Рішення № 128939295, 16.07.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/3778/25

н/п 2/953/2090/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

16 липня 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Лущан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Житлового кооперативу «Околиця-7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

21 квітня 2025 року ЖК «Околиця-7» (далі: позивач) звернулось до ОСОБА_1 (далі: відповідач) з позовом про стягнення заборгованості з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 4526,80 грн. Також просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в сумі 3500 грн.

В обґрунтування заявленої позовної вимоги позивач посилався на належність відповідачу на праві приватної власності кв. АДРЕСА_1 та членство у ЖК «Околиця-7», не сплату внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території з січня 2024 по квітень 2025, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 4 526,80 грн., не сплату відповідачем вказаної заборгованості, що змусило його звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

До судового засідання представник позивача та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з`явились. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, також зазначив, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення. Відповідач причину неявки не сповістив.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Підстав передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, - судом не встановлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на повторну неявку відповідача до судового засідання, відсутність заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі даних та доказів, при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини:

Як вбачається з п.1.1. статуту ЖК «Околиця-7», ЖК «Околиця-7»- створено власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , які об`єдналися на добровільній основі для задоволення потреб членів Кооперативу.

Відповідач є членом ЖК «Околиця-7», що підтверджене Додатком №1 до протоколу зібрання загальних зборів членів ЖК «околиця-7» №2 від 31.10.2023, протоколом зборів Правління ЖК «Околиця-7» №1 від 09.10.2023.

Відповідач є власником кв. АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна №423214419 від 17.04.2025.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за період з січня 2024 по квітень 2025 складає 4 526,80 грн.

Встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд висновує:

Відповідно до ч.3 ст.13 Конституції України, ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов`язує.

За приписами ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу положень статей 11, 319, 322, 509, 526, 610 ЦК України, статей 1, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожен власник квартири (нежитлового приміщення) в будівлі несе обов`язок з утримання власного майна, приміщень загального користування та прибудинкової території.

На підставі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт відповідної частки загального майна об`єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Відповідачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано, контр-розрахунку не надано.

За таких обставин, розглядаючи справу на підставі наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за період з січня 2024 по квітень 2025 складає 4 526,80 грн.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Щодо витрат на правову допомогу у розмірі 3 500 грн.

Згідно із ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.137 ЦПК України).

Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п.5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

На підтвердження наданих юридичних послуг позивач надав: договір про надання юридичних послуг та правової допомоги №28/03-25 від 28.03.2025, додаток №1 до вказаного договору, ордер серії АХ №1254235 від 17.04.2025, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №793 від 15.04.2011 та платіжну інструкцію №210.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування з відповідача таких витрат в заявленому розмірі, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат та є завищеним, виходячи з ринкових цін на адвокатські послуги.

Визначаючи розмір витрат, які підлягають відшкодуванню, суд враховує те, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є справою, у якій вже склалася стала судова практика та яка не потребує додаткового вивчення норм законодавства та правових позицій, характер виконаної роботи, а саме консультації, складання та подання позову, розгляд справи в порядку спрощеного провадження, що не потребує участі адвоката в судових засіданнях, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також критерій їх необхідності, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи.

З урахуванням наведеного, враховуючи повне задоволення позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру та необхідних процесуальних дій сторони.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 76,141, 164, 206,263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заявуЖитлового кооперативу «Околиця-7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлового кооперативу «Околиця-7» заборгованість з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 4526 (чотири тисячі п`ятсот двадцять шість) грн. 80 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Житловий Кооператив «Околиця-7», ЄДРПОУ 23749962, м. Харків, вул. вул. Соборності України, буд. 279.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 16.07.2025.

Суддя Н.В. Єфіменко