (рекомендації 10 та 22) та загальні рекомендації, які застосовуються до юрисдикцій у питаннях прозорості та бенефіціарної власності юридичних осіб (рекомендація 24). Так, корпоративні права ТОВ «ІКС ПЕЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41411325) у розмірі 100 %, 55 % з яких належить громадянину України ОСОБА_13 та 45 % належить ОСОБА_14 , проте фактично належать підозрюваному члену КРАІЛ ОСОБА_4 , є способом легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, та предметом протиправних дій з боку посадової особи категорії «А», тобто члена КРАІЛ ОСОБА_4 , а також пов`язаних із ним осіб.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07 лютого 2025 року у справі № 757/6083/25-к накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- на 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Ікс Пей Груп» (код ЄДРПОУ 41411325), що належать ОСОБА_14 (45% частки), ОСОБА_15 (55% частки), кінцевим бенефіціарним власником якого являється ОСОБА_4 ;

- на об`єкт інтелектуальної власності - комп`ютерна програма «Програмно-технічний комплекс XPAY», а саме на майнові права на твір, що належить ТОВ «Ікс Пей Груп» код ЄДРПОУ 41411325) на підставі Договору про відчуження майнових прав на твір, який було зареєстровано УКРНОІВІ 09.02.2021 за № 5976;

- на майнові права на об`єкт інтелектуальної власності - літературний письмовий твір «Правила використання електронних грошей XPAY, засобом доступу до яких є, у тому числі, наперед оплачені картки міжнародних платіжних систем VISA та MASTERCARD», що належить громадянину України ОСОБА_4 . Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 78754 від 03.05.2018;

- на майнові права на об`єкт інтелектуальної власності - торговельна марка XPAY, який належить ТОВ «Ікс Пей Груп» код ЄДРПОУ 41411325). Свідоцтво про реєстрацію торгівельної марки № 268238 від 10.12.2019.

Накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходить з того, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, є об`єктом можливої конфіскації майна підозрюваного та з метою недопущення його відчуження, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на майно.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Слідчий суддя дослідивши матеріали, вважає, що доводи клопотання про скасування арешту є необґрунтованими, оскільки на час винесення ухвали про накладення арешту на майно, існували підстави для такого арешту, крім того слідчим суддею не встановлено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї або іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності заявника обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав товариства та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Таким чином, слідчий суддя вважає накладений арешт на майно є обґрунтованим, з урахуванням наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 132, 171-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКС ПЕЙ ГРУП» про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62024000000000286 від 10.04.2024, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2025 року, справа №757/6083/25-кт - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1